1920х310n1

Неділя, 21 січня 2018 15:59

Ієрархія: то вгору, то вниз, то на ремонті

Уляна Куликова, керівник освітньої платформи Profi Space і проекту Profi Fashion

Чому ми живемо погано? Ні, звичайно, краще, ніж, скажімо, в Камбоджі, але все ж якось не в стилі “хюгге”.

І усі розмірковують: може, ми ліниві або не цінуємо свій час, або працювати не вміємо, або ще щось. Багато думок по темі, у багатьох з них є сенс.

Я теж дам вам нову ідею, чому не настане у нас процвітання. На мою думку, те, що ми не цінуємо час, набагато менш страшно в порівнянні з тим, що ми не цінуємо ієрархію. І часто не розуміємо. Ні зверху вниз, ні від низу до верху.

“Соціум ієрархічний. І це наша даність. Ми всі перебуваємо в певній залежності один від одного. Взаємозалежності, взаємопідзвітності і взаємовигоди”

Поясню ідею. Начальникам, наприклад, часто здається, що всі їхні підлеглі нездари і нероби. Підлеглим, у свою чергу, — що всі їхні керівники безграмотні і некомпетентні.

А що якби трохи поміркувати про те, як це має відбуватися? І що не підлеглі нездари, і керівник тому і керівник, що до його обов’язків входить навчання персоналу — передача знань зверху вниз, каскадування завдань та інформації зверху вниз? І все це має відбуватися не так, як “карта ляже”, а передаватися тією мовою, яку зрозуміють, з тими термінами, які можливі, і за умови, що всього цього люди вже (правильно) навчені! І співробітники, звичайно, потребують того, щоб їх дисциплінували, оскільки якщо б вони могли це робити самі, то були б самі собі начальниками. Але для цього є спеціально підготовлена людина, що стоїть вище, яка теж підпорядковується комусь на більш високому рівні корпоративної схеми.

Підлеглі лають і критикують керівництво. Практично завжди. Така у нас традиція або звичка. Іноді навіть не зі зла, це як тема для розмови в курилці або кулуарах, або на корпоративі. Підлеглі рідко замислюються, в яких умовах працює їхній “цербер”.

Адже у нього теж є завдання, і вони більш складні і відповідальні. А ресурс один — підлеглі, які всім незадоволені.

Але завдання всі загальні. І навіть якщо немає прямої зацікавленості співробітників у фінансових прибутках, хіба не краще, коли система, в який ти працюєш і проводиш стільки часу, розвивається. Тоді у кожного є, принаймні, шанс на власний розвиток. Логічно?

Тож має сенс не гальмувати цей самий розвиток непокорою. А якщо раптом знаєш, “як” краще, — шукати способи це грамотно донести знизу вгору. Ну або очолити. Проте в цьому випадку чекайте найцікавішого — ви отримаєте “в придане” все той же персонал — незадоволений. Ви самі такими були, пам’ятаєте?

Порушення в ієрархії не вичерпується, звичайно, роботою. Тому ми лаємо уряд, владу... Завжди всі винні. Всі, хто зверху. А ті, хто зверху, дивляться вниз і думають: які ж ви неталановиті.

Але ж ми всі один від одного залежимо. Так чи інакше. У родині, на роботі, в країні. І це ілюзія, що нічого не залежить від тих, хто знизу. Залежить. Від кожного. І це ілюзія, що якщо робиш погано тим, хто нижче тебе, то нічого не станеться. Станеться.

Соціум ієрархічний. І це даність. Ми всі перебуваємо в певній залежності один від одного. Взаємозалежності, взаємопідзвітності і взаємовигоді. Давайте не забувати про це. Вчитися перебувати в ієрархії необхідно з дитинства, зі школи, з інституту, з першої роботи.

Дополнительная информация

  • Имя Фамилия: Уляна Куликова
Прочитано 2917 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

cover

cover

ШАРЖІ 
« August 2018 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    
КОЛУМНІСТИ БІЗНЕСУ

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.