business head ads

Андрій Гмирін: У роботі нового уряду немає системного підходу

Фінанси
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Андрій Гмирін, автор податкової реформи “Від стабільності до гармонії”

Перші кроки уряду та монобільшості в парламенті здивували багатьох експертів, не кажучи вже про невдоволення малого бізнесу. Під час виборів проголошувалась ліберальна за сутністю ідеологія, але деякі законопроєкти викликають багато запитань у підприємців. Все це є предметом активних обговорень у бізнес-асоціаціях та експертній спільноті. Ми обговорили перші кроки влади та необхідні реформи в податковій сфері з Андрієм Гмиріним, доцентом кафедри кримінального права та кримінології Університету державної фіскальної служби України та автором податкової реформи “Від стабільності до гармонії”

— Прокоментуйте перші кроки нової влади в податковій і митній сферах. Що можна вважати позитивним, а що — ні?

— Кожен законопроєкт можна обговорювати — і досить довго. Загалом, на жаль, не бачу системного підходу до реформування. За 28 років незалежності України змінилися шість президентів, 28 складів уряду, дев’ять скликань парламенту. Вони провели сотні реформ у різних сферах, зокрема у податковій системі. Однак позитивних результатів громадяни України так і не відчули. Рівень тіньової економіки України 60% — це результат проведених реформ — це вирок існуючій системі оподаткування. І те ж саме відбувається зараз — немає системного комплексного підходу.

Але можу зазначити, що депутати Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики почали активно співпрацювати, у тому числі й з експертами галузі.

Нещодавно у нас відбулась робоча зустріч, де ми обговорювали один з уже зареєстрованих на сайті Верховної Ради законопроєктів. Вони просили нас узагальнити всі зауваження та направити до Комітету для обговорення. Маю велику надію, що новий парламент все ж почує думку експертів і громадськості.

— Який саме законопроєкт ви обговорювали на цій зустрічі? Хто був присутній?

— На ній були присутні галузеві експерти та власне депутати з Комітету. Ми звернулися до них через зареєстрований законопроєкт 1208 “Про Бюро фінансових розслідувань”. Ним передбачено створення нового відомства на заміну податковій міліції. Але положення цього акта виписані так, що відомство залежатиме від рішень уряду або від міністра фінансів. І справа не в персоналіях нового уряду. Справа в тому, що відомство обов’язково має бути нейтральним і максимально незалежним. Також не передбачений конкурс на посаду керівника Бюро, не прописана кількість співробітників, принципи здійснення контролю над їхньою діяльністю.

Крім того, під час обговорення всі присутні експерти зауважували, що для Бюро не передбачені аналітична функція та можливість фінансового моніторингу. Функція лише одна, правоохоронна: зловити, посадити. Як без моніторингу діяльності та аналізу, тобто як без доказової бази можна звинувачувати в злочині? Ніяк. Тому Бюро від самого початку не буде ефективним. Це вкрай ризиковано для бізнесу.

— До чого дійшли на зустрічі?

— В Україні необхідно створити єдине та максимально незалежне фіскальне відомство, яке надаватиме сервіс для громадян і бізнесу, а не виконуватиме виключно каральну функцію. Саме тому в якості альтернативи запропоновано створити новий незалежний державний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом та з правоохоронними функціями, який забезпечить національну безпеку України в економічній сфері — Державну Службу доходів. При цьому нове відомство має об’єднати в єдину систему Податкову та Митну служби, Службу фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань.

“Спочатку необхідно повернути довіру громадян. Це можливо, якщо уряд почне застосовувати системний підхід. Влада повинна показати, що вона перестає красти гроші платників податків”

Цю ініціативу підтримали всі учасники робочої групи. Всі присутні експерти зазначили, що нове незалежне відомство має об’єднувати всі функції, можливості та інформаційні бази в єдиній системі. Це дозволить не лише якісно розслідувати економічні злочини, а й попереджати їх.

