Віддалений доступ: Що дадуть Україні 5 тис залучених IT-експатів

Економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

БІЗНЕС запитав у представників ІТ-сфери та чиновників, як буде працювати квота на залучення IT-спеціалістів-іноземців.

Квоту, затвреджену Кабіном, вже охрестили «українською грін-картою для айтішників». Вона дає зелене світло на в’їзд та проживання у країні 5 тис іноземним фахівцям і членам їхніх родин терміном на 10 років.

Більшість представників вітчизняної ІТ-індустрії позитивно оцінює це рішення. Причини об’єктивні: ця галузь нині відчуває брак кадрів. Вітчизняні виші випускають близько 17 тис айтішників на рік – у той же час в українських ІТ-компаніях щороку відкривається 40 тис нових вакансії.

В той же час, квота передбачена лише для висококваліфікованих експатів, вимоги до яких серйозні: 5 років керівного досвіду для менеджера та 7 років – для програміста.

Кого саме може привабити пропозиція українського уряду, чи дозволить місцева інфраструктура та суспільство інтегрувати іноземних фахівців, чим може привабити іноземців український ринок, чому Україна не може впоратись із власним IT самостійно. Про це БІЗНЕС запитав у представників ІТ-сфери та чиновників.

Олександр Борняков, заступник міністра у Міністерстві цифрової трансформації України:

– Квота на рівні 5 тис закордонних програмістів – багато це чи мало?

– Це небагато, приблизно 25% від всього попиту. Це водночас не забере роботу в українців, але й може непогано вплинути на загальну ситуацію. Взагалі ця квота була встановлена до кінця поточного року, але якщо вона буде вичерпана за 3-4 місяці – потрібно буде ще стільки ж. Думаю, уряд її перегляне.

– Як розвінчати міф у суспільстві про те, що до нас тепер «понаїдуть» індуси?

– По-перше, необов’язково всі, хто приїде, будуть індусами. По-друге, я нічого поганого в індусах не бачу. Нещодавно читав статтю про те, якими компаніями керують індуси. У переліку Google (Сундар Пічаї, головний виконавчий директор компанії від 2 жовтня 2015 року – ред.) і Microsoft (Сатья Наделла, генеральний виконавчий директор Microsoft з 4 лютого 2014 року – ред.). Ті індуси, які потенційно можуть приїхати в Україну, мають вищу освіту. Це дуже розумні, освічені люди.
Взагалі, коли ми в міністерстві планували цю програму, говорили, в першу чергу, про пострадянські країни – Молдову, Білорусь, Казахстан. Вони ментально ближчі до нас. На Росію поки що ці квоти не розповсюджуються. Можливо, до цього переліку ще додамо Румунію і Болгарію. А далі вже як вийде.

– Чи маєте план, як сформувати і надалі підтримувати креативну екосистему в Україні?

– Ми в Міністерстві цифрової трансформації свою роль бачимо у тому, щоб дати таким людям інструмент, можливість бути підключеними до світової цифрової інфраструктури. Хараз ми працюємо над тим, щоб в Україні почали працювати Etsy (це peer-to-peer веб-сайт електронної комерції, що фокусується на виробах ручної роботи та вінтажних речах і матеріалах, унікальних товарах обмеженого випуску – ред.), Amazon (один із перших інтернет-сервісів, орієнтованих на продаж реальних товарів масового попиту – ред.), PayPal, eBay (онлайн майданчик для проведення аукціонів і торговельний веб-сайт, на якому приватні та юридичні особи здійснюють продаж та купівлю товарів та послуг – ред.), де як раз продається багато таких речей. Щоб українці, які щось виробляють, не залишали країну, а без перешкод продавали свій продукт за кордон.

– Деякі представники вітчизняних IT-компаній після оголошення рішення уряду про квоту на іноземних фахівців в інтерв’ю українським ЗМІ написали, що у них є потреба у IT-спеціалістах не лише рівня Senior, а й у фахівцях середньої ланки.

– Ми провели дослідження і побачили, що у нас в Україні сильно бракує розробників серйозного рівня. Відчутного дефіциту у розробниках рівня Junior і Middle, як такого, у нас немає.

