П'ятниця, 21 грудня 2018 13:56

Природний відбір: Банківський сектор стоїть перед новими викликами

Банківський сектор, що тільки-но оговтався від минулої кризи, стоїть перед новими викликами

Впродовж поточного року ситуація у банківському секторі, здається, стабілізувалася, “банкопад”, що тривав попередні кілька років, нарешті, припинився. Але ближче до кінця року перед системою постали нові виклики.

Російський слід

Наприкінці листопаду відбулося перше у поточному році банкрутство українського банку. НБУ визнав “ВТБ Банк” неплатоспроможним. Як наслідок, до фінустанови було введено тимчасову адміністрацію.

Це перша тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів фізичних осіб більш ніж за рік. Попереднє примусове виведення банку з ринку сталося понад рік тому, ще на початку листопада 2017 р. Тоді неплатоспроможним було визнано банк “Богуслав”. Відтоді фінустанови залишали ринок лише добровільно: вони повертали вклади, здавали в Нацбанк банківську ліцензію та продовжували працювати як звичайні юридичні особи.

Таких прецедентів поточного року сталося кілька. Зокрема, припинити діяльність вирішили акціонери шести невеликих банків (“БМ Банк”, “ДіВі Банк”, “Кредит-Оптима”, “Апекс Банк”, “Фінансовий Партнер” та Промфінбанк). Нещодавно регулятор узгодив план припинення банківської діяльності “Вернум Банку”.

j1До речі, “БМ Банк”, що припинив діяльність добровільно, — інша українська “дочка” російської групи “ВТБ”. Зазначимо, що “ВТБ Банк” також хотів добровільно здати ліцензію, але втрутилися зовнішні фактори. У травні поточного року кілька компаній групи “Приват”, пов’язаних з Ігорем Коломойсь­ким, та екс-голова ПриватБанку Олександр Дубілет виграли майже $160 млн в Гаазькому арбітражі за позовом проти РФ. Судді постановили стягнути з росіян втрати “приватівців”, спричинені анексією Криму. За чотири місяці позивачі вирішили виконати це рішення на території України. 5 вересня Апеляційний суд Києва заарештував акції “ВТБ Банку”, “Сбербанку” та Промінвестбанку, заборонивши їм, зокрема, продавати свої активи.

Ця заборона запустила зворотний відлік до банкрутства “ВТБ Банку”, оскільки продаж заставних активів був чи не єдиним джерелом надходження коштів для погашення зобов’язань. Перекриття єдиного грошового потоку призвело до браку ліквідності. Російська материнська структура підтримувала “дочку” лише гучними заявами. ФГВФО має виплатити вкладникам майже 1 млрд грн. Але близько 1,8 тис. клієнтів можуть втратити свої великі вклади (на 1 листопада кошти фізичних осіб сумарно становили 1,85 млрд грн), як і бізнес, на рахунках якого знаходилося 1,2 млрд грн. Саме по собі банкрутство “ВТБ Банку” навряд чи вплине на систему. Інша річ, якщо його долю повторять дві інші “дочки” російських держбанків — Промінвестбанк та “Сбербанк”. Останній входить до Топ-10 вітчизняних банків за активами. У “Сбербанку” та ПІБі разом вкладів населення майже на 8 млрд грн. За нинішніх умов ринкових перспектив вони не мають. Продати ж їх так і не вдалося. Інвестори розглядали можливість покупки і “Сбербанку”, і Промінвестбанку, але відмовилися від цих планів. Одних, наприклад, Григорія Гусельникова, Саїда Гуцерієва, Віктора Прокопеню, Максима Микитася, Павла Фукса, Олександра Ярославського та білоруський “Паритет-банк”, забракував НБУ. Інші — угорська OTP Group та Валерій Хорошковський — самі вирішили вийти з переговорного процесу. До речі, банкрутство цих фінустанов може мати загальносистемний вплив.

