2806 b ua 3

Вівторок, 30 січня 2018 14:52

Експортні надії

Тетяна Острікова, народний депутат України, член фракції “Об’єднання “Самопоміч” Тетяна Острікова, народний депутат України, член фракції “Об’єднання “Самопоміч”

Держава зобов’язана забезпечити вільний рух капіталу і скасувати застарілий пострадянський Декрет про валютне регулю­вання

Минулої весни в літаку познайо­милась з представниками компа­нії Yarych, що виробляє печиво “Марія”. Вони летіли до Канади на виставку представляти україн­ський продукт на міжнародному рівні. Відчуття гордості за країну, за наших талановитих підприємців підживлюється інформацією про наших експортерів — традиційно аграріїв і металургів, нових вироб­ників програмного забезпечення, виробників етнотоварів. І навіть лижі ми вже експортуємо в Європу на десятки мільйонів євро. Експорт до країн ЄСза січень — листопад 2017 р. збільшився на 41%, до країн Азії — на 30%.

Але, як це ведеться у нас, ці успіхи підприємців стають можливими радше всупереч, ніж завдяки по­літиці держави. Лише минулого року був впроваджений справед­ливий механізм відшкодування ПДВ, який працює передусім в хронологічному порядку. Але проблеми з відшкодуванням все одно залишаються, і в першу чергу через постійні затримки. Це озна­чає, що, незважаючи на підписані контракти, виробник в будь-який момент може опинитись в ситуації, коли йому просто доведеться зупиняти виробничий цикл. Таке собі життя на пороховій бочці. Якщо не вистачає обігових коштів на закупку сировини, на витрати виробництва, компанія-експортер не лише не отримає гроші за товар, а й заплатить штрафні санкції по угодах, які порушила, і зрештою втратить клієнтів. Тих самих клієнтів, пошук яких був таким складним, адже контракт з компанією з країни, де корупція, відсутність прозорих правил, чиновницьке свавілля та безглуздя є візитівкою, це ризик для іноземців, і переконувати їх не­легко. М’яко кажучи.

Навіть за вчасного відшкодування ПДВ експор­терам потрібні дешеві кредитні гроші. А чому держава, яка витратила десятки мільярдів на докапіталізацію державних банків, не може забезпечити пільгову програму кредитування для українських експортерів? Державні банки можуть надавати кредити під заставу примі­щень чи устаткування і цим стимулювати зрос­тання експорту, надходження валюти в країну, створення робочих місць тощо, адже все це в інтересах держави. Принаймні, держава вуста­ми високопосадовців з уряду про це постійно твердить.

До речі, окрім забезпечення дешевих грошей держава може полегшити життя експортерів, якщо вирішить нагальні системні проблеми, з якими вони стикаються, — валютне регулю­вання та негаразди з митницею.

НБУ так голосно декларує лібералізацію валют­ного регулювання, що наївним вже хочеться і повірити в це. Втім, гучні заяви не завадили Нацбанку в травні повернути термін у 180 днів для зарахування валютної виручки. Нагадаю: було 120. При цьому підприємці і надалі змуше­ні примусово продавати валюту, яка надходить на рахунок, а надалі її купувати для придбання сировини. Держава зобов’язана забезпечити вільний рух капіталу і скасувати застарілий пострадянський Декрет про валютне регулю­вання, за яким ми досі живемо. Підприємці, які чесно заробили свої гроші, повинні мати право вільно ними розпоряджатись.

Митниця, яку практично знищили впродовж останніх трьох років, теж не полегшує життя експортерам. Для експортних операцій по­трібно збирати купу папірців, а для імпорту сировини виникають постійні перепони. Митники не погоджуються з цінами, вимагають додаткові документи, які не завжди можливо надати через неузгодже­ність вітчизняного законодавства з нормами інших країн або комер­ційну таємницю. В результаті митна вартість збільшується, через що підвищується й собівартість товару. Вже не кажу про такі “дрібниці”, як проблеми з попередньою класифі­кацією товарів...

Навіщо я переказую добре відомі українським підприємцям митар­ства?

По-перше, вірю, що ми цю “скалу” долупаємо нарешті. По-друге, ті, хто вважає себе “вєршитєлями судєб”, мають знати, що так просто український бізнес не здасться!

Слід також обов’язково навести лад в системі державного регулю­вання експорту. Експерти пораху­вали, що для проведення екс­портної операції в Україні потрібні 11 документів, загальний процес триватиме в середньому 127 годин і буде коштувати $667. Причому найбільше часу витрачається саме на підготовку документів. Це означає, що великі підприємства витрачають значно менше коштів, оскільки експортують великими партіями, а дрібним підприємствам це може бути невигідно.

Якщо вирішимо ці проблеми на шляху розвитку експортерів, то вони самі далі з усім розберуть­ся — і з заповненням квот, які ми не використовуємо, і зі зменшен­ням сировинної частки в структурі українського експорту, і з над­ходженням валюти в країну. Поки, при всіх оптимістичних звістках про збільшення обсягів експор­ту і запровадження Експортної стратегії України та створення “Дорожньої карти стратегічно­го розвитку торгівлі 2017-2021”, ситуація із зовнішньоторговель­ним балансом невтішна. В 2015 р. сальдо зовнішньоторговельного балансу становило $1,2 млрд, у 2016 р. знизилось до $337 млн, а за січень — листопад 2017 р. воно вза­галі від’ємне — –$5,2 млрд.

Це статистика, вона не емоційна.

Тетяна Острікова,
народний депутат України, член фракції “Об’єднання “Самопоміч”

Дополнительная информация

  • Имя Фамилия: Тетяна Острікова
Прочитано 173 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

HQBROKER

ШАРЖІ 
« July 2018 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          
КОЛУМНІСТИ БІЗНЕСУ

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.