Лайки та дизлайки податкової реформи

Економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Україна не спромоглася скоротити обсяги контрабанди, порушень митних правил та великомасштабної податкової оптимізації із застосуванням офшорів. Питання, чи впорається нова влада з нагальними податковими викликами, залишається відкритим

За даними дослідження Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine, контрабанда “коштує” бюджету країни 63-93 млрд грн. Її загальні масштаби в Україні експерти оцінили у 209-311 млрд грн.

Через виплату зарплат у конвертах (неофіційна зарплата, переважно готівкою) до бюджету не надходять податки та збори в обсязі, що може сягати 74 млрд грн щороку. При цьому загальні масштаби проблеми ухилення від сплати податків експерти оцінили у 50-200 млрд грн.

Через виведення коштів у низькоподаткові зони бюджет щороку втрачає до 36 млрд грн. Загальний масштаб офшорних схем експерти оцінили у 120-200 млрд грн на рік.

Також суттєвої шкоди бюджету наносить тіньова оренда сільськогосподарських земель (до 22 млрд грн на рік), функціонування так званих конвертаційних центрів (до 18 млрд грн на рік) та маніпуляції з податком на додану вартість (7-9 млрд грн щороку).

У висновку дослідження йдеться про те, що левова частка тіньової економіки України сконцентрована у великому бізнесі, адже саме великі компанії найбільше ухиляються від сплати податків, використовуючи офшорні та контрабандні схеми.

Позитивні ініціативи

10 вересня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект #1080 про скасування кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво. Таке рішення пояснюють тим, що дана стаття Кримінального кодексу часто використовується контро­люючими органами для тиску на бізнес. Водночас реальних кримінальних справ та вироків за цією статтею в Україні немає.

Депутати також підтримали запровадження єдиного рахунку, який підприємці зможуть відкрити у Казначействі. З цього рахунку можна буде автоматично сплачувати єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та рентну плату. За відповідні законопроекти #1049 та #1051 депутати теж проголосували у першому читанні.

Автори законопроектів та Мінфін сподіваються, що таким чином спростять умови ведення бізнесу та зменшать кількість випадків, коли бізнес під час сплати податків вводить невідповідні номери рахунків.

Загальні масштаби контрабанди в Україні експерти оцінюють у 209-311 млрд грн

Чого прагне внутрішній інвестор

Наразі в Україні існує суспільний запит на “капітальний ремонт” системи оподаткування прибутку компаній, яка надає широкі можливості, насамперед, великим корпораціям, використання транскордонних схем податкового планування з метою уникнення сплати податків.

За оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), через схеми агресивного податкового планування держави втрачають щорічно $100-240 млрд податкових надходжень. За консервативними оцінками, близько 40% прибутку транснаціональних корпорацій 2015 р. було переміщено в низькоподаткові юрисдикції або офшорні зони.

Українські реалії відповідають світовій тенденції: за розрахунками вітчизняних експертів, обсяги транскордонних фінансових потоків українського походження з ознаками переміщення прибутку оцінюються в $14-16 млрд на рік, а втрати податкових надходжень складають, як мінімум, 50-65 млрд грн на рік.

Бізнес-середовище наполягає, що цю ситуацію може виправити так званий податок на виведений капітал (ПнВК).

Згідно із законопроектом #8557 оподаткуванню ПнВК підлягають операції, спільною рисою яких є виведення грошових коштів з обороту підприємства. При цьому проект розділяє такі операції на дві категорії: операції з виведення капіталу (виплата дивідендів) та операції, еквівалентні виведенню капіталу (виплата відсотків, страхових платежів, фінансової допомоги, роялті тощо).

Залежно від об’єкта оподаткування застосовуються диференційовані ставки податку в розмірі: 15% — до операцій з виведення капіталу (дивідендів); 20% — до платежів, еквівалентних виведенню капіталу, за винятком застосування ставки 5% при виплаті пов’язаній особі-нерезиденту.

На думку експертів, впровадження ПнВК призведе до спрощення умов ведення бізнесу, оскільки зникне необхідність суцільного податкового контро­лю за фінансовим результатом (скасування контролю за доходами та витратами). Наразі активними платниками податку, що контролюються та перевіряються фіскальними органами, є близько 100 тис. платників, а буде лише 5 тис., тобто у 20 разів менше. Передбачається зниження податкового та адміністративного навантаження; платежі між платниками податку на виведений капітал не контролюватимуться. Втручання держави в економіку підприємств зменшиться, що дозволить знизити рівень корупції. Податок на виведений капітал сприятиме зростанню інвестицій в економіку, поліпшенню їхньої структури, що стане стимулом для інноваційного переоснащення та оновлення основних засобів компаній. У порівнянні з податком на прибуток ПнВК є гнучкішим і комфортнішим для бізнесу в період кризи.

