Понеділок, 12 лютого 2018 12:19

Дорогі сподівання

Банківський сектор готовий нарощувати кредитування малого та середнього бізнесу, проте не бачить підстав для суттєвого здешевлення кредитів

Українські банки зберігають пози­тивні очікування щодо зростання кредитування малого і серед­нього бізнесу (МСБ) впродовж наступних 12 місяців. Про це йдеться у звіті НБУ “Опитуван­ня про умови кредитування”. За даними регулятора, 72% опитаних гравців ринку очіку­ють збільшення корпоративного кредитного портфеля протягом наступних 12 місяців, і такі очікування зберігаються вже п’ятий квартал поспіль. Також згідно з результатами опиту­вання останнім часом помітно збільшилася частка схвалення банками заявок на кредити МСБ, при тому що три чверті респондентів у IV кварталі 2017 р. не змінювали стандартів корпоративного кредитування. “На думку респондентів, основна причина зростання кредиту­вання — зниження ставок. Цьо­му посприяло також ослаблення банками вимог до застави”, — зазначили в НБУ. Більшість банків очікують, що в I квар­талі поточного року стандарти кредитування не зміняться або будуть дещо пом’якшені. Вод­ночас деякі великі фінустанови планують посилити стандарти корпоративного кредитування, передусім при наданні валют­них позик.

Банкіри констатували значне підвищення попиту бізнесу на кредити у IV кварталі 2017 р. Водночас попит зростав на всі види позик, але найшвидше — на короткострокові та гривневі. Як вважають опитані банкіри, “попит з боку малих і середніх підприємств частково був зумов­лений зниженням відсоткових ставок, з боку великих — по­требами в обіговому капіталі та інвестиціях”.

Трохи більше половини опи­таних представників фінуста­нов (52%) очікують подальшого зростання попиту бізнесу на кредити у І кварталі поточно­го року. І все це незважаючи на підвищення ризиків, про що звітують самі банкіри. Так, 60% респондентів відзначили підвищення кредитного ризику (ризику неповернення позик) в IV кварталі 2017 р. У цей період також зросли, але менше, валют­ний ризик і ризик ліквідності.

До речі, у поточному кварталі банки очікують на подаль­ше підвищення кредитного, валютного та операційного ризиків, а також відсоткового ризику — вперше починаючи з III кварталу 2015 р.

Регуляція чи імітація?

У відповідь на закиди критиків щодо неналежної підтримки процесів кредитування МСБ Нацбанк вирішив продемон­струвати активність у цьому напрямку. Для цього він запро­вадив довгострокове (до п’яти років) рефінансування банків, що, на думку регулятора, має сприяти активізації креди­тування економіки, зокрема й сегмента МСБ.

Додатковий тип “рефінансу” передбачений у постанові НБУ #144 від 28.12.17 р., що набирає чинності 2 травня цього року. Довгострокове рефінансування не матиме цільового характеру і виділятиметься за підсумка­ми проведення позачергових тендерів під “плаваючу” ставку, що дорівнюватиме обліковій ставці НБУ плюс 2 в.п. Саме розмір ставки та її “плавучість” є головними недоліками усього механізму, через що він стає неробочим. Як відомо, після останнього підвищення Нацбан­ком облікова ставка складає 16% річних. Тобто вартість ресурсів “на вході” становитиме 18% річ­них. Навіть мінімальна маржа банку зробить вартість кредиту для позичальника більшою за 20% річних. Наразі такий кре­дит не є конкурентоздатним за ціною! Крім того, слід враховува­ти ризики подальшого підви­щення облікової ставки. Банки мають або брати цей ризик на себе, або перекладати на пози­чальників. Обидва варіанти є не дуже прийнятними. В Україні немає практики кредитування у гривні під “плаваючу” ставку, тим більше що вона достатньо висока.

