Орбітальний комплекс: космічна галузь України має всі шанси на відродження

Економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Освоєння космосу стає зоною розвитку в багатьох сферах бізнесу, зокрема й українського

Космічна галузь розвивається під сильним впливом політичних, економічних, соціальних і технологічних чинників. Високі вимоги галузі до технологічних, управлінських, і фінансових можливостей свідчать, що реалізовувати самодостатню космічну програму здатні не більше 5-6 держав та їхніх об’єднань. При цьому зростає роль країн, що розвивають платоспроможний попит на космічні послуги.

Україна має незаперечні досягнення в мирному освоєнні космосу: з 1962 року і донині 163 ракети-носія українського виробництва стартували з шести космодромів світу, вивівши на орбіти понад 1100 супутників на замовлення 25 країн; вироблено майже 400 космічних апаратів; українські науково-дослідні інститути, конструкторські бюро та підприємства брали участь у Місячній програмі СРСР.

І хоч Україна, маючи повноцінну космічну галузь (проектування — виробництво — експлуатація космічної техніки), на глобальній космічній мапі зараз виглядає “розумною мишею” (через брак фінансування та мізерну капіталізацію підприємств галузі), у світі глобального космосу стратегія “затягти шматок сиру в свою нору повз жирних котів” малореальна.

В силу глобальної природи багатьох космічних програм (системи зв’язку, навігації, моніторингу, космічні дослідження) міжнародне співробітництво, інтеграція, кооперація та концентрація ресурсів у даній сфері не просто неминучі, вони поглиблюватимуться.

0025 Nazemka 03 1


Основними технологіями освоєння навколоземного простору стають:
 дистанційне зондування Землі, дані якого використовуються для управління біоресурсами, в секторі оборони і безпеки, в гірничо-металургійному комплексі;
 космічний зв’язок (в тому числі стандарту 5G) і просторове позиціонування;
 космічна видобувна (гірничорудна) промисловість;
 орбітальна обробка матеріалів (у невагомості та вакуумі поза космічним апаратом методом безконтейнерної металургії можна виробляти понад 400 унікальних сплавів).


0025 Nazemka 23

Сучасні тенденції

Космічна галузь України потребує створення умов задля відновлення розробок світового рівня та повернення на провідні позиції на світовому космічному ринку.

Реальний стан космічної галузі України доволі повно відображено в “Публічному звіті голови Державного космічного агентства України за 2019 рік”, де вказано, що “результати діяльності підприємств галузі за 2019 рік були негативними в частині зростання обсягів виробництва і реалізації продукції...”.

Тезово варто відокремити такі чинники:

- космічна діяльність в інтересах національної безпеки і оборони Національного центру управління і випробувань космічних засобів є досить успішною;

- Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма (ЗЦНТКП) за рахунок коштів державного бюджету 2019 р. не фінансувалась;

- окремі ініціативні роботи, виконані підприємствами галузі, є вдалими (зокрема, створення нової та модернізація існуючої військової ракетної техніки);

- надходження від міжнародних контрактів несистемні й незбалансовані всередині галузі;

- катастрофічні помилки в управлінні міжнародними космічними проектами спричинили збитки для державного бюджету у сотні мільйонів доларів (“Либідь”, “Алькантара” тощо) та величезні борги, зокрема по кредитах під державні гарантії;

- чинне космічне законодавство потребує подальшого вдосконалення, зокрема для створення умов взаємодії з приватним капіталом у космічній галузі та розвитку сучасних бізнесів з використанням космосу в парадигмі Індустрії 4.0.

0032 Projets SL 09

Відновлення повного циклу

З огляду на потенціал космічної галузі і завдяки накопиченим науково-технічним досягненням Україна в епоху #newspace може стати важливим постачальником рішень смарт-використання космічного простору в парадигмі Індустрії 4.0.

В нас є всі перспективи для відновлення повного циклу створення космічних транспортних і виробничих рішень, а саме розробки та виробництва багаторазових аерокосмічних систем (ракет-носіїв, що повертаються на Землю, керованих космічних апаратів — одним з таких транспортних рішень для обслуговування нової космічної індустрії можуть стати багаторазові орбітери), а також рішень з контролю космічного простору. Водночас очевидно, що основні ринки для таких рішень знаходяться за межами України.

Розроблювані або оновлювані зараз основоположні документи щодо розвитку космічної галузі України, зокрема п’ятирічна ЗЦНТКП, мають відповідати трендам #newindustrialspace, а отже, націлюватись на впровадження результатів наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок, насамперед здійснених за попередніми державними програмами.

0032 Projets SL 05


Перспективні напрямки:

- створення розподіленого орбітального угруповання (космічної нейронної мережі) з елементами інтелекту на основі супутників “нейронів” довготривалого обслуговування та багаторазового використання різного призначення (ДЗЗ, зв’язок, інтернет, позиціонування в просторі, відпрацювання нових технологій) з лазерним оптичним зв’язком й управлінням через космічний диспетчерський пункт;
- створення ракетно-космічного комплексу орбітального виробництва (наприклад, напівпровідників, людських органів для імплантації, графену, отримання гелію-3, вирощування кристалів тощо), що можливо в тому числі в тісній співпраці з українськими лідерами металургійної, фармакологічної та хімічної промисловості;
- створення транспортної системи обслуговування орбітальних угруповань на основі багаторазових орбітерів різного типу та довготривалого використання, що включає багаторазовий ракетно-космічний комплекс для запуску орбітальних об’єктів, можливо, за принципом “повітряний старт”;
- розвиток наземного комплексу забезпечення індустріалізації космічного простору (включаючи послуги управління життєвими циклами космічних апаратів і глибокої обробки одержуваних з космосу даних).
Космічна програма України має синхронізуватися з програмами основних її партнерів, фокусуватися на “вибухових” рішеннях задач освоєння космосу і цілком земних викликів.


booklet Navigatsiya oblozhka 04

Космічні інституції

Задля розвитку космічної галузі в Україні слід створити інституційні передумови, зокрема:


1. Підтримати створення науково-технічних та індустріальних парків за участю авіакосмічних підприємств, КБ і НДІ, а також підтримати участь українських структур в аналогічних іноземних науково-технічних й індустріальних парках.


2. Розширити мережу зарубіжних представництв української космічної галузі на швидкозростаючих ринках.


3. Підкріпити Закон України про космічну діяльність з урахуванням змін і доповнень, нещодавно внесених до нього Законом №143 від 02.10.19 р., який урівняв можливості приватних і державних гравців космічної галузі, законодавством про дистанційне зондування Землі з використанням аерокосмічної техніки, про космічну навігацію, а також низкою підзаконних нормативних актів у сфері стандартизації та сертифікації результатів космічної діяльності в Україні.


4. Укласти міжнародні угоди про співробітництво України з Європейським космічним агентством та окремими країнами, зокрема тими, що мають або будують свої космодроми (США, Індія, Китай, Казахстан, Швеція, Канада, Великобританія, Португалія та інші), задля забезпечення доступу в космос ракет-носіїв і космічних апаратів українського або спільного виробництва.


5. Сприяти реорганізації державних підприємств космічної галузі в Україні з метою підвищення їхньої ефективності, зокрема створити Національну ракетно-космічну компанію, а в середньостроковій перспективі — Національну компанію з управління космічними засобами — оператора державних інформаційних, телекомунікаційних та навігаційних систем, яка зможе виступати замовником космічних систем та постачальником інноваційних інформаційно-комунікаційних рішень як на внутрішньому, так і на регіональних ринках.

Очевидно, що створювати такі передумови повинні реформовані органи, відповідальні за формування космічної політики, бажано виведені на найвищий рівень у державній ієрархії.

DSC 7160

Комерційна привабливість

Після десятиліть фінансування космічних розробок і виробництва космічних засобів з державних бюджетів критично важливою стала комерціалізація космічної діяльності. 2016 р. комерційних космічних компаній було більше 800, а 2019 р. — понад 1000.
Очікується, що, за найскромнішими підрахунками, до 2030 р. сукупний оборот компаній космічного сектору досягне $600 млрд. Минулого року Space Foundation оцінила весь ринок у $380 млрд (зростання в середньому на 9% на рік), а його комерційний сектор — в 76% від цього (витрати державних бюджетів на космічну діяльність складали $80,52 млрд, або менше 24% обсягу світової космічної індустрії).

Очевидно, що через прогнозоване входження світової спільноти в економічну рецесію впродовж 2020-2021 років про пряме виділення значимих державних бюджетних асигнувань на науково-технічну космічну програму мови бути не може.

Водночас істотними внутрішніми джерелами фінансування можуть стати різноманітні галузеві державні програми безпеки морського та річкового судноплавства, екологічного моніторингу, вдосконалення геокадастру, комплексного управління біоресурсами та інші програми, що мають наскрізно впроваджуватись у міністерствах та відомствах, а також спільно державними монополіями (“Укрзалізниця”, “Укртранснафта”, “Укртелеком”, Національна продуктово-зернова корпорація тощо).

moon 2

Крім цього українським гравцям космічної галузі варто відпрацювати дієві механізми отримання коштів у рамках державно-приватного та міжнародного партнерства, зокрема шляхом залучення партнерського грошового фінансування під наявні активи, наприклад інтелектуальну власність, унікальні виробничі й експериментальні потужності.

Інвесторами таких проектів можуть виступати передусім приватні гравці з розвинених країн, які не мають замкнутого циклу космічного виробництва, — Південної Кореї, Іспанії, Швейцарії, Канади та інших. Не варто відкидати й інтерес транснаціональних гравців “вищої космічної ліги”, домовленості з якими повинні мати серйозне політичне підґрунтя.

Як бачимо, рішення, розроблювані та впроваджувані українською космічною галуззю, часто знаходяться на вістрі високих технологій і здатні органічно доповнювати бізнес великих українських і міжнародних агропромислових, інформаційно-комунікаційних, транспортних, гірничодобувних і металургійних компаній.

У разі розробки та втілення профільними органами державної влади та галузевими об’єднаннями програм спочатку антикризового, а потім проривного розвитку космічна галузь здатна стати драйвером зростання сучасної української економіки, зокрема АПК, ІКТ та ГМК.

Євген Рокитський, голова правління ГС “Дніпровський космічний кластер”

Олександр Левенко, директор українського офісу НДІ індустріалізації космічного простору