vb 1920 02

П'ятниця, 01 червня 2018 10:38

На крилах Царгорода

Візантій, Новий Рим, Царгород, Константинополь, Стамбул — все в одному місці й за один вікенд. Таке можливо, варто лишень спробувати

Може здатися, що два чи три дні замало для такого великого міста, як Стамбул, що наразі є п’ятим у світі за чисельністю населення й, мабуть, першим у світі з огляду на свою буремну історію. Але так склалось, що найзнаковіші місця тут розташовані дуже компактно, тож можна встигнути поринути у середньовіччя й повернутись на крилах місцевих авіаліній у звичний офіс з повною торбою вражень. Надалі, якщо виявиться, що візантійсько-османськотурецька столиця захопила в полон і не відпускає навіть удома, доведеться запланувати довготривалу “облогу” на найближчу відпустку. Але то вже буде інша історія.

 Ми до них

 Варто зазначити, що наші люди полюбляли навідуватись до Босфорської протоки здавна. Тож тяжіння до Стамбула — в генах нащадків козацького роду. Допоки не було літаків, українці, тобто русини, задовольнялись плавзасобами. Перший такий “заїзд” згадується в літописах Нестора Літописця: славнозвісний Кий ходив на човнах до Царгорода, де його з почестями приймав візантійський імператор. Надалі в історичних описах збереглись розповіді про масштабні військові походи князів Аскольда та Діра (860 р.), Олега (907 р.), Ігоря (941 р. та 943 р.). Константинопольський патріарх Фотій залишив нащадкам враження від тих подій: “Чи пригадуєте ви собі той час нестерпний, важкий, прийшли до нас варварьскі кораблі, дихаючи чимось суворим, диким, погубним… коли переполох і темрява опанували розум, й вухо прислухалося тільки до однієї вісти: перелізли варвари мури, опанували вороги місто?”.

64 photo 1

Блакитна мечеть отримала свою назву завдяки внутрішньому оздобленню неперевершеною ізнікською керамікою

Трохи пізніше приїзд з Києва жінки ознаменував початок мирного періоду. Як стверджує “Повість минулих літ”, близько 955 р. київська княгиня Ольга була хрещена в Соборі Святої Софії Константинополя особисто імператором Костянтином VII Багрянородним і тодішнім патріархом. І це, звичайно, було не просто забаганкою та особистим вибором простої жінки, а політичною подією європейського масштабу, що засвідчувала вибір Русі на користь візантійського вектора розвитку, адже імперія на той час заправляла на міжнародній арені.

Другою жінкою, що залишила український слід в історії Стамбула, була донька священика галицького міста Рогатин Олександра Лісовська, відома нам як Роксолана, а туркам як Гюррем-султан, — наложниця, а згодом дружина правителя Османської імперії Сулеймана I Пишного (XVI ст.), що певний період відігравала значну роль у справах правлячої сім’ї.64 photo 2

Палацовий комплекс Топкапи зберіг свій вигляд з часів Роксолани

 По місцях

 З двох історичних пам’яток, що мають стосунок до наших непересічних співвітчизниць, і варто почати занурення в історію Стамбула.

Свята Софія для православних християн за всіма історичними ознаками могла б стати аналогом Мекки для мусульман. Понад тисячу років цей собор був найбільшим християнським храмом у світі — до будівництва Собору святого Петра у Римі. Купол діаметром 32 м, що наче завис у повітрі на висоті 50 м, є справжнім архітектурним дивом навіть у наш час новітніх технологій. Маємо віддати належне туркам: вони зберегли християнську реліквію у тому вигляді, який вона мала на час османської експансії (XV ст.). Нові володарі нічого не руйнували. Але вирішили зробити там мечеть, прикрасити споруду по-своєму і перейменувати на Айя-Софія. Мінарети ззовні та арабська в’язь на внутрішніх стінах додали храму ісламського шарму, але дещо порушили автентичність. Коли бачиш численні візантійські мозаїки, зокрема з образом святої Софії (що був скопійований для Київського однойменного храму за часів Ярослава Мудрого), поряд з величезними панно з цитатами з Корану, трохи губишся. Наче два різні кадри через збій історичного хронометра наклалися та проглядають один крізь другий. Але велич візантійських часів відчувається в усьому. В тому числі у відсутності важкої розкоші та перенасиченості золотом, що притаманна сучасним православним соборам.

