Понедельник, 26 марта 2018 14:31

VIP-банкінг по-українськи

На тлі приходу нових гравців перед сегментом private banking вже постали нові виклики

Сегмент private banking вітчизняного банківського ринку є доволі специфічним та цікавим. Головна проблема його аналізу полягає у відсутності будь-якої, хоча б більш-менш об’єктивної статистики, на яку можна було б спиратися. Вивчати ринок за прес-релізами та коментарями окремих банків — не найкращий варіант. Два роки тому було оприлюднене дослідження сегмента private banking від аудитора “великої четвірки” — компанії “E&Y”. Тоді був зроблений прогноз розвитку цього сегмента. “На думку респондентів, зараз в Україні не покрито ринком послуг private banking 33% потенційних клієнтів, тому даний напрямок є досить перспективним”, — зазначалося у дослідженні. Основними можливостями для розвитку послуг private banking у 2016-2017 рр. учасники дослідження назвали зняття валютних обмежень, збільшення кількості клієнтів за рахунок скорочення кількості банків у країні та відновлення роботи з фондовими ринками.

Нагадаємо: в Україні кілька років (з квітня 2014 р.) діяли обмеження на зняття валюти з банківських рахунків. Їх було скасовано лише наприкінці серпня 2017 р. Останній ліміт діяв з вересня 2016 р. і обмежував суму зняття готівки з валютних рахунків еквівалентом 250 тис.грн.

Крім того, відтоді було значно збільшено ліміт на купівлю фізичними особами готівкової валюти — на добу її можна купувати на 150 тис.грн., тобто близько $5,5 тис. Це матеріальна сума для середнього класу, але для VIP-клієнтів — не дуже. Хоча краще, ніж обмеження у кілька сотень “зелених”, що діяло зовсім нещодавно!

ОВДП — наше все?

Інший важливий тренд, що безумовно впливає на ринок private banking, — це зниження ставок по валютних депозитах. Два роки тому середня ставка по доларових депозитах (індекс НБУ UIRD) складала 6-7% річних. Зараз — удвічі менше. Максимум — 3,5% річних для вкладу на строк 12 місяців. Навряд чи така дохідність може влаштувати заможних вітчизняних клієнтів, які ще кілька років тому могли претендувати на 10% річних. І це виклик для банків. “Наші клієнти звикли заробляти. Вони не хочуть, щоб залишки на їхніх рахунках лежали мертвим баластом, — розповідає Єлизавета Тимошенко, директор департаменту розвитку VIP-банкінгу “Креді Агриколь Банку”. — Коли депозитні ставки змінилися, клієнти почали цікавитися, що може запропонувати банк.

Наразі крім облігацій внутрішньої державної позики банки нічого запропонувати не можуть”. ОВДП, зокрема, валютні — це, мабуть, і є той елемент фондового ринку, на який покладали сподівання автори дослідження, про яке йшлося вище.

Валютні ОВДП слугують страховкою від девальвації. Інвестор може розраховувати на дохід у середньому 4-5% річних. Мало хто з надійних банків зараз готовий запропонувати такі ставки у валюті. Важлива деталь — цей дохід не оподатковується, на відміну від “депозитного”! Ще одна перевага ОВДП — це можливість отримати додатковий дохід у разі зниження рівнів прибутковості ринку шляхом дострокового продажу паперу. Тобто ці облігації можуть бути продані в будь-який момент у разі потреби, тоді як строковий депозит, за яким пропонуються найвищі ставки, не може бути розірваний дочасно. ОВДП є також одним з найнадійніших інструментів застави. Незначним недоліком є лише складніша процедура оформлення, але переваги вкладення коштів в ОВДП повністю нівелюють цей недолік. Говорячи про недоліки, можна послатися знову ж таки лише на складну та витратну процедуру купівлі-продажу ОВДП, що вимагає участі професійного гравця фондового ринку, яким може виступати не лише банк. Фізичній особі потрібно відкрити рахунок у цінних паперах, підписати договір на брокерське обслуговування з торговцем цінними паперами, сплативши відповідні комісійні. Водночас оформлення депозиту відбувається тільки в банку і з мінімальним пакетом документів від клієнта.

