2806 b ua 3

Вівторок, 20 лютого 2018 14:28

Кредитозалежні

Українці масово “підсіли” на шалено дорогі кредити, що коштують близько 1000% річних

Підприємець Ки­рило К., який вже кілька років є VIP-клієнтом одного із найбільших банків та користується карткою класу “Platinum”, нещодавно вперше скористався кредитним лімітом. “Під час чергового перевипуску картки персональний менеджер запропонував мені встановити кредитний ліміт до 100 тис.грн., — розповідає наш герой. — Я про всяк випадок погодився на 10 тис.грн.”. Підприємець чи то банкір як у воду дивилися: вже напередодні Нового року Кири­лові довелося “залізти у невелич­кий мінус”. Умови кредитуван­ня — досить лояльні. Пільговий період (grace period) — 30 календарних днів. Впродовж цього часу користування кредитни­ми коштами безкоштовне, за умови якщо їх було витрачено через оплату карткою у точці продажів чи інтернеті. Якщо ж кредитні кошти було знято готівкою чи перераховано з рахунку на рахунок, комісійні складають 3%. Фактично 3% на місяць — це 36% річних. Ціл­ком непоганий варіант. Якщо ж клієнт не встигає вийти із “мінусу” за 30 днів, пільговий картковий кредит перетворю­ється на “стандартний” і почи­нають нараховуватися відсотки із розрахунку знову ж таки 3% на місяць. Крім того, доведеться щомісячно виплачувати міні­мум 5% наявної заборгованості. Тим часом наш підприємець за­глибився у “мінус”, збільшивши кредитний ліміт до 30 тис.грн. Але час розплати поки не на­став. Наш герой сподівається на збільшення надходжень від під­приємницької діяльності, що має сезонний характер. На крайній випадок є депозити, строки яких спливають у березні.

Звичайно, Кирило не в захваті від факту перебування у “мінусі”. Але, у принципі, такий варіант кредитування є досить вигідним, оскільки дозволяє майже без втрат змістити графік своїх платежів на місяць. Єдине — потрібно знати міру: сума заборгованості не має пере­вищувати середньомісячних надходжень! Інакше існує загроза виникнення хронічної кредитної залежності…

Дорога необхідність

Зараз, коли соціально-економічна ситуація в країні залишає бажати кращого, усе більше громадян потребують кредитування “до зарплати”. Класичних схем виникнення по­треби у кредитуванні декілька.

По-перше, незбалансований сімейний бюджет, коли витрати перевищують надходження. Припустимо, що місячний бюджет родини складає 10 тис.грн., а дохід — тільки 9 тис.грн. Відповідно, десь в останніх числах місяця виникає необхід­ність “перехватити” пару тисяч гривень до зарплати. Такий запланований бюджетний дефі­цит — найбільш небезпечний з огляду ймовірності потрапляння до кредитної залежності.

По-друге, бюджет на етапі планування може бути зба­лансованим, але за фактом все одно дефіцитним через стрімке зростання цін і тарифів.

По-третє, часто-густо родини взагалі не складають бюджет і вимушені у спішному порядку латати дірки, коли у гаманці порожньо.

По-четверте, розмір доходу може бути нестабільним, також можливі затримки виплат.

По-п’яте, ніхто не скасовував спонтанні покупки.

Усе це — причини виникнен­ня необхідності у кредитних коштах.

На жаль, далеко не в усіх пе­ресічних громадян є можливість скористатися вигідною кредит­ною пропозицією, як у Кирила К. Навіть більше, далеко не кожно­му доступне банківське кредиту­вання як таке. Адже після криз банки зробили умови креди­тування значно жорсткішими. Причини відмови у наданні позики можуть бути різними, але найчастіше — відсутність офіційного працевлаштування, погана кредитна історія тощо.

