Володимир Чеповий
спільно інвестувати
 
Володимир Полевий
захистити свій бізнес
 
Юрій Гусєв
розповісти про свій бізнес
 
Світлана Власова
розвивати свій бізнес
 
Олексій Чуєв
включитися у бізнес-події
Середа, 31 жовтня 2018 14:10

“Приватні гравці відкриті для співпраці з державою”

Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я України

Робити реформу в сфері охорони здоров’я — справа невдячна. Витримати протистояння і нападки від супротивників може не кожен. На щастя, такі люди знаходяться. Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк не втрачає оптимізму і планує наступного року почати реформу вторинної ланки — спеціалізованої амбулаторної медичної допомоги. Як він сам каже, сили рухатися вперед йому надають розуміння мети, команда однодумців і досягнуті результати.

— Як ви оцінюєте перший етап реформування української системи охорони здоров’я — реформування первинної ланки медичної допомоги? Наскільки це збігається з очікуваннями міністерства?

— Реформа просувається за графіком, я навіть сказав би, що отримані результати перевищують наші очікування. Люди активно обирають свого лікаря “первинки”. Ми гадали, що до кінця цього року до 3 млн українців оберуть свого лікаря, а вийшло, що з квітня понад 18 млн людей уклали декларацію з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром. Це майже половина населення країни. Влітку динаміка підписання декларацій трохи знизилась, але залишається позитивною і, за нашими прогнозами, восени продовжить зростати.

Що стосується медичних закладів первинної ланки медицини, то вони також активно залучаються до реформи. Наразі половина закладів “первинки” уклала договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). І ми знаємо, що до кінця року до реформи приєднаються абсолютно всі заклади первинної ланки медицини.

— Як на цьому етапі повелися приватні заклади?

— Ми попередньо проводили консультації з бізнесом, по результатах яких припускали, що на початку реформи з державою спробують працювати один чи два сміливця. Згодом таких гравців стане більше. А виявилося все навпаки. В червні, коли НСЗУ оголосила “першу хвилю” укладання договорів, заявки подали 12 приватних закладів. Точніше — заявок було більше, а уклали договори 12. “Другу хвилю” оголосили в липні, і за її результатами з Нацслужбою уклали договори 73 приватника. Тобто за дві хвилі до реформи увійшли 85 приватних закладів, половина з яких — це сімейні лікарі, які відкрили ФОП, а друга половина — клініки зі всієї країни. Цікаво, що відгукнулися брендові клініки. Наприклад, договір з Нацслужбою здоров’я уклала клініка “Борис”, одеська клініка Odrex, також Ilaya.

І це класно, що людина йде в приватну клініку до сімейного лікаря, а держава оплачує їй послугу. Можна сказати, що і в цьому наші очікування перевершені. Тому я і сказав, що перший етап став навіть оптимістичніше, ніж ми думали.

— Що стримує інших гравців приватного ринку?

— Деякі брендові клініки не йдуть на це з принципу, хтось не працює на первинній ланці. Наприклад, керівництво клініки “Добробут” каже, що їм, як бізнесу, нецікаво співпрацювати з державою на первинному рівні. Вони бачать себе у стаціонарній допомозі, складній діагностиці. Чекають, коли реформа прийде туди, і тоді подивляться. І це зрозуміло.

Мене взагалі здивувало, що так багато приватних клінік прийшли на першому етапі. Змінами в первинній допомозі ми хотіли показати наші принципи, підхід. Хотіли показати, що ми не обманюємо. І якщо ми говоримо, що дамо економічно обґрунтований тариф, то ми його заплатимо. Також ми обіцяли, що створимо рівні правила гри для приватних та державних гравців. І ми це робимо. Ті обмеження в роботі, які були для приватного ринку в минулому, зараз у практиці вилазять, і ми по одному їх усуваємо. Це, наприклад, дозвіл отримувати приватним закладам вакцини, видавати лікарняні тощо

— 85 приватних клінік уклали договір з пацієнтами, а зі скількома пацієнтами уклали договори приватні лікарі?

