Податковий рай

Фінанси
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Сотня найбільших платників податків забезпечила 40% усіх зборів до Загального фонду державного бюджету України

За 11 місяців 2019 р. до Загального фонду державного бюджету надійшло 410,7 млрд грн податків та платежів, що на 53 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Цікаво, що лише в листопаді казна держави отримала 51,6 млрд грн — на 6,4 млрд грн більше, ніж у листопаді 2018 р. Крім того, впродовж січня — листопада платники перерахували до бюджету 101 млрд грн податку на прибуток, що на 6,48 млрд грн більше, ніж очікувалося (індикатив виконаний на 106,9%).

Якщо говорити суто про державний бюджет, то у структурі податкових надходжень лідирує податок та збір на доходи фізичних осіб (більше 24%). Далі йдуть податок на прибуток підприємств (21%), ПДВ (18%) й акциз (15,5%).

Найбільші платники

На початку листопада журнал “Рейтинг” опублікував Топ-100 найбільших компаній України за сумою сплати податків за результатами січня — вересня 2019 р. За оцінками Ольги Бєлькової, члена Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, на сотню найбільших платників припало 40% усіх сплачених податків в Україні! Найбільші платники — традиційно державні енергетичні компанії та банки, міжнародні тютюнові корпорації, приватні видобувачі газу, вугілля та руди. Варто нагадати, що підприємства в Україні сплачують більше 10 різних видів податків. Сума цих відрахувань залежить від багатьох факторів та далеко не завжди корелюється з успішною діяльністю компанії або з ефективністю керівництва.

1lk9i99o09oik98iСлід також зазначити, що зі 100 компаній у 35 підприємств не вказані показники сплачених податків. Швидше за все, це означає, що такі платники податків не дали згоду на оприлюднення даних про сплачені ними суми. В десятку лідерів з “прихованими” даними потрапив і націоналізований ПриватБанк. До речі, найдинамічніший новачок у цьогорічному “топі” платників податків. Можна припустити, що причиною його потрапляння відразу на 3-тє місце рейтингу стала рекордна цьогорічна прибутковість. Як відомо, за 10 місяців банк задекларував понад 28 млрд грн прибутку. Якщо виходити з базової ставки податку на прибуток підприємств у 18%, можна приблизно “прикинути”, що націоналізований банк мав сплатити близько 5 млрд грн прибуткового податку. Але у звітності Нацбанку за січень — вересень ідеться про копійчані витрати ПриватБанку за податком на прибуток. Для довідки: найбільші витрати за цією статтею має Райффайзен Банк Аваль — понад 764 млн грн при задекларованому прибутку за згаданий період у 4,3 млрд грн…

Перші дві позиції рейтингу, як і минулого року, зайняли державні енергетичні компанії “Укргазвидобування” (сплатила 35,6 млрд грн, з них рентна плата — 18,8 млрд грн) та “Наф­тогаз України” (27,9 млрд грн, з них внутрішній ПДВ — 10 млрд грн).

5-те місце посіла “Укрзалізниця”, яка за підсумками 2018 р. була лише 14-ю. Логістичний монополіст збільшив відрахування до бюджету більш ніж удвічі — до 11,5 млрд грн. Але з них податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військовий збір складають 4,7 млрд грн. Зазначимо, що реальними платниками цих податків є працівники компанії, а сама компанія є лише податковим агентом, що стягує та перераховує податки до бюджету.

Серед Топ-10 цілих три тютюнові компанії: “Філіп Морріс”, “В.А.Т.-Прилуки” та “Джей Ті Інтернешнл Україна”. Тоді як за підсумками 2018 р. тютюнників було четверо. Компанія з британським капіталом “Імперіал Тобакко Продакшн Україна” поточного року скотилася з 8-ї на 14-ту позицію. Як відомо, міжнародна British American Tobacco призупинила роботу тютюнової фабрики “В.А.Т.-Прилуки” через несприятливе регулювання ринку. В зв’язку з припиненням виробництва “В.А.Т.-Прилуки” просить відкликати 25 млн акцизних марок і повернути 505 млн грн, сплачених за них. А от у Рахунковій палаті вважають, що податківці мають більш прискіпливо контролювати тютюновий ринок. За оцінками Валерія Пацкана, голови Рахункової палати, держбюджет за два з половиною роки недоотримав майже 20 млрд грн акцизного податку, тобто в середньому — 8 млрд грн на рік.

