Українські експортери придивляються до Кувейту

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

 Незважаючи на турбулентний стан у світовій економіці Кувейт, завдяки раніше накопиченим величезним сумам і розумному використанню їх, відчуває себе досить непогано і дозволяє собі навіть надавати матеріальну допомогу низці держав Арабського світу, і не лише

Державний Фонд Кувейту щороку розподіляє до $1 млрд позик та грантів. Загалом за час існування Фонду 107 країн отримали кошти від нього. Зокрема, Україні на укриття Чорнобильської АЕС Фонд Кувейту надав $15 млн.

Історичний контекст території зумовив торгову історію регіону. Близькість до основних торгових міст створила можливість для побудови на північних берегах Перської затоки портового міста, звідки йшли кораблі з товарами в усіх світових напрямках. І саме сюди намагалися прибути купці, щоб торгувати на східному ринку. Тому “торгова жила” — особливість корінних жителів Кувейту. Конфлікт з Іраком відкинув Кувейт від торгових шляхів. Торговий “хаб” з Ель-Кувейта перемістився на південь Перської затоки. І цим дуже вміло скористалися ОАЕ, а конкретно — Дубай, остаточно перехопивши в Ель-Кувейта позицію торгового бізнес-хабу Аравійського півострова.

До 1930-1940-х років традиційно в Кувейті займалися кочовим скотарством, оазисним землеробством, видобутком перлів. Економічний розквіт Кувейту пов’язаний з видобутком нафти. Зараз за рівнем її видобутку Кувейт займає третє місце на Близькому Сході (після Саудівської Аравії й Ірану). Останнім часом Кувейт проводить політику заощадження наф­тових ресурсів, тому після 1979 р. обсяг видобутку нафти значно скоротився.

Сучасний Кувейт

Зараз Кувейт — сучасна країна, яка є сьомою серед найбагатших держав. Багаті поклади вуглеводнів дали друге дихання регіону. За даними 2018 р. ВВП Кувейту становить $120,68 млрд. Основа економіки держави — наф­товидобувна та нафтопереробна промисловості. Також розвиваються трубопрокатна, хімічна (виробництво пластмас і мінеральних добрив) галузі, виробництво будівельних матеріалів, опріснення морської води, промисловий вилов риби, переробка продукції сільського господарства. Кувейт активно інвестує в розвиток сільського господарства, незважаючи на природні перешкоди: суворий клімат, дефіцит орних земель та їхню низьку родючість, нестачу води, що робить країну залежною від імпорту агропродукції та продуктів харчування. Товарообіг між Україною та Кувейтом 2017 р. склав $22,02 млн (збільшився на 24,6% у порівнянні з 2016 р.). Наша країна експортує таку продукцію, як зернові культури (38,6% загального обсягу); ядерні реактори, котли, машини (19,8%); жири та олії тваринного або рослинного походження (12,5%); чорні метали (8,0%); молоко та молочні продукти, яйця, натуральний мед (5,3%); готові продукти з зерна (2,1%); м’ясо та їстівні субпродукти (1,9%); деревина та вироби з деревини (1,7%); прилади та апарати оптичні, фотографічні (1,7%); меблі (1,4%), а також їстівні плоди та горіхи.

Нові торгові можливості

Кувейт може стати потенційним ринком збуту для виробників низки продуктів харчування з України. Бізнес-середовище країни демонструє відкритість до приходу іноземних підприємців. Щоб нарощувати українські експортні можливості на даному ринку, для початку вкрай важливо зрозуміти, у чому ж відмінність між українською манерою ведення бізнесу та арабською?

Я багато думав над цим і вивів свою формулу успіху. Стиль роботи і ментальність обумовлені багатьма факторами. Однак основний — саме кліматичний. Північні народи завжди більш рухливі. А це пов’язано саме з кліматичними умовами. Ми більше рухаємося для того, щоб зігрітися, а не для того, щоб отримати результат. А південні народи — навпаки: перебуваючи постійно під палючим сонцем, вони дуже спокійні та раціональні. Вони тисячу разів подумають, перш ніж зробити наступний крок. Їхні дії та рухи завжди вивірені й націлені на конкретний результат. Це, безумовно, накладає відбиток і на переговорний процес, і на підхід до досягнення результату. І якщо ви хочете досягти успіху в цьому регіоні, раджу не йти “в чужий монастир зі своєю Біб­лією”, тим більше в мечеть! Не забувайте: якщо вони платять гроші, значить, вони замовляють музику.

Звичайно, виходити на арабський ринок треба добре підготовленим, і бути готовим до конкурентної боротьби з представниками США, Німеччини, Іспанії, які присутні там вже десятки років. Для цього недостатньо лише тієї продукції, яка вже відома в регіоні (олія, борошно, солодощі, крупи та бобові, насіння та горіхи, зернові культури, яйця, молочні та м’ясні продукти). Україна може запропонувати ринку GCC-регіону значно більше якісної продукції. Але важливо до цього прагнути і пам’ятати, що найміцніше дерево теж починалось з маленького зернятка, що пробило собі дорогу до сонця!

За організацію поїздки редакція приносить подяку послу Держави Кувейт в Україні, доктору Рашиду Аль-Адвані