1920х200 brand 23opt

Вівторок, 29 травня 2018 14:09

Прийняття законопроекту №6606 призведе до зросту безконтрольності на ринку пестицидів

Окрім того, законопроект згубно вплине на вітчизняне агрохімічне виробництво

 

До такого висновку дійшли учасники круглого столу на тему «Вплив неконтрольованого ринку пестицидів на екосистему України», що відбувся 23 травня 2018 р. у приміщенні Верховної Ради. Експерти ринку, народні депутати, чиновники, представники громадських організацій та профільних асоціацій зібралися, щоб обговорити впливи та небезпеки прийняття законопроекту №6606 (від 21.06.2017 р.). Документ передбачає внести зміни до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», де прописані умови щодо ввезення засобів захисту рослин (ЗЗР) на митну територію України.

Удар по екології

Почнімо з того, що за останні кілька років відбулася суттєва дерегуляція на вітчизняному ринку ЗЗР. У 2015-му влада спростила необхідність видачі ліцензій на імпорт та торгівлю пестицидами, тому що ці дозвільні документи видавалися за корупційними схемами і жодним чином не контролювали діяльність таких компаній. «В результаті, – говорить Сергій Кузьменко, Голова правління ГО «Українська промислова асоціація захисту рослин», – сьогодні будь-хто може торгувати пестицидами, проте відстежувати або притягнути до відповідальності такий бізнес майже неможливо». Неврегульованість ринку призвела до катастрофічної безконтрольності –  виробники і постачальники ЗЗР фіксують значний об’єм контрафакту, покарання за торгівлю якими передбачено на рівні адміністративного штрафу, в сумі 170 грн.

Також внаслідок дерегуляції кілька років тому відмінили віднесення пестицидів до особливо небезпечних речовин, що призвело до неможливості притягнути до відповідальності тих суб’єктів, які займаються неконтрольованою утилізацією ЗЗР (викидають в лісах, заривають ґрунті чи виливають у річки). «Проте це отрута, що забруднює землі і водойми, – наголошує пан Кузьменко. – Тобто, Україна, роблячи поступки з одного боку, не враховує наслідки і загрози, з іншого».

І головне. В умовах застарілих лабораторій та відсутності належної законодавчої та контролюючої правової бази, до 2015 р. при реєстрації імпортних пестицидів Україна керувалася такою нормою: «для реєстрації пестицидів в Україні необхідно надати документальне підтвердження їх використання в країні виробника». Дерегуляція змінила цю норму на таку: «для реєстрації пестицидів в Україні необхідно надати документальне підтвердження їх реєстрації в країні виробника». Саме цю норму і має скасувати законопроект №6606.

Ініціатори законопроекту (Олександр Бакуменко, Вадим Івченко, Олег Кулінич і Микола Кучер) в пояснювальній записці зазначають, що цю норму в ряді випадків на практиці виконати неможливо. Бо інноваційні експериментальні препарати можуть не мати реєстрації в країні, де вони виробляються. Відсутність такої реєстрації пояснюється неможливістю провести перевірку дієвості таких препаратів у польових умовах, бо там фактично відсутні шкідники чи хвороби (проти яких препарат розробляється), чи навіть сільськогосподарські культури. Для перевірки дієвості таких препаратів у різних умовах вони можуть проходити державні випробування в Україні, а також в інших країнах з високим рівнем розвитку сільського господарства.

«Вимога надавати документальне підтвердження державної реєстрації засобів захисту рослин в країні, де вони виробляються, фактично унеможливлює доступ імпортних новітніх та оригінальних засобів захисту рослин до державних випробувань та подальшої реєстрації в Україні. Також виникає ризик втрати українською сільськогосподарською продукцією своїх передових позицій у зв’язку із зниженням якості, безпечності та урожайності українського збіжжя», – говориться в пояснювальній записці до законопроекту №6606. Іншими словами, українські аграрії втрачають можливість використовувати передові технології захисту рослин. Виходячи із логіки групи законотворців, «Україна втрачає свої позиції в рейтингу ведення бізнесу через те, що штучно створила дискримінаційні умови для виходу міжнародних інноваційних технологій на свій ринок».

Проте, учасники кругло столу вважають, що існує суттєвий ризик імпорту до України пестицидів, які не використовуються в розвинених країнах або взагалі там заборонені. «Утилізація засобів захисту рослин дуже дорога, тому існує загроза їх завезення з метою влаштування тут могильників», – зазначає пан Кузьменко, нагадуючи при цьому, що пестициди, згідно з діючим законодавством, не відносяться до особливо небезпечних речовин.

Варто також зазначити, що реєстрація нового продукту, скажімо у ЄС, досить тривалий процес, а у разі невдачі компанія-виробник понесе ще й значні фінансові витрати. Натомість в Україні можна будь-що зареєструвати за рік-півтора, а потім слідкувати за дієвістю препаратів, вивчаючи стан українських земель чи хвороби людей.

«Україна через спрощення своїх вимог до ввезення пестицидів перетвориться на піддослідний полігон для випробувань інших країн, або ще гірше – на світовий пестицид ний могильник, наслідки від чого відчує на собі кожний громадянин», – вважає Ірина Паламар, Голова Асоціації тваринництва України.

Все це відбудеться без застережень покарань при мінімальних фінансових затратах міжнародних компаній. Тобто, як зазначив Віктор Галасюк, голова комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва, під «маркою» євроінтеграції пропонують прийняти небезпечні для здоров’я людини рішення.

Водночас, учасники круглого столу наголосили: якщо Україна використовує досвід Європейського Союзу, то варто було б використовувати його в повному обсязі. В європейських країнах є акредитація підприємств, що займаються торгівлею засобів захисту рослин, яку вони постійно підтверджують, доводячи що їхні працівники знають, як поводитися з небезпечними речовинами. Також прозвучала пропозиція, щоб ввести еталонні зразки препаратів при реєстрації, а при проходженні митного контролю робити аналіз пестицидів хоча б хоча поверхневу схожість до заявлених препаратів. «Що стосується дослідних випробувань, – зазначає Андрій Гедрович, представник всеукраїнської молодіжної ГО «Студентська республіка», – то важливо забезпечити повноцінний контроль держави за використанням саме інноваційних препаратів». Більш того, держава сама може формувати замовлення на інновації. Відбуватиметься це так: держава запрошує компанію-виробника засобів захисту рослин на вирішення певної проблеми і для розробки певного рішення – конкретного препарату. «Це робиться для того, щоб уникнути безконтрольного використання незрозумілих пестицидів», – говорить пан Гедрович.

В цілому, як зазначають експерти, в Україні має початися комплексна робота по зміні законодавства «про пестициди і ядохімікати», що охоплювала б екологічну безпеку і запровадила б обов’язкове ліцензування гравців ринку.

Удар по виробнику

Окрім негативного «екологічного» ефекту від законодавчої ініціативи №6606, парламентарі бачать ще руйнівні економічні наслідки. Адже, як зазначив Віктор Галасюк, держава має вести політику, що спрямована на захист вітчизняного виробника, а не політику на спрощення умов для роботи  імпортерів. «Проникнення імпорту в українську економіку складає 55%, в США і Китаї – близько 20%, – наголошує пан Галасюк. – При цьому, у вітчизняних державних закупівлях частка імпорту сягає понад 35%, тоді як у США – 5%, а у Європі – 7,5%».

Імпорт хімічних препаратів для захисту рослин в Україну складає близько $1,5 млрд, а імпорт біологічних – $15 млн. Тоді як лише 20% вітчизняного ринку покривають вітчизняні виробники ЗЗР.

Учасники круглого столу висловили занепокоєння стосовно того, що вітчизняні фермери не можуть використати останні наукові досягнення в сегменті захисту рослин для нішевих культур агробізнесу (малини, інших ягід, фруктів), тоді як до крупнотонажних та технічних сільськогосподарських культур інновації доходять швидше. Тому варто спрощувати українську реєстрацію імпортних препаратів (що вже мають реєстрацію в країні виробника чи у іншій розвиненій країні) хоча б для нішевих культур. Проте, як зазначив пан Кузьменко, саме на інноваційності спекулюють автори та лобісти законопроекту №6606. «Так інновації потрібні, але тут виникає питання, яким чином їх запускати, – говорить пан Кузьменко. – Точно не через призму цього законопроекту і не через призму інтересів мультинаціональних компаній». За його словами, аграрії можуть звернутися до українських виробників засобів захисту рослин із замовленням виготовити для них специфічні та інноваційні препарати для нішевих культур.

При цьому Володимир Чеповий, Президент «Української Бізнес Асоціації», запевнив, що «інвестиції українських компаній в R&D (дослідження і розробку) є і сягають вони десятки мільйонів доларів». За його словами, такі приклади демонструють поступове відновлення наукового потенціалу держави. «Українським компаніям під силу виростити наукову молодь, яка згодом генеруватиме інновації», – впевнений пан Чеповий.

Зі свого боку вітчизняні виробники зазначили, що мають не лише можливість розробляти інноваційні препарати, а й щорічно презентують нові продукти, в тому числі, і для нішевих культур. При цьому, асортимент їхньої продукції постійно розширюється, поповнюючись біопрепаратами.

Натомість, якщо парламентарі не дослухаються до озвучених аргументів провідних профільних асоціацій і приймуть законопроект №6606, то вони вимагатимуть Президента України накласти на цей закон вето.

Наталія Шевченко

Прочитано 506 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.