Що цікавого приготували банки аграріям в очікуванні земельної реформи

Фінанси
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Банки чекають на остаточне визначення своєї ролі на ринку землі та готуються кредитувати

Останніми роками держава поступово скорочує підтримку аграріїв. Якщо 2018 р. вони отримали 6,7 млрд грн, то держбюджетом-2020 на розвиток агросектору призначено лише 4,24 млрд грн. З цієї суми 1,2 млрд грн передбачається виділити на програму здешевлення кредитів. Ідеться, зокрема, про три напрями.

По-перше, це компенсація відсотків за кредитами для сільськогосподарських підприємств, які мають щорічний оборот до 20 млн грн. За цим напрямом обмежень щодо цільового використання коштів немає. Держава компенсуватиме відсотки у розмірі до 1,5% облікової ставки НБУ, кінцева вартість кредиту для сільгоспвиробника не перевищуватиме 5%.

По-друге, компенсація відсотків за кредитами, залученими на розвиток тваринництва, у тому числі “нішевих” напрямків — вівчарства, козівництва, звірівництва, бджільництва тощо. Передбачається, що сума таких кредитів не перевищуватиме 10-15 млн грн.

По-третє, компенсація відсотків за кредитами, залученими під купівлю земель сільгосппризначення. Підтримка розповсюджуватиметься на сільгоспвиробників різних форм господарювання. Сума компенсації відсотків не перевищуватиме 5 млн грн на рік.

Детальний порядок використання коштів має бути прийнято впродовж лютого.

Фондове підґрунтя

На початку лютого Кабмін ухвалив рішення про створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, що має спростити отримання позик для малих фермерів (земельний банк до 500 га), які не мають кредитної історії. Як зазначив прем’єр-міністр Олексій Гончарук, який зареєстрував у ВР законопроект  #3047 “Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві”, “Фонд надасть малим та середнім суб’єктам підприємництва доступ до банківських кредитів, зменшивши вартість їхнього залучення. Крім того, це також мінімізує ризики можливого неповернення кредитів. Малі та середні аграрії зможуть бути повноцінними учасниками ринку завдяки державній підтримці”. Згідно із законопроектом Фонд є спеціалізованою небанківською фінансовою установою, яка виконує функції забезпечення підтримки малих і середніх суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сільському господарстві, шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів за кредитними договорами. Фонд створюється державою в особі Кабміну, але його учасниками можуть бути й інші юридичні особи. На формування статутного капіталу установи у держбюджеті передбачено 240 млн грн. Окрім бюджетних коштів джерелами фінансування Фонду можуть бути кошти, отримані від третіх осіб на поворотній основі за погодженням органу, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг. Також це можуть бути й інші джерела, не заборонені законодавством.

Наразі механізм роботи Фонду виглядає так. Під час купівлі землі із залученням кредитних коштів аграрій вносить мінімум 15% власних коштів. Ще 35% забезпечення за кредитом — це застава земельної ділянки, що купується. І на решту — до 50% — Фонд надає власні гарантії. За задумом уряду, наявність додаткового забезпечення у вигляді гарантій з боку держави зменшить кількість відмов у кредитуванні фермерів та здешевить позики. “Взявши кредит в акредитованому банку, аграрій зможе розраховувати на підтримку держави у гарантуванні зобов’язань за кредитними договорами перед банками”, — пояснюють у Мінекономіки. Згідно із законопроектом часткові гарантії надаватимуться лише за кредитами фінустанов, що уклали договір про співпрацю з Фондом та відповідають критеріям прийнятності. При цьому порядок надання та максимальна сума гарантій Фонду перед однією фінансовою установою поточного фінансового року визначатимуться Положенням, затвердженим радою Фонду.

Очевидно, що в якості провідних партнерів Фонду виступатимуть державні банки. Законопроектом передбачені запобіжники щодо масової роздачі потенційно проблемних кредитів. “Якщо протягом будь-яких 12 місяців поспіль фінансова установа вимагає від Фонду сплатити грошову суму в розмірі, що перевищує 20% суми всіх діючих гарантій, отриманих цією фінансовою установою, така фінансова установа не має права отримувати від Фонду нові гарантії за зобов’язаннями своїх позичальників протягом наступних 12 місяців”, — зазначається у законопроекті. Така норма стимулюватиме банки до ретельної оцінки кредитоспроможності потенційних позичальників.

