Фінтех-революція

Фінанси
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

В Україні активно розвиваються фінансові інновації на тлі загальної технологічної відсталості банків

Останнім часом слово “фінтех” стало модним позначенням фінансових інновацій, що розвиваються переважно поза банками. Financial technology — це потужний тренд і нове бачення в галузі надання фінансових послуг. Цим словом зазвичай позначають стартапи, що впроваджують сучасні технології в сферу фінансів й роблять фінансові сервіси ефективнішими й менш затратними. Fintech-компанії вже становлять загрозу для традиційних гравців, тобто банків. 2017 р. у сферу fintech було інвестовано $16,6 млрд. Торік інвестиції, що надходили у fintech-компанії, в тому числі й ті, що займаються блокчейн-рішеннями, у світовому масштабі зросли вдвічі й перевищили $55 млрд. Цікаво, що 46% угод припадають на Китай, де в цей динамічний сектор було інвестовано понад $25 млрд. Зокрема, минулого року найбільшою інвестиційною угодою в цьому секторі стало залучення Ant Financial, платіжним підрозділом китайського інтернет-гіганта Alibaba, $14 млрд. Крім блокчейн-рішень у сфері платежів інші перспективні напрямки діяльності Ant Financial охоплюють штучний інтелект. Зазначимо, що йдеться про інвестування саме у небанківські компанії. За прогнозами Bank of England, до 2023 р. розвиток фінтеху може призвести до скорочення сукупного доходу британських банків на £1,1 млрд. З огляду на цю динаміку всесвітньо відомі банки Goldman Sachs, JP Morgan, Barclays і BNP Paribas почали активно інвестувати у fintech-стартапи.

Хата не з краю

А що ж відбувається в Україні? Почнімо з того, що ми не відстаємо від просунутих країн й упевнено рухаємося в бік fintech-прогресу та cashless-економіки. У звіті “Fintech в  Україні”, підготовленому у співпраці USAID та UNIT.City, сказано, що 40% fintech-провайдерів були засновані до 2015 р., тоді як 60% з’явились лише за останні три роки. Близько 84% fintech-компаній вже почали пропонувати продукти та надавати послуги, 16% знаходяться на етапі їх формування. Незважаючи на молодий вік більшості старт­апів, майже всі вони вже мають готові рішення та продають їх клієнтам (84,2%). 49% fintech-проектів залучили зовнішні інвестиції, 45% розвиваються на кошти засновників і ще 6% фінансуються з прибутку від операційної діяльності. Водночас 72% стартапів наразі зацікавлені в зовнішніх інвестиціях — переважно задля посилення маркетингової активності та масштабування. Наймасовіший ринковий сегмент в українському fintech — платежі та грошові перекази. В цій сфері працюють понад 30% усіх стартапів.

fs1Ба більше, Україна посіла 4-те місце в світі за кількістю безконтактних платежів з використанням мобільних телефонів, браслетів, смарт-годинників. І це при тому, що 37% дорослого населення України досі не мають банківських рахунків і лише 38% представників малого та середнього бізнесу готові та приймають безготівкові платежі до оплати, тоді як по Європі в цілому цей показник перевищує 60%. Користування інтернет-банкінгом в Україні наразі є в 7-8 разів меншим, ніж у Польщі чи США.

Це свідчить про великий потенціал для підвищення фінансової інклюзії в Україні. Нагадаємо: у лютому набрало чинності нове валютне законодавство, що дозволяє проводити операції фізосіб з обміну валют онлайн. Таку послугу надають клієнтам вже п’ять банків. 16 квітня ПриватБанк запустив обмін валюти через термінали самообслуговування. Також у банку тестували оплату за допомогою відбитків пальців. Трохи раніше банк запустив сервіс оплати покупок у магазині за допомогою QR-коду, що з’являється на екрані платіжного термінала.

Впродовж січня — квітня 2019 р. українці придбали понад 2,3 млн електронних QR-квитків для оплати разових поїздок в міському транспорті та здійснили понад 84,9 тис. оплат через термінал карткою будь-якого банку чи за допомогою пристрою з NFC. За статистикою ПриватБанку, який активно впроваджує найдоступніші технології електронного квитка в Україні, найбільшими поціновувачами е-квитків є чоловіки, які складають 59% користувачів. Серед карток, що використовували для розрахунків, 1% припадає на картки зарубіжних банків, 42% — це картки ПриватБанку, 57% — картки інших фінустанов.