Запас міцності

Наскільки ж реформована банківська система є стійкою до потрясінь? Більшість учасників фінансового ринку вважають задовільним нинішній стан фінансової системи й не очікують його зміни в найближчі півроку. Про це свідчать результати “Опитування про системні ризики фінансового сектора”, проведеного Нацбанком у листопаді. 69% респондентів оцінили поточний стан фінансового сектора як задовільний, 12% — як добрий. При цьому 73% опитаних переконані, що в найближчі півроку стан сектора не зміниться, а ще 15% — що покращиться. Хоча попереднє опитування (травень 2018 р.) зафіксувало оптимістичніші настрої: тоді на покращення стану фінсектора очікували 35% респондентів. Понад дві третини опитаних оцінюють загальний рівень ризику в фінансовому секторі як середній, ще чверть вважає, що він вищий за середній. Водночас оцінка стійкості сектора до впливу негативних шоків значно покращилася: 69% опитаних назвали її середньою (52% у травні), а 12% — високою (0% у травні).

Дійсно, з формальної точки зору все виглядає добре. Адекватність регулятивного капіталу (Н2) у цілому по системі складає майже 16% (на 1 листопада) при мінімальному нормативному значенні 10%. Це ж стосується й нормативів ліквідності. Щоправда, це середня “температура по лікарні”. Проблемних “пацієнтів” теж вистачає. Нещодавно просочилися дані про порушників нормативів НБУ.

З 79 платоспроможних банків на 1 листопада 2018 р. хоча б один норматив порушували 25 банків! Зокрема, норматив Н2 порушували три банки.

У “Місто Банку” значення нормативу знизилося до 2,89%, у банку “Кредит Дніпро” — до 3,43%. А “БМ Банк”, в якого НБУ забрав ліцензію 6 листопада, показав Н2 на рівні 1,26%. Зазначимо, що серед порушників “кредитних” нормативів і такі великі банки, як “Сбербанк”, “Альфа-Банк (Україна)”, “Південний”, Укрсоцбанк, ПУМБ, Мегабанк і навіть державний Укрексімбанк.

j2Запровадження воєнного стану наприкінці листопада не стало для банківського сектора перевіркою на вміння тримати удар. Завдяки грамотній підготовці та комунікаціям, у тому числі з боку регулятора, особливої паніки серед клієнтів не спостерігалося. За даними Нацбанку, у перші дні воєнного стану відтік вкладів з системи не перевищив 2%. “Ми не побачили суттєвих відтоків з банківської системи. Так, у деяких банках були випадки, коли окремі клієнти вирішили не продовжувати депозити, строки яких закінчувалися, або знімали кошти з поточних рахунків. Однак питома вага таких випадків мізерна, — повідомила Катерина Рожкова, перший заступник голови НБУ. — Загалом упродовж цих днів відтік коштів фізосіб склав менше 2%. Цей показник також включає витрати громадян під час Black Friday і вихідних днів”. Єдине, що валютний курс стрибнув. “Ситуація на готівковому валютному ринку перебуває під впливом психологічного фактора. Ми очікуємо, що вона поступово заспокоїться і курс повернеться до рівня, визначеного фундаментальними факторами”, — заспокоїла громадськість пані Рожкова.

Нагадаємо, що у ІІ-ІІІ кварталах НБУ провів стрес-тестування 24 найвагоміших банків і виявив, що за базовим сценарієм вісім з них мали потребу в капіталі сумарно в 6,1 млрд грн. Ці фінустанови сформували програми капіталізації та вже виконали їх або виконають до кінця року. За негативним сценарієм потреба в капіталі виникне у 13 банків в обсязі 24,3 млрд грн. Вони сформували програми реструктуризації, за якими працюватимуть до кінця 2019 р. Найгірші результати — у банків зі знач­ною часткою валютних активів та великою концентрацією боржників.