Цю ринкову нішу останнім часом успішно зайняли не­банківські фінансові установи і вже почали конкурувати не з банками, а між собою. Останні­ми роками сегмент мікрокреди­тування стрімко зростає. Як гри­би після дощу, у людних місцях столиці та інших великих міст з’являються кредитні “МАФи”. І усе це на тлі згортання мережі банківських відділень. Крім того, збільшується кількість провайде­рів онлайн-кредитування, коли кошти зараховуються на банків­ську картку позичальника. Тобто отримати позичку можна не ви­ходячи з дому. Кілька років тому БІЗНЕС тестував цю технологію, тоді на ринку був чи не єдиний оператор — Moneyveo. Наразі ж їх більше двох десятків!pid Sto

Головна характерна відмін­ність “швидких” кредитів — це їхня шалена дорожнеча. Слід за­значити, що кредитори не дуже-то й приховують справжню вартість кредиту. Як правило, таку інформацію можна знайти на сайтах. У крайньому випадку і підрахувати неважко. Наприклад, позичивши 2000 грн. у оператора Credit Plus, за місяць доведеться повернути 2540 грн. Відповідно, вартість позики складає 27%, але не річних, а на місяць! У пере­рахунку на річні вийде 324%! Це втричі більше максимальних ставок за банківськими спо­живчими кредитами на товари (PoS-кредити) та готівку (cash-кредити). І це ще не найвища ставка. “Стандартна відсоткова ставка складає 1,8% за кожен день користування кредитом (річна відсоткова ставка — 657% річних), — ідеться на сайті ТОВ “Авентус Україна” (Credit Plus). — Кредити можуть нада­ватися за іншими ставками в межах проведення акцій, про­грам лояльності та спеціальних пропозицій”. Цікаво, що ця ком­панія має 100%-вий іноземний капітал, власники — громадяни Литви. Космічні відсоткові ставки пояснюються великими ризиками такого кредитування.

Якщо 2015 р. про “кредити до зарплати” знали лише 20%  українського населення, то минулого року рівень обізнаності зріс до 60-70%

k1Рахунок йде на дні

У громадян, які не мають бан­ківської картки, є можливість замовити кредит онлайн, аби потім отримати кошти готівкою в одному з кредитних кіосків.

Умови таких кредитів ще невигідніші — сума та строки приблизно вдвічі менші, аніж для “карткових” позик. Мабуть, це пов’язано із тим, що факт на­явності банківської картки вже автоматично підвищує рівень кредитоспроможності позичаль­ника.

Наведемо приклад: на сайті оператора Cashpoint вказуєть­ся, що він “пропонує невисокі відсоткові ставки: денна — 2,5%, річна — не більше 2123%!”. Коли кредитор характеризує такі ставки як невисокі — коментарі зайві.

До речі, є сайти, де наведено порівняльну інформацію про вартість кредитів від різних операторів. Найпоширеніші ставки — на рівні 500% річних. Але слід усвідомлювати, що йдеться про номінальну ставку, що відкрито декларується, а не про фактичну (реальну), яка на­вряд чи відрізнятиметься у менший бік.

Чому ж громадяни беруть такі дорогі кредити? Передусім вони зазвичай не усвідомлюють їхню дорожнечу банально через брак фінансової освіти. Крім того, в абсолютному вимірі ці суми не такі вже й великі. Наприклад, якщо взяти 2 тис.грн. під 2,5% денних, то за два тижні доведеться повер­нути 2,7 тис.грн. Тобто плата за користування кредитом складе 700 грн. Немало, але й не смертельно, до того ж якщо іншого вибору немає…

Стратегія багатьох небанків­ських кредиторів спрямована на довгострокову роботу із позичальниками. Вони визна­ють, що від кількості так званих “повторних” клієнтів прямо залежить їхня стабільність та прибутковість. Пропонуються відповідні програми лояльності. Так, для першої позики нового клієнта заманюють пільговою відсотковою ставкою, але зазви­чай невеликою сумою кредиту. Якщо позичку своєчасно по­гашено, доступна сума зростає. Застосовуються також програ­ми з елементами мережевого маркетингу на кшталт “приведи друга”. Мікрокредитори нама­гаються підтримувати платіжну дисципліну позичальників за­грозою застосування штрафних санкцій. Так, на сайті ТОВ “Спо­живчий центр” (ТМ “Швидко­Гроші”) зазначається, що на суму простроченої заборгованості у перший день нараховується штраф у розмірі 2%. Далі тариф зростає кожний день на 2%. У випадку несплати проблем­на заборгованість передається колекторам.

