Птиця Фенікс

Економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

 Майже знищений вітчизняний ринок алкоголю живлять українські виробники, які пропонують якісний продукт на внутрішньому та експортних ринках

Коли мені важко, я завжди нагадую собі про те, що якщо я здамся — краще не стане... Мабуть, серед усіх відомих мотиваційних висловів немає такого, який був би надто обнадійливим для ситуації, в  якій опинився український ринок алкоголю. Досить сказати, що за кілька років, що минули з відносно благополучного 2013 р., вітчизняне вироб­ництво алкогольних напоїв скоротилося майже вдвічі (мова про тихі та ігристі вина, бренді, горілку і спирт). Звичайно, таке карколомне падіння можна пояснити скороченням кількості споживачів (міграція та демографічна криза) або захопленням населення здоровим способом життя (що на тлі цін на легальний алкоголь виглядає більш ніж логічним рішенням). Але неприємна правда полягає в тому, що левова частка легального виробництва алкоголю за останні шість років просто пішла в тінь.

Проблема контрафакту

Найбільше постраждало легальне виробництво горілки. Показник 2013 р. у 28 млн дал “оковитої” 2018 р. перетворився на 12,8 млн дал. За січень — жовтень 2019 р. вироблено 8,6 млн дал — на 17,5% менше, ніж за 10 місяців 2018 р. (Див. “Виробництво алкогольних…”).

Вважається, що український тіньовий ринок горілки досяг 60% від обороту. Контрафакт випускають 10 з 30 горілчаних заводів, а “наліво” спирт “жене” кожен другий державний спирто­завод (дані Антикорупційної правозахисної організації). Президент України Володимир Зеленський ще категоричніший: “55% виробництва спирту в Україні нині перебуває в тіні, а державні спиртові заводи більше десяти років контролюють кримінальні угруповання”. Результат — не лише криміналізація українського ринку спирту та горілки, а й втрата близько 10 млрд грн податків щороку.

Тут не зайвим буде згадати про мінімальні роздрібні ціни (МРЦ) на алкогольні напої, які з 2008 р. встановлює Кабінет міністрів України. Якщо 2013 р. МРЦ на 0,5 л горілки становила 30,1 грн, то з жовтня 2018 р. за легальну пляшку горілки у роздріб мають просити вже не менше 89,4 грн (з осені минулого року МРЦ на алкоголь не переглядалися). Нелегальна горілка приблизно вп’ятеро дешевше легальної. Її продають через інтернет, на оптових ринках або в невеликих закладах HoReCa.

Олена КулеминаОлена Кулеміна, керівник департаменту маркетингу компанії “Роял Фрут Гарден”

— “Роял Фрут Гарден” — перше та єдине підприємство в Україні, що зай­мається виробництвом сидру з власної сировини. Сади площею 162 га із ретельно підібраними під наші задачі яблуневими деревами шести сортів зростають у Золотоноші. Саме тут розташовані й виробничі потужності “Роял Фрут Гарден”, де виробляється наш продукт — сидр без ароматизаторів, спирту та консервантів.

Традиційна основа сидру — це заброджений яблуневий сік. Ми купажуємо його із соком груші, ягід і трав та випускаємо напівсолодкий, напівсухий і солодкий сидр.

Тільки впродовж минулого року українські сидри “відвоювали” у пивоварів 12% продажів. Але наша головна ціль — завоювати лояльність споживачів ігристих вин, адже сидр позиціонує себе у всьому світі як шампанізоване яблучне вино. Все починається з “обгортки” — ми випускаємо сидр в особливих пляшках ємністю 0,7 л. Коркова пробка нагадує укупорку ігристого вина з властивим йому “пострілом”. 2019 р. ми додали до своєї лінійки молодіжний напій Pinkel, вивели в окрему категорію “Збітєнь”, додали Cidre Fragola (яблучний купажний сидр з додаванням соку полуниці). Окрема гордість компанії — крафтовий сидр ТМ “Сidre Royal”, створений у старовинних французьких традиціях з різних сортів яблук сидрової селекції.

Демонополізація спиртової галузі

Масштабна проблема горілчаного контрафакту не залишилася поза увагою Кабміну Олексія Гончарука та Верховної Ради нового скликання. Разом вони прийняли Cоломонове рішення: у звичному “турборежимі” народні депутати проголосували законопроект про лібералізацію ринку спирту. Реформа передбачає скасування держмонополії на виробництво спирту й обмежень на будівництво нових спиртозаводів і дозвіл приватизувати вже існуючі, ліцензування виробництва та оптової торгівлі спиртом. “Ми ліквідуємо фундамент для існування корупційної кримінальної системи. І якщо виробник виготовлятиме “лівий” спирт, він буде позбавлений ліцензії та права на його виробництво”, — аргументує Президент.

Учасники алкогольного ринку аплодували стоячи. Ще б пак, адже вони вимагали від влади знищити монополію “Укрспирту”, мабуть, не менше 10 років. “Лібералізація спиртового ринку — це створення нормальних конкурентних умов для алкогольної галузі. Державна монополія на виробництво і торгівлю спиртом існувала 25 років. І за чверть століття всі переконалися, що держава не є ефективним власником, — наголошує Юрій Сорочинський, генеральний директор міжнародної горілчаної компанії Nemiroff. — Фактична заборона на інвестиції у виробництво спирту призвела до втрачених можливостей у зовнішній торгівлі цією сировиною. Собівартість продукції істотно зросла, адже технології, що зараз використовуються для виробництва спирту, кардинально не змінювалися з ХІХ століття! Очікувана лібералізація надасть галузі можливість рухатися вперед і розвиватися, відкриє її до інвестицій та створить нормальні конкурентні умови”.

Юрій СорочинськийЮрій Сорочинський, генеральний директор міжнародної горілчаної компанії Nemiroff

— Для Nemiroff експорт є важливим напрямком розвитку. Вже зараз майже кожна друга пляшка горілки, що експортується з України, — це Nemiroff. Компанія третій рік поспіль входить до трійки лідерів з продажів горілки в каналі Duty Free & Travel Retail. Щоб досягти та утримати лідерські позиції, потрібно демонструвати свою відповідь на глобальні тренди на преміумізацію та пошук нових смаків.

Одна з сильних сторін нашого заводу — це досвід у виробництві смакових горілок з натуральних інгредієнтів. Експертиза бере початок ще у ХVI столітті. R&D-підрозділ компанії постійно експериментує для створення нових смаків і продуктів. Так, ми створили терпкий Bold Orange, кисло-солодкий Wild Cranberry, оксамитовий Burning Pear. Натхненням для нашої нової лінійки The Inked Collection стали творча сила й енергія, що стоїть за татую­ваннями — одним зі способів самовираження для сильних духом особистостей.

Законодавчі ініціативи

Взагалі, рік, що минає, був щедрий на різноманітні законодавчі ініціативи в алкогольній галузі та на пов’язаному з нею сільськогосподарському ринку. Частина з них лише обговорюється, частина — вже діє.

Так, наприклад, Юлія Комарова, директор з розвитку Guliev Wine Group, зауважує: “Нам потрібна гармонізація акцизної політики з Європою і сусідами для вирівнювання виробництва і торгівлі за стандартами світового винного ринку. Серед "мінусів" можу назвати скасування 1%-вого збору з продажу спиртних напоїв, який раніше спрямовувався на розвиток виноградарства. Це рішення, по-перше, ускладнює розвиток сировинної бази галузі, а по-друге, б'є по аграрному сектору багаторічних культур, де давно відчувається фінансова “посуха”.

