business head ads

"Голос" підписав Меморандум про співпрацю з українським бізнесом

Новини
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Сьогодні, 8 липня, у Києві відбулося публічне обговорення економічних пріоритетів українського бізнесу та партії "Голос", результатом якого стало підписання Меморандуму про співпрацю між політичною силою, аналітичними центрами та Українською Радою Бізнесу.

Як повідомляє БІЗНЕС, серед підписантів документу — директор Фонду підтримки економічної безпеки Володимир Полевий, керівник партії "Голос" Юлія Клименко, член Української Ради Бізнесу Олександр Громико, представник Економічної експертної платформи Ілля Несходовський, а також керівник ЦРІ, співорганізатор "Коаліції Електронної Держави" Сергій Лобойко.

На початку зустрічі керівник "Голосу" Юлія Клименко наголосила, що партія буде базувати свою політику, в першу чергу, на демонополізації, оскільки більшість секторів економіки в Україні монополізовані, особливо ті, які є прибутковими. "Бізнесу дуже важко потрапити в ці сектори, бо є низка бар’єрів з боку держави та монополістів. Таким сектором в Україні є, наприклад, газовий сектор. У Канаді, на відмінну від України, клієнт має змогу обирати серед декількох постачальників, які конкурують між собою вигідністю пропозицій", — зауважила лідер політсили.

klmko

Також вона запевнила, що політика її партії буде направлена на побудову макроекономічної стабільності. Бо, на її думку, якщо в Україні знову почнуться значні валютні коливання, то багато бізнесів цього можуть не витримати. Клименко виступила за рівні права на ринку, де ніякий орган не може перевіряти бізнес з метою отримання хабара. Наприкінці своєї промови голова партії акцентувала увагу на збереженні людських ресурсів: "Кожен розуміє, що якщо ми не зупинимо з вами міграцію робочої сили з України, то вдалого бізнесу побудувати не вийде".

Водночас член Української Ради Бізнесу Олександр Громико звернув увагу на проблему контрабанди в Україні. Бізнесмен зазначив, що йому, як виробнику побутової техніки, легше конкурувати на європейському ринку, ніж на українському.

За його словами, митники наразі отримують малу заробітну платню, і це штовхає їх на незаконні дії. Тому, на думку Громико, потрібна негайна реформа ДФС. 

grom0

Також реформуванню підлягає судова система, бо в країну, де відбуваються рейдерські захоплення і засилля контрабанди, ніякі інвестори не прийдуть.

Клименко навела свій власний досвід реформування Міністерства економіки, де скоротили більшість працівників, а тим, що продовжили працювати, відповідно, підвищили заробітну плату. Після цього ефективність установи значно підвищилася. Аналогічний план голова партії запропонувала застосувати і до ДФС, де теж є колосальний надлишок працівників. Щодо судів і правоохоронних органів, то Клименко пропонує реалізацію відповідальності корупціонерів, як це було в Грузії. "Якщо вкрав — то сядеш, якщо чесно працюєш — то, відповідно, заробиш", — заявила голова партії "Голос".

«Економіка кожної країни визначається малим та середнім бізнесом, - зазначив В`ячеслав Лисенко - засновник «Укр-Китай коммунікейшин», член Наглядової ради Фонду економічної безпеки. - Але як може малий чи середній бізнес боротися з митницею та ДФС? Фахівцями Інститута соціально-економічної трансформації, Українським інститутом майбутнього та Центром соціально-економічних досліджень CASE України була розроблена Доктрина економічної безпеки України – щоб описати ключові ризики для економіки та шляхи їх нівелювання, щоб ті, хто прийде до влади, втілювали її в життя. Вона може стати для вас дорожньою картою».

Юлія Клименко зазначила, що детально ознайомилась з Доктриною, вважає що документ містить багато важливих пропозицій, в той же час варто доповнити його ще низкою загроз та завдань.

«Ми не тільки готові приймати закони і законопроекти, ми готові допомагати в імплементації, тому що ми маємо досвід і розуміємо як це зробити, - запевнила очільниця партії. - Я вважаю що в цій державі достатньо ресурсів для функціонування та розвитку, нам нічого не треба, лише змусити чиновників перестати красти, зменшити можливості для корупції, посадити корупціонерів і зробити справедливими не тільки суди, а й міліцію та прокуратуру».

Гостей заходу зацікавило питання, які конкретні кроки щодо бізнес-середовища буде робити "Голос" у разі потрапляння до Верховної Ради.

Представники партії запевнили, що навіть не розглядали підвищення податків для бізнесу. Проте їх турбує проблема відсутності практики переходу малого бізнесу до середнього, іншими словами бізнес в Україні не розвивається. "Для цього немає ні дешевих кредитів, ні знань, ні людських ресурсів", —  зауважила Клименко. Тому, на думку представників партії, почати треба зі зниження кредитної ставки та захисту кредиторів від недобросовісних боржників.

Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації Українські імпортери побутової електроніки, член Української Ради Бізнесу зауважила, що чомусь втрати держави від контрабанди та порушення митних правил рахують тільки аналітичні центри та бізнес, а не держава. І ці втари вражають – кожен рік держбюджет недоотримує від 75 до 100 млрд гривень. Для бізнесу це також суттєві втрати – це викривлення конкуренції, яке впливає на інвестклімат та призводить до втрати ринків для білого бізнесу.
Павло Кухта, програмний директор партії зазначив, що фахівці партії розділяють всі 10 топ-пріоритетів українського бізнесу, які напрацювали Українська Рада Бізнесу, СУП та десятки регіональних асоціацій на рівні принципів і майже всі на рівні реалізації. Партія відкрита для дискусії.

У свою чергу, віце-президент мережі АЗК "ОККО" Юрій Кучабський звернув увагу на те, що в Україні на 6000 легальних АЗС припадає 1600 нелегальних. Ці нелегальні АЗС, відповідно, не платять податків, тоді як законні мережі платять 40% зборів. Клименко повідомила, що у разі надання їй конкретних фактів такої підпільної діяльності, партія готова "підняти це питання на щит".

Наприкінці зустрічі представники «Голосу», коаліції аналітичних центрів, Фонду економічної безпеки та Українська Рада Бізнесу підписали Меморандум про співпрацю. У документі зафіксували ключові принципи, на яких має базуватися модернізація України, а також головні завдання для реформування України в інституційній, податковій та бюджетній сферах, економіці, адмініструванні, фінансовому секторі та енергетиці.

«Підписуючи цей Меморандум, політична сила публічно бере на себе зобов’язання перед суспільством виконувати те, чого очікує бізнес. Ми багато десятиліть прожили так, що політичні сили брали на себе передвиборчі зобов’язання, а потім не виконували. Але сьогодні суспільство змінилося і буде контролювати цей процес. Українська Рада Бізнесу стає потужною, з 20 асоціацій за рік перетворилась на коаліцію з 75 асоціацій. Це достатньо велике об’єднання, щоб контролювати виконання зобов’язань парламентарів», - заявив Президент Асоціації платників податків Грігол Катамадзе.

kubch