Уряд просить парламент розглянути законопроект якомога швидше.

Земля і банки

Згідно із законопроектом #2178-10 (щодо запровадження ринку землі), який розглядається у парламенті, банки не можуть купувати або іншим чином набувати право власності на сільськогосподарську землю, окрім як звертати стягнення на предмет застави, якщо позичальник не виконає своє зобов’язання. “Таке регулювання зумовлене тим, що банки мають розглядати земельні ділянки виключно як інструмент забезпечення виконання зобов’язання позичальника”, — наголошує Микола Сольський, голова Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики.

Зауважимо: ініціаторів законопроекту тривалий час непокоїв той факт, що іноземці можуть заволодіти землею через банки з іноземним капіталом. Це суперечило загальній концепції ринку, яка передбачає заборону продажу землі іноземцям. Проте парламентарі зазначають: повне виключення банків з іноземним капіталом із земельного ринку значно зменшило би потенціал кредитування фермерів. Тому жодних виключень робити не стали: у статутному капіталі банків дозволяється участь іноземного капіталу! “Це зумовлено структурою банківського сектору України. У Топ-20 найбільш надійних банків України лише п’ять фінустанов без іноземних інвестицій”, — констатує пан Сольський. Щоправда, слід зазначити: офіційного переліку найнадійніших банків просто не існує. Якщо розглядати Топ-20 фінустанов за чистими активами (тобто найбільші), то співвідношення іноземних та вітчизняних становить 50 на 50. “Якщо обмежити коло банків, що можуть кредитувати купівлю-продаж сільськогосподарської землі, банками виключно з українським капіталом, то повноцінно функціонувати ринок землі не зможе, оскільки доступ до кредитування буде значно обмежений”, — підкреслює Микола Сольський. Він також пояснив, чому на фінустанови не розповсюджується обмеження з концентрації у 10 тис.га. “У випадку наявності такого обмеження один банк зможе прокредитувати під заставу купівлю не більше 10 тис.га. Тобто 20 найнадійніших банків разом змогли б надати кредити на купівлю лише 200 тис.га, що унеможливило б функціонування ринку землі”, — аргументує народний депутат.

Проте банки не зможуть акумулювати землю на балансі, навіть якщо забажають. Якщо позичальник не виконає свої зобов’язання перед банком за кредитом, забезпеченим землею, кредитор матиме право звернути стягнення на земельну ділянку як на предмет застави. Після реалізації цього права банк зобов’язаний протягом двох років продати таку земельну ділянку резиденту України (не іноземцям) на земельних торгах. Якщо банк за два роки не продасть ділянку, вона підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. “Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику”, — резюмує Микола Сольський. Тобто теоретично проблемний позичальник може повернути собі заставу, не виплативши кредит…

Депутати запевняють, що у процесі підготовки законопроекту докладно обговорювали його та погоджували з банківською спільнотою. Разом з тим з боку Незалежної асоціації банків України та Нацбанку свіжі офіційні коментарі на земельну тематику відсутні. Так, загалом банкіри підтримують запровадження земельного ринку, але через надмірну політизацію цього процесу утримуються від коментарів стосовно конкретних питань. Наприклад, чи ефективно функціонуватиме запропонований владою механізм на практиці?

Водночас банкіри відзначають, що потенційні обсяги видачі нових кредитів великим агрохолдингам значно обмежені через високий рівень існуючого боргового навантаження (закредитованості). За підрахунками Миколи Волкова, керівника корпоративних проектів та партнерства Райффайзен Банку Аваль, якщо компанія зовсім не має кредитів, то за рахунок банківського кредитування вона зможе викупити не більше 20% існуючого земельного банку. За наявності ж діючих кредитів йтиметься лише про 10%. На думку фінансиста, перші угоди укладатимуться переважно за власні кошти аграріїв.

