Володимир Чеповий
спільно інвестувати
 
Володимир Полевий
захистити свій бізнес
 
Юрій Гусєв
розповісти про свій бізнес
 
Світлана Власова
розвивати свій бізнес
 
Олексій Чуєв
включитися у бізнес-події
П'ятниця, 22 червня 2018 12:20

Дон Таррагона та Донна Монсеррат

Каталонське містечко Таррагона — це душевний комфорт на руїнах історії, звідки рукою подати як до вершини гори Монсеррат, так і до прірви розваг “порт Авентури”

Щоб відчути провінційну Іспанію, старовинне містечко Таррагона на каталонському узбережжі Середземного моря підійде якнайкраще. Блукати тут можна безкінечно, почергово змінюючи пекло розпеченої бруківки вузьких вуличок на прохолоду морського бризу, дорогою “заправляючись” сангрією та морепродуктами в місцевих кафе. Саме так тут блукає, мабуть, і час, гублячись між середньовіччям (що нікуди не поділось, а просто тихо споглядає за нами з тіні провулків) та поверхневою метушнею сучасних туристів. Місцеві жителі, здається, не переймаються взагалі нічим. Святкують вуличні свята одне за одним та живуть у своє задоволення.

На рівні моря

Кількістю свят у Таррагоні пересічного українця, звичайно, не здивувати. Щомісяця тут запускають феєрверки, частують національними стравами та напоями, влаштовують конкурси, концерти та масові гуляння. Все спонукає до веселощів. Навіть ім’я найвідомішого місцевого святого — Фруктуоз Таррагонський (III ст.), здається, родом зі свята. Але не його доля. Святим та великомучеником єпископ став після того, як був спалений на багатті на центральній площі за наказом губернатора міста. Це один з епізодів буремної історії, яких Таррагона знала чимало з часів свого заснування в III ст. до н.е. Засновником вважається римський полководець Публій Сципіон, що розбив в цій місцині військо карфагенян і в якості одного з трофеїв отримав селище Таррако. Згодом воно виросло до столиці-форпосту Тарракон іспанської колонії Римської Імперії. Імператор Октавіан Август (I ст.) прожив тут два роки й фактично зробив з Таррако другий Рим по впливовості на Іберійському півострові. Період занепаду та володарювання вестготів (V ст.) змінився затяжним етапом війн з мусульманами (VII ст.) та остаточним опануванням християнами цієї території в період Середньовіччя (XII ст.). Відтоді Таррагона стає столицею королівства Арагон та символом християнської віри на Піренеях, уособленням якої став побудований в той же час Кафедральний собор.24 64 1

Панорама з Балкону Середземномор’я

Останнім великим потрясінням для Таррагони стало нашестя наполеонівських військ у 1811 р. Проте історична спадщина тут збереглася у великому обсязі. Архітектура Стародавнього Риму входить до списку Всесвітньої спадщини Юнеско. Римський амфітеатр, Цирк для кінних змагань, Палац римського намісника, Римський форум, Римський акведук (4 км за містом) — занурення в атмосферу Римської імперії, без сумнівів, відбудеться. Не кажучи вже про занурення в море. Узбережжя міста багате цілою низкою (близько десяти) пляжів: від центрального й завжди багатолюдного Larga, що простягається на 3 км, до невеличких (200-500 м) на околицях. Є такі, що повністю забезпечені всіма елементами пляжного комфорту. Є дикі, де засмагають переважно нудисти.

Щоб зібрати докупи свої враження від Таррагони й зробити моментальне “внутрішнє” або звичайне фото на згадку, найкраще піднятись на Балкон Середземномор’я — прибережний пагорб, облаштований терасою. З цього місця відкривається широка панорама узбережжя КостаДорада, самого міста та залишків римського амфітеатру.

Ой, там на горі

Хоча з Балкону Середземномор’я неможливо розгледіти найвищу вершину Каталонії — гору Монсеррат (1236 м), туди обов’язково варто потрапити. 110 км на потязі чи автобусі пролетять непомітно, а враження залишиться, як від підкорення (досить комфортного) особистого Евересту. Й, напевне, розширить власну уяву про світ можливого. Химерні вершини, що пропливають в тумані за вікном фунікулера при підйомі, змінюють колір, грають тінями та неймовірно збуджують уяву. Й не лише приїжджих туристів, а й самих каталонців. Про що красномовно свідчать місцеві назви кам’яних утворень — Хобот Слона, Верблюд, Мумія, Кобила Бернарда, Черево Єпископа, Божий Перст, Лик Святої Діви. Взагалі, за легендою, це все витівки знуднілих ангелів, що якось в давнину задля розваг розпиляли монолітну гору й трохи попрацювали скульпторами. Власне, “Монсеррат” каталоньскою і означає “розпиляна гора”.24 64 2

