Мохаммад Захур: Молодим бізнесменам не варто поспішати тікати з України

Новини
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Які виклики чекають на український бізнес після президентських виборів, чим наша Україна цікава Заходу і яку роль в новому політичному контексті грають незалежні медіа — про все це та багато іншого журнал БІЗНЕС поспілкувався із засновником і основним власником групи компаній ISTIL Group, учасником платформи для взаємодії бізнесменів БІЗНЕС-100 Мохаммадом Захуром.

— В Україні ви були свідком вже не одних виборів. Виходячи з вашого досвіду, чи відрізняється ситуація, що склалась зараз, від тієї, що була раніше? І як в залежності від передвиборчої гонки змінюється стратегія ведення бізнесу в Україні?

— Перший раунд виборів вже пройшов, і ми знаємо переможців. Фінальні результати, безумовно, дізнаємось 21 квітня, але розрив дуже великий, і подолати його вдасться лише у випадку, якщо Володимир Зеленський більше нічого не набиратиме, а Петро Порошенко, навпаки, лише додаватиме собі голосів. Але мені здається, що за п’ять років пан Порошенко посварився з усіма, з ким тільки можна, і навряд чи якісь політичні сили підтримають його, тому я, власне, не бачу можливостей для Петра Олексійовича суттєво збільшити свій електорат.

Водночас багато голосів від тих, хто підтримав Юлію Тимошенко, Анатолія Гриценка, а особливо двох російськомовних кандидатів, перейдуть саме на користь Зеленського. Я спілкувався з багатьма західними спостерігачами, і мало хто сумнівається у його перемозі.

Ба більше, ці вибори можна вважати чесними, бо не було серйозних порушень, які могли б стати приводом для заяв до суду чи визнання результатів недійсними.

А от що буде 22 квітня? Нічого, бо тоді лише почнеться підготовка до парламентських виборів і наступні шість місяців країна житиме вже гонкою до Верховної Ради.

Я не думаю, що у цей період ухвалюватимуться якісь особливі закони, бо один Президент, без партії, без єдиного голосу, навряд зможе реалізувати якісь свої обіцянки, яких, до речі, до цього часу ми так і не почули.

Вважаю, що основна робота почнеться десь у листопаді, коли запрацює новий парламент. До того часу, гадаю, бізнес житиме сьогоднішнім днем і навряд будуть якісь кардинальні зміни. Будемо стежити за настроями народу й опитуваннями, а коли прийде розуміння, хто набирає сил у парламентській гонці, — посміхатимемось чи плакатимемо.

Якщо 22 квітня таки підтвердяться усі прогнози, я не бачу жодних негативних наслідків для бізнесу. Гадаю, стане лише краще. Не можу сказати, що за Петра Порошенка все було погано, бо було дуже багато хорошого зроблено. Але так само багато й не зробили. Я про кумівство та корупцію.

Спочатку наша газета "Kyiv Post", я та моя дружина дуже підтримували Петра Порошенка. Вважали, що до влади прийшла доволі багата людина і їй потрібні влада та сила, а не гроші. Тоді хотілось, щоб він створив історію, але він так і не зміг привести сюди бізнес. Інвесторів відлякують історії про рейдерство, корупцію та ­бюрократію.

Ну і зростання ВВП на 2,5-3%, при тому що він за рік втратив 15%, — не найкращий результат. Аналітики вважають, що Україні, щоб досягти рівня Німеччини, потрібно, як мінімум, 100 років — це враховуючи поточні темпи розвитку. Ба більше, у певний момент у нас з Польщею був однаковий стартовий капітал, а зараз Польща обганяє Україну на 50 років.

— Чи з’являється зараз більше можливостей, щоб змінити правила гри на ринку, чи все ж корупційно-олігархічна система заважала і заважає приходу в Україну нових інвесторів та інвестицій?

— Я думаю, що нові можливості з’являються і вони вже є. Адже в нас у колоді є 51 карта та "джокер", що лежить обличчям донизу. Ми не знаємо, що там. Але я дуже оптимістично налаштований. Я переконаний, що цей "джокер" ляже саме в ту масть, яка веде Україну до кращого майбутнього та позитивних змін.

— Яку роль в цьому може зіграти саме бізнес? Чи варто бізнесу об’єднувати свої зусилля, щоб створити єдині рівні правила гри і публічно їх декларувати та контролювати?

— Гадаю, що зараз це важливо як ніколи. Адже у Володимира Зеленського ще немає повноцінної команди, і якщо бізнес не буде йому допомагати і підказувати правильний напрямок, йому буде дуже важко. Я переконаний, що всі подібні ініціативи, які колись не були реалізовані, мають бути перезапущені.

Наприклад, БІЗНЕС-100 — це клуб успішних бізнесменів, які вже не перший рік ведуть справи в Україні, тому їхні пропозиції та поради допоможуть пану Зеленському провадити грамотну політику.

— Наскільки правила, розроблені вітчизняними "білими" бізнесменами, можуть стати сильним та реальним інструментом?

Чи готові будуть олігархи поступитись та, рано чи пізно, піддатись загальним і рівним правилам гри?

— Якщо правила гри будуть однаковими для всіх, олігархам буде нецікаво вести той бізнес, який вони ведуть зараз. Коли залатають "дірки" в бюджеті, у них не буде можливості розвивати свою діяльність. Тільки-но поле стане відкритим і всі гратимуть на рівних конкурентних умовах, олігархічний клан не зростатиме, а навпаки — зменшуватиметься.

