Вівторок, 18 грудня 2018 14:24

“Ми кредитуємо важливі для розвитку економіки напрями”

Банк Кредит Дніпро — один з небагатьох приватних банків з вітчизняним капіталом на українському ринку

Нещодавно акціонер прийняв рішення докапіталізувати банк, зміцнивши його позиції. Про плани розвитку, роботу з корпоративними клієнтами та тенденції у роздрібному кредитуванні БІЗНЕСу розповіла Олена Малинська, голова Правління Банку Кредит Дніпро.

— Як Банк Кредит Дніпро почувається в умовах воєнного стану? Чи стала ця історія черговим викликом для перевірки сектора на міцність?

— Вся система, як і наш банк, зараз працює у звичному режимі: залучаємо депозити, видаємо кредити. Звичайно, перші дні були достатньо напруженими, переважно через нерозуміння: а що ж таке воєнний стан на практиці, як він впливає на поточні контракти, чи є форс-мажором? Були й певні побоювання можливої паніки з боку клієнтів, але цього не сталося, принаймні, у нашому банку. Регулятор дуже оперативно окреслив першочергові заходи, а далі ми спостерігали за ситуацією. Нам навіть не довелося призупиняти кредитування, зважаючи на відсутність змін настроїв вкладників і на нашу комфортну позицію з точки зору ліквідності.

— Отже, банківська система довела свою спроможність протистояти викликам?

— Очевидно, що банківський сектор — це не окрема замкнута екосистема, він тісно інтегрований в економіку, переживаючи разом з нею всі злети та падіння. Українські банки вже не один десяток років працюють в умовах перманентної турбулентності, тому навчилися коригувати свої бізнес-стратегії та ризик-апетити з урахуванням макроекономічних, політичних, соціальних трендів.

Посилення банківського нагляду з боку регулятора також підвищує резистентність сектора до зов­нішніх та внутрішніх викликів. Наприклад, стрес-тестування за оновленою методикою, що враховує базовий та негативний макроекономічні сценарії, дозволяє оцінити, наскільки конкретний банк і система в цілому стійкі до шоків, зокрема й виняткових, але ймовірних.

“2018 р. обсяг нового якісного бізнесу в пріоритетних для Банку Кредит Дніпро напрямах подвоївся, перевищивши 1 млрд грн”

— Саме результати стрес-тестування Банку Кредит Дніпро виявили необхідність у збільшенні капіталу?

— Регулятор розуміє, що деякі невідповідні показники за результатами стрес-тестування будь-якого банку не свідчать про поточну непродуктивність бізнесу, а відображають роботу з протистояння можливим ризикам. Тобто йдеться про формування додаткових резервів під потенційно ризикові кредити відповідно до вимог Нацбанку. Ми чітко виконали всі рекомендації регулятора, які отримали за результатами стрес-тестування, і подали до НБУ план реструктуризації, який передбачає програму докапіталізації. На початку листопада акціонер ухвалив рішення про збільшення статутного капіталу на 1,13 млрд грн — до майже 4 млрд грн. Докапіталізацію буде завершено в максимально стислі терміни, що автоматично поверне нормативи до прийнятних значень. Зокрема, норматив адекватності капіталу Н2 вийде на рівень 11%.

— Це не дуже багато, якщо врахувати середній показник по системі — близько 16%!

— А що таке система? Наразі 60% банківського сектора — державні банки, капіталізація яких відбувається за рахунок платників податків. У нас приватний акціонер, що “заливає” до капіталу власні кошти: за останні три роки це сумарно близько $100 млн, а з урахуванням рішення про останню докапіталізацію — понад $140 млн. Впродовж останніх років ніхто з українських інвесторів не вніс до банківського сектора більше. Це дійсно унікальний кейс для комерційного банку, особ­ливо зважаючи на те, що йдеться саме про живі гроші, а не конвертацію субординованого боргу в капітал.

Наразі в системі працюють лише чотири великі банки з вітчизняними інвесторами — ПУМБ, ТАСКОМБАНК, банк “Південний” та Банк Кредит Дніп­ро. Ми плануємо лишатися вагомим гравцем на ринку і суттєво зміцнити свої ринкові позиції за пріоритетними бізнес-напрямами, виправдовуючи високий рівень довіри нашого акціонера.

— Нацбанк саме зараз запроваджує новий норматив ліквідності — LCR. Як ця регуляція вплине на ринок?

