2806 b ua 3

Вівторок, 06 лютого 2018 12:47

Чому українські політики так часто спекулюють світовими брендами

Для зовнішньої оцінки діяльності в антикорупційній сфері українські політики часто спекулюють брендами

Мабуть, кожний другий український політик вже може асоціюватись з тим чи іншим світовим брендом, який він вважає за потрібне привести до країни. Для мера Києва Володимира Кличка це американська мережа кав’ярень Starbucks. Міністр інфраструктури Володимир Омелян напряму асоціюється з ірландським авіаперевізником Ryanair. За словами останнього, ще в січні ми мали б почути добру новину. Але перший тиждень лютого засвідчив, що “політичний серіал” буде подовжений. Генеральний директор ДП “Укрпошта” Ігор Смілянський планує привести в Україну Amazon. Ще були — PayPal, Apple, Burger King, Subway… Навіть прем’єр-міністр Володимир Гройсман приєднався до колег та заявив, що компанія IKEA офіційно підтвердила вихід на український ринок.

Але чому українські політики так часто спекулюють брендами? Насамперед для зовнішньої оцінки їх діяльності в антикорупційній сфері. Прихід таких брендів в Україну — показовий для них. Всі ці компанії є одними з найвибагливіших в світі партнерів, які працюють тільки в країнах з прозорими правилами ведення бізнесу. Політика компаній передбачає нетерпимість до корупції і дотримання держслужбовцями країни моральних стандартів, прийнятих в цих компаніях. Українські політики можуть “приміряти” тест IKEA на себе. Наприклад, менеджери IKEA не мають права купувати дорогі автівки та літати бізнес-класом, а під час ділових відряджень зобов’язані зупинятися лише у 3-зіркових готелях. До речі, сам Інгвар Кампрад, засновник компанії і мільярдер, до останнього їздив на 25-річному Volvo. До того ж IKEA “славиться” жорсткістю в роботі з партнерами. Гасло компанії — м’якість до покупців та жорсткість до постачальників. Навіть ходять чутки, що є негласне правило: у перші два роки роботи компанії з IKEA весь прибуток залишається в IKEA…

Історія з IKEA взагалі розтягнулася на десятиріччя. Вперше компанія намагалася вийти на український ринок ще в далекому 2004 р. за президентства Леоніда Кучми. Пізніше IKEA два рази робила спроби увійти за правління Віктора Ющенка, однак цього так і не відбулося. Казали, що від компанії вимагали великий “відкат”, але вона категорично відмовилася. Тоді IKEA хотіла інвестувати в український ринок $2,5 млрд.

Правда, не лише політика головує при прийнятті рішення щодо виходу на новий ринок. Інтерес світових брендів до України як був, так і залишається. Але багато хто не ризикує відкривати у нас магазини переважно через нестабільність валютного курсу та непередбачувану економічну ситуацію. Не менш важлива з причин — низька купівельна спроможність українців. Тому очікувати масового приходу до нас нових великих брендів найближчим часом навряд чи варто.

До речі, більш важлива присутність в Україні не ритейлорів, а таких гігантів, як Eni, Shell, BP, Total та інших глобальних компаній, які є адекватнішим лакмусом для інвесторів. З набагато “довшими” грошима та незрівнянно більшою кількістю робочих місць. Й вони мають не лише бути присутніми офісами чи газотрейдерами, але й входити у великі видобувні проекти. Західний бізнес вже давно хоче чути від уряду не звіти про виконану антикризову роботу, а обіцянки змінити умови ведення бізнесу й гарантії, що українські держслужбовці будуть “приділяти максимум уваги передбачуваності та привабливості інвестиційного клімату в країні”. Деякі західні аналітики вважають, що масовий відтік з України іноземного капіталу є наслідком не військових дій, а того, що Україна останнім часом перестала подавати позитивні сигнали. Так сталося, що сигнали пішли якраз іншого штибу.

Дополнительная информация

  • Имя Фамилия: В’ячеслав Мироненко
Прочитано 702 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

HQBROKER

ШАРЖІ 
« July 2018 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          
КОЛУМНІСТИ БІЗНЕСУ

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.