— Наскільки важлива в цьому роль Президента?

— Досі ми мали справу з президентською владою, а прем’єр-міністри були маріонетками. Тому вважаю, що українському народу на користь зіграє незнання паном Зеленським політики, оскільки йому треба буде прислухатись до експертів.

Якщо він консультуватиметься з технократами — це добре, вони не одну країну виводили з криз. Володимир Зеленський зараз спирається на людей, у яких є добра репутація, і, я думаю, він збере хорошу команду.

— Яка в цьому контексті роль вільних і незалежних медіа? Чи зможуть вони допомогти недосвідченому Президенту відійти від темних кулуарних ігор?

— Вільні медіа завжди допомагають підняти та донести до громадськості закриті питання. Але хочеться, щоб окрім проблем медіа висвітлювали й те позитивне, що є в Україні: зміни, можливості.

Водночас багато людей не лише читають новини та певні видання, а й дивляться телевізор. Зараз я не знаю жодного каналу, який був би незалежним. Всі вони підпорядковуються певним кланам і пропагують свого хазяїна чи його політику. Хотілось би мати щось на кшталт CNN, де люди могли б бачити факти та реальне висвітлення картини подій.

Наприклад, коли була війна між Пакистаном та Індією, медіа кожної зі сторін висвітлювали вигідні собі факти, а той, хто хотів дізнатись правду, слухав BBC.

— Що для вашої компанії найближчим часом може бути цікавим в інвестиційному сенсі? Які настрої стосовно інвестицій в Україну зараз існують на Заході?

— Останніми роками значно збільшився потік туристів в цей бік, що показує — Україна все ж цікава Заходу. Тут будується багато нових готелів, заходять нові авіакомпанії.

Я, в свою чергу, також вирішив відновити проект готелю, будівництво якого у певний момент було призупинено. Зараз він готовий на 82%, і можна було б хоч за рік його запустити. Але на даному етапі я вирішив, що піду в цей проект тільки з партнером. Окрім того, хочемо створити невеликий кінотеатр на місці, де була "Кінопанорама". Можливо, відновимо роботу зі своєю землею біля Борисполя. Колись хотіли збудувати там склади: зараз цей ринок теж іде вгору, тому напрямок доволі перспективний.

Якщо нова влада реально працюватиме із законодавством та боротиметься з корупцією, якщо будуть прийняті закони стосовно створення ринку землі, в чому я не бачу нічого поганого, це все дасть поштовх економіці. Поки не буде нових робочих місць, люди й далі тікатимуть до Польщі або Чехії.

В Україні нелегко, багато хто був свідком нашого конфлікту з Міноборони, коли в нас шляхом рейдерських атак хотіли забрати землю. Ми вивели це в публічну сферу, озвучили конкретні імена й отримали своє. Я вважаю, що бізнес має бути відкритим і не приховувати тих людей, які несуть шкоду і є небезпечними для економічного клімату. Лише так вдасться захистити рівні правила гри та розвивати той потенціал, яким Україна зараз володіє.

— Поділіться своїми джерелами натхнення. Що допомагає вам навіть у складних ситуаціях і далі працювати, творити і розвиватись?

— Мені було 18 років, коли я приїхав в Україну. Люди з мого оточення були чесними металургами та шахтарями. Вони досі лишились моїми друзями. Тут я одружився, тут мої діти, і ця країна мені не чужа. Я завжди думаю про свою репутацію, про те, яким ім’ям мене завтра називатимуть. Про те, щоб совість завжди була жива і чиста. В "Kyiv Post" нам неодноразово погрожували та вимагали не публікувати певні матеріали, але ми відстоювали себе. Гроші легко заробити, коли ти легко продаєш себе, чесно заробляти гроші — важко.

Мене також дуже надихають всі молоді проекти та стартапи, які запускаються в Україні. Хочу побажати молодим бізнесменам не поспішати тікати з України. Можливо, зараз вона не може дати тих прибутків, на які ви заслуговуєте, але якщо лишитись тут і тут працювати, то згодом ви отримаєте значно більше.

 

Довідка:

Мохаммад Захур — британсько-український бізнесмен пакистанського походження, засновник і основний власник групи компаній ISTIL Group, співзасновник української музичної премії YUNA, філантроп, меценат.

Захур також є учасником БІЗНЕС-100спільноти 100 відповідальних власників бізнесу, національних інвесторів з різних секторів економіки, які об`єдналися, щоб стати єдиним голосом  українського бізнесу.

Бізнесмен також був видавцем англомовного українського видання Kyiv Post, яке він придбав у його засновника Джеда Сандена в 2009 році за 1,1 млн доларів, а в березні 2018 року продав його одеському мільйонеру сирійського походження Аднану Ківану. 

Корпорація ISTIL Group займається операціями з нерухомістю, інвестиціями в банківський і енергетичний сектори, видобутком вуглеводнів, готельним бізнесом тощо.

 

Друковану версію інтерв`ю з Мохаммадом Захуром читайте також в новому номері журналу БІЗНЕС від 17 квітня.

Повну відеоверсію інтерв`ю з учасником платформи БІЗНЕС-100 Мохаммадом Захуром дивіться на нашому YouTube-каналі.