Особливості бізнесу

Як правило, мікрокредитори є фінансовими компаніями, які мають ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання на ринках фінансо­вих послуг. Проте деякі опера­тори на сайтах не розміщують відповідної інформації. Отже, не можна виключати, що на ринку чимало “сірих” кредиторів. Є також компанії-посередники, що на власних сайтах акумулю­ють пропозиції різних креди­торів. Небанківські компанії активно розвивають регіональні мережі. Зокрема, компанія Cashpoint зазначає, що в неї вже є 337 відділень, через які можна отримати кредит! Наприклад, така мережа співмірна з мережею УкрСиббанку, яка на по­чаток поточного року, за даними НБУ, складалася з 325 відділень. Скажімо, в компанії “Глобал Кредит” лише у Києві близько 60 офісів. Це не менше, а по­декуди й більше, ніж у деяких великих банків.

Звичайно, що регуляторні вимоги до банківських відділень та точок продажу небанківських компаній жодним чином не можна порівнювати. Разом з тим у порівнянні з банківським бізнес фінансових компаній є ризикованішим. Очевидно, що вони застосовують спрощений “скоринг”, головною метою якого є не стільки з’ясування кредитоспроможності позичаль­ника, скільки його ідентифіка­ція. Як мінімум, для того, щоб, за можливості, відсікати шахраїв.

Звичайно, для кредитування потрібне фондування (ресурси). Як правило, це інвестиції власни­ків бізнесу або ж кошти, залучені від сторонніх інвесторів. Очевид­но, що загальні обсяги ресурсної бази не мають бути дуже велики­ми через специфіку мікрокреди­тування. Як зазначалося, позички видаються невеликі та на короткі строки: два тижні або місяць. Відповідно, аби “прилаштувати” залучені кошти на рік, їх до­ведеться позичити 12-24 рази… І при цьому бажано не втратити їх через неповернення!

Найпоширеніші ставки мікрокредитування населення коливаються на рівні 500% річних

Ринок кредитування до зарп­лати, або PayDay Loan, давно й успішно функціонує у багатьох країнах, зокрема й у розвинених. Наприклад, у США оборот PDL становить $10 млрд, у Велико­британії — $3 млрд. Український ринок, за оцінками експертів, ледве досягає 300-400 млн грн. На жаль, надійної офіційної статистики щодо даного сегмента кредитування не існує. Нацком­фінпослуг не обнародує дані саме по мікрокредитах. А виокремити їх із загального масиву наявних даних неможливо. Разом з тим, за оцінками учасників ринку, якщо 2015 р. про “кредити до зарплати” знали лише 20% українського на­селення, то минулого року рівень обізнаності зріс до 60-70%. Тож учасники ринка вважають, що він стрімко зростатиме впродовж найближчих двох років. Цьому сприяє м’яке регуляторне середовище: Нацкомфінпослуг — далеко не Нацбанк.

До речі, у Російській Фе­дерації цей сегмент регулює Центробанк, який зараз ініціює впровадження жорсткішо­го регулювання “кредитів до зарплати”. Зокрема, планується обмежити максимальну суму мі­кропозичок та відсоткові ставки. Зазначимо, що цей сегмент кре­дитного ринку активно зростає й у Казахстані: за підсумками 2017 р. він зріс більш ніж утричі!

Дополнительная информация

  • Автор: Дмитро Гриньков
Прочитано 9736 раз
Другие материалы в этой категории: « Гроші не проблема VIP-банкінг по-українськи »
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

HQBROKER

ШАРЖІ 
« July 2018 »
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          
КОЛУМНІСТИ БІЗНЕСУ

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.