Ярослав Любінець, голова Ради директорів SoftServe:

– Яких саме спеціалістів зараз бракує сьогодні українському ІТ-сектору?

– Особливо гостру потребу наразі відчуваємо у бізнес-орієнтованих спеціалістах з підтвердженим досвідом – як технологічним, так і глобальним. Наразі українське бізнес-середовище має недостатньо високий рівень бізнесової культури на глобальному рівні. Нам бракує представників так званих client-facing ролей. Якщо квоти допоможуть залучити в Україну таких фахівців, ми зможемо розширити та підсилити існуючу екосистему у потрібному для галузі напрямку.

– Хто до нас теоретично може приїхати, представники яких країн?

– Глобалізація бізнесу – світовий тренд і в українському ІТ-секторі він яскраво виражений. Відповідно, ми маємо бути більш відкриті до залучення талантів в країну. Провідні держави світу, де попит на ІТ-інженерів також інтенсивно росте, цілеспрямовано працюють над створенням привабливих умов для залучення в країну ІТ-експатів зі всього світу. У цьому контексті наша держава донедавна не вела проактивної роботи. Дотепер залучення іноземних фахівців в Україну було дуже проблематичним: процес оформлення таких людей на роботу міг тривати кілька місяців, відповідно мало яка компанія готова розглядати такий інструмент на постійній основі. У SoftServe ми вдавалися до такої практики надзвичайно рідко.
ІТ-експатів слід шукати насамперед там, де знаходяться клієнти, або у країнах з подібним бізнес-середовищем. Зрозуміло, що невеликий сенс шукати там розробників, радше бізнес-аналітиків, експертів у певних індустріях з глибокими доменними знаннями, фахівців з розвитку бізнесу та розвитку відносин з клієнтами, тощо. Таких людей нам бракує першочергово.

– Чи має український ІТ-ринок якісь переваги перед ринками Західної Європи?

– Перш за все, це висока купівельна спроможність – рівень оплати праці для ІТ-фахівців в Україні є конкурентним відносно низки сусідніх держав, в той час як вартість життя загалом – значно нижча. По-друге, це широкі можливості професійного та кар’єрного росту. І по-третє – це драйвове середовище, ІТ-спільнота молодих, активних, відкритих людей, з якими цікаво працювати та й просто приємно проводити час.
Звичайно, хтось може зазначити, що Україна має багато проблем у побутовій інфраструктурі, медицині, тощо, однак для молодих професіоналів, які активно розвиваються, ці фактори можуть мати другорядне значення.

Максим, розробник автотестів (SDET), 3 роки працює в сервісній ІТ-компанії у США

– Які ви бачите плюси і мінуси залучення експатів до України?

– З одного боку, це поштовх для розвитку галузі, позитивний «стрес» для місцевих спеціалістів, який має підвищити їхній рівень. Це чимось нагадує футбол, коли за команду починають грати іноземці, стимулюючи таким чином розвиватися місцевих хлопців.
На рівні українських компаній це може суттєво підвищити корпоративну культуру: із появою іноземного фахівця всі повинні будуть спілкуватися англійською. На рівні країни – це може стати додатковим стимулом для розвитку вітчизняних навчальних закладів. Якщо, наприклад, після запуску програми виявиться, що перевезти в Україну іноземного спеціаліста та адаптувати його коштуватиме дорожче, ніж виховати свого, можливо, уряд почне більше інвестувати у наші вузи і загалом нашу освіту.
З іншого боку, можуть з’явитися додаткові проблеми. Якщо компанії просто закриватимуть вакансії і не будуть зацікавлені у тому, щоб виховувати своїх фахівців – всі просто почнуть виїжджати за кордон. Окрім того, це може породжувати певні конфлікти всередині компанії: якщо спеціалісти, наприклад, уже працюють в організації 5 років, а тут приходить хтось ззовні і зразу починає отримувати більшу зарплатню.
Має бути певна комбінація. Уже згадуваний раніше футбол зіштовхнувся із ситуацією, коли національні збірні просто наймали іноземців. Тому там були впроваджені певні ліміти – не більше 5 іноземних гравців у команді. Тобто у нашому випадку, якщо в компанії, наприклад, працює 100 людей, із них 20 можуть бути іноземцями. Це буде справедливий розподіл.