Коментарі чиновників Нацбанку особливою конкретикою не відрізняються. “Сільськогосподарська земля, на яку нині поширюється мораторій, стане заставою. Це дозволить фермерам, які працюють на своїй землі, отримати в банку під її заставу гроші для розвитку господарства”, — констатує Катерина Рожкова, перший заступник голови НБУ. За її словами, регулятор змінить нормативні значення щодо землі, підвищивши коефіцієнт її ліквідності. Як наслідок, землю вважатимуть більш ліквідним активом, тобто більш привабливим, адже її можна буде відносно швидко та вигідно продати. “Це означає, що в тебе, як підприємця, покриття заставою кредиту буде вище, і  ти зможеш взяти велику суму або банк не буде завищувати ставку”, — пояснює пані Рожкова і додає, що Нацбанк рекомендуватиме фермерам не брати кредити під заставу землі у валюті, оскільки фермери не зможуть страхуватися від валютних ризиків самостійно.

Традиційні інструменти

У будь-якому випадку, готуючись до запуску ринку землі, великі господарства вже акумулюють кошти для викупу ділянок у пайовиків. Очевидно, що це призведе до різкого зростання попиту аграріїв на банківське кредитування. Кошти будуть потрібні як на фінансування весняних польових робіт, так і на викуп землі. Якщо сезонне кредитування аграріїв для банків вже стало звичною процедурою, то програми під купівлю землі ще належить впровадити. На кону — ласий сегмент ринку вартістю у кілька мільярдів гривень. Перші знімуть вершки!

За оцінками експертів, у  перший рік запуску ринку землі фермерам знадобиться понад $3 млрд для викупу земель у пайовиків. Тож банки активно розробляють для аграріїв спеціальні кредитні продукти. Зокрема, у ПриватБанку кредитна програма вже в роботі. Хоча її параметри та умови можна буде обговорювати лише після ухвалення відповідних законів. У свою чергу, голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач повідомив, що очікує на два кредитні продукти: один для дрібних фермерів із земельним банком 0,5-2 тис.га, другий — для середніх агрохолдингів, що мають земельний банк у 30-100 тис.га.

На думку банкірів, запровадження ринку землі на початковому етапі матиме негативний ефект для агробізнесу. Адже компаніям доведеться відволікати значні кошти на купівлю землі.

Але поки головну ставку вітчизняні банки роблять на традиційні фінансові інструменти. Наприклад, партнерські програми. Так, компанія — виробник засобів захисту рослин ALFA Smart Agro та два вітчизняні банки з іноземним капіталом — ОТП Банк та ПроКредит Банк — пропонують аграріям цікаві умови кредитування. Якщо за стандартними умовами ставка кредитування ОТП Банку становить 19-20% річних, то за партнерською програмою фермери можуть отримати кредит із символічною ставкою від 0,01%, залежно від строку погашення кредиту. Рішення про фінансування приймається впродовж одного дня, а отримати кошти аграрії можуть вже за вісім-дев’ять днів.

Розмір річної відсоткової ставки за користування кредитом від ПроКредит Банк коливається в межах 3-9,5% і  залежить від строку кредитування. Мінімальну ставку (3%) сплачуватимуть виробники, які погасять кредит впродовж шести місяців. Максимальна ставка нараховується при кредитуванні на один рік. За індивідуальними умовами банк розглядає можливість фінансування у валюті.

Ще одним популярним інструментом фінансування стають аграрні розписки. Це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою у вигляді майбутнього врожаю. За аграрною розпискою позичальник може розрахуватися або грошовими коштами, або сільськогосподарською продукцією. Як відомо, проект “Аграрні розписки в Україні” впроваджує IFC, член групи Світового банку, в партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією. Практичне застосування аграрних розписок в Україні розпочалося 2014 р. у Полтавській області. Згодом до використання цього інструмента фінансування долучилися й інші регіони країни.

За даними Мінекономіки, 2019 р. українським аграріям видано розписок на загальну суму майже 12 млрд грн (2018 р. — близько 5,2 млрд грн). Загалом, від початку впровадження цього проекту в Україні було оформлено аграрних розписок на 19,5 млрд грн.

 

Дмитро Гриньков