Юлія КомароваЮлія Комарова, директор з розвитку Guliev Wine Group

— Падіння споживчого попиту на вина вітчизняного виробництва — тренд не одного року. Він викликаний не стільки рівнем купівельної спроможності населення, скільки преференціями для імпортної продукції низької якості. Знов-таки, через різницю в акцизній політиці та ставлення до національного виноробства в Україні та Європі. Така ситуація складалась не один рік. Це — сукупний результат любіювання, бюрократизму, монополізму, які не дають розвиватись ані галузі, ані країні. Ми досі тримаємось “ленінських” стандартів сертифікації та стандартизації продукції, не запускаємо ринок землі й не скасовуємо монополію держави на виробництво спирту. Виробничі показники можуть варіюватись з року в рік, проте доки ми не позбавимось рудиментів минулого, будемо втрачати обсяги виробництва та ринки, в тому числі й вітчизняний.

Guliev Wine Group, як й інші українські виноробні компанії, продає свою продукцію до Європи та Китаю, промотує її на престижних галузевих виставках. Але це порівняно малі партії й розрізнені зусилля. У світі немає прикладів експансії на глобальні винні ринки без державної підтримки і без створення національного бренда. Так робили США, завойо­вуючи європейський ринок, Австралія, Чилі, Грузія... Промоушн французькому шампанському роблять перші особи держави. Звичайно, вино не приносить нашій країні таких доходів, як Франції. Але лише тому, що ми не розвиваємо галузь, не вбудовуємо її в систему державної економічної політики. Звідси й така тенденція: “прогинаємося” перед імпортом, а своє послідовно та непохитно відсуваємо від українського споживача.

У свою чергу, Геннадій Гутман, засновник та президент “Виноробної компанії Шато Чизай”, говорить: “Чекаємо на зміну правил гри на ринку землі, адже виноград — це “історія” на десятиліття. А для нас виноградарство — важливий напрям розвитку, адже 2006 р. ми заклали 272 га і  тепер робимо вино лише з  власного врожаю. На жаль, 2019 р. не став переламним у частині лібералізації ведення виноробного бізнесу. Вино в Україні, як і раніше, вважається алкогольним напоєм поряд із міцними напоями. Абсурд, коли акциз на 1 л вина становить 1 коп., безглузда акцизна марка коштує в 20 разів дорожче, а замовляти й оплачувати її потрібно наперед”.

Геннадій ГутманГеннадій Гутман, засновник та президент “Виноробної компанії Шато Чизай”

— В Україні лише кілька виногосподарств працюють над теруарними винами, і Шато Чизай серед них. Ми вдумливо працюємо з виноградом і намагаємося досягти власної стилістики. Приклад  — наш автохтонний сорт “Черсегі”. Його вирощують і переробляють лише в Шато Чизай. Тож вино “Черсегі” колоритне, унікальне, з власним характером.

З особливою увагою ми ставимося до витриманих вин, використовуючи винятково дубові ємності, експериментуємо з різними видами дуба, різним його обсмаженням, будуємо нове виносховище для бочок. Зараз серйозно інвестуємо у барики, які не так просто купити: ми стоїмо в черзі за кращими дубовими бочками світу.

Виноробна спільнота відзначає, що загалом якість і статус україн­ських вин помітно підвищилися, до них є інтерес. Цікаву тенденцію створюють люди, які виїхали з України за кордон на роботу. Є багато запитів від східноєвропейських компаній, що шукають якісні українські вина для українців, які живуть у Польщі, Словаччині чи Чехії.

Що стосується імпорту, то великі торговельні мережі масово завозять недорогі вина з країн, які є великими гравцями винного ринку. Але якісне українське вино не може коштувати так дешево, як базове імпортне з позначкою “Італія” або “Франція”, з усією повагою до лідерів світового виноробства. Нам потрібні державні рішення, які дозволять не перенасичувати ринок неякісним імпортом.

Нові підходи

Втім, незважаючи на досить напружену ситуацію в галузі, минулого року провідні виробники алкоголю зробили ринку чимало цікавих пропозицій.

