Боротьба зі "схемщиками": Маркарова пояснила, як працюватиме оновлений фінмоніторинг

Новини
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Оновлений закон про фінансовий моніторинг, який набирає чинності 28 квітня 2020 року, послаблює контроль для сумлінного бізнесу, але посилює його для безвідповідальних підприємців.

Про це заявила міністр фінансів Оксана Маркарова у інтерв'ю онлайн-виданню MC Today, інформує БІЗНЕС із посиланням на пресслужбу Мінфіну.

Вона зазначила, що цей законопроєкт розроблявся кілька років, докладно обговорювався з Національним банком та усіма учасниками фінансового ринку. Його намагалися ухвалити ще в 2018 році, але тодішній парламент документ  не підтримав. І лише 6 грудня 2019 року він отримав підтримку народних обранців.

"Оновленим законом ми одночасно й послабили фінансовий моніторинг для сумлінного бізнесу та добропорядних громадян, й посилили контроль для несумлінних підприємців та окремих осіб, які займаються злочинною діяльністю", – сказала міністр.

 З її слів, раніше фінансові компанії в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про операції на суму від 150 тис. грн.

"Ми збільшили граничний поріг суми до 400 тис. грн та зменшили список ознак операцій, про які треба обов’язково повідомляти – тепер їх всього чотири (раніше було 17 — ред.). Тепер у суб’єктів первинного фінансового моніторингу більше маневрів для визначення того, чи є підозрілою фінансова операція. Ми прибрали законодавчі обмеження для встановлення ознак "підозрілих" фінансових операцій", — зауважила Маркарова.

Разом з тим, зазначила міністр,мбанк або інша фінансова організація мають самостійно налагодити систему фінансового моніторингу, щоби виявляти дійсно підозрілі операції. Якщо звичайна людина чи підприємство, наголосила міністр, із року в рік ведуть одну і ту саму діяльність, здійснюють зрозумілі і передбачувані транзакції, а банк або бухгалтер розуміють цю діяльність, мають всю необхідну інформацію про клієнта, то не треба щоразу доводити доцільність транзакції, навіть якщо вона перевищує 400 тис. грн.

До категорії підозрілих, на думку Маркарової, можна, наприклад, віднести наступні транзації:

- коли в банк приходить фізична особа — підприємець з документами інших ФОПів і намагається зняти готівку,

- якщо  підприємство, яке все життя продає м’ясо, а раптом вирішує на мільйони гривень купити металобрухту.

За її даними, з 2003 по 2016 рік на перевірку до Державної служби фінансового моніторингу в середньому подавали 2,5 млн транзакцій на рік, у 2016-2018 роках – 8 млн. "Зараз ми очікуємо, що кількість транзакцій, які підлягають перевірці, зменшиться, але покращиться якість", – наголосила глава Мінфіну.

Нагадаємо, 6 грудня 2019 року Верховна Рада схвалила у другому читанні законопроєкт № 2179 "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Закон спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, на забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму.