Некишенькові витрати: фінансова грамотність для наймолодших

Фінанси
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Завдяки урокам фінансової грамотності для дітей батьки також можуть прокачати свої фінансові навички

Впевненість, що арифметичних знань, отриманих на уроках математики, цілком достатньо для дорослого життя, є хибною. Навряд чи базові навички додавання та віднімання допоможуть грамотно спланувати сімейний бюджет, розібратися в споживчих кредитах або привчити заощад­жувати. Натомість фінансове виховання змалечку закладає основи економічної поведінки в дорослому житті. Інакше кажучи, виросте з дитини великий марнотрат, завсідник боргових ям чи ощадливий та фінансово успішний дорослий — залежить від рівня й глибини фінансової грамотності, що заклали сім’я та школа.

Справи сімейні

Фахівці запевняють, що розмови про гроші можна починати з дитиною вже в трирічному віці. Що таке гроші, звідки вони беруться і чому їх потрібно заробляти й економити — це фінансовий фундамент, зцементувати який допоможе розуміння таких понять, як “потреба” та “бажання”. Будувати діалог слід таким чином, щоб малюк зрозумів: гроші в батьківському гаманці — це цілком вичерпний ресурс, і є потреби, важливіші за бажання дитини, мами чи тата. У цьому віці можна давати дитині купюру для придбання смаколиків, а ще завести скарбничку для формування перших заощаджень.

Із шестирічками говорити про гроші простіше: вони вже засвоїли гру “в магазин” і морально готові до грошових операцій “не навсправжки”.

“Я вже з двох років вчу свого сина, що можна купити за гроші, наприклад, його улюблений пластилін, — розповідає Дмитро Гладун, підприємець, тренер та засновник приватного навчального центру Talentland. — У різного роду таборах за нашою навчальною програмою діти в шість-сім років уже заробляли свої перші гроші”. Пан Гладун упевнений, що базові фінансові знання та основи підприємництва, які одразу ж апробовані в польових умовах, необхідні кожній людині. А особливо тій, якій доведеться жити у світі, переповненому спокусами. Тому приватні освітяни намагаються “запакувати” предмет “Фінансова грамотність для дітей” у комплексний курс з підприємництва та постійно модернізують його.

Наприклад, свій проект “Перша школа бізнесу” Дмитро Гладун започаткував разом із командою у Львові в червні 2013 р. Протягом чотирьох років у центрі Talentland нав­чали дітей та підлітків віком від шести до 17 років. “А далі я переформатував проект у дворічну програму “Перша школа лідерства і бізнесу” для підлітків віком 10-14 років і почав проводити заняття в двох навчальних центрах Львова, а також поодинокі заняття з фінансової грамоти та бізнесу ще в кількох центрах”, — розповідає пан Гладун, зазначаючи, що має задум запустити й онлайн-формат.

На старті проекту дитячий MBI не користувався великою популярністю. Нині ж теми лідерства, фінансів і бізнесу для дітей вже не дивина.

Про те, що часто доводиться переконувати батьків у необхідності оплачувати власним дітям уроки фінансової освіти, говорить і Тетяна Скляр, власниця харківської приватної школи “Абетка грошей”. Для неї ця справа — радше соціальне навантаження, аніж бізнес.

Інша річ — столиця. “Запит на уроки фінансової грамотності просто шалений: діти просять більше уроків, бо переконуються в практичності отриманих знань, — розповідає В’ячеслав Зражевський, викладач фінансової грамотності у Креативній міжнародній дитячій школі (КМДШ). — Найприємніше, коли дитина в свій день народження приходить до школи, щоб не пропустити урок”.

Обирай, бо програєш

Костянтин Падалка, адвокат ТОВ “АО “Квадра Право”, теж спостерігає щорічне збільшення кількості батьків, що віддають перевагу урокам фінансової грамотності для своїх дітей, а не спорту чи художнім студіям. Проте їх не так багато, особливо в малих містах і сільській місцевості. “При цьому пропозиція перебуває у тісному взаємозв’язку з іншим процесом — інтенсивним розвитком приватної освіти в Україні. Ринок цих послуг формують саме приватні заклади”, — зазначає Костянтин Падалка. За останні два роки в межах своєї професійної діяльності пан Падалка допоміг відкрити 80 приватних садків та шкіл (здебільшого альтернативних, спеціалізованих та інноваційних). Відповідно, нові заклади потребують більшої кількості викладачів з дисципліни. Як згадує пан Зражевський, ще якихось чотири роки тому він розсилав пропозиції щодо проведення курсу фінансової грамотності в 20 великих приватних шкіл Києва. Зацікавлені відгуки отримав лише від двох. А зараз прогресивні приватні школи самі активно шукають викладачів-практиків.

