Понеділок, 04 березня 2019 16:27

Кредитні паростки: Де аграріям брати гроші на посівну

Фінансисти готуються до кредитування аграріїв на посівну

 Прийдешня весняна посівна кампанія влетить аграріям у копійчину, зважаючи на подорожчання багатьох складових процесу, зокрема міндобрив. У той же час державна (бюджетна) підтримка галузі цього року скоротиться. Логічно очікувати зростання попиту на фінанси від банків та лізингових компаній.

Державний кошт

Як відомо, Верховна Рада у державному бюджеті на 2019 р. скоротила розмір державної підтримки аграрного сектора на 1 млрд грн — до 5,7 млрд грн. Швидше за все, це сталося через те, що торік аграрії дуже погано освоювали бюджетні кошти. Так, Міністерство аграрної політики та продовольства за підсумками 2018 р. виплатило аграріям за програмами державної підтримки менше 4,2 млрд грн. Тоді як усього у бюджеті для аграріїв було закладено 6,7 млрд грн. Тобто майже 1,5 млрд грн виявилися незатребуваними! Значний обсяг коштів було перерозподілено між програмами впродовж року. Зокрема, згідно з даними сайту Мінагрополітики, за програмою здешевлення кредитів у 2018 р. аграрії отримали 265,9 млн грн.

Причому спочатку ця програма була розрахована на 66 млн грн. Так званий “Фермерський мільярд” Верховна Рада скоротила у грудні до 210 млн грн, з яких було використано 203,3 млн грн. Натомість держпідтримка хмелярства, закладки молодих садів, виноградників та ягідників спочатку передбачалась у розмірі 300 млн грн, проте пізніше була збільшена до 400 млн грн. За рік за цією програмою виділено 394,3 млн грн. Найбільшою була програма з підтримки тваринництва зі стартовими асигнуваннями в розмірі 4 млрд грн. Проте в грудні ВР скоротила її до 2,4 млрд грн. Дотації на придбання сільгосптехніки в Держбюджеті-2018 передбачалися на рівні 945 млн грн. Реально за даною програмою міністерство виплатило 912,8 млн грн.

Мінагрополітики 2018 р. виплатило аграріям за програмами держпідтримки менше 4,2 млрд грн. Усього бюджет передбачав підтримку у розмірі 6,7 млрд грн

Впродовж 2018 р. українські аграрії та експерти неодноразово просили Кабмін перерозподілити кошти державних дотацій, зокрема, спрямувати кошти на здешевлення кредитів для фермерів, а також спростити механізм отримання дотацій для малих та середніх господарств.

Цікаво, що у регіональному розрізі найбільшу суму за всіма програмами підтримки отримали аграрії Вінницької області (1,2 млрд грн, 28,7% загальної суми). Далі з великим відривом йдуть Хмельницька (253,5 млн грн) та Київська (219,5 млн грн) області. Замикають першу п’ятірку Чернігівська (214,6 млн грн) та Черкаська (209,8 млн грн) області. Крім того, за даними міністерства, найбільше коштів аграрії отримали через державні банки: ПриватБанк (458,3 млн грн) та Ощадбанк (384,4 млн грн).

Програми держпідтримки АПК на 2019 р. включають 800 млн грн на підтримку фермерів, 244,5 млн грн на кредити фермерським господарствам, 127,2 млн грн на здешевлення кредитів для аграріїв, 400 млн грн на підтримку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників. На програму підтримки тваринництва, зберігання і переробки сільгосппродукції, а також рибництва цьогоріч заплановано 3,5 млрд грн, на фінансову підтримку сільгоспвиробників (дотації на придбання сільгосптехніки, обладнання, вагонів) — близько 881,8 млн грн.