Де золота багато, так це в палаці Топкапи — головній резиденції Османської імперії до середини XIX ст., що знаходиться зовсім поряд. Колись на його місці стояв античний храм богині Афродіти. Пізніше, до появи Святої Софії, тут розташовувався головний християнський собор Константинополя, що зник через природні та історичні катаклізми та поступився місцем робочій резиденції султанів. За деякими історичними даними, Топкапи став головною домівкою Сулеймана I (та його наступників) саме завдяки Роксолані, яка домоглась переносу сюди гарему правителя, а отже, й левової частки світського життя та інтриг вінценосної сім’ї. На диво сам палац виглядає досить затишно та комфортно порівняно з багатьма аналогічними спорудами правлячих династій інших країн, хоча за площею території він майже вдвічі більший за Ватикан. Зараз це один з найвідвідуваніших музеїв світу. Серед 65 тис. експонатів, що якнайповніше демонструють культуру Османської імперії, величезна частка коштовних виробів з золота, діамантів тощо. Але для самих турків, мабуть, найдорогоціннішими вважаються артефакти, пов’язані з мусульманськими святими, зокрема особисті речі пророка Мухаммеда.64 photo 3

Галацький міст з’єднує стару й нову частини Стамбула

Хоча для багатьох туристів цікавіший зловісний бік Топкапи. За кілька сторіч тут народились 25 турецьких султанів, багато з яких пройшли шлях від неймовірного злету до наглої (від ножа або отрути) або довгої (у в’язниці) смерті. Поряд з головною брамою палацу знаходиться Фонтан плачу, де протягом сторіч мили втомлені руки й закривавлені секири султанські кати, що за сумісництвом… доглядали внутрішній сад. І були, до речі, мовчунами, оскільки їм відтинали язики при вступі на “почесну” посаду. Традиційно кожен новий султан прагнув винищити всіх потенційних претендентів на трон (зазвичай молодших братів незалежно від їхнього віку й кількості). Серед експонатів є зловісний Кинджал Топкапи, на “рахунку” якого левова частка цих вбивств.

Головна резиденція візантійських імператорів — Великий палац — на жаль, не збереглася. Нині на його місці знаходиться головна мечеть Стамбула — Блакитна (або Мечеть Султанахмет), семирічне будівництво якої завершилось 1616 р. Як і АйяСофія, Блакитна мечеть поєднує візантійський та османський архітектурні стилі. Але тут цей симбіоз не виглядає штучним, а створює справді довершений храмовий образ. Особливістю Блакитної мечеті є також наявність шести мінаретів. На час побудови це виглядало зухвало, оскільки в ісламському світі це було особливістю найвеличнішої святині арабського світу, мечеті Масджид аль-Харам у Мецці. Щоб не поглиблювати конфлікт, було прийнято рішення добудувати ще один мінарет у Мецці.65 photo

Після захоплення Константинополю Махмедом II в 1453 р. храм Святої Софії прикрасили чотирма величезними круглими щитами з верблюжої шкіри, де написані вислови з Корану

 Між Чорним та Мармуровим

 Але головною особливістю Стамбула та всіх його попередників є географічне розташування: на узбережжі 30-километрової протоки Босфор, що з’єднує Чорне та Мармурове моря. Дві течії — з менш солоною водою з Чорного в Мармурове (до 2 м/с) і з більш солоною з Мармурового в Чорне (до 20 м/с), що продовжується в Чорному морі як підводна річка, — створюють непередбачувані природні умови для човнів, що перетинають протоку. Цей природний заміс якнайкраще ілюструє весь історичний процес, пов’язаний з цією місциною. З античних часів і донині той, хто володів цим вузьким перешийком, мав перевагу в будь-яких політичних процесах на території Малої Азії та далеко навколо. Саме тому в IV ст. римський імператор Костянтин Великий переніс столицю на узбережжя у Візантій, перейменувавши його у Новий Рим, що дуже швидко перетворився на Константинополь. З цього почалася візантійська епоха в історії Європи та світу. Тому проплисти на туристичному човні через Босфор — це все одно, що пірнути крізь товщу історії в 1500 років. Навіть уявити неможливо кількість човнів, воїнів, зброї та коштовностей, які шарами приховані в мулі на дні протоки і яких ніколи не дістане рука сучасного дослідника. Про це приємно поміркувати за філіжанкою справжньої турецької кави десь посередині славнозвісного Галацького мосту, що пролягає через протоку в районі бухти Золотий Ріг. Конструкція мосту двоповерхова: верхній поверх — автомобільний та трамвайний рух, нижній поверх — зона для прогулянок та ресторанів. Вперше був побудований за правління імператора Юстиніана (XVI ст.). Були в історії Галацького мосту проекти Леонардо да Вінчі та Мікеланджело, які, на жаль, не втілились у реальність.

Далі саме час поринути в шаленство стамбульських вулиць. Десь обов’язково зустрінеться Єгипетський базар з його приголомшливим засиллям східних солодощів, прянощів, сувенірів тощо. Якщо після цього останнього іспиту залишиться здатність щось відчувати і бажання бачити щось навколо, напевно, ви родом зі Стамбула й ваше народження деінде просто грайлива забаганка долі. Все задля того, щоб в один неймовірний момент знайти себе справжнього тут, серед галасливого натовпу, на березі Босфору.

 

Дополнительная информация

  • Автор: Ігор Найденко
Прочитано 3847 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.