Володимир Чеповий
спільно інвестувати
 
Володимир Полевий
захистити свій бізнес
 
Юрій Гусєв
розповісти про свій бізнес
 
Світлана Власова
розвивати свій бізнес
 
Олексій Чуєв
включитися у бізнес-події
Четвер, 19 квітня 2018 16:30

Ґречне місто

Знайомство зі справжньою Елладою краще почати з Грецької Македонії та її столиці міста Салоніки

Як відомо, антична Еллада є праматір’ю сучасної європейської цивілізації. Також не секрет, що стародавні греки часів Гомера — нація, що розчинилась у вирі історії. А сучасні жителі Греції, на думку дослідників, мають дуже мало спільного (якщо взагалі мають) зі своїми пращурами. Але для туристів, які їдуть сюди з мріями зануритись у казковий світ античних героїв та богів, всі ці тисячі років “між”, здається, взагалі не мають значення. Або виглядають як невеличке доповнення між поїздками на чергові античні руїни. Звичайно, туристична індустрія користується цим в повному обсязі. В цьому сенсі подорож на півострів Халкідікі, що на півночі країни, дає шанс побачити та відчути Грецію в повному обсязі, щоб в пам’яті залишились не лише “живі” руїни, а й живі греки.

Місто сестри та воїна

Салоніки було засновано в 315 р. до н.е. македонським царем Кассандром, що дав місту назву на честь сестри Александра Македонського та своєї дружини Фессалоніки. Власне кажучи, місцеві жителі досі називають місто саме так. А також іронічно, а, можливо, і з деякою образою поглядають на сусідню Республіку Македонія, що привласнила собі (на думку греків, несправедливо) історичну назву частини Греції. Міжнародний суд в Гаазі 2011 р. прийняв сторону Македонії. Та й, загалом, останні роки греки навряд чи можуть похвалитися перемогами на міжнародній арені, гідними їхніх легендарних пращурів. Залишилось хіба що тішитись стародавньою спадщиною. І Салонікам є що показати.75 1

Білу вежу на узбережжі Салонік видно здалека

Перше, що варто побачити, як не дивно, не має відношення до античних часів. Це собор св.Димитрія Побідоносця. Історія великомученика IV ст. — типова для раннього християнства періоду римських гонінь. Римський імператор Галерій призначив жителя Фессалонік Димитрія, відомого своїми військовими та організаційними навичками, стратегом Фессалії, а пізніше — проконсулом та правителем усієї Греції. Але за проповідування християнських ідей та відмову зректись їх Димитрія було закатовано і вбито. За легендою, собор побудували у V ст. на місці його поховання. Це, можливо, найперший та найяскравіший приклад візантійської храмової архітектури раннього періоду, культове місце для паломництва з терен Східної Європи, нарівні з горою Афон та константинопольською Святою Софією. Сотні років “животворну” воду з джерела, що досі знаходиться в підвалі храму, несли по домівках за тисячі кілометрів. Якщо в храмових розписах та мозаїках можна знайти схожість з християнським живописом наступних епох, то в архітектурі та багатьох інших деталях видно, наскільки традиції ранніх християн відрізнялись від сучасних: плаский дах храму, фонтан для омовіння рук при вході, окрема ложа для жінок тощо.

Сліди періоду римського правління знаходяться зовсім поряд. Римський форум II ст. до н.е. випадково знайшли 1960 р. під час розкопок.

Цікавий також архітектурний музей, що виріс за ці роки поряд, в якому можна побачити вражаючий набір історичних артефактів, включаючи золоту домовину батька Александра Великого македонського царя Філіппа II, з правлінням якого пов’язують розквіт Македонії.

75 2Собор св. Димитрія Побідоносця

Символом та найпомітнішою спорудою Салонік є Біла вежа, яку збудували XV ст. чи то турки, чи то венеціанці. Архітектурною витонченістю ця споруда не вражає, бо з’явилась на узбережжі затоки Термаікос для оборони та спостереження. Крім того, протягом довгого часу вона слугувала казармою та в’язницею і навіть носила зловісну назву “Кривава”. Але зараз це просто туристичний об’єкт, який ефектно виглядає та на який можна видертись, щоб відчути себе на кілька хвилин середньовічним вартовимосманом. Або зайти всередину, де розташований сучасний мультімедійний музей Візантії.

До Білої вежі легко дістатись практично з будь-якої точки Салонік. По-перше, її добре помітно. По-друге, оскільки саме місто знаходиться на схилі гори Хортьятіс, плавно сповзаючи в затоку, будьяка дорога вниз приведе до набережної. Там само, на набережній, знаходиться монументальний пам’ятник Александру Македонському, що віднедавна має в центрі Скоп’є, столиці Республіки Македонія, конкурента гігантських розмірів, дуже схожого на свого грецького “клона”.75 3

Тріумфальна арка Галерія нині буденно веде до спальних районів міста

Найкраще оглядати Салоніки та краєвид навколо з верхньої частини міста, де знаходяться залишки візантійської фортеці Ептапіргіо (Семибаштова фортеця), що колись була пов’язана з Білою вежею єдиним оборонним муром. І також свого часу слугувала в’язницею.