— Вважаю, що норматив правильний. Проблема відома: отримати кредити всі хочуть на кілька років, а депозити розміщують менш ніж на рік. Тому виникають розриви, так звані “гепи”, з якими Нацбанк намагається боротися. Але в одній окремій галузі ідеалу досягти неможливо. Треба, щоб працювали економіка і фондовий ринок, у країну заходили інвестиції, зростали добробут людей і рівень довіри до системи. В таких умовах буде доступ до “дов­гих” грошей, а ліквідністю управляти буде легко і приємно. А наразі маємо те, що маємо. Можна сказати, що у цьому випадку вимоги НБУ легітимізували існуючі внутрішні банківські практики контролю за ліквідністю.

— Нещодавно парламент ухвалив кілька законів, спрямованих на посилення захисту прав кредиторів. Чи варто очікувати пожвавлення банківського кредитування економіки?

— Законодавство — це дуже добре, але виконання закону неодмінно стикається з вітчизняною судовою системою. Великі корпоративні позичальники навчилися судитися так, що банки роками не можуть стягнути заборгованість… Банки почнуть упевнено кредитувати, коли у них з’являться довгостроковий ресурс і впевненість у власній захищеності. А наразі значну частину залучених ресурсів вони розміщують у безризикові депозитні сертифікати НБУ з дохідністю 16-18% річних.

— І ця дохідність зростає слідом за збільшенням облікової ставки…

— Це правда, так регулятор намагається боротися з інфляцією, але подібна політика навряд чи стимулює кредитування.

— Але ж Банк Кредит Дніпро зараз кредитує?

— Ми кредитуємо стратегічні для нас напрями: роздрібний сегмент, малий і середній бізнес, зокрема агросектор. Ми віримо в його важливість для розвитку вітчизняної економіки і бачимо сенс у комплексному фінансовому супроводі діяльності АПК. Ми активно зайшли на цей ринок, напрацьовуємо досвід, інвестуємо в репутацію, будуємо довгострокові відносини з клієнтами. Вже маємо матеріальні результати: з початку року портфель агрокредитів збільшився у 2,1 раза, перевищивши 570 млн грн, за підсумками року плануємо вийти на 640 млн грн.

“Акціонер ухвалив рішення про збільшення статутного капіталу на 1,13 млрд грн — до майже 4 млрд грн”

У споживчому кредитуванні ми працюємо недавно і зростаємо швидше за ринок: з початку року наш роздрібний кредитний портфель подвоївся, зокрема портфель кеш-кредитів продемонстрував, щонайменше, триразове зростання. Ми вийшли на середньомісячну видачу кеш-кредитів обсягом 60 млн грн із середнім тикетом 30 тис.грн, загальний рівень автоматизації у прийнятті рішень зріс до 75%. При цьому ми не купуємо надлишковий ризик та обираємо шлях виваженого зростання, концентруючись на швидкості та прозорості. Позичальників залучаємо не лише через мережу відділень, яких у нас не так багато, а й через інформаційно-консультаційні центри, які відкриваємо в найкращих локаціях для нашої цільової аудиторії, за допомогою партнерів та через альтернативні канали, зокрема, в інтернеті. До речі, альтернативні канали вже залучають більшу кількість клієнтів, аніж традиційні відділення. Ми свідомо не йдемо у мережі супермаркетів, адже в кредитуванні вони не генерують бажану рентабельність, це, радше, можливість залучити клієнтів для майбутніх крос-продажів.

— Які ваші плани на наступний рік?

— 2018 р. обсяг нового якісного бізнесу в пріоритетних для нас напрямах подвоївся, перевищивши 1 млрд грн, і ми плануємо підсилити динаміку зростання. Вже напрацьований досвід в агросекторі будемо масштабувати на інші перспективні для української економіки галузі МСБ, для чого готуємо кілька нових цільових продуктових пропозицій. У роздрібному кредитуванні зосередимося на підсиленні аналітичного складника, підвищенні результативності каналів залучення клієнтів, розвитку партнерських відносин.

Ми щодня трансформуємося, шукаємо нові підходи, стаємо більш гнучкими для вирішення непростих завдань в умовах жорсткої ринкової конкуренції.

Дополнительная информация

  • Платний матеріал: 0
Прочитано 1745 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

f6d2bb025b0005c13233679a32583a0d XL

Придбати 1 номер

X
« April 2019 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.