За словами Іллі Несходовського, директора Інституту соціально-економічної трансформації, ПнВК збільшить інвестиційний ресурс українського бізнесу та зробить застосування офшорних схем недоцільними. “Податок на виведений капітал дозволить збільшити інвестиційний ресурс наших підприємств завдяки тому, що кошти, які вони використовують, залишатимуться безпосередньо в них. Це закриє схеми виведення капіталів за кордон, адже в них не буде потреби. Тому що дуже часто гроші виводяться з України, а потім заходять назад і, як результат, це витрати на транзакції. Якщо буде впроваджено ПнВК, це в принципі перекриє схеми виведення й залишить можливості інвестувати всередині країни”, — зауважив експерт.

Недоліком ПнВК є зменшення надходжень до державного бюджету, але пан Несходовсь­кий не бачить в цьому проблеми: “Зменшення надходжень до держбюджету внаслідок впровадження цього податку оцінюється в 30-40 млрд грн. Але, враховуючи те що вже наступного року (після впровадження ПнВК) буде позитивний ефект для економіки, ці втрати передбачаються лише на перший-другий рік дії податку — не більше. Далі Україна почне отримувати від зростання економіки більше, ніж вона недоотримала внаслідок впровадження податку”.

Згідно з дослідженням Українського інституту майбутнього, додатковий обсяг лише внутрішніх інвестицій у реальний сектор економіки впродовж перших п’яти років дії ПнВК (без урахування зовнішніх інвестицій) перевищить $20-25 млрд. Додатково створений номінальний ВВП за п’ять років становитиме $45-60 млрд, додатковий приріст реального ВВП — 0,9-1,9% на рік.

Загалом, новий податок знижує рівень втручання держави в економіку, спрощує умови ведення бізнесу, консолідує ресурси задля майбутнього переоснащення та оновлення основних засобів.

Ложка дьогтю

Проте законопроекти від правлячої партії зустріли значний спротив експертного середовища та українського бізнесу. Законопроект #1210, ініційований головою Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим (фракція партії “Слуга народу”), покликаний нібито спростити адміністрування податків. Однак поки предметом оподаткування залишається умовна величина — фінансовий результат. Водночас цей законопроект містить неймовірну кількість ускладнень для чесних платників податків.

Зокрема, аналітики Економічної експертної платформи виділяють такі недоліки законопроекту #1210:

  • Запропоновані зміни щодо трансферного ціноутворення значно розширюють права податкових органів, покладаючи при цьому значний тягар на платників податків. Вводиться низка нових різниць між фінансовим та податковим обліком. Це ще більше ускладнює обчислення податку на прибуток підприємств.
  • З Податкового кодексу виключається положення щодо особистої відповідальності податкових інспекторів за необґрунтовані донарахування податків та зборів. Таким чином, може залишитися один з голов­них недоліків Державної фіскальної служби, а саме безкарність посадових осіб контролюючих органів. Водночас проект передбачає, що позапланові перевірки призначаються не за фактами порушень, а за підозрою/сумнівами податківців, що може призвести до суттєвих ускладнень для законослухняних підприємств. Хоча бізнес-спільнота постійно наголошує на необхідності посилення персональної відповідальності контролюючих органів. Наразі, за Індексом глобальної конкурентоспроможності, діяльність контро­люючих органів визнано однією з ключових перепон ведення бізнесу в Україні.
  • Збільшуються штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних, навіть за неоподатковуваними та пільговими операціями.
  • Досить дискусійними виглядають норми щодо статусу, оподаткування та перевірок постійних представництв. Фактично створюються передумови “полювання” на незареєстровані постійні представництва нерезидентів, що може негативно вплинути на інвестиційний клімат в Україні.
  • Законопроект несе значні ризики посилення адміністративного тиску на платників податків через механізми коригування фінансового результату на основі іншого, поширеного тлумачення концепції “розумної економічної причини (ділової мети)”. Нова податкова різниця створить значні суперечки з контролюючими органами щодо витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети. Відповідна ініціатива призведе до гальмування розвитку економіки.
  • Вводиться оподаткування експортних операцій за ставкою 20% ПДВ із суми перевищення собівартості над ціною продажу, що є економічно невиправданим та в черговий раз посилює фіскальне навантаження на бізнес.

Подібні податкові новації не сприяють підвищенню інвестиційної привабливості країни, суттєво розширюють податкове адміністрування, є шкідливими для розвитку українського бізнесу й економіки країни в цілому, суперечать обіцянкам Президента та планам прем’єр-міністра створити ліберальну економіку. Загалом, значна кількість зазначених новацій є жорстко фіскальними та такими, що ускладнюють процедури адміністрування і збільшують адміністративне навантаження на платників податків, і певною мірою значно перевищують обсяг міжнародних зобов’язань України в рамках BEPS Minimum standards.

“Критика законопроекту #1210 настільки значна, що, на мою думку, буде розроблятися альтернативний законопроект, адже кількість правок така велика, що треба буде переписати 70% тексту. Тому вірогідне написання альтернативного, м’якшого варіанту, який вже піде далі в зал Верховної Ради”, — пояснив експерт Економічної експертної платформи В’ячеслав Черкашин.

Обсяги транскордонних фінансових потоків українського походження з ознаками переміщення прибутку оцінюються в $ 14-16 млрд на рік

PPO та кешбек

20 вересня на вечірньому засіданні ВР прийняла в другому читанні та в цілому: законопроект #1053-1 “Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг” та законопроект #1073 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг”.