Ще одним новачком Топ-10 найбільших платників податків стала державна компанія “Енергоатом”, яка, сплативши понад 9 млрд грн податків, посіла 8-ме місце, піднявшись з 11-го.

Нагородження сумлінних

Наприкінці листопада Асоціація платників податків України (АППУ) нагородила переможців традиційного конкурсу “Сумлінні платники податків”, щоправда, за підсумками 2018 р. Цьогоріч для участі у Всеукраїнському конкурсі загалом було подано 381 заявку. Переможцями рейтингу визначено 53 підприємства з різних регіонів України (для порівняння: торік — 44). Визначалися номінанти у 12 галузевих номінаціях. Серед переможців як добре знані компанії, як-от “Нібулон”, “Київстар”, “Карлсберг”, так і менш відомі широкому загалу регіональні підприємства. Наприклад, серед номінантів було вісім компаній із Закарпатської області. Стільки ж, скільки з Києва! “Ви — ті, хто працює у прозорому чесному форматі, ви — взірці! Сумлінна сплата податків — це і є справжня соціальна відповідальність”, — звернувся до лауреатів Грігол Катамадзе, президент АППУ.

2lk9i99o09oik98iДо речі, переможців в одній з номінацій нагороджував Сергій Верланов, голова Державної податкової служби. Під час свого короткого спічу головний податківець країни зазначив, що наразі триває розбудова Податкової служби нової якості — сервісного спрямування, до якої відповідальні платники податків мають “забути дорогу”, оскільки обслуговуватимуться дистанційно через електронні канали.

Пізніше інші почесні гості, що вручали нагороди переможцям, реагуючи на слова пана Верланова, майже одноголосно відзначали: було б дуже добре, якби і податківці “забули дорогу” до сумлінних платників. Оскільки саме сумлінні платники є об’єктом найбільшої уваги з боку податкової, адже вони відкриті та прозорі, на відміну від “тіньовиків та мінімізаторів”, які успішно переховуються від фіскалів. Шкода, що Сергій Верланов цього вже не почув, адже залишив захід.

Президент УСПП Анатолій Кінах під час нагородження звернув увагу присутніх на оновлений рейтинг, оприлюднений напередодні церемонії. У рейтингу Paying Taxes-2020, який оцінює простоту сплати податків у 190 країнах, Україна опустилася на 11 позицій і посіла 65-те місце. Дослідження проводиться командою аудиторів з PwC та експертами Світового банку. Втрата позицій Україною обумовлена насамперед активними діями інших держав, спрямованими на автоматизацію процесів і скорочення часу адміністрування податків, а також збільшенням фіскального навантаження на бізнес в нашій країні. Автоматизація та максимальне спрощення процедур стають світовими трендами. Завдяки цьому певні країни помітно поліпшили свої позиції в рейтингу, тоді як Україна залишилася на місці. Наприклад, Туреччина піднялася з 80-го на 20-те місце в тому числі завдяки тому, що скасувала ПДВ на капітальні інвестиції і, таким чином, позбавила бізнес необхідності витрачати час на його відшкодування. Угорщина, яка злетіла з торішньої 86-ї на 56-ту позицію, істотно скоротила тривалість перевірки коригувань звітності з податку на прибуток. Такі країни, як Португалія, Франція, Польща і Литва, ввели звітність перед податковими органами в режимі реального часу.

Україна ж поки перебуває в підготовчій стадії і працює над планом подальшої діджиталізації роботи податкових органів і реформою податкового адміністрування. Очевидно, знадобиться час, аби ці реформи вплинули на результати рейтингу. Основне питання, яке вимагає нагальної уваги, — це велика кількість часу на податковий облік. В середньому вітчизняний бізнес витрачає на нього 328 годин на рік, вдвічі більше, ніж у розвинених країнах. А за тривалістю врахування ПДВ наша держава посідає 176-те місце зі 190.

На що чекає бізнес

Навіть Василіса Фролова, яка була ведучою конкурсу, пригадала, як минулого разу бізнес дуже жваво обговорював запровадження податку на виведений капітал (ПнВК) замість податку на прибуток. “Який актуальний стан цього питання?”, — поцікавилась телеведуча. Питання досі відкрите…

3lk9i99o09oik98iДо речі, за підсумками роботи в Україні місія МВФ вкотре розкритикувала ідею запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток підприємств. Як ідеться у заяві, розміщеній на сайті МВФ, позиція Фонду щодо заміни традиційного податку на прибуток новим податком на виведений капітал (або розподілений прибуток) не змінилася.