— З понад 27,3 тис. — це небагато, тому що історично так склалося, що у приватних сімейних лікарів не достатньо своїх пацієнтів. На відміну від комунальних закладів, де у терапевта була ділянка і “свої” пацієнти.

— Що було найважчим на першому етапі?

— Через високі темпи реформи було важко встигнути все зробити вчасно. Закон про медреформу Верховна Рада проголосувала у жовтні, а Президент підписав 28 грудня минулого року. Щоб нова модель запрацювала, треба було створити НСЗУ, а щоб вона почала укладати контракти, паралельно потрібно було запустити програму по вибору лікаря. Ми хотіли, щоб все це відбувалося онлайн, щоб з’явився електронний реєстр, щоб гроші йшли за пацієнтом точно і автоматично. Нацслужба укладає декларацію з медичним закладом в електронному вигляді, як і лікар з пацієнтом. І саме провести комп’ютеризацію первинної допомоги з 1 січня до 1 квітня було дуже важко.

Що стосується НСЗУ, то у лютому обрали її голову, в березні Службу було створено і в червні вже було укладено перші договори. Це фантастичний темп, і, зрозуміло, що це надлюдські зусилля та безсонні ночі.

— Хто найбільше протистояв вашим починанням?

— Ми завжди працюємо “проти вітру”. Але я розумію, що не існує конкретної групи противників на кшталт так званої “фарммафії”. Просто у старої медичної системи є свої фан-клуби. Захисники старої системи є скрізь: й у Верховній Раді, й у Кабміні, й у нашому міністерстві, й у закладах охорони здоров’я, й у приватній медицині. Такі люди накручують себе й інших… Так виникає протистояння. В деяких містах керівництво казало своїм медичним закладам: “Реформи не буде. Супрун знімуть. Нічого не робіть”. Але дочекалися осені, побачили, що нічого не робити не виходить, і почали рухатися. Адже зрозуміли, що з 2019 р. субвенцій більше не буде. І єдиний варіант отримати державне фінансування на наступний рік — укласти договір з Національною службою здоров’я. Тож спротив долається діями. Хоча взагалі на першому етапі — у реформуванні первинної ланки медицини — масштабного спротиву немає. Адже у цій сфері немає всеохопної корупції, якихось схем, є просто інерція людей.

БІЗНЕС: Чи є майбутнє у приватної медицини

 

— Ви казали, що з II кварталу 2019 р. почнеться наступний етап реформи вторинної ланки — спеціалізованої амбулаторної медичної допомоги. У чому складність цього етапу?

— Можливо, не з другого, а з третього кварталу. І знову ж, можливо, виникнуть технічні складнощі. У нас є кілька правил, від яких ми не відступаємо. По-перше, в реформі ми не працюємо з папером: треба, щоб всі гравці працювали в електронній системі. На другому етапі ми почнемо оплачувати послуги на рівні діагностики, аналізів і консультацій спеціалістів. Для цього необхідно, щоб поліклініки мали комп’ютери. Але, як виявилося, в них комп’ютеризація гірша, ніж у сімейних лікарів. З січня 2019 р. ми вводимо електронну медичну картку, тобто лікар повинен буде записувати візит пацієнта у комп’ютер. Дані передаватимуться до НСЗУ, яка перевірятиме, за що вона платить. Це серйозне технічне завдання для державних і комунальних закладів.

По-друге, щоб медичний заклад міг укласти договір з Нацслужбою, йому треба мати статус комунального підприємства. Якщо перетворити амбулаторію сімейної медицини чи центр первинної допомоги на комунальне підприємство неважко, то лікарню — важче. І в цьому питанні більше політики. Адже лікарні — це вже серйозніша аудиторія серед наших противників.

По-третє, перед нами стоїть завдання надати ринку вигідні тарифи. Це для нас одна з ключових речей у реформі. Тарифи повинні бути такими, щоб і приватний гравець зайшов у реформу, і комунальний заклад нормально себе почував, і щоб їм було цікаво конкурувати за ці гроші.