Нагадаємо: загалом в Україні проект електронного квитка від ПриватБанку працює в 22 містах. Зокрема, запуск безконтактних платежів за QR-кодом було здійснено у 100 тролейбусах та в більш ніж 70 маршрутних автобусах Черкас. За чотири місяці поточного року черкащани оплатили через QR-код понад 15 тис. поїздок у міському транспорті. Придбати квиток можна в мобільному додатку “Приват24” (після його оновлення до останньої версії) шляхом сканування QR-коду на стікерах, які розташовані у транспорті. Після цього пасажир сплачує вартість проїзду та отримує електронний квиток, на якому фіксується зворотній відлік часу. При здійсненні контролю достатньо пред’явити контролеру електронний квиток у додатку “Приват24”.

Не відстає й єдиний український інтернет-банк monobank, який нещодавно випустив нову версію додатку під назвою “Пуссі”. Як зауважив співзасновник банку Дмитро Дубілет, одна з найбільших доробок у цій версії — новий розділ депозитів. “Передусім ми значно переробили дизайн цього розділу. Якщо чесно, нам завжди здавалося, що з точки зору естетики вкладка “Депозити” у нас була слабенька”, — зізнався пан Дубілет. Також, за його словами, у розділі депозитів з’явились декілька нових функцій. “По-перше, з’явився вклад з достроковим розірванням. По-друге, тепер є можливість оформити депозит на будь-яку кількість місяців — від 1 до 12, а не лише на 1, 3, 6 і 12 місяців, як було раніше”, — написав у Facebook співзасновник monobank. За його даними, клієнти інтернет-банку тримають на депозитах і картках майже 3,5 млрд грн.

Нагадаємо: у лютому поточного року monobank запустив новий проект для СПД і тих користувачів, які хотіли б переводити зарплату на карту. Якщо користувач є фізособою-підприємцем (ФОП) або отримує зар­плату на картки інших банків, тепер він може отримувати ці виплати на карту monobank.

На вістрі атаки

На початку червня міжнародна платіжна система Visa і державний Ощадбанк представили інноваційне технологічне рішення “Tap to Phone”, що дозволяє підприємцям використовувати для прийому безконтактних платежів смартфон замість PoS-терміналу. Фактично рішення дає змогу перетворити телефон на технології Android на платіжний термінал! Як зазначила Віра Платонова, старший віце-президент і директор з регіонального розвитку підрозділу компанії Visa в країнах СНД і Південно-Східної Європи, під час презентації, Україна — одна з перших країн, де працює ця технологія. “Це перший запуск на території СНД і Південно-Східної Європи. Якщо подивитися на карту — одиниці подібних пілотів вже відбулися. Це можливість перетворити мобільний телефон  на торговий PoS-термінал”, — сказала пані Платонова. Вона підкреслила, що будь-який підприємець може налаштувати свій смартфон і приймати платежі за допомогою безконтактних карт, а надалі технологію запускатимуть по всьому регіону й у партнерстві з різними банками.

Заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн зазначив, що нова технологія вже доступна клієнтам банку й розрахована на малий бізнес, для якого недоцільно оплачувати встановлення повноцінного платіжного терміналу та його обслуговування. “У клієнта є телефон, і цього достатньо. В усіх є смартфони. Тим більше в людей, які займаються бізнесом. Це активна частина населення, яка хоче щось створювати. Їм достатньо лише завантажити додаток. Звичайно ж, уклавши договір з Ощадбанком. І можна надавати клієнтам таку можливість розраховуватися”, — наголосив пан Тютюн. За його словами, вже зовсім скоро до нової технології підключаться й інші платіжні системи, щоб клієнти могли розраховуватися картами будь-яких платіжних систем.

Граємо у карти

Впродовж I кварталу 2019 р. обсяг безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток зріс на 45% у порівнянні з показником аналогічного періоду минулого року — до 395,5 млрд грн. За даними НБУ, кількість безготівкових операцій за квартал збільшилась майже на 35% і склала 906 млн операцій. Обсяг безготівкових операцій розподілився так:

  • операції переказу коштів з картки на картку (так звані р2р-перекази) — 39%, або 153 млрд грн, середній чек — 1576 грн;
  • операції з оплати товарів (послуг) в інтернеті — 17%, або 69 млрд грн, середній чек — 472 грн;
  • операції переказу коштів з картки на банківський рахунок в інтернеті (наприклад, поповнення депозитів, погашення кредитів тощо) — 13%, або майже 52 млрд грн, середній чек — 264 грн;
  • розрахунки з використанням платіжних терміналів — 29%, або 113 млрд грн (з них 22% — безконтактні розрахунки, здійснені картками, 4% — платежі за допомогою NFC-гаджетів), середній чек — 250 грн;
  • безготівкові операції у банкоматах та ПТКС склали лише 2%, або 8 млрд грн, середній чек — 593 грн.