“Пропозиція є поганою податковою політикою, яка є згубною для Украї­ни одразу по декількох фронтах”, — повідомили в  МВФ. Там зазначають, що не знайшли ніяких нових аргументів, які свідчили би на користь запровадження нового податку та нової політики оподаткування прибутків компаній. У МВФ вважають, що потрібно вдосконалити механізм адміністрування податку на прибуток, а не вводити ПнВК, адже це “може завдати шкоди країні”. Нагадаємо, що запровадження ПнВК було задекларовано у передвиборчій програмі Володимира Зеленського. Президентська команда не втрачає надії на реалізацію цієї ініціативи. Податок на виведений капітал уряд сподівається ввести з 1 січня 2021 р. Про це нещодавно зая­вив Данило Гетманцев, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. “З 1 січня (2020 р. — Ред.) ми не будемо його запроваджувати. Ми зараз обговорюємо можливість з 1 січня 2021 р.”, — сказав депутат, зазначивши, що новацію необхідно узгодити з МВФ, який виступає проти. “Недонадходження до державного бюджету, за різними оцінками, коливаються в межах 30-70 млрд грн на рік”, — визнав голова Комітету. Пан Гетманцев наголосив, що Україна має врахувати досвід інших країн, щоб передбачити позитиви та негативи, які можуть виникнути після введення податку.

Інша важлива актуальна тема — створення Бюро фінансових розслідувань. Парламент готується розглянути відповідний проект. Це той крок, на який вже багато років чекають бізнес та експертне середовище, коли нарешті на зміну великій кількості “каральних” органів, починаючи з Податкової міліції і закінчуючи економічними департаментами у правоохоронних відомствах, прийде один — незалежний, експертний орган з фінансових розслідувань, що матиме відповідні функції. Робота над законопроектом #1208-2 була досить інтенсивною, адже потрібно було врахувати інтереси багатьох сторін. У результаті начебто вдалося вийти на компромісний варіант, який влаштовує і правоохоронців, і бізнес, і експертів.

Україна і світ

Наприкінці листопада Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) підбила підсумки 10-річної роботи в галузі впровадження міжнародних стандартів податкової прозорості. З цього приводу було опубліковано великий аналітичний звіт. В’ячеслав Черкашин, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації, проаналізував його та виділив такі важливі фактори.

По-перше, існуючі у світі Програми добровільного розкриття інформації та анти­офшорні податкові розслідування допомогли виявити та стягнути близько €102 млрд додаткових бюджетних доходів. Пан Черкашин зазначає, що статистика щодо України з цього питання взагалі відсутня, хоча лише торік податковими органами було відправлено 581 міжнародних запитів на розкриття податкової інформації.

По-друге, більше 1 млн платників податків добровільно розкрили для влади своїх держав дані про офшорні активи. За словами експерта, в Україні подібна програма взагалі відсутня. Відповідний законопроект #2128 лежить у парламенті без розгляду вже майже три місяці.

По-третє, після початку автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки нерезидентів у 2017-2018 рр. ера банківської таємниці скінчилася майже для 100 юрисдикцій. Але не для України, яка, всупереч вимогам закону, так і не забажала долучитися до згаданого механізму (CRS). Натомість країна продовжує користуватися морально та фізично застарілим механізмом обміну інформацією за запитом. В’ячеслав Черкашин нагадує про сумнівну в усіх відношеннях відмову Украї­ни від обміну інформацією про рахунки громадян за кордоном у межах договору зі США — FATCA.

По-четверте, лише минулого року до автоматичного обміну інформацією було залучено 47 млн рахунків майже на €5 трлн! Порівняйте це з 581 запитом з України. “Це прекрасно ілюструє ступінь щирості нашої влади у боротьбі з офшорними схемами”, — наголосив експерт.

“Завдяки міжнародному співробітництву податкові органи відтепер мають доступ до величезної кількості інформації, що раніше не була доступна. Податківці розмовляють один з одним, і платники податків починають розуміти, що сховатися більше нема куди”, — резюмував Ангел Гуррія, генеральний секретар ОЕСР.

“На жаль, це — не про Украї­ну, що має реальну можливість та потенціал повернути до країни мільярди доларів та вирішити фіскальні проблеми без збільшення податкового тиску на бізнес та економічно активне населення всередині країни”, — констатував пан Черкашин.

 

Дмитро Гриньков