Народні депутати почули нас, вони попросили передати їм зауваження для розгляду в Комітеті. Ми зробили це вже наступного дня. Сподіваюся, що Комітет дослухається до пропозицій експертів, і разом ми зможемо розробити законопроєкт, який гарантує дотримання прав та інтересів фізичних осіб і бізнесу.

— Чи не забагато повноважень, поєднаних в одному відомстві?

— Річ у тому, що розслідування злочину має проводитися на основі моніторингу і ґрунтовного аналізу. Без цього за ґрати можуть потрапити невинуваті. Або навпаки — якщо не буде аргументованої доказової бази, винні зможуть уникнути покарання. Відомству необхідно грамотно довести злочин і передати справу до суду. Інакше проводитимуться арешти, але через недостатність доказів судді будуть змушені відпускати підозрюваних.

Крім того, одними з основних завдань Державної Служби доходів України мають стати насамперед захист прав і законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки, протидія відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Тому всім, хто платить і платитиме податки чесно, загрожувати нічого не буде.

— Як здійснюватиметься контроль за діяльністю співробітників нової служби? Хто буде моніторити її прозорість?

— Координувати та регулювати нову незалежну Державну Службу доходів повинна Рада національної безпеки і оборони, яку очолює Президент України. Діяльність нового фіскального відомства має бути максимально незалежною від органів державної влади, прокуратури, органів місцевого самоврядування, політичних партій, громадських об’єднань та інших фізичних або юридичних осіб.

“В Україні необхідно створити єдине та максимально незалежне фіскальне відомство, яке надаватиме сервіс для громадян і бізнесу”

Контроль мають здійснювати парламент і, звичайно, громадські організації, спеціально створені при Службі. Якщо ж у діях співробітників буде помічено недбалість, факти корупції або перевищення службових повноважень, розслідуванням мають займатися співробітники НАБУ і ДБР. У них є всі повноваження, щоб ефективно впоратись з такими викликами.

— БІЗНЕС був присутній на Ukraine Tax Forum, який було присвячено обговоренню податкової реформи, в тому числі вашого проєкту. Які першочергові кроки пропонує ця реформа, чим вона відрізняється від інших?

— Головна відмінність — це системний і ком­плексний підхід до реформування податкової системи. Моя програма базується не лише на аналізі реформ, які відбувались у розвинених країнах, та їх результатах, а й на аналізі проведених реформ в Україні. Нам необхідне не точкове реформування окремих питань, а цілісне, комплекс­не реформування не лише законодавства, а й фіскальних органів і судової системи.

Завдавати удару необхідно по всіх фронтах. Це і зменшення витрат на утримання державного апарату — шляхом скорочення його кількості та об’єднання, наприклад, у вищезгадану незалежну Державну Службу доходів. Це і реформування законодавства, аби воно стало зрозумілим для кожного громадянина, і кодифікація товарів для контролю за товарообігом. Звичайно, необхідно змінювати структуру та зменшувати ставки податків для громадян і бізнесу. Це автоматично виведе з тіні величезний капітал. Платити податки має бути вигідно та престижно.

Лише після цих кроків потрібно вводити податкову амністію. А вже потім — підвищувати відповідальність бізнесу за ухилення від сплати податків, а також відповідальність контрольних органів за неправомірні дії і непрофесійне виконання функціональних обов’язків.

— Проєктів податкових реформ існує кілька. Чи плануєте ви співпрацювати з авторами інших концепцій?

— Всі, хто займається темою оподаткування, так чи інакше обмінюються інформацією, напрацюваннями, дослідженнями. І є кілька підходів, а не реформ. Деякі пропонують змінити не весь підхід, а, наприклад, конкретні глави Податкового кодексу за певними податками. Знову ж — точково, що не призведе до позитивного результату. Ми ще 28 років можемо точково проводити реформи й не бачити якісних змін.

