Зміни до ПКУ, що вносяться законом № 466-IX, негативно вплинуть на інвестиційний клімат в Україні

Новини
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Зміни до Податкового кодексу України, що вносяться законом № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» негативно вплинуть на інвестиційний клімат в Україні.

Про це повідомляють представники об’єднаних аналітичних центрів «Економічна експертна платформа» у тексті своєї спільної позиції щодо закону.

З одного боку, на їхню думку, закон містить низку позитивних новацій і дійсно сприятиме деофшоризації економіки, що дозволить мінімізувати втрати бюджету, які експерти оцінюють сумарно від 22 до 36 млрд гривень щороку.

«Більша частина норм закону сприяє реалізації важливої мети – запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS)», – пишуть вони.

Але, в той же час, реалізація певних норм закону, на їх думку, призведе до ускладнення адміністрування для певних категорій платників податків.

«Вбачається доцільним терміново усунути такі ризики шляхом напрацювання нового проекту змін до ПКУ та прийняття його протягом кількох місяців», – зазначають експерти.

Зокрема, вони зазначають, що норми щодо статусу оподаткування та перевірок постійних представництв (далі – ПП), створюють передумови для «полювання» податківців на незареєстровані ПП у формі відокремлених підрозділів, що може негативно вплинути на інвестиційний клімат в Україні.

Будь-які підозри на здійснення діяльності в інтересах нерезидента (так звані ознаки ПП) дозволяють податковому органу без повідомлення почати документальну позапланову перевірку нерезидента, оформити акт перевірки та здійснити адміністративний арешт майна такого нерезидента, примусово (на підставі акта перевірки та без заяви нерезидента) взяти його на податковий облік як ПП, накласти штраф у розмірі 100 000 грн.

«Запровадження для іноземних компаній терміну «місце ефективного управління», що дозволяє визнавати їх платниками податку – резидентами, також провокуватиме суперечки та не сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в Україні», – йдеться у повідомленні.

Також законом передбачені нові повноваження для ДПС, деякі норми оподаткування, які відсутні у країн-сусідів або які мають широкі можливості з трактування на свій розсуд операцій та дій платника податків.  

Крім того, на думку експертів, не оптимальними виглядають і нові розміри штрафів за деякі порушення. Зокрема, порядку взяття на облік у контролюючих органах, строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків, порядку подання інформації про фізичних осіб-платників податків, порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів.

Нагадаємо, 21 травня президент України Володимир Зеленський підписав закон № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві».

16 січня 2020 року, коли парламент схвалив його у другому читанні та в цілому, Рада підприємців при Кабінеті міністрів України назвала його «податковим терором». Категорично проти цього законопроекту виступили всі основні бізнес-асоціації та асоціації іноземних інвесторів України.