Місцева влада намагається сприяти збільшенню кредитування аграріїв банками. Для цього, зокрема, влаштовуються “кредитні ярмарки” на місцях. Так, нещодавно за ініціативою місцевої адміністрації подібний захід відбувся у Сумах. “Ярмарок” відвідали банкіри, аграрії, дрібні фермери та інші підприємці. За словами директора Департаменту аграрної політики Сумської облдержадміністрації Олександ­ра Маслака, це чудова нагода для аграріїв налагодити тісні контакти, узгодити питання, що допоможуть у щоденній роботі, а для банківського сектора — визначити пріоритети на найближчу перспективу.

За оцінками чиновника, під цьогорічну весняну посівну аграріям Сумщини потрібно 5,5 млрд грн, з яких десята частина (тобто близько 550 млн грн) забезпечуватиметься банківськими кредитами та товарними кредитами комерційних структур. Наразі в агропромисловому секторі Сумщини працюють 385 сільгосппідприємств та 649 фермерських господарств.

Найпопулярніші кредити

Товарні кредити згадують недарма. Це доволі популярна форма фінансування аграріїв з боку постачальників. Наприклад, компанія UKRAVIT (вітчизняний виробник засобів захисту рослин) нещодавно оновила умови програми “UKRAVIT Fіnance”. Відтепер власник земельного банку в розмірі 0,2-10 тис.га може отримати агрокредит до 3 млн грн без будь-якої застави під 0,01% річних на перші півроку. Для сільгоспвиробників, чию потребу в ЗЗР ця сума не покриває, партнер програми “ОТП Банк” збільшив максимальну суму позики з 12 млн грн до 15 млн грн! Використовувати оборотні кошти можна й по завершенні цього періоду, але вже під фіксовану відсоткову ставку від 17,9% до 19,9% річних залежно від типу застави. Процедура прий­няття рішення та оформлення кредиту лишається незмінною: один день на отримання попереднього рішення та 6-9 днів — для видачі коштів.

У січні — вересні 2018 р. сільгосп­виробники оформили 514 аграрних розписок на 3,2 млрд грн

За словами банкірів, саме такі кредити — на поповнення обігових коштів з терміном кредитування на 12 місяців з можливістю пролонгації — є найпоширенішими серед сільгоспвиробників. “Зараз всі банки заявляють, що займаються кредитуванням, але фактично в Україні кредитують максимум п’ять банків, — запевняє Дмитро Геник, заступник керівника управління МСБ Київської обласної дирекції Укргазбанку. — Середня ставка наразі коливається в залежності від ціни на гривню. Під кінець року національна валюта подорожчала, і середня кредитна ставка складає 21%, але до того становила 19% річних”. За словами банкіра, при кредитуванні банк насамперед має зважати на досить жорст­кі рамки, встановлені НБУ. Зокрема, регулятор тримає облікову ставку на рівні 18%. Вимоги банку при кредитуванні такі: діяльність впродовж не менш ніж 18 місяців, наявність прибуткової фінансової звітності, стабільний фінансовий прибуток. “Якщо він мінусовий, то банк не зможе надати підприємству кредитні кошти, навіть якщо це класний бізнес”, – попереджає пан Геник.

Наступне місце за затребуваністю з боку сільгоспвиробників торік посідали кредити на придбання транспортних засобів. Зокрема, цьому сприяє державна програма часткової компенсації вартості сільгосптехніки.

Лише через державний ПриватБанк 2018 р. аграрії придбали вітчизняної агротехніки на 1,5 млрд грн. За повідомленням держбанку, загалом минулого року за п’ятьма державними програмами компенсацій для аграріїв банк подав реєстри на державні компенсації на понад 400 млн грн. Найзатребуванішими стали компенсації за придбання вітчизняної техніки та обладнання в розмірі 25% та 15% вартості. Також набирають популярності програми відшкодування витрат за придбане насіння та компенсація відсотків за кредитами для фермерів. “Загалом клієнти агробізнесу подали в банк майже 8 тис. заявок, з них 6,9 тис. — це заявки на відшкодування витрат на техніку”, — зазначає Сергій Клюєв, керівник напрямку МСБ ПриватБанку.