У пояснювальних записках до законопроектів ішлося про те, що значні обсяги тінізації економіки створюють необхідність впровадження окремих мотиваційних заходів, спрямованих на виведення з тіньового обігу частки готівкових розрахунків та “відбілювання” обігу товарів, що реалізуються без офіційного відображення суб’єктами господарювання. Йшлося в цілому про діяльність фізичних осіб — підприємців (ФОП).

Проблеми, які мають вирішити нові законопроекти, дійсно існують. Наприклад, потужні інтернет-магазини — це зазвичай низькі ціни. Але такі ціни часто-густо досягаються банальним ухиленням від податків. Також в Україні існують великі торговельні площі, що насправді не співпрацюють з жодними продавцями, окрім своїх. Вони відкривають декілька ФОПів і, під прикриттям торговельної площі, реалізують свій товар, ввезений за схемою мінімізації податків. І це тільки мала частина схем з використання ФОПів.

Під час засідання ВР перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, що до Комітету надійшло 412 пропозицій, з яких були враховані 97. Зокрема, під час доопрацювання продовжено перехідний термін для впровадження даного законопроекту, зменшено штрафи та ряд інших.

Зокрема, закони передбачають:

  • можливість використання як класичного, так і програмного РРО (реєстратора розрахункових операцій), відсутність монополії чи обмежень з боку держави на розробку програмних РРО, реєстрацію програмного РРО через електронний кабінет;
  • всі ФОПи, що торгують товарами та послугами на єдиному податку груп 2-4 будуть зобов’язані використовувати РРО або ПРРО незалежно від доходу. Проте до 1 жовтня 2020 р. ФОПи, дохід яких не перевищує 1 млн грн на рік, можуть не використовувати РРО. Це правило не стосується тих, хто продає технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, а також ліки і медичні послуги;
  • з 1 жовтня 2020 р. до 1 січня 2021 р. ФОПи з доходом менше 1 млн грн на рік все ще зможуть не використовувати РРО, за винятком підприємців, які торгують технічно складними товарами, лікарськими препаратами та медичними послугами, ювелірними виробами, володіють кафе або ресторанами, туристичним бізнесом, готелями. У ці ж виключення потрапляють інтернет-магазини, що працюють як ФОП. Тобто в інтернет-магазинів як ФОП буде перехідний період до 1 жовтня 2020 р.;
  • для ФОПів 2-ї групи ліміт підвищується з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн.;
  • якщо дохід підприємця перевищив 1 млн грн, він повинен почати користуватися РРО в наступний календарний період.

Вводиться і поняття електрон­ного чека, який працюватиме нарівні з паперовим.

В новій редакції прибрали норму, за якою всі інтернет-магазини як ФОП повинні були переходити на РРО вже за шість місяців після вступу закону в силу. Для тих, хто торгує в онлайні, працює як ФОП і має річний дохід нижче 1 млн грн, норма про РРО набере чинності 1 січня 2021 р.

Ці правила, як і раніше, стосуватимуться ФОПів, закладів громадського харчування та послуг, які розраховуються в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг).

Також набрала чинності норма про кешбек з 1 жовтня 2020 р. Вона передбачає, що споживач, який здійснив покупку більш ніж на 850 грн та отримав чек, має можливість перевірити його на автентичність, і якщо виявиться, що розрахунковий документ в електронній формі не переданий контролюючим органам, написати скаргу, на підставі якої може бути призначена перевірка. Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів. За словами пана Гетманцева, кешбек стосуватиметься лише випадків, коли продавець видав фальшивий чек. “Процедура може тривати довго, близько року, тому ми не думаємо, що кешбек буде використовуватися для зловживань”, — зауважив він.

Штрафи в остаточній редакції трохи знизили в порівнянні з редакцією до першого читання: в перехідний період за перше порушення (невикористання РРО або видача фальшивого чеку) штраф становить 10% ціни товару, за друге — 50%. Після перехідного періоду вони збільшуються до 100% за перше порушення і до 150% — за друге. Також законопроекти прибирають штраф за те, що підприємець не веде книгу обліку розрахункових операцій.

Не забувати про головне

Акцент поставлений на виведенні малого бізнесу з тіні звісно є правильним, але реформаторам не слід забувати про головних винуватців утворення “дір” у бюджеті та порушників правил чесної конкуренції. Як вже згадувалось вище, йдеться про контрабанду, від якої бюджет недоотримує 63-93 млрд грн, “чорні” зарплати — 73 млрд грн та офшорні схеми — 36 млрд грн.

Ситуацію з останніми може виправити податок на виведений капітал. Тому ми уважно стежимо за ситуацією з ПнВК. Наразі розгляд проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку ВР відклала. Від Данила Гетманцева ініціативи щодо впровадження податку наразі не спостерігається.

Українське сьогодення демонструє нові способи ухиляння від сплати податків, на які треба реагувати. Водночас змінюються умови роботи бізнесу, що потребує зменшення податків, аби вони стали конкурентними у порівняні з податковими ставками, які зараз є в світі. Саме ці два завдання повинна зрозуміти й виконати нова влада.

Андрій Зінченко