Українська Рада Бізнесу та БІЗНЕС 100 підтримують ініціативи влади щодо детінізації економіки

Новини
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Українська Рада Бізнесу (УРБ), в тому числі спільнота БІЗНЕС 100, вітає ініціативи Верховної Ради України IX скликання, спрямовані на зменшення тіньового сектору економіки, створення рівних умов ведення бізнесу та присвоєння їм високих пріоритетів на самому початку каденції.

Про це йдеться в заяві УРБ, інформує БІЗНЕС.

У ній наголошується, що одним із найбільш серйозних викликів, які зараз стоять перед українським суспільством, є глибока тінізація економіки, згубні наслідки якої здатні звести нанівець реформістські зусилля керівництва країни та очікування законослухняного бізнесу.

Так, за даними макроекономістів, чистий відтік валюти за кордон через незаконну мінімізацію податкового навантаження на імпорт товарів лише у 2018 році склав $4,6 млрд, орієнтовні втрати бюджету від несплачених податків при імпорті товарів, за останніми розрахунками фахівців CASE-Ukraine та ІСЕТ, складають від 63 до 93 млрд грн на рік.

"Вважаємо, що прийняття проектів Законів України №1053 "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг" та № 1073 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг" (норми, які передбачені на 2020 рік) дозволить: спростити та здешевити для бізнесу використання РРО, шляхом переходу до РРО третього покоління; поетапно, але в значній мірі вивести з тіні ринки товарів; вирівняти конкурентні умови ведення бізнесу; вийти у легальне поле дистанційній торгівлі, та обігу готівкових коштів загалом", – заявляють в УРБ.

"Кешбек для споживача", на думку представників бізнесу, також суттєво підвищить відповідальність бізнесу перед споживачем.

Читайте також:

Гармонізація з ЄС: що отримає бізнес від нового закону "Про публічні закупівлі"

Експерти пояснили, чого варто очікувати бізнесу від впровадження програмних РРО

Українська Рада Бізнесу підтримує вказані законопроєкти за основу, але наголошує на необхідності їх доопрацювання до другого читання, і обіцяє сформувати та надати народним депутатам відповідні пропозиції до цих ініціатив. 

Зокрема, зазначається, що проєкт №1053 поки що не врегульовує питання щодо збереження існуючого реєстру РРО, несе певні ризики монополізації ринку РРО третього покоління одним виробником – дані питання вимагають врегулювання перед другим читанням. "Втілення такого надважливого проекту не може відбутись швидко – Уряд має бездоганно реалізувати законодавчу ініціативу, для цього важливим є залучення найкращих розробників відповідних рішень. У разі потреби – члени УРБ готові надати свою технічну допомогу по втіленню цих законодавчих ініціатив", – наголошується в заяві.

На думку представників бізнесу, різко негативна реакція представників тіньового сектору економіки на законопроєкти №№1053 та 1073, свідчить про їх значний "детінізаційний" потенціал, як це і передбачали фахівці з податкової політики провідних аналітичних центрів.

"Запропоновані у даних законопроєктах механізми забезпечать виконання вже існуючих вимог законодавства торговцями, які наразі їх ігнорують, а також посилить громадський контроль за перевіряючими органами. А наявність чіткої ідентифікації скаржника фактично виключає можливості недобросовісного використання "кешбеку" скаржниками. Цьому має сприяти оновлена податкова служба, реформа якої успішно розпочата. Ми сподіваємося на повноцінну роботу реформованої служби вже у 2020 році", – заявили в УРБ.

В Українські Раді Бізнесу вважають, що положення проєктів законів №1053 та №1073 не зашкодять законослухняному "білому" бізнесу, який прозоро веде облік та розрахунки, сплачує всі податки. 

"Легальний бізнес швидко адаптується до нововведень за цими проектами, адже вони не будуть потребувати суттєвих витрат. Принцип, коли податки сплачують всі, – повинен стати правилом для всіх суб’єктів господарювання, незалежно від власника та форми власності", –переконані представники бізнесу. Вони також висловили сподівання на тверду волю парламенту довести розпочатий етапдетінізації економікидо логічного завершення та ухвалити доопрацьовані законопроєкти №1053 та №1073.

Концептуально правильними для створення рівних умов ведення бізнесу в Україні та детінізації економіки в УРБ вважають також наступні ініціативи Верховної Ради:

  • Законопроект № 1057 – об’єднання звітності ЄСВ та ПДФО;
  • Законопроекти №№ 1049, 1051 – єдиний рахунок для сплати податків;
  • Законопроект № 1080 – внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес;
  • Законопроект № 1048 – внесення змін до Митного кодексу України щодо функціонування авторизованих економічних операторів;
  • Законопроект № 1082 – режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи.

"Розцінюємо дані законопроєкти як ефективні рішення для створення рівних умов ведення бізнесу в Україні без корупції та задля сталого економічного розвитку країни", – йдеться в заяві бізнес-спільноти.

Вкрай необхідною для зростання економіки в УРБ вважають комплексну податкову реформу, яка передбачатиме зниження навантаження на фонд оплати праці, перехід від податку на прибуток до оподаткування виведеного капіталу, збільшення граничних оборотів для ФОП 1, 2, 3-й груп, зменшення бюрократичного навантаження при обліку працівників, модифікацію податку на землю тощо.

"Ми вітаємо ініціативу прем’єр-міністра, який наголосив на необхідності фундаментального оновлення податкового законодавства навесні, і готові надати всі напрацювання щодо цього питання, над якими представники бізнесу та експерти працювали протягом останнього року", – заявили в Українській Раді Бізнесу.

Нагадаємо:

  • 29 серпня 2019 року у Верховній Раді України зареєстрували два законопроєкти щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг: № 1053 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та  №1073 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг".

  • Прем'єр-міністр Олексій Гончарук закликав Верховну Раду ухвалити 37 законопроєктів, які вже внесла нова влада.

  • 2 вересня президент України Володимир Зеленський доручив новому уряду у співпраці з новим складом Верховної Ради поліпшити бізнес-клімат у країні та встановив дедлайни для впровадження важливих реформ.