Кому я винен, усім пробачаю: Чим Україні загрожує дефолт?

Новини
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

В Україні протягом останніх днів набирає обертів дискусія щодо можливості оголошення Україною дефолту. Черговий сплеск обговорення був спричинений заявою Ігоря Коломойського британському виданню Financial Times. Олігарх порадив президенту Володимиру Зеленському "ставитися до наших кредиторів, як Греція" і не повертати борги, оголосиши дефолт.

Коломойський стверджує, що така практика не є чимось надзвичайним та не призведе до катастрофічних наслідків. "Скільки разів Аргентина оголошувала дефолт? І вони борг реструктурували. Це нормально", - заявив він.

Примітно, що у листопаді 2018 року бізнесмен вже робив подібні заяви в інтерв’ю журналістці Соні Кошкіній: "А чим дефолт поганий? Подивіться на Грецію, які вони красені. Сказали, 500 мільярдів не повернемо і все, до побачення. Я вважаю, що його (дефолт) треба було застосовувати ще в 2014 році… Дефолт ще нікому ніколи не нашкодив".

В якості альтернативи дефолту бізнесмен пропонує Євросоюзу та США самим списати Україні борги. На його думку, це було б цілком справедливо в якості компенсації за те, що Україна виступає плацдармом в протистоянні Заходу і Росії. Якщо ж Володимир Зеленський таки продовжить виконувати вимоги МВФ, то, на думку олігарха, підтримка президента швидко "розтане", адже українці вже втомились від політики "затягування пасків".

Водночас у команді Зеленського вже відхреститися від намірів не платити за боргами. Глава партії "Слуга народу" Дмитро Разумков заявив, що оголошення дефолту і відмова від виплат зовнішніх боргів малоймовірні. "Моя особиста думка, що це малоймовірний шлях, і навряд чи Україна зможе ним піти", – сказав він. Разумков також додав, що ці питання планується обговорити під час зустрічі Володимира Зеленського з місією МВФ 28 травня.

Прем`єр-міністр Володимир Гройсман, у свою чергу, застерігає від такого ризикованого кроку. Він заявив, що "навіть розмови про таке невиконання (зобов`язань за боргами) – не додають стабільності", а сам дефолт – це "глобальна криза". "Від серйозних наслідків необдуманих рішень постраждають звичайні українці, які опиняться на межі виживання", - наголосив прем`єр.

Думки експертів з цього приводу розділилися.

Так, на думку макроекономіста з групи UkraineEconomic Outlook Михайла Кухара, оголошення дефолту України призведе до стрибка інфляції, безробіття та зубожіння населення.

Він навів приклад країн Латинської Америки, які пережили кілька дефолтів за останні десятиліття, що завжди мало наслідком шалену інфляцію та зростання бідності. "Правило залишалося завжди одне: друк грошей – дефолт – вибух інфляції – безробіття/зубожіння – знову повземо на колінах до МВФ", –прогнозує експерт.

Натомість директор Українського інституту Майбутнього Віктор Андрусів на своїй сторінці у Facebook оприлюднив дослідження, яке інститут провів ще два роки тому. Згідно з ним, середні темпи зростання економіки країн до дефолту є негативними, а саме -1%, а після оголошення дефолту вже +2,2%. Серед проаналізованих країн у дослідженні вказано Аргентину, Мексику, Росію та Грецію.

Інший представник Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін, що є директором економічних програм інституту та співінвестором БІЗНЕС100, не є вельми оптимістичним у оцінці наслідків дефолту. До таких наслідків він відносить, зокрема, наступні:

  • Падіння кредитних рейтингів країни;
  • Зростання вартості запозичень як для країни, так і для українського бізнесу;
  • Частковий відтік капіталу з України;
  • Девальвація, інфляція, зниження купівельної спроможності громадян.

Водночас вірогідність дефолту у 2019 році Амелін вважає малоймовірною. На його думку, у поточному році Україна має можливості без складнощів обслуговувати зовнішні зобов'язання навіть без траншів МВФ.

З ним солідарна і голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. "Вірогідність дефолту оцінюю як нульову. Хіба тільки людина, яка в цьому зацікавлена (не будемо показувати пальцем), не зробить щось екстраординарне у своєму амплуа", – заявила Ніна Южаніна в коментарі журналу "БІЗНЕС".

Жодних об’єктивних підстав для оголошення дефолту не бачить і директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. На його думку, це підтверджує низька інфляція, стабільна національна валюта, достатній рівень золотовалютних резервів, сформованих в обсязі 4,5 місячного імпорту, та інші макропоказники. Тому, навіть за відсутності зовнішньої підтримки з боку МВФ Україна здатна розраховуватися за своїми зовнішніми зобов’язаннями, наголошує економіст.

"Оголошення дефолту без наявності обґрунтованих підстав призведе не тільки до повного припинення зовнішньої підтримки України, а також і до втрати довіри з боку міжнародних партнерів, яка тривалий час не буде відновлена. Як результат, економічними наслідками будуть: скорочення інвестицій, скорочення співпраці в багатьох міжнародних проектах та в проектах технічної допомоги Україні; також можливі обмеження в зовнішній торгівлі, і, як результат, скорочення валютних надходжень, девальвація національної валюти та відповідне зростання інфляції", - підсумовує Несходовський.

Погоджується з думками колег щодо вкрай негативних наслідків дефолту і експерт Інституту суспільних досліджень Павло Вернівський. На його думку, дефолт жодним чином не відповідає національним інтересам України. "Найкраща ж альтернатива дефолту – це ініціювання переговорів щодо реструктуризації боргу, на зразок польського варіанту, коли полякам списали 50% боргу, а іншу частину реструктурували, зменшивши платежі на 90%", – переконаний експерт.

Європейська бізнес асоціація також не залишилась осторонь цієї дискусії. Там вважають, що оголошення Україною дефолту порушить макроекономічну стабільність, яка є запорукою для інвестицій та зростання економіки. "Думаю, ні для кого не секрет, що далеко не кожен інвестор ризикне заходити в дефолтну країну, яка не має можливості відповідати за взяті на себе зобов’язання перед міжнародними партнерами. І це, найперше, репутаційний ризик, який тягне за собою чимало інших наслідків", – заявила виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Анна Дерев’янко.

У ЄБА зазначають, що згідно до опитування іноземних інвесторів, яке Асоціація провела у квітні спільно з DragonCapital та Центром економічної стратегії, одним із найбільш бажаних кроків нової влади для інвесторів є саме досягнення домовленості з МВФ про подальшу співпрацю.

Відтак, замість розмов про дефолт у ЄБА пропонують зосередитись на структурних реформах та подоланні корупції.

Нагадаємо, сам Володимир Зеленський 15 травня на зустрічі з керівниками провідних іноземних банків в Україні заявив, що виступає проти оголошення дефолту. "Дефолт – не компроміс, треба шукати компроміс із МВФ", – наголосив президент. Саме співпрацю з МВФ, незалежність НБУ і дотримання виваженої політики у сфері публічних фінансів він назвав пріоритетними для забезпечення макроекономічної стабільності держави.

 

Роман Скляров