НБУ планує направити на програму фінансової підтримки українського підприємництва не менше 5 млрд грн. на 2018 рік

Рішення про виділення ресурсів Нацбанком приймати­муться фактично у “ручному” режимі: строки видачі, обсяги та періодичність тендерів визна­чатиме правління НБУ що­квартально за результатами засі­дання комітету із монетарної політики. Таким чином, навряд чи запропонований механізм користуватиметься популяр­ністю серед банків саме для кредитних потреб. Для цього потрібні довгі та дешеві ресурси. Фондування під 18% річних, тоді як депозити у великих бан­ках коштують максимум 15-16% річних, прийнятним варіантом аж ніяк не назвеш. Не виключе­но, що проблемні фінустанови намагатимуться за рахунок такого рефінансування латати дірки у балансі.

Зараз НБУ позичає учас­никам ринку гроші на строк від доби (овернайт) до 90 днів. Банк, який бажає скористатися новим механізмом, повинен буде надати в заставу ті ж акти­ви, які він віддає у забезпечення короткого “рефінансу”: ОВДП, депозитні сертифікати НБУ, валюту, облігації міжнародних фінансових організацій. Це, до речі, також звужує коло претен­дентів на отримання рефінансу­вання. Отже, не виключено, що новий механізм прописується під конкретні банки, наприклад державні.

До речі, 10 січня націоналі­зований ПриватБанк отримав від НБУ 2,3 млрд грн. рефі­нансування. Кредит наданий під заставу держоблігацій на 84 дні під 16,5% річних. Цікаво, що у Нацбанку запевняють, що рефінансування нібито надано на програми розвитку кредиту­вання МСБ, зокрема програму “АгроКУБ”. “Ми плануємо на­правити на програму фінансо­вої підтримки українського підприємництва не менше 5 млрд грн. на цей рік”, — пові­домили у Нацбанку.

Прогнози

Підсумовуючи свої очікування у цифрах, банкіри сподіваються у поточному році наростити кре­дитний портфель юридичних осіб мінімум на 3%. “Вважаю, що є всі шанси на зростання кредитного портфеля юридич­них осіб цього року на 3-5%. Банки вже в III кварталі 2017 р. почали активно пропонувати кредити найнадійнішим клієн­там”, — зазначив Євген Заіграєв, виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та МСБ Кредобанку. На думку Сергія Наумова, голови правління “Пі­реус Банку”, загалом збільшення обсягів фінансування залежить від успіху структурних реформ в економіці. “У банків є значний ризик-апетит на проекти, спрямовані на створення нових продуктів із більшою доданою вартістю, нових промислових підприємств, орієнтованих на експорт продукції, і з появою таких проектів банки активніше їх фінансуватимуть”, — заува­жив банкір. А от за оцінкою Владислава Кравця, голови правління “РВС Банку”, загаль­ний обсяг кредитного портфеля юридичних осіб в 2018 р. збе­режеться, проте зміниться його структура. “Кредитний порт­фель юридичних осіб не збіль­шиться в поточному році, тому що частина старого проблемного кредитного портфеля буде резер­вуватися і зменшуватися. На цю ж частину буде збільшуватися частка кредитів підприємствам МСБ”, — сказав він.

Водночас банкіри прогнозу­ють, що ставки за кредитами залишаться високими. Дирек­тор з корпоративного бізнесу банку “Кредит Дніпро” Віталій Палюра вважає, що в кращому випадку ставки за кредитами збережуться на нинішньому рівні: “Поточна ситуація не до­зволяє говорити про якесь зни­ження ставок за кредитами. За останні два місяці облікова став­ка НБУ зросла з 12,5% до 16%, підвищилися і ставки залучення пасивів у багатьох банків. Якщо інфляція і далі зростатиме, слід очікувати подальшого підви­щення облікової ставки НБУ та кредитних ставок”. Владислав Кравець допускає зростання ставок на 3 в.п.

“Корпоративні клієнти зможуть отримувати кредити в гривні під 15-17%, МСБ — під 16-20% річних. Субсидовані програми пропонуватимуться банками в партнерстві з вироб­никами техніки або транспорту тощо під 0-12% річних у гривні. Деякі банки можуть тимчасово пропонувати пільгові програми кредитування МСБ зі ставками на рівні 13-15%”, — резюмував Євген Заіграєв.

Дополнительная информация

  • Автор: Дмитро Гриньков
Прочитано 5437 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
NOT ROOT---counter < 0 ---not Root, not-buy, counter fail---9---0

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.