Сегментація

Важливим питанням є обсяги вітчизняного сегмента private banking. Тут також все достатньо розмито, бо показники залежать від підходів конкретного банку.

Потенціал ринку private banking становить 150- 250 тис. домогосподарств

Про надання послуг private banking заявляють 27 банків, що обслуговують близько 160 тис. заможних клієнтів. Останнім часом фінустанови знизили “поріг входження” до сегмента до $40- 80 тис. із докризових $200 тис. При цьому картками найвищого рівня — Infinite, Centurion, World Signia — володіли усього 6,5 тис. клієнтів. Особливим “різнобоєм” відзначаються новачки сегмента, а таких чимало. “Клієнтами, що потрапляють до категорії класичного private banking, є приблизно 5 тис. домогосподарств. Вони потребують управління капіталом, структурування бізнесу. Їхні приватні та корпоративні інтереси переплітаються”, — говорить Максим Шахалов, директор з приватного банкінгу Банку Кредит Дніпро. Слід зазначити, що чимало банків пропонують клієнтам так званий premium banking. Це — послуги для заможніших у порівнянні із “масовим ринком” представників середнього класу. Їх також нерідко називають VIP-клієнтами, але це далеко не рівень private banking у класичному розумінні цього слова.

Наприклад, в Ощадбанку, який останнім часом активізувався в обслуговуванні заможних клієнтів, місткість ринку premium banking оцінюють у 1 млн домогосподарств, тоді як потенціал private banking становить 150-250 тис. домогосподарств. Відповідно, “поріг входження” до premium-сегмента в Ощадбанку — від 1 млн грн., private- сегмента — від 2,5 млн грн. (тобто менше $100 тис.). У “державного” Укргазбанку вимоги ще нижчі — 300 тис.грн. та 1 млн грн. відповідно…

“У нас також існує поріг у $100 тис. Але до private-сегмента ми відносимо власників бізнесу, що мають річний оборот у 200 млн грн. Вони є споживачами карток Infinite та Elite”, — зазначає Олег Поляк, заступник голови правління ТАСкомбанку. Вхід до “преміального банкінгу” у “Креді Агріколь Банку” починається із 0,5 млн грн. Для порівняння: у світі private banking — це привілей доларових мільйонерів. У нас же вони тримають кошти готівкою й переважно поза банками. Взяти хоча б е-декларації народних обранців…

Можна констатувати повну відсутність довіри.

Виклики

До речі, одним з викликів вітчизняного сегмента private banking є валютна лібералізація, яку наразі активно проводить Нацбанк. Зокрема, регулятор дозволив перераховувати за кордон до $50 тис. на рік, отримавши індивідуальну електронну ліцензію. Частина банкірів переконана, що це ніяк не вплине на ринок, адже ті, хто хотів, давно усе вивели. Але є й протилежна думка. За $20 тис. можна придбати цінні папери на закордонних біржах або вкласти у нерухомість тощо. Банкіри констатують, що не мають переконливого інструментарію для утримання капіталів VIP-клієнтів. “ОВДП як були малопопулярним інструментом, так і залишаться, — пояснює Данило Меркулов, начальник управління організації роботи з преміум-клієнтами Ощадбанку. — Криптовалюти — під питанням. З металами працюють нечисленні банки, бо це невигідно. Арт? Напевно, так!”.

Експерти вважають, що головною проблемою нерозвиненості в Україні справжнього private banking є низький професіоналізм самих банкірів. Дійсно, про який індивідуальний підхід може йтися, коли за вітчизняними VIP-менеджерами може бути закріплено більш ніж 100 клієнтів? Тоді як нормою у цивілізованому світі вважається обслуговування близько десяти. Усміхненим менеджерам, які не дуже знаються на фіскальному законодавстві, страховому бізнесі, не мають досвіду роботи на фондових ринках, доводиться консультувати власників багатомільйонних активів, вселяючи довіру та не викликаючи розчарувань. На практиці ця місія дуже часто виявляється нездійсненною. Тому найкраще розвивати програми обслуговування VIP-клієнтів вдається банкам, які систематично інвестують час та гроші у підвищення кваліфікації персоналу.

 

Дополнительная информация

  • Автор: Дмитро Гриньков
Прочитано 1304 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.