У первинній ланці медицини ми побачили, що тариф у 370 грн. нормальний. Було багато суперечок. Але нова модель показала, що навіть якщо набрали не максимум пацієнтів, а трохи більше половини, то приватний заклад виходить “в нуль”. Гравці ринку це підтверджують.

Такі ж конкурентні тарифи нам треба зробити для діагностики, консультацій і спеціалістів. Причому вони не можуть бути дуже високими, адже у нас небагато грошей в бюджеті. Ми обговорюємо, рахуємо, дивлячись і на державний, і на приватний ринок. Дивимось, щоб була змога покривати багато послуг. Наприклад, ми провели нараду на тему, чи можемо ми виключити дуже рідкісні аналізи з гарантованого державою переліку оплачуваних послуг? Наприклад, якщо людину вкусив кліщ. Зрозуміло, що ми повинні фінансово покривати доволі багато аналізів. А щоб аналізів було багато, нам потрібно прорахувати тариф так, щоб хотілося конкурувати і приватним, і державним закладам.

— Поточного року тариф на медпослуги в первинній ланці склав 370 грн. на пацієнта на рік. То скільки всього коштів було передбачено в бюджеті на фінансування первинної допомоги по-новому?

— До цього року на “первинку” в бюджет закладали близько 10 млрд грн. Чому “близько”? А тому, що фінансування медицини йшло через субвенції на область і розраховувалось на кількість людей, що там мешкали. Ніхто не знав, скільки грошей іде на “первинку”, скільки — на спеціалізовану медицину. Така в нас статистика. Коли ми почали змінювати принцип фінансування первинної ланки медицини, то припустили, що на неї нам потрібно приблизно 10 млрд грн. Додатково на 2018 р. ми заклали ще 3,3 млрд грн. Тобто на реформування первинної ланки на цей рік усього було виділено 13,3 млрд грн.

— Скільки буде закладено у Бюджеті-2019?

— На наступний рік ми збільшуємо фінансування “первинки” на 2 млрд грн — до 15,3 млрд грн.

— Можливо, вже можна назвати тариф на послуги у вторинній ланці?

— Коли торік я озвучив тарифи на послуги первинної ланки медицини, то ця цифра одразу опинилася в усіх заголовках новин. Тому не хочу поспішати із заявами.

Але вточню, що ми відштовхуємося від того ж принципу, що й у “первинці”: тариф має бути вигідним і державним, і приватним закладам. Для останніх це буде недалеко від собівартості. Але так працюють всі країни. Якщо приватна клініка працює з державою, вона заробляє на обсягах, а не на великій маржі. На маржі вона заробляє на ринку. Так було у первинній ланці медицини, так буде і на всіх інших рівнях.

БІЗНЕС. “В Україні, на жаль, ще немає високої культури споживання органічної продукції”

 

— Коли тарифи будуть озвучені?

— Спочатку ми маємо прийняти всі нормативні акти. Я розраховую, що ми це зробимо взимку, наприкінці поточного — початку наступного року. А далі можна виходити зі сформованими тарифами.

— Якщо на первинну ланку в бюджеті буде виділено 15 млрд грн на рік, яку суму може бути спрямовано на оплату послуг вторинної ланки медичної допомоги?

— Важко сказати. У нас є така особливість — робити реформи наосліп. Ми не знаємо, скільки надається послуг на амбулаторному рівні. Як я розповідав, держава надає медичну субвенцію, яка надходить до лікарні одним “шматком”, і скільки коштів іде на поліклініку, скільки людей пролікувалось за ці гроші — ніхто не знає. Конкретику будемо дізнаватися по ходу справи.

Маємо досвід інших країн. У Польщі приблизно однакове співвідношення в фінансуванні первинної і амбулаторної допомоги. Там і кількість лікарів приблизно однакова в цих напрямках.