Наш підхід — максимально комплексний, з глибокою аналітичною базою. Складаючи програму системної реформи, ми орієнтувалися на максимальну ефективність, швидкість і, звичайно, на результат, підтверджений цифрами.

— Ви згадали про податкову амністію, яку вже намагались провести в Україні й не отримали результатів. Як змусити бізнес вийти з тіні?

— Що стосується податкових амністій в Україні, то законодавчі ініціативи щодо їх проведення та детінізації економіки були 2000, 2004, 2009, 2014 та 2016 рр. З огляду на те, що зараз рівень тіньової економіки в Україні становить 60%, всі вони були неефективні.

Податкові амністії дають позитивний результат лише в розвинених країнах з якісним законодавством і професійною та прозорою роботою правоохоронних органів. Тому податкову амністію можна проводити лише після реформування законодавства та фіскальних органів. Також треба визначити, яким має бути фіскальний відсоток (рівень оподаткування) у ВВП. Крім того, закон щодо процедури має пройти розгляд у Конституційному Суді, щоб амністія стала на 100% законною й незворотньою. В ідеалі, потрібно отримати висновок і Венеціанської комісії — про відповідність закону європейським юридичним практикам.

Наразі українці не довіряють інститутам влади та бізнесу, бізнес — владі. Спочатку необхідно повернути довіру громадян. Це можливо, якщо уряд почне застосовувати системний підхід, в тому числі до відновлення сталого бізнес-клімату. Влада повинна показати, що вона перестає красти гроші платників податків. Якщо бізнес у це повірить, він почне змінюватися. А щоб бізнес вийшов з тіні, звичайно, потрібні гарантії уряду про непритягнення до кримінальної відповідальності. Інакше не вийде — це доводить досвід різних країн. Крім того, уряд повинен встановити чіткі терміни амністії. І, звичайно, всі “тіньовики” мають бути впевнені в неминучості покарання за несплату податків.

— Логічне запитання від підприємців, які сумлінно платили податки: “А що, так можна було?”.

— Це окремий нюанс процесу амністії. Звичайно, держава повинна заохочувати чесний бізнес. Тому, серед іншого, потрібні чіткі терміни проведення амністії. Під час її проведення ті підприємці, які не ухилялися від сплати податків, безумовно, мають отримати бонуси, наприклад знижену податкову ставку.

Найголовніше — провести роз’яснювальну роботу серед громадян і гарантувати незмінність нових правил. Величезні кошти будуть направлені в економіку. А це означає зростання капіталізації країни, ВВП, зарплат, робочих місць тощо. Тобто підвищиться якість життя.

— Народні обранці все ж таки внесли зміни до Законопроєкту «Про Бюро фінансових розслідувань» і вже зареєстрували альтернативний, який до речі вже критикують і у європейських ЗМІ. Ви вже встигли з ним ознайомитися?

— Звичайно встиг, це проєкт закону № 1208-2, який на жаль, тільки посилює контроль уряду та міністра фінансів. Тобто обіцяне українцям незалежне податкове відомство ризикує так і не стати дійсно незалежним. Також, як і зазначав раніше, функцію розслідування фінансових злочинів необхідно сконцентрувати у одному відомстві – забрати цю функцію у СБУ та МВД. В усіх розвинутих країнах розслідуванням економічних злочинів займаються фіскальні відомства, як би вони не назвалися. На жаль, у альтернативному проєкті закону немає законодавчого обмеження іншим правоохоронним органам займатися протидією злочинам у сфері публічних фінансів. Також, у новому законопроєкті, як і у старому, не передбачений конкурс на посаду керівника, не визначені заробітні плати співробітникам. Крім того, одним з основних повноважень єдиного податкового відомства повинно стати захист прав та законних інтересів громадян і держави, забезпечення національної безпеки, протидія відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, протидія фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. На жаль, це у новому законопроєкті також не прописано. Тому, мушу констатувати, ухвалення проєкту закону 1208-2 без внесення змін негативно вплине як на громадян, так і бізнес.

 

Андрій Морозовський