Цього року також мають бути виділені кошти для всіх програм компенсацій. На думку банкіра, такі програми — реальна підтримка агросектора. Пан Клюєв каже, що, поєднавши різні програми, аграрії можуть отримати не лише компенсацію за техніку, а й відшкодування відсотків за кредитом, сплативши в підсумку лише від 1% річних.

Вартість лізингових договорів, пов’язаних із сільським господарством, у першій половині 2018 р. зросла на 28% — до 2,8 млрд грн

“Торік через наш банк було виплачено сільгоспвиробникам 40 млн грн за придбання сільськогосподарської техніки”, — погоджується з колегою Дмитро Геник. Банкір констатує наявність особливих вимог. Наприклад, за його словами, обов’язковим для отримання компенсації є розрахунок з державного банку, надання платіжного доручення та відповідність назв моделей техніки по всій документації. Зазначимо, що представники приватних комерційних банків досить часто нарікають на привілейоване становище держбанків у частині обслуговування державних програм.

Під розписку

Аграрні розписки — це інструмент, що стрімко набуває популярності серед аграріїв. Лише у січні — вересні минулого року сільгоспвиробники оформили 514 аграрних розписок загалом на 3,2 млрд грн. За весь час існування цього інструмента станом на 9 жовтня 2018 р. аграрії оформили 696 розписок на загальну суму 4,4 млрд грн, з них 290 — товарних на 2,5 млрд грн і 406 — фінансових на 1,9 млрд грн. При цьому, за даними міністерства, виконано та закрито зобов’язання за 176 аграрними розписками на загальну суму 1,4 млрд грн. Інструментом скористалися виробники зернових і олійних культур, а також виробники в овочівництві, садівництві та тваринництві.

За інформацією Мінагрополітики, 54% аграрних розписок оформили господарства з земельним банком 1-5 тис.га, 38% — з банком понад 5 тис.га і 10% — до 1 тис.га. Нагадаємо: 2017 р. було оформлено усього 110 аграрних розписок на $30 млн. На думку Олени Волошиної, генерального директора IFC, поточного року популярність аграрних розписок продовжить зростати.

Агролізинг

Як відомо, останніми роками вітчизняний ринок лізингу переживає справжній бум. Одним з головних “драйверів” зростання є лізинг саме сільгосптехніки.

“Загалом в Україні ситуація така, що близько половини клієнтів усіх лізингових компаній — це представники сільського господарства, — зауважує Іван Вишневський, керівник напрямку проекту USAID “Трансформація фінансового сектора”. — А приблизно 70% предметів лізингу — це сільгосптехніка або ж транспортні засоби”.

Поєднавши різні програми, аграрії можуть отримати не лише компенсацію за техніку, а й відшкодування відсотків за кредитом, сплативши в підсумку лише від 1% річних

Вже у січні поточного року один з лідерів ринку компанія “ОТП Лізинг” поставила групі компаній “Епіцентр К” 79 одиниць сільгосптехніки відомих світових брендів. Загальна сума фінансування перевищила $9 млн. Термін лізингової угоди — п’ять років. Андрій Павлушин, генеральний директор “ОТП Лізинг”, зазначає, що компанія є їхнім клієнтом з 2013 р. Але до цього предметами лізингу були вантажівки, що обслуговують торговельний бізнес групи (мережу будівельних гіпермаркетів). “Дуже радіємо, що почали фінансувати і сільськогосподарський напрямок”, — резюмує пан Павлушин.

