1920х200 brand 45

Новости компаний

П'ятниця, 01 червня 2018 15:42

Український виробник розповів, як виростити курятину без антибіотиків та стимуляторів росту

За різними даними, від 40 до 90% українського м’яса виготовляють з використанням антибіотиків та стимуляторів росту. До слова, у Європі цей показник не набирає й 1%. Це зумовлено, звісно, і забороною ЄС на використання антибіотиків у виробництві

Тема набуває все більшого резонансу серед українських ЗМІ: хтось вважає вміст антибіотиків у продуктах звичним, а інші впевнені у їх шкідливості для людського організму. Провідні фахівці та експерти застерігають: неконтрольоване вживання антибіотиків із їжею робить неефективним лікування тими ж антибіотиками (так звана резистентність організму).

На Володимир-Волинській птахофабриці знають, що антибіотики шкодять здоров’ю людини, адже вивчали цю тему більш ніж три роки. І минулого року представили українському споживачеві новий продукт – куряче м'ясо без антибіотиків та стимуляторів росту бренду «Епікур». Підприємство вже отримало високу оцінку виробництва від європейських експертів з Технічного інституту птахівництва (ІТАVІ). Тож ми попросили спеціалістів Володимир-Волинської птахофабрики поділитися особливостями вирощування курей без шкідливих домішок.pt zv 1

«Для повного виробництва без антибіотиків та стимуляторів росту потрібний постійний контроль, починаючи з етапу вирощування птиці, виготовлення кормів і аж до етапу фасування та зберігання готового продукту. Це можливо лише за наявності сучасного обладнання та новітніх лабораторій. На нашому підприємстві є такі. Тож ми в лабораторіях перевіряємо геть усе: і стан здоров’я курки, і якість корму та води, які буде споживати птиця, – коментує Віктор Васьковський, директор з виробництва ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика».Ми маємо власний комбікормовий завод, де є сертифікована виробничо-технологічна лабораторія. Вона й здійснює більшість випробувань».

Де брати бройлерів і як перевірити їх якість?

На Володимир-Волинській птахофабриці бройлерів кросу Ross 308 закуповують у закордонних перевірених постачальників – польського підприємства Cedrob та угорського Gallus. Під час купівлі здійснюють візуальний огляд курчат, а в процесі їх вирощування ведуть постійні консультації з угорськими  та польськими партнерами.

Птиця має всю необхідну супровідну документацію. Це насамперед такі документи:

∙      графіки вакцинацій батьківських стад;

∙      сертифікати якості молодняка птиці;

∙      інформація про батьківські стада та ферми, з яких імпортують молодняк.

«Зі свого боку, ми здійснюємо лабораторні дослідження добового молодняка на наявність та ідентифікацію збудників бактеріальної мікрофлори птиці. На всі дослідження надають лабораторні висновки», — додає Віктор Васьковський, директор з виробництва ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика».

Увесь автотранспорт, що використовують для перевезення добового молодняка, обладнаний спеціальними системами з контролю за параметрами мікроклімату.

Безпечний комбікорм: на що звернути увагу?

Визначення показників якості та безпеки комбікормів здійснюють оперативно на всіх етапах: під час приймання вхідної сировини, виробництва, зберігання  та відвантаження  комбікормів.  Ретельно досліджують усю сировину й  готовий комбікорм на вміст мікотоксинів, наявність фальсифікату, сторонніх домішок, сирого протеїну, жиру,  мікроелементів, амінокислот, на вологість  та інші важливі фізико-хімічні показники відповідності. Систематично направляють корми на  лабораторну діагностику  у  європейські  та провідні  українських випробувальні центри.

Корм перевіряють щодо низки показників, серед яких якісний та кількісний склад пестицидів, важких металів, токсичність, насиченість вітамінами. На десятки показників досліджують не лише корм, а й воду, яку споживає птиця упродовж дня. Головне, на що звертають увагу, – її присмак, запах, колір, вміст заліза, кислотність та жорсткість.