Підсумки року

Показники діяльності банківського сектора за неповний 2018 р. також непогані. За даними НБУ, кредитний портфель за 11 місяців збільшився на 10% — до 1,15 трлн грн. Найактивніше зростало кредитування фізичних осіб. Депозитний портфель також демонстрував приріст. Кошти суб’єктів господарювання з початку року збільшилися на 3% (до 394 млрд грн). Динамічніше зростали депозити фізичних осіб — на 6,3% (до 506,6 млрд грн станом на 01.11.18 р.). За даними НБУ, за підсумками січня — жовтня найбільший приріст кредитного портфеля — більш ніж на 10 млрд грн — продемонстрував вже майже два роки як державний ПриватБанк. Дві третини приросту забезпечило кредитування фізичних осіб. Крім ПриватБанку в Топ-10 за зростанням портфеля два інших держбанки — Укрексімбанк та Укргазбанк. Водночас Ощадбанк — лідер за скороченням портфеля, що обумовлене зменшенням кредитування юридичних осіб. Крім держбанків поточного року активно зростали фінустанови із західним капіталом: “Райффайзен Банк Аваль”, “Креді Агріколь Банк”, ПроКредитБанк тощо.

Третє місце за приростом посідає “Альфа-Банк (Україна)” з результатом 4,8 млрд грн. Разом з тим сестринський Укр­соцбанк скоротив портфель на 4,5 млрд грн.

j3Важливо, що банківський сектор повернувся до прибуткової діяльності. За січень — жовтень позитивний фінансовий результат системи склав майже 15 млрд грн. Таким чином, вперше з 2013 р. банківський сектор України може вийти на прибутковість. “З об’єктивних причин повернення до прибутковості — значне зростання як процентних, так і комісійних доходів банків. І, звісно, рекордно низькі витрати на формування резервів цього року”, — пояснила Катерина Рожкова. Вона також зазначила, що за 10 місяців сектор сформував резервів на 21,4 млрд грн, що на 25% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Перелік найприбутковіших фінустанов цілком кореспондує з Топ-10 найдинамічніших банків. Лідери за прибутками — ПриватБанк та “Райффайзен Банк Аваль”, що заробили, відповідно, 5 млрд грн та 4 млрд грн.

Перелік збиткових банків очолює “Сбербанк”, що задекларував майже 7 млрд грн збитку.

Майже увесь банківський сектор контролюють 20 банків. “Концентрація в секторі не змінилася: на 20 найбільших банків припадає 90,9% чистих активів. Держбанки концентрують 54,3% чистих активів сектора та 63,6% депозитів населення”, — уточнили в Нацбанку. Таким чином, домінувати у вітчизняному банківському секторі продовжують держбанки, що контролюють більше половини чистих активів системи.

Поступово нарощують свою частку ринку банки з іноземним капіталом. Ідеться, голов­ним чином, про західні банки та “Альфа-Банк (Україна)”. З фінустанов, що мають приватних вітчизняних власників, до Топ-10 за чистими активами потрапила лише одна — ПУМБ Ріната Ахметова. Банківська група Сергія Тігіпка, незважаючи на активну експансію останніх років, в абсолютному вимірі поки не така могутня. Якщо скласти активи ТАСКОМБАНКу та “Універсал Банку”, отримаємо 23 млрд грн. Це відповідає 13-й позиції у рейтингу за чистими активами: трохи менше, ніж у банку “Південний”, але більше, ніж у “Сітібанку (Україна)”.

До речі, поточного року три невеликі банки припинили існування через приєднання до потужніших гравців. Нещодавно НБУ відкликав ліцензії “ВіЕс Банку” і банку “Центр” у зв’язку з їхньою реорганізацією. Банк “Центр” приєднався до “МТБ Банку” (колишній “Марфін Банк”), а “ВіЕс Банк” (“дочка” російського “Сбербанку”) — до ТАСКОМБАНКу. Реорганізація відбулася за спрощеною процедурою відповідно до вимог Закону “Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків”. Раніше таким же чином “Експрес-Банк” було приєднано до Індустріалбанку. Завершення процесу злиття Укрсоцбанку з “Альфа-Банком (Україна)” планується у першому півріччі 2019 р. Арифметична сума чистих активів обох банків наразі складає 76 млрд грн. Банк із такими активами посів би 6-ту позицію у рейтингу — одразу слідом за “Райффайзен Банком Аваль”.

 

Дополнительная информация

  • Автор: Дмитро Гриньков
  • Платний матеріал: 0
Прочитано 2819 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

f6d2bb025b0005c13233679a32583a0d XL

Придбати 1 номер

X
« April 2019 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.