П'ятниця, 22 березня 2019 10:17

Трансфертне ціноутворення дійшло до Верховного Суду

Юристи компанії СК надали коментар щодо рішення Верховного суду у справі підприємства «СІС ГРУП»

Цією новиною ми розпочинаємо серію оглядів судової практики Верховного Суду з питань трансфертного ціноутворення. На даному етапі така практика лише починає формуватися, однак з часом судова доктрина може зробити суттєвий внесок у правовідносини щодо трансфертного ціноутворення.

Тому ми віримо, що для платників податків вже на цьому етапі буде корисним розуміти основи такої судової доктрини.

Що сталося та яке це має значення?

В Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено постанову Верховного Суду у справі підприємства «СІС ГРУП». Це – перше рішення касаційного суду у спорі з питань трансфертного ціноутворення, яке стосується не процедурних питань, а, власне, донарахувань з податку на прибуток, і яким суд остаточно вирішив судовий спір (тобто не направив його на новий розгляд).

Верховний Суд, як і суди попередніх інстанцій, вирішив справу на користь платника податків. 

Висновки суду потенційно можуть стосуватися інтересів великої кількості платників податків, оскільки такі висновки, відповідно до процесуального законодавства, є обов’язковими для інших судів та для роботи контролюючих органів.

Розвиток справи

Підприємство «СІС ГРУП» продавало сільськогосподарські культури іноземним контрагентам: британському партнерству та компанії, зареєстрованій у вільній торговій зоні емірату Дубай.

Під час перевірки з питань трансфертного ціноутворення податкові органи визнали операції з обома контрагентами контрольованими. Провівши власне дослідження, податківці встановили, що ціни в контрольованих операціях підприємства відхилялися від рівня звичайних цін (операції проводилися до повноцінної імплементації в українське законодавство принципу «витягнутої руки») у бік заниження, і додатково нарахували підприємству зобов'язання з податку на прибуток.

Дослідження, проведене контролюючими органами, обмежилося порівнянням цін в контрольованих операціях підприємства з рівнем цін на ті самі товари, інформацію про які податківці взяли з офіційного сайту аграрної біржі міста Києва (підприємство здійснює свою діяльність в Одеській області). Як випливає з текстів судових рішень, податківці ані досліджували інші джерела інформації, ані брали до уваги для порівняння будь-які інші умови операцій, що могли впливати на ціноутворення: маркетингові знижки або надбавки до цін, витрати на просування товарів тощо.

Рішення суду

У цій справі перед судами постали три ключові питання: 

1) Які ціни слід брати до уваги під час співставлення умов контрольованих та зіставних операцій: ті, що склалися на момент укладення договору, чи ті, що склалися на момент переходу права власності на товар?

У своєму дослідженні податкові органи використовували ціни, які склалися на дату переходу права власності на продані товари, а не на дату укладення контрактів. Верховний Суд не погодився з таким підходом податкових органів та дійшов таких висновків:

  • норми ПКУ не ототожнюють дату здійснення контрольованої операції з датою переходу власності; ринковий діапазон цін визначається на підставі інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.

Такий висновок суду має особливе значення для платників, оскільки, як свідчить практика перевірок з питань трансфертного ціноутворення в товарних операціях, податкові органи нерідко використовують інформацію про ціни саме на дату переходу права власності на товар. У кожному конкретному випадку це, звісно, спричиняє різний вплив на розрахунки.  

2) Чи визнаються контрольованими операції з непов'язаним британським партнерством?

З цього питання Верховний Суд лише підтвердив консенсус, досить давно досягнутий в судовій практиці з процедурних питань трансфертного ціноутворення:

  • за відсутності ознак пов'язаності або інших критеріїв контрольованості операції з британським партнерством не можуть бути визнані контрольованими.

Звісно, йдеться лише про операції, здійснені до 27 липня 2017 року, коли запрацював новий критерій контрольованості операцій (належність нерезидента до певної організаційно-правової форми), адже британські партнерства очікувано потрапили до переліку таких форм.

3) Чи достатньо глибоко податкові органи дослідили питання ціноутворення в контрольованих операціях, щоб дійти висновку про його невідповідність рівню звичайних цін?

У справі «СІС ГРУП» податкові органи використовували метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу). Верховний Суд підкреслює, що для визначення ринкового діапазону цін під час застосування цього методу аналізу підлягає широкий спектр показників господарських операцій. У цьому аспекті ключовими є такі висновки колегії суддів:

  • використання лише однієї умови контрольованих та зіставних операцій (власне, ціни товару) та ігнорування інших умов, які впливають на ціноутворення, суперечить процедурі податкового контролю в сфері трансфертного ціноутворення;
  • посилання лише на одне джерело інформації про зіставні операції ставить під сумнів об'єктивність отриманої податковими органами інформації про рівень ринкових цін.
Прочитано 463 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.