“Нині такі курси є більш популярними серед дітей старшого шкільного віку”, — каже Костянтин Падалка. Найчастіше вони або входять до складу базового оплаченого пакета послуг, або ж пропонуються в рамках позашкільної освіти — у формі семінарів, лекцій. Тому юрист очікує подальшого стабільного і поступового росту ринку таких послуг.

Останнім часом вік дітей на уроках фінзнань поступово зменшується. Все частіше маленькими “фінансистами” стають дошколята. Чи можна назвати такі курси академічними? Мабуть, ні. Для найменших вони проходять у форматі розваг та ознайомлення із грошовими знаками. “Спочатку треба навчити дітей рахувати, а потім викладати предмет, який напряму пов’язаний із рахуванням грошей”, — зауважує В’ячеслав Зражевський.

А тепер про головне — про гроші. Орієнтовна вартість тримісячного курсу, розробленого Дмит­ром Гладуном для львівської ArtLegoStudio, складає $185. У разі оплати пов­ного курсу ціна менша. “Хоча я вважаю, що це досить низька ціна, зважаючи на широке коло знань, які отримають наші випускники”, — зазначає пан Гладун.

Що стосується Києва, то вартість курсів з фінансової грамотності може коливатись від 200 грн за вебінар з одного учасника і до 40 тис.грн за річні курси з бізнес-освіти для дітей.

Бізнесова КСВ

Свої п’ять копійок у фінансове виховання нового покоління вносить і великий бізнес. Наприклад, з 1 вересня 2019 р. онлайн-школу фінансової грамотності запустив ПриватБанк. Щоправда, пройти ці курси можуть лише діти — власники “Картки Юніора”.

З 2015 р. існує волонтерська ініціатива працівників Райффайзен Банку Аваль, які проводять тренінги з фінансової грамотності для дітей працівників та клієнтів банку (віком від восьми до 16 років). За словами Наталії Марченко, директора департаменту виконавчого управління та комунікацій банку, за час існування учасниками тренінгів стали більш ніж 600 дітей з різних куточків України. “Поточного року ми продовжимо нашу звичну активність у форматі тренінгів та у тестовому режимі плануємо запустити модульний формат, що дозволить заглибитися в теми, збільшити інтерактивну частину та залучення дітей, — розповідає пані Марченко і зазначає, що над методичним наповненням працюють фахівці та сертифіковані тренери банку: — Основна мета таких тренінгів — підвищити фінансову грамотність молоді, розвинути в неї навички фінансового планування, сприяти зростанню рівня довіри до банківських послуг”.

Окрім звичних тем банкіри акцентують увагу на платіжних картках та перевагах безготівкових розрахунків, фінансовій безпеці та основах підприємництва. Крім того, Райффайзен Банк Аваль на регулярній основі проводить екскурсії до сучасних діджитал-­відділень для студентів, де вони мають змогу ближче ознайомитися з професією банкіра.

Зазначимо, що кілька років тому подібних освітніх проектів від українських банкірів було значно більше. Але якісь гравці покинули ринок, інші згорнули бюджетування цього напрямку КСВ, а деякі приєдналися до ініціативи USAID.

А що ж МОН?

Починаючи з 2012 р. в українських школах як експеримент факультативно викладається курс “Фінансова грамотність”. Як зазначає Роман Гладковський, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин МОН України, ініціаторами цієї всеукраїнської програми стали проект USAID “Трансформація фінансового сектору”, Нацбанк та Університет банківської справи. “Після світової фінансової кризи 2008-2009 рр. стало зрозуміло, що фінансової грамотності потрібно навчати в школах”, — каже пан Гладковський. Згодом до ініціативи долучилася й банківська спільнота — Фонд гарантування вкладів фізосіб, Національна асоціація банків та комерційні банки, що спільними зусиллями популяризують програму. І навіть започаткували для цього Всеукраїнський турнір юних знавців курсу “Фінансова грамотність” (відбувається вже шість років поспіль), де змагаються команди старшокласників з різних куточків країни.