В центрі міста легко можна знайти Тріумфальну арку Галерія, яка була побудована на честь однойменного кесаря і через яку він урочисто проїхав після гучної перемоги над персами на початку IV ст. Зовсім поряд залишки римського палацу та супутніх споруд. Це місце печально відоме масовою стратою 7 тис. жителів Салонік за наказом царя Феодосія в 390 р...

Така доля кожного старовинного міста, що пережило кілька історичних епох: храми межують з тюрмами, гучні перемоги — з жахливими трагедіями.

Між Афоном і Зевсом

Салоніки, внаслідок свого географічного положення, завжди приваблювали ворожих сусідів: римлян, персів, турків. Звідси ж зручно здійснити й свої особисті “походи” по мальовничій Фессалії й трохи далі.

Звичайно, варто побувати у морській прогулянці вздовж західної частини “тризуба” півострова Халкідіки з мальовничою горою Афон і однойменною автономною чернечою державою, що складається з двадцяти монастирів. Туристичним човнам не дозволяється підпливати ближче, ніж за 500 м до берега. Крім того, повністю огинати цей міні-півострів (Айнон-Орос) небезпечно через непередбачувані та різкі зміни погоди. 492 р. до н.е. перський цар Дарій I втратив через це флот з 300 кораблів разом із військом, що мало захопити північ Еллади.77 1

Монастирі Афона дозволяється споглядати на відстані 500 м 

Але вистачає подорожі навіть з одного боку Афона, щоб побачити та відчути присмак стародавньої легенди християнського світу. Початок якій поклала (якщо вірити афонським літописам) мати Ісуса Христа Марія, чий човен одного разу прибило до місцевих берегів. Як відомо, потрапити на сам Афон можна, хоча це довга процедура. І це, крім того, можливо лише для осіб чоловічої статі. Бувало там чимало й українців, зокрема й можновладців різних часів. Історія православ’я Києва також тісно пов’язана з Афоном. Засновник Києво-Печерської лаври Григорій Палама став ченцем і провів чимало років в аскезі на Афоні, перш ніж приїхати до нашого міста й здійснити справу свого життя.

До речі, з перськими войовничими походами пов’язане ще одне місце півострова Халкідіки. На самому тонкому перешийку мініпівострова Кассандра, біля містечка Неа Потідеа, є древній рукотворний канал, який з’єднує Термічну та Торонічну затоки і зараз використовується лише для туристичних та рибальських човнів. Появу його пов’язують із загарбницьким походом перського царя Ксеркса, сина Дарія I, що вирішив продовжити справу батька. За легендою, його раби прорили цей канал, щоб кораблі могли оминути небезпечні ділянки Егейського моря та швидко вийти до Пелопоннесу, де їх чекала історична битва зі спартанцями біля Фермопіл…

Потрапити на головну вершину Афона (2030 м), просто приїхавши на Халкідіки, неможливо. Але є ще одна християнська святиня, доступна й не менш вражаюча — скельні монастирі Метеори. Зараз там шість діючих храмів і п’ятнадцять — напівзруйнованих. Й рух туди гірським серпантином туристичних автобусів, здається, не припиняється ні вдень, ні вночі. Якщо засновники перших монастирів (приблизно XI ст.) прагнули відірватись від буденного людського буття й бути ближчими до неба, то вдалось їм це блискуче. Це справжня казка, що застигла на вершинах скель. А історії про ченців, що будували ці споруди і жили там, стали захоплюючою легендою. Наприклад, для центрального собору монастиря Валаама (заснований 1350 р. ченцем Валаамом), що знаходиться на висоті 373 м, будівельні матеріали піднімали лебідкою протягом 22 років, а побудували його ченці всього за 20 днів. Причому лебідка була засобом попадання в монастир (і з нього) також і для ченців і також протягом сторіч. Сходинки (195 шт.) з’явились лише в першій чверті XX ст.

Багато в чому саме завдяки стійкості монастирів греки збереглись як нація у найважчий історичний період перебування під гнітом Османської імперії (XV-XIX ст.), коли їх чисельність скоротилась до 2 млн людей.76 2

«Трон Зевса» — одна з чотирьох вершин гори Олімп

Хоча все відносно. Ця цифра близька до загальної кількості грекомовного населення Егейського узбережжя часів античності, що створило справжній культурний феномен в історії людства…

До речі, головна вершина древніх греків — гора Олімп (2917 м) — також недалеко від Салонік, на відстані 100 км, на території Національного парку “Олімп”. Всесвітньо відому команду з 20 олімпійських богів на чолі з Зевсом навряд чи вдасться побачити. Хіба що розпитати про них в гірському селищі, що трапиться на півдорозі до вершини. Але подихати чистим повітрям та насолодитися краєвидами, що гідні справжніх небожителів, можна легко та невимушено. В чомусь ми вже майже як боги.

 

Дополнительная информация

  • Автор: Ігор Найденко
Прочитано 344 раз
Другие материалы в этой категории: « 10 запитань Майклу Шмілову Музейні хіти »
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.