1920х200 brand 23opt

П'ятниця, 28 грудня 2018 11:27

“Не знаєш, як вчинити, роби по закону”

Юрій Сєднєв, голова комітету керівників корпоративної безпеки Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України, адвокат

— Чи давно ви в корпоративній безпеці і як прийшли до цієї сфери?

— Я генерал-майор міліції у відставці. 19 років служив в УВС у Донецьку, з 2011 р. по 2013 р. очолював міське управління, потім рік — УВС Миколаївської області. Спеціаліст у карному розшуку. Після звільнення з органів внутрішніх справ одразу зайнявся активною діяльністю. Почав роботу із захисту економічних прав та господарської діяльності. Робота в правоохоронних органах, звісно, дала мені базу, основу в методах та підходах. Але спочатку не вистачало знань з внутрішнього устрою підприємства і самої філософії побудови бізнесу. Зазвичай філософію комерційного підприємства вибудовує власник. Він встановлює правила роботи свого бізнесу й цілі, яких він має досягти. Визначає, це початковий проект для подальшого розвитку чи ще одна складова, але іншого напрямку. Відповідно до цього вибудовується й система безпеки.

— Цікава річ філософія комерційної структури, яку створює власник. Як людині, яка прийшла в корпоративну безпеку з силових структур, швидко зрозуміти цю філософію?

— Це двосторонній рух власника і безпековика. Спеціаліст пропонує послуги з організації безпеки, а власник встановлює особисті рамки із забезпечення і організації безпеки. Так відбувається, бо сам власник визначає рівень загроз, ступінь їхньої реальності й обсяг коштів, які він готовий вкласти у побудову системи безпеки. Можна максимально задовольнити всі потреби — починаючи від особистої безпеки власника, його сім’ї, нерухомості й закінчуючи охороною самого бізнесу та побудовою системи інформаційної безпеки. Потім необхідно налагодити маркетингову розвідку. Але на першому місці, звісно, стоїть перевірка персоналу. Мій власний досвід свідчить, що людський фактор — це взагалі #1 у безпеці загальної структури бізнесу. Скажімо, співробітник може бути хорошим спеціалістом, але поганою людиною. І це вже буде дисонанс у колективі, який не дасть працювати.

“Коли ви відкуповуєтеся від “наїзду”, стаєте “дійною коровою”, до якої прийдуть й інші силовики”

— Хто найефективніший на посаді керівника безпеки в комерційній структурі? Людина з державної служби чи людина, яка доросла до цієї посади, — юрист чи кадровик, які ніколи не служили в правоохоронних органах?

— Без спеціальної підготовки співробітник, який обійме цю посаду, не буде ефективним. Бажано мати досвід роботи в правоохоронних структурах чи інших державних органах, але після держслужби потрібна перепідготовка. Ми в цьому сенсі дуже відстали, в нас така система ще в зародку. За кордоном існують цілі інститути перепідготовки, де спеціалісти отримують специфічні знання, доповнюючи вже наявний досвід. Такі знання необхідні, адже сам бізнес, що потребує охорони, став дуже різноманітним. Наприклад, зараз дуже швидко розвивається комерція в сфері IT. А технології потребують інформаційного забезпечення і спеціального персоналу. Люди, які прийшли з органів прокуратури чи податкової, взагалі далекі від цього. Дуже добре, що є окремі семінари з підвищення кваліфікації, але нічого системного немає. При цьому за кордоном вже всі практикують другу вищу освіту за спеціальністю “Корпоративна безпека”.

— Як менеджеру з безпеки правильно вибудувати відносини з державними органами?

— Зі свого досвіду скажу, що чим прозоріший бізнес, тим легше йому комунікувати з державними органами. Не виникає зайвих проблем. І навіть з урахуванням незаконного тиску цих структур на бізнес все одно буде легше вирішувати питання. Найцінніша порада — дотримуватись максимальної чесності та законності. В іншому випадку, коли ви відкуповуєтеся від “наїзду”, стаєте “дійною коровою”, до якої прийдуть й інші силовики.

— Що робити, коли проблема все ж виникла і є тиск з боку контролюючих або правоохоронних органів?

— Ключовою є філософія власника. Існують два підходи. Перший полягає у підрахунку витрат на процес: залучення адвокатів (це затягнеться на півроку), до того ж можуть бути арештовані рахунки чи зупинена робота підприємства (а це колосальні збитки). Далі власник підсумовує, скільки це коштуватиме, і вирішує закрити це питання, заплативши хабар.

Другий підхід — ціннісний, що втілюється у філософії “я понесу збитки і буду воювати”. Якщо заблоковано роботу фірми — відкрию нову чи перекладу функції на інші підрозділи. Також власник може взяти кредит для підтримки роботи компанії. А вже потім, після судів, розблокувати рахунки та показати правоохоронцям, що вони не праві.

В принципі, коли спеціалісти доводять свою правоту, то фірма в майбутньому зазнає меншого тиску з боку правоохоронців. Адже силовики вже просто не хочуть зв’язуватися. А коли платиш, стаєш “дійною коровою”. Знаходять способи тиску на якусь слабку сторону і потихеньку починають давити і давити. Тобто стратегічно правильно не платити, якщо ти, звісно, правий.