Торік тестування шкільного курсу було завершено. “Впродовж семи років курс “Фінансова грамотність” охопив усі регіони України і набув високої популярності, — наголошує пан Гладковський. — Можна впевнено сказати, що це був найвдаліший проект МОН”. Якщо 2012 р. до факультативу долучились 13 закладів освіти і близько 500 учнів старшої школи (10-11-й класи), то нині курс охопив 1200 шкіл, а це близько 20 тис. учнів старшої школи (10-11-х класів) та 17 тис. учнів молодшої та середньої школи (2-9-х класів).

“За підтримки USAID 2015 р. були розроблені нав­чальні матеріали курсу з фінансової грамотності для учнів початкової та основної школи. Це курси за вибором: “Фінансова абетка” (2-й клас), “Фінансова арифметика” (3-й клас), “Фінансова поведінка” (4-й клас), “Родинні фінанси” (5-й клас), “Фінансово грамотний споживач” (6-й клас), “Фінансова культура” (7-й клас), “Прикладні фінанси” (8-й клас), “Економіка і фінанси” (9-й клас)”, — розповідає Юлія Вітка, заступниця керівника проекту USAID “Трансформація фінансового сектору”.

Руку до підготовки навчальних матеріалів доклали також Інститут модернізації змісту освіти та Нацбанк. Розробники спиралися на навчальну базу США, Великобританії, Австралії та Португалії. Зав­дяки синергетичному ефекту минулого року вийшли друком посібник та робочий зошит під назвою “Фінансова грамотність. Фінанси. Що? Чому? Як?” для школярів 10-11-х класів.

Представники USAID зауважують, що в курсі не йдеться про те, як багато заробляти чи стати успішним бізнесменом. “Тут, радше, про те, як керувати власними грошима так, щоб прожити фінансово збалансоване життя, де зекономити, як відкласти, які можливості є для додаткового заробітку, якими фінансовими послугами користуватися та коли, від чого залежать курси валют”, — розповідає пані Вітка.

Для того щоб скоротити педагогічний дефіцит, МОН спільно з інститутами післядипломної педагогічної освіти розробило і проводить відповідні курси підвищення кваліфікації вчителів. Розширити свою кваліфікацію можуть вчителі географії, економіки, математики чи інших предметів за бажанням.

Після завершення експерименту, який відбувався сім років, у МОН прийняли рішення включити курс фінансової грамотності до переліку вибірково-обов’язкових предметів для старшої школи.

“Зважаючи на те що в Україні відбуваються процеси діджиталізації, ми плануємо доопрацювати електронний контент курсу “Фінансова грамотність”, — розповідає пан Гладковський, зазначаючи, що це необхідна умова для запуску предмета на обов’язковій основі.

Поки обов’язковим цей курс введено в навчальний план Нової української школи. “Рівень фінансової грамотності молоді є навіть нижчим, ніж в інших верств населення, тому саме молодь залишається вразливою до різноманітних фінансових ризиків”, — стверджує пані ­Вітка. За даними минулорічного дослідження проекту USAID, Україна посіла останнє місце в рейтингу фінансової грамотності серед країн Організації економічного співробітництва і розвитку.

“У сім’ях не навчають фінансової грамотності, бо найчастіше батьки й самі не володіють азами цього предмета”, — пояснює Максим Орищак, аналітик Центру біржових технологій. І водночас обнадіює: ймовірно, в найближчі три-п’ять років, з початком навчання дітей у школах, фінансова інформація в сім’ях поширюватиметься, тож і рівень обізнаності в Україні підвищуватиметься.

 

zrazhewski

В’ячеслав Зражевський,

викладач фінансової грамотності у КМДШ:

— Я спостерігаю значне збільшення кількості учнів у спеціалізованих бізнес-школах. До того ж великою популярністю користуються книжки про гроші. Минулого року з’явився запит на індивідуальне консультування дітей з фінансів та індивідуальний супровід їхніх бізнес-ідей. Гадаю, що наступним кроком, який ми зможемо спостерігати вже цього року, буде поява бізнес-інкубаторів для дітей.

gladun
 

Дмитро Гладун,

підприємець, тренер і засновник Talentland:

— Традиції дитячої бізнес-освіти мають у світі давню історію. Саме у розвинених країнах стали замислюватися над тим, як виростити покоління успішних і щасливих людей з користю для особистості та країни. Там з 1-го класу для дітей впроваджені програми з основ економіки та підприємництва.