Зокрема, розповідає Анна Горкун, генеральний директор компанії “Інкерман Україна”, у продуктовому портфелі підприємства з’явилася нова лінійка вин “Prima Maria”. “Ми надихалися творчістю всесвітньо відомої української художниці Марії Примаченко. Завдяки створеному нею візуальному коду Україна стала відома всьому світу. Сподіваємося, що й наші вина, створені у колаборації з виноробами Європи, матимуть схожий ефект на світовому ринку”, — наголошує пані Горкун.

Анна ГоркунАнна Горкун, генеральний директор компанії “Інкерман Україна”

— В Україні продовжує зростати споживання сухих вин. Радянські традиції споживання переважно напів­солодких та солодких позицій поступово відходять у минуле, і ми стаємо ближчими до Європи. На жаль, зростаю­чий попит на сухі вина зараз забезпечується дешевим імпортом, а споживання українських сухих вин залишається порівняно стабільним, тоді як їхня якість часто краща, ніж в імпортної продукції відповідної цінової категорії. Складність у тому, що зусилля з популяризації вітчизняного вина з боку держави та виноробної галузі недостатні. Будь-яка стратегія підтримки вітчизняного виноробства на державному рівні в Україні відсутня. Законодавчі ініціативи, навіть якщо вони безпосередньо стосуються галузі, носять спонтанний характер. Тому вони або неефективні, або відверто шкідливі.

Проте з 2014 р. “Інкерман Україна” цілеспрямовано працює над тим, щоб гідно представити українське виноробство на світовому ринку. Ми розглядаємо експортні ринки як одну з головних можливостей для подальшого зростання нашого бізнесу. Передусім ідеться про Китай і Канаду, а також про країни, де власне виноробство розвинене слабо, наприклад країни Балтії, Великобританія та Польща. Втім, зусиль однієї компанії замало, аби бренд “Українське вино” посів гідне місце серед продукції найкращих виноробних країн. Для цього потрібні консолідація всієї галузі та підтримка з боку держави.

У Guliev Wine Group напередодні Нового року на ринок виводять авторське шампанське “Роберт Гулієв”. “Це нове явище на нашому ринку, орієнтованому на масовий попит, де здебільшого представлені великі партії напоїв від великих виробників. Ми заклали інші ідеї: крафтовий підхід і авторська педантичність”, — пояснює Юлія Комарова. Ще одна нова позиція — молоді вина “Select” врожаю цього року, що також з’являться на полицях напередодні Різдва. “Всі продукти бренда призначаються споживачу із середньою та вищою винною “освітою”. Тому для їхнього просування ми використовуємо метод face-to-face, представляючи вина Guliev Wine Group на концертах, виставках і дегустаціях у ресторанах Одеси, Львова, Києва та інших міст”, — ділиться досвідом директор з розвитку Guliev Wine Group.

bgfhyjui65

У Шато Чизай захоплені освітніми проектами. Закарпатські винороби відкрили Музей винороба Чиза, експозиція якого об’єднує традиції та нові технології, розповідаючи про минуле й сьогодення виноробства регіону, України та світу. Крім того, працює Chateau Chizay Academy, в межах якої відбуваються семінари та тренінги для всіх, хто цікавиться виноградарством і виноробством. “Також ми почали дуже перспективний проект співпраці з фахівцями французького регіону Бордо. Вони провели в нас ряд семінарів-тренінгів, розрахованих як на студентів, так і на виноробів-практиків. Продовження співпраці планується у форматі експертної оцінки виноградників і виноробства, роботи із профільними навчальними закладами”,  — розповідає пан Гутман. Ще одна стратегічна мета Шато Чизай — розвиток вин­ного туризму. “Бордо, регіон винного туризму #1 у світі, будував цю сферу 25 років. У нас немає стільки часу, але є бажання і, запевняю, всі передумови”, — говорить Геннадій Гутман. Зусиллями бізнесмена розвивається бренд “Закарпатське вино”, а в Шато Чизай готуються до присвоєння винам регіону статусу захищеного географічного позначення.

 

Еліна Московчук