Українська Рада Бізнесу не погоджується з висновками МВФ стосовно податку на виведений капітал 

Новини
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 80 бізнес-асоціацій малого та середнього бізнесу, проаналізували останні оцінки Міжнародного валютного фонду щодо податку на виведений капітал.

Про це повідомляє БІЗНЕС із посиланням на відповідну заяву УРБ.

У своїх останніх релізах та звітах фахівці місії МВФ зазначають, що вивчили останні пропозиції про заміну чинного податку на прибуток організацій на податок на виведений капітал (далі – ПнВК) і не знайшли нових підстав для зміни позиції, викладеної попередньої місією (IMF Staff Report, травень 2017), яка визнала ПнВК "поганою податковою політикою" , згубною для України.

На підтримку зазначеної тези експертами МВФ наведено ряд аргументів:

№ 1: введення ПнВК – це значні втрати податкових надходжень на стійкій основі, за консервативними оцінками: 1,7% ВВП (2020-21 рр.)

№ 2: розрахунок втрат бюджету в проєкті закону недооцінений, тому що оптимістично передбачає, що підприємства будуть розподіляти половину свого прибутку; не враховує побічні ефекти щодо ПДФО, при якому фізичні особи з високим доходом почнуть зловживати ПнВК (відстрочка податку і більш низька ставка).

№ 3: проєкт не містить надійних компенсаційних заходів для нейтралізації втрати податкових надходжень.

№ 4: твердження про те, що ПнВК стимулює інвестиції, не може сприйматися як належне, оскільки в країнах, які його впровадили, немає ніяких доказів цього.

№ 5: ПнВК – не простіше податку на прибуток. Фактично ПнВК спричиняє кілька складнощів, оскільки передбачуваний розподіл дивідендів має перевірятися транзакція за транзакцією з посиланням на складні методи трансфертного ціноутворення.

№ 6: проблеми, які нібито вирішує ПнВК, можуть бути вирішені в рамках чинного податку на прибуток.

Щодо цих аргументів МВФ, в УРБ зазначають, що найвідоміший приклад введення ПнВК – Естонія – експертами МВФ нівелюється головним меседжем про те, що доходи від введення ПнВК начебто навіть через 14 років так і не відновилися в процентному відношенні до ВВП у порівнянні з рівнем, який був у другій половині 90-х років. При цьому замовчується той факт, що Естонія з 2014 року, за розрахунками американської Tax Foundation (International Tax Competitiveness Index), оголошується найбільш конкурентоспроможною в ОЕСР країною, а успіх обумовлений чотирма позитивними особливостями податкового кодексу країни, два з яких безпосередньо базуються на ПнВК.

Крім того, не вбачається коректним розрахунок у таких випадках у відсотках від ВВП, а надходження у абсолютних цифрах від ПнВК відновились за 3 роки.Викликає здивування сумарна оцінка втрат для України за два роки – 1,7% ВВП, тоді як (користуючись розрахунками самих експертів МВФ, Figure 1-3) в Естонії введення податку призвело до дворічних втрат 1,02% від ВВП , Македонії – 1,18%, Грузії – 2,08%.

Розрахунки щодо України відсутні, проте робиться безапеляційний висновок про недосконалість розрахунків від Міністерства фінансів України, а інші альтернативні розрахунки і компенсатори взагалі не беруться до уваги або відкидаються як неприйнятні без контраргументів (механізм авансового платежу, тимчасове підняття ставки ПДВ або збільшення податку на майно – називаються поганими або неефективними). Це не виглядає як фахові аргументи. Статистика прямих іноземних інвестицій Світового банку не збігається з висновками експертів МВФ щодо відсутності ефекту стимулювання інвестицій: Естонія після впровадження ПнВК отримала стійке зростання інвестицій протягом 2003-2005 рр., Північна Македонія після впровадження НнВК в 2009 році демонструвала зростання ПІІ два роки поспіль – у 2010 і 2011 рр. Грузія зростання інвестицій не демонструвала, але після впровадження ПнВК у 2017 році суттєво підвищились темпи зростання ВВП: 2015 рік +2.9%, 2016 рік +2.8%, 2017 рік +4.8%, 2018 рік +4.7%.

Щодо спрощення адміністрування – воно цілком очевидно з наступних причин:

– при податку на прибуток контролю підлягають усі платники (близько 100 тисяч компаній) і є необхідність суцільного податкового контролю фінансового результату, а при НнВК здійснюється контроль окремих операцій, а саме: виплата дивідендів і прирівняних платежів (не більше 5 тисяч компаній, здебільшого великі платники підлягають контролю ТЦО);

– чинний податок на прибуток включає 14 об’єктів оподаткування і 72 податкові різниці, ПнВК, відповідно, – тільки 9 і 14, тобто мова йде про збереження часу платників податків на дотримання вимог законодавства;

– ПнВК – це скасування авансових платежів, скасування необхідності нарахування "податкової амортизації"  і ліквідація податку на дивіденди.

ПнВК, на відміну від податку на прибуток, вирішує відразу кілька проблем:

– зниження дискреції – перевірок і контролю буде менше (5 тисяч замість 100 тисяч);

– втручання держави в економіку зменшується: бізнес сам вирішує скільки і коли платити в бюджет (операції між платниками ПнВК не обкладаються і не підлягають контролю);

– новий податок заохочує прозорість фінансового результату, тобто зростатиме капіталізація компаній, збільшуються можливості доступу до зовнішнього кредитування і реінвестиції прибутку;

– є більш гнучким і зручним для бізнесу в період кризи.

"Члени Української Ради Бізнесу закликають український уряд, Парламент та президента вжити всіх необхідних заходів для виконання обіцянок президента та відповідних пунктів програми партії влади: провести необхідні розрахунки, знайти компенсатори та реалізувати інноваційну модель ПнВК з 2021 року. Вважаємо, що у сучасному світі суверенна держава не може бути об’єктом для подібного зовнішнього управління і необґрунтованих вказівок щодо внутрішніх питань податкової політики – це пережиток колоніального минулого XX сторіччя", – заявили в УРБ.