За результатами І кварталу 2019 р. частка безготівкових розрахунків за обсягом операцій з платіжними картками сягнула 50%. Це на 5 в.п. більше порівняно з показниками минулого року (45%).

fs2Нагадаємо: за даними НБУ, загальна кількість платіжних карток в Україні впродовж першого кварталу поточного року зросла на 4% — до 61,8 млн шт., з них 36,8 млн шт. (60%) — активні. “Якщо ми подивимося на платіжну інфраструктуру України, то побачимо, що торік ми отримали збільшення кількості торговельних PoS-терміналів приблизно на 20%, у 2016-2017 рр. цей показник складав по 15%. Загальний приріст дають безконтактні термінали. Це свідчить про те, що ринок потребує саме таких пристроїв”, — зазначила Ольга Васильєва, заступник директора департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ. Юрій Батхін, директор з розвитку бізнесу Mastercard в Україні, зауважує, що за кількістю терміналів на душу населення Україна все ще знач­но позаду європейських країн: у нас на 1 млн населення приблизно 7 тис. PoS-терміналів, тоді як у сусідніх європейських країнах — 15-20 тис. “У Польщі та Чехії частка безконтактних NFC-платежів становить 80-90%!” — підкреслив пан Бахтін. Наразі 18 банків, що є членами Mastercard, пропонують такі рішення, як власні е-гаманці, інтеграції з Apple Pay, Google Pay та смарт-годинники. “За останній рік кількість платежів за допомогою таких технологій зросла у 100 разів. Але ми лише на початку шляху”, — наголосив Юрій Бахтін і додав, що майже у 90 разів зросла кількість безконтакт­них операцій за допомогою смартфонів. Щомісяця на 25% збільшується кількість токенізованих (оцифрованих) карт. Тобто будь-яка картка легко перетворюється на е-гаманець, стаючи безконтактною.

Отже, резюмуючи, за даними The FinTech Index від ING Bank, серед 73 країн Україна опинилася в колі тих, хто створив сприятливу стартап-екосистему та інфраструктуру. В Україні порівняно молодий ринок фінансових послуг, а споживач відкритіший до інновацій навіть у порівнянні з громадянами інших європейських країн.

Нацбанк: follow me

НБУ робить самостійні кроки з впровадження інновацій, стаючи прикладом для інших учасників ринку. Зокрема, нещодавно регулятор випустив в обіг обмежений обсяг власної цифрової валюти — електрон­ної гривні. “Е-гривня” випущена в рамках пілотного проекту, який дозволив Нацбанку проаналізувати міжнародний досвід, дослідити правові аспекти, макроекономічний ефект й опрацювати оптимальні варіанти бізнес-моделі впровадження електронних грошей. “Паралельно з теоретичним вивченням проект Нацбанку включав і практичну частину. В межах випробовування технології блокчейн-платформи в обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні, операції з використанням якої тестувалися робочими групами за участю представників НБУ, компаній-волонтерів, а також Світового банку, експерти якого надавали консультації у межах технічної допомоги”, — розповіли у Нацбанку. Дослідження поставило перед НБУ нові питання: як впливатиме е-гривня на екосистему платіжного ринку, чи буде на неї достатній попит з боку користувачів, торговців і учасників ринку, яка технологія має використовуватися, яким має бути рівень анонімності транзакцій з нею. Нагадаємо: пілотний проект Нацбанку з вивчення можливості випуску власної цифрової валюти на базі технології блокчейн тривав з 2016 р. Його практична частина завершилася наприкінці 2018 р. По суті, електронна гривня — це фіатна валюта, що обмінюватиметься на готівку або безготівкові кошти у співвідношенні 1:1. Транзакції з е-гривнею можуть здійснюватися онлайн за допомогою комп’ютерів і мобільних девайсів — смартфонів, планшетів.

В 2018 р. інвестиції у fintech-компанії у світовому масштабі перевищили $55 млрд

Крім того, нещодавно НБУ створив окрему структуру, що має співпрацювати з інноваційними компаніями та сприяти виводу на ринок новітніх банківських та фінансових продуктів. Створена регулятором експертна рада включатиме працівників різних департаментів НБУ. Її завданням буде співпраця з інноваційними компаніями, прийом від них пропозицій щодо запровадження новітніх фінансових продуктів. У разі наявності попиту на якийсь новітній продукт НБУ ініціює зміни до законодавства, щоб його можна було запровадити в Україні. “Ми вирішили запровадити прямий діалог між Нацбанком та інноваційними компаніями. До процесу розгляду новацій ми залучимо експертів з різних підрозділів регулятора та, у разі необхідності, з інших державних органів”, — повідомив Олександр Яблунівський, директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Нацбанку. Експертна рада при НБУ працюватиме до кінця року. Кожну заявку інноваційної компанії обіцяють розглядати не більше 30 днів.

 

Дмитро Гриньков