— З вашого досвіду, який відсоток у роботі фахівця з корпоративної безпеки припадає на питання внутрішньої безпеки, а який — зовнішньої?

— На первинному етапі, коли система тільки-но вибудовується, на внутрішню безпеку припадає 80%, на зовнішню — 20%. Якщо внутрішня сфера в безпеці, то й зовні буде менше загроз, оскільки ядро буде міцним. Коли вже існує нормальна система внутрішньої безпеки, тоді на внутрішню припадає 20%, на зовнішню — 80%. Все залежить від часу побудови: ти її будуєш “з нуля” чи прийшов вже на все готове і десь щось скорегував.

— Якщо безпеки як функції на підприємстві не було, які поради ви дасте для початку її побудови?

— Це вирішуватиме підприємець. При цьому важливо, наскільки він розуміє ризики свого бізнесу. Адже ризики залежать від розмірів підприємства, від того, що воно виробляє, в якому регіоні знаходиться. Останнє дуже важливе. Я свого часу працював начальником УВС Донецької області, а потім — УВС Миколаївської області. Так от, можу сказати, що рівень тиску криміналітету на бізнес у різних регіонах абсолютно різний. У Донецьку, як це не дивно, він був менший, а в Миколаєві — більший, і такі перепади є по всій Україні. Тобто все залежить від підприємця і від його готовності довіряти фахівцям. У більшості випадків середньому бізнесу достатньо просто менеджера з безпеки, а якісь безпекові послуги можна передавати на аутсорсинг.

“Держава повинна забезпечити ефективну діяльність своїх органів: контролюючих, правоохоронних і судових. Якщо ці три інституції працюватимуть чітко, ніякого рейдерства не буде”

— Що в системі безпеки не можна передавати на аутсорс?

— Це може бути особиста безпека з тілоохоронцями, так звана “лічка”. На самому підприємстві, якщо це якесь виробництво, мають бути охорона периметра та пропускний режим. Якщо напрям бізнесу — інформаційні технології, необхідний фахівець у сфері IT, навчений функціям безпеки, але підпорядкований менеджеру з безпеки. В принципі, один менеджер може впоратися й з функцією маркетингової розвідки. Якщо на підприємстві більше 100 працівників, то вже потрібен спеціаліст з персоналу.

— Давайте пофантазуємо: є менеджер з безпеки, є юридичний департамент, і от відбувається “наїзд” з боку держави. Куди далі звертатися? Особливо якщо “наїхала” сама поліція…

— Скажу так: не знаєш, як вчинити, роби по закону. Якщо в тебе нема способів захистити свій бізнес виключно лише тим, що ти його правильно вибудував, іди до державних органів і шукай захисту там. Щось вигадувати самостійно нема сенсу. Деякі власники думають, що візьмуть до себе колишнього правоохоронця, полковника чи генерала, а краще генерал-полковника (сміється), і він вирішить усі проблеми. Але це не так. По собі скажу, що у переговорах спрацьовує не так моє звання, як мій досвід. Виключно розуміння цієї системи та будови всіх цих схем здирництва з боку правоохоронних органів. Звісно, коли вже починаються розмови, можна, в принципі, нівелювати цю ситуацію. Але щоб на неї впливало, що хтось там у минулому був кимось… Це не спрацює. Впливає не звання, а знання цієї проблеми зсередини.

— Чи є дієві методи подолання такого явища, як рейдерство? При цьому під рейдерством розуміємо дійсно незаконні дії.

— Держава повинна забезпечити ефективну діяльність своїх органів: контролюючих, правоохоронних і судових. Якщо ці три інституції працюватимуть чітко, ніякого рейдерства не буде. В нас всі проблеми спричинені саме збоєм роботи цих установ. Навіть найбільші бізнесмені, які мають потужні служби безпеки, іноді не можуть встояти перед рейдерством, наприклад, державних чиновників. Я стикався з випадками рейдерства і, проводячи внутрішнє розслідування, з’ясовував, що за всіма рейдерськими атаками стоять високі державні чиновники. Діячі з міністерств з боку судової та правоохоронної систем. У даному випадку — це лом, а “проти лома нема прийому”. Принаймні, я такого не знаю. Як би власник не вибудовував безпеку підприємства, виграє система державної влади, що не гарантує безпеку роботи бізнесу.

У таких випадках можу порадити лише максимальну публічність. Якщо ви вже не здаєтесь — заявіть про це голосно, спробуйте заручитися підтримкою бізнес-спільноти…

Можливо, якщо реєстри майнових прав були б побудовані на технології блокчейн, де все прозоро й неможливо підмінити дані, гадаю, рейдерства в нас не було б.

— Є якась теза, якою хочете підсумувати розмову?

— Держава повинна звернути увагу на організацію перепідготовки правоохоронців на спеціалістів саме з корпоративної безпеки. Щоб працівникам з органів, які мають колосальній досвід й унікальні знання, прищеплювали нові навички з подальшим працевлаштуванням у різних напрямках як бізнесу, так і державних структур. Якщо б наші правоохоронні органи були менш заполітизовані та більш націлені на забезпечення державної безпеки, то спеціалісти, які звільнюються, зробили б вагомій внесок у безпеку України.

 

Дополнительная информация

  • Имя Фамилия: Юрій Сєднєв
  • Автор: Володимир Полевий, Андрій Зінченко
Прочитано 1022 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.