Лізингодавці не втомлюються переконувати аграріїв у перевагах своїх послуг. “Вже за три дні після подання документів техніка може працювати у вас в полі”, — агітує аграріїв Олексій Літвінов, представник компанії “Альфа-Лізинг”. Учасники ринку наголошують навіть на цінових перевагах. “Якщо фермер піде і придбає трактор сам, то це вийде йому значно дорожче, ніж він прийде і придбає його в лізингової компанії, яка користується акціями від постачальників”, — запевняє Марина Масіч, генеральний директор Українського об’єднання лізингодавців (УОЛ). За її словами, лізинг популярний у всьому світі, та, на жаль, менш відомий в Україні, тому лізингодавці сподіваються змінити ситуацію. “Для України все-таки лізинг надзвичайно важливий, бо зношеність основних фондів, засобів виробництва в Україні сягає 80-90% у деяких галузях, а технологічне відставання складає десятиріччя”, — констатує пані Масіч. Нагадаємо: сутність лізингу полягає у тому, що клієнт бере техніку в довгострокову оренду в лізингової компанії, якій сплачує певну плату за користування. Клієнт за бажанням може викупити техніку. Натомість незрідка серед “страхів”, з якими стикаються охочі взяти техніку в лізинг, є те, що техніка не оформлюється у власність користувача. Іван Вишневський запевняє, що така конфігурація може стати навіть перевагою у випадку бізнес-конфлікту. Наприклад, у випадках, скажімо, розслідувань, банкрутства лізингове майно не підпадає під арешт, адже належить лізингодавцю.

“Деякі компанії використовують лізинг як інструмент захисту від рейдерства, — розповідає пан Вишневський. — Наприклад, коли говорять про переоформлення, то тут немає що переоформлювати. Якщо трапляються якісь дії щодо розбірок між суб’єктами господарювання, то лізингове майно є поза балансом підприємства”. Крім того, лізингові компанії є великими клієнтами страхових компаній, адже закуповують техніку і транспорт великими партіями. “У цьому випадку рівень відмов у страхових випадках близький до нуля! Якщо клієнт самостійно йде до страхової компанії, укладає з нею договір, то є велика імовірність, що коли настане страховий випадок, компанія розглядатиме його довго й намагатиметься мінімізувати свої витрати”, — розмірковує пан Вишневський.

За даними УОЛ, вартість лізингових договорів, пов’язаних з сільським господарством, у першій половині 2018 р. зросла на 28% (до 2,8 млрд грн) у порівнянні з показниками аналогічного періоду 2017 р. Аграрний напрямок поступається лише транспортному (автомобілі). Загальний лізинговий портфель сільгосптехніки на середину поточного року майже досяг 6 млрд грн. За даними УОЛ, найбільшим попитом торік користувалися трактори “Беларус”, New Holland та Case. Серед комбайнів трійка лідерів виглядає так: New Holland, John Deere та Claas.

Найактивнішими в сегменті лізингових послуг для підприємств сільського господарства зараз є такі компанії, як згадана “ОТП Лізинг”, а також “Ленд-Ліз”, “УЛФ-Фінанс”, ­“ТЕКОМ-Лізинг” тощо. Чималий аграрний портфель також у компанії “Райффайзен Лізинг Аваль”. Серед успішних лізингових компаній чимало афілійованих з банками. До реєстру лізингових компаній входять і такі, які створені безпосередньо постачальниками сільгосптехніки. Крім того, державний оператор НАК “Украгролізинг” торік уклала 189 лізингових угод і передало 210 одиниць техніки загальною вартістю 107,5 млн грн. Кабмін включив “Украгролізинг” до переліку компаній, що підлягають приватизації, ще в травні 2018 р. Уряд вирішив, що компанія не належить до стратегічно важливих і має потенціал до залучення інвесторів. НАК “Украгролізинг” була створена урядом 2001 р. для забезпечення аграріїв сільгосптехнікою за лізинговими схемами. Статутний капітал компанії оцінюється у 1,09 млрд грн. Планується, що приватизація буде здійснюватися за допомогою аукціону.

Дополнительная информация

  • Автор: Дмитро Гриньков
  • Платний матеріал: 0
Прочитано 434 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.