— Чого очікуєте від участі приватних спеціалізованих клінік, лабораторій, діагностичних центрів на другому етапі реформування вторинної ланки?

— Важко спрогнозувати. Можу навести лише одне порівняння. Коли ми говорили про первинну допомогу, проводили консультації з приватним ринком, то бачили з їхнього боку стриманий оптимізм: мовляв, подивимося, як ви все зробите, чи дотримаєте слова. І коли ми почали — вони відгукнулись.

Тепер ми знов почали зустрічатися з гравцями ринку вторинної допомоги — амбулаторної, спеціалізованої. І в них такий самий стриманий оптимізм. Настрої однакові. Вони кажуть: нам цікаво, ми давно чекали на таку пропозицію від держави, але давайте дочекаємося, коли буде конкретика. Тобто приватні гравці відкриті для співпраці, але вони очікують сигналу — конкретних дій. І ми дамо цей сигнал.

— Коли ми спілкувалися більше року тому, ви висловлювали сподівання на прихід до України великих міжнародних медичних мереж у зв’язку із змінами системи охорони здоров’я в Україні. Може, якісь компанії вже озвучили свої плани?

— Переговори інтенсифікувались. Міжнародним гравцям потрібні ще виразніші сигнали, ніж місцевим. Але їм подобається те, що відбувається в Україні. Вони вражені швидкістю змін. Хоча, звичайно, вони чекатимуть, адже в Україні наступного року вибори.

Але можу трохи відкрити карти. Цього року я говорив, принаймні, з трьома великими інвесторами: американським, європейським та з IFC. Вони придивляються, збирають інформацію і, як я вже сказав, також чекають сигналів.

— Майбутні вибори можуть вплинути на процеси, які вже запущені в реформі медицини?

— Можуть. За бажання будь-яку реформу можна звести нанівець. Але щоб вибори ніяк не вплинули на зміни в медичній системі, потрібно, щоб вони стали частиною життя самих лікарів та пацієнтів. Гадаю, що у “первинці” до кінця року так і буде.

І ми дуже хочемо, щоб на наступному етапі, на етапі реформування амбулаторної спеціалізованої допомоги, до кінця 2019 р. також відбулись зміни, які буде важко “відкотити” назад.

Наша мета — не втриматись у кріслах. Ми хочемо, щоб хто б далі не прийшов у міністерство, він підтримував вектор заданих змін. І ніколи б не ставив під сумнів, що послуги потрібно оплачувати, що не чиновник розподіляє гроші, а незалежна організація, і що з 2020 р. потрібно запускати ринок приватного страхування. Зрозуміло, що всі політики будуть завжди щось змінювати під себе. Але необхідно, щоб був один генеральний напрямок і щоб ми не повертались назад, адже у “совок” нам вже не можна.

— Що дає вам сили рухати таку важку махину і не здаватися?

— По-перше, те, що в нас є мета і план, як до неї рухатися. Коли ти чітко знаєш, чого хочеш досягти, це допомагає боротися зі стресом.

По-друге, це люди, з якими я працюю. За два роки у нас сформувалась просто фантастична команда. Така ж команда зараз створюється в Національній службі здоров’я. Туди приходять ентузіасти з бізнесу та різних організацій. Я просто дивуюсь, скільки є мотивованих людей. Це дуже підтримує.

По-третє, це зворотній зв’язок. Ми хотіли швидше досягти конкретного результату для пацієнта та для лікаря. У липні лікар поніс додому 15 тис.грн зарплатні чистими, тоді як у червні отримував 5 тис.грн. Він відчув, що ми не просто говоримо, ми — робимо.

Розмовляла Алла Силивончик

Журнал БІЗНЕС: ПЕРЕДПЛАТА ТРИВАЄ

Дополнительная информация

  • Имя Фамилия: Павло Ковтонюк
Прочитано 490 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
NOT ROOT---counter < 0 ---not Root, not-buy, counter fail---9---0
« November 2018 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.