Окрім того, рослинну сировину (кукурудзу, сою, пшеницю, ріпак) на Володимир-Волинській птахофабриці вирощують самостійно: мають в господарстві до 4 тис. га землі. Зберігають сировину на восьми зерносховищах потужністю по 3000 т кожне.pt s

«Добробут» птиці – якість товару на прилавку

«Птиця має не лише добре їсти та пити. Ми дбаємо про її «добробут». Бо саме умови тримання курей врешті впливають на те, який продукт дійде до полиць магазинів і, власне, до покупців», — наголошує Аліна Сич, генеральний директор ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика».

«Щодня у пташниках, де вирощують курей, вимірюють температуру, вологість, вентиляцію та освітлення. Зрештою, контролюють сам процес забою та подальше охолодження м’яса», – додає Ольга Романюк, головний технолог з кормів ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика».

Птахівники – а саме вони найбільше опікуються «добробутом» птиці – перш ніж зайти до пташника, проходять ретельну дезінфекцію, а також використовують очищений продезінфікований інвентар для роботи. Якість дезінфекції контролюють та перевіряють ветеринарна служба та ветеринарна лабораторія. Якщо після першої дезінфекції результати негативні, здійснюють повторну дезінфекцію приміщень і соломи, яку стелять для птиці. Для забезпечення комфортних умов утримання птиці, перед посадкою вимірюють температуру в пташнику, температуру підстилки, підлоги та вологість.

На підприємстві впроваджена система управління безпекою харчових продуктів ISO 22000, побудована на принципах HACCP. У планах створити ще й свою внутрішню систему контролю, якій би довіряли споживачі.

Європейські технології та енергонезалежність

Сучасні технології європейського рівня використовують включно до етапу пакування. Власний комбікормовий завод постійно оновлюється: нині оснащений польським обладнанням TESTMER та має лінію гідротермічної обробки соєвих бобів AMANDUS KAHL з Німеччини. Проектна потужність становить 6 тонн за годину.

Пакування частин тушки м’яса від бренду «Епікур» здійснюється на лінії сучасного високотехнологічного обладнання. На японській машині Ishida відбувається зважування та розподіл продукції на порції за заданою вагою. Далі продукт вкладають у високобар’єрні лотки та направляють на пакувальну машину-трейсілер іспанського виробника Ulma для запаювання плівкою та заповнення лотка спеціальною газовою сумішшю. Після пакування лотки з продукцією автоматично направляють на вагоетикетувальний комплекс BIZERBA. На всіх етапах фасування здійснюють посилений контроль за якістю продукції, за температурою сировини та температурним режимом у приміщенні.  Контроль виробництва забезпечують технолог та майстер.

pt zv

Налагоджена й вторинна переробка відходів виробництва, які йдуть на енергетичні потреби фабрики й не забруднюють довкілля:

«Ми одні з перших запровадили безвідходне виробництво: заморожуємо й продаємо кишки птиці господарствам, де вирощують норок. З цього ще й маємо додатковий прибуток щомісяця. Окрім того, працюємо над екологічною безпекою. На нашій птахофабриці повна утилізація падежу відбувається у вакуумних печах. Також разом зі словацькими партнерами розробили проект очищення стічних вод. Запровадили технологію спалювання пір'я для підігріву води та забезпечення нею забійного цеху. Щодо гною, а він вважається органічним добривом, у нас в повному обсязі викуповують фермери», – зазначає Аліна Сич, генеральний директор ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика».

Зараз вектор розвитку підприємства – працювати на внутрішнього споживача та забезпечити українській сім’ї здоровий, корисний і безпечний продукт. Бренд «Епікур» – принципово новий продукт, який створено не тільки за допомогою сучасних європейських технологій, а й з урахуванням європейських цінностей у питаннях якості життя й здорового харчування.

 

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.