Здалеку фунікулер, що веде на Монсеррат, схожий на гірський водоспад

Головна людська окраса гори — християнський монастир Монсеррат — з’явилася на початку XI ст. (хоча скити монахів — на пару століть раніше). Засновник абат Олиба майже одразу став легендою каталонського бенедиктинства. Треба віддати належне архітекторам та будівникам. Монастир дуже гармонійно вписується в гірський ландшафт. І якщо засновники бажали не просто сховатись подалі від буденного життя, а й підкорити уяву відвідувачів величчю споруди, то це їм з блиском вдалося. Монастир пережив свою буремну історію. Наполеонівські війська спалили та зруйнували будівлю вщент. Лише за кілька десятиріч вдалося почати відбудову, що тривала близько ста років. У минулому сторіччі монастир Монсеррат став ідеологічним символом Каталонії. В період диктатури Франко, що пропагував “інтернаціональний націоналізм”, тут проводили богослужіння та церемонії одруження забороненою диктатором каталонською мовою.

Нині діючий монастир (постійно там проживають близько ста монахів) є об’єктом як туристичного, так і духовного паломництва. Окрім пейзажів та архітектури “фішками” храму є хор хлопчиків, що навчаються співу в місцевій церковній школі, та статуя Чорної Мадонни. Їй приписують надзвичайні можливості по сціленню, особливо жінок. Легенда стверджує, що її вирізав святий Лука, а в Іспанію приніс сам святий Петро. Чому вона почорніла, ніхто не знає. Можливо, через гоніння на християн. Можливо, через діяння самих середньовічних християн. В Іспанії в цьому сенсі були суворі часи. Наприклад, святий Ігнатій Лойола, що встав на шлях відречення, залишивши свою зброю саме біля Чорної Мадонни, якось сказав: “Якщо людина не хоче повірити у ваш гуманізм, то можна спочатку її катувати, катувати, а згодом взяти й відмінити катування”…24 64 3

Кафедральний собор XII ст. був збудований на місці старовинної християнської церкви IV ст.

Йо-хо!

Чим варто особисто себе “покатувати”, так це розвагами “Порт Авентури”, одного з найпопулярніших європейських діснейлендів. Від Таррагони до нього близько 10 км, які не можуть стати на заваді українцеві, що прагне “відірватись”. Шість зон відтворюють атмосферу історичних Середземномор’я, Дикого Заходу, Мексики, Китаю, Полінезії, а сьома — Сезам — створена для дітей. Три атракціони можна вважати найекстремальнішими.

Гіпергірка “Шамбала” протяжністю 1600 м — одна з найбільших у світі, однією назвою натякає на неймовірні враження: подолання гірок висотою до 78 м на швидкості до 134 км/год. Після цього хоч с Брюсом Віллісом на космоліт рятувати Всесвіт.

Dragon Khan в зоні Китаю здатен налякати одним своїм виглядом. Вісім мертвих петель “Дракону” донедавна були світовим рекордом подібних атракціонів. Та думка, що десь є ще більше, судячи по виразах облич “камікадзе”, навряд чи полегшує життя тим, хто наважився і вже летить.

Більш “приземленою” виглядає гірка Red Force (“Червона сила”) у відкритій торік зоні Ferrari Land. Допоки не сядеш у відкритий вагончик і не розженешся до швидкості 180 км/год, наче пілот “Формули-1”. Ferrari інвестувала в будівництво своєї частини “Порт Авентури” $100 млн і планує загалом вісім атракціонів, де можна буде відчути себе гонщиком на всі “100”.

Звичайно, екстрім — не єдине, що є в парку розваг. Тематичні ресторани, магазини, театри, шоу, перфоманси — можна “загубитись” серед усього цього на декілька днів. Атракціони є різних рівнів екстріму й для будь-якого віку та фізичних можливостей. Чимало сімей “подорожують” “Порт Авентурою” разом з дідусями та бабусями, які також не відстають від молодших поколінь. Типова картина: дорослі діти з онуками підсаджують натхненну та розкомплексовану бабусю на ковбойського пластикового коня, що під звуки кантрі вирушає по рейках в далеку подорож індіанськими преріями, де вона обов’язково подолає всі етапи класичного вестерну…

Не однією Барсою

Зазвичай, коли йдеться про Каталонію, насамперед згадують Барселону. Це наче велетенський білборд, що завжди потрапляє на очі, коли їздиш щоденно однією і тою самою дорогою. Але варто спробувати “заїхати” з іншого боку, й розчарування точно не буде. Таррагона — містечко для справжнього українця. Там так легко розчинитись в релаксі, часом дозволяючи собі щось неймовірне.

 

Дополнительная информация

  • Автор: Ігор Найденко
Прочитано 1833 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.