business head ads

Нарис про відповідальність в інвестиційному управлінні

Економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Сергій Позняк, співзасновник БІЗНЕС 100, власник і генеральний директор компаній CRONVEST та FINSTREAM

Персональна відповідальність інвестиційних керуючих може радикально поліпшити інвестиційну екосистему України.

В лютому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) звернувся з відкритим листом до тодішнього міністра юстиції України Павла Петренка. Йшлось про проблему виведення активів банків за допомогою державних реєстраторів і нотаріусів. “Такі дії практично унеможливлюють повернення коштів вкладникам і кредиторам. Фонд звертається до міністра юстиції України із закликом сприяти у вирішенні цієї проблеми”, — пояснив директор-розпорядник Фонду Костянтин Ворушилін. Але поки не помітно, щоб ситуація зрушила з місця…

Непрозоре виведення активів банків означає збільшення втрат від “банкопаду” останніх років. А вони і так були чималими. Асоціація захисту банків 2017 р. заявила: “Втрати бізнесу та громадян склали близько 550 млрд грн. Кількість вкладників, які змушені забирати депозити через Фонд гарантування, перевищила 1,6 млн осіб, а навантаження на ФГВФО збільшилося до 80,3 млрд грн, виплачених лише за 2016 р.”.

fdsbghjn35fc

Понад 7 млрд грн втратили українці на інвестиціях у фінансові піраміди. Хоча за законом працюють вони легально. Наприклад, у той час як в європейських країнах забороняють бінарні опціони, в Україні та країнах СНД вони успішно процвітають, збираючи з довірливих вкладників мільйони доларів. Бінарний опціон працює за принципом “все або нічого” — або забезпечує дохід, або не приносить взагалі нічого.

Всі ці факти свідчать, що безвідповідальність нікуди не зникла. Ба більше, за даними червневої презентації НБУ щодо фінансової стабільності системи (див. “Банки активно кредитують…”), банки не припиняють кредитування тих, хто не в змозі повернути борги. І надалі виникає ситуація, як у одному великому банку, де, за офіційними даними, рентабельність активів та статутного капіталу “мінусова”, а проблемний портфель кредитів складає майже 70%. І все це незважаючи на доступ до дуже дешевого ресурсу.

За майже 20 років на ринку фінансових послуг наші компанії взаємодіяли з різноманітними фінансовими установами — банками, фондами, КУА, фінкомпаніями. Всі вони тим чи іншим чином були інвестиційними керуючими. Тобто залучали кошти інвесторів і вкладників для управління. Але ніхто з них жодним чином не ніс відповідальності, тим більше персональної, за подальшу долю цих коштів. Головне завдання, як тоді, так і зараз, — відщипнути комісійні або частинку маржі. А далі кожен сам за себе.

Ми з нашими командами групи компаній вирішили цю ситуацію змінити. І, звичайно, почати з себе. Та перед тим хотіли дізнатись: чому ж інвестиційні керуючі не беруть на себе відповідальність і чим це загрожує? А загрожує це глобально й невідворотно.

Коли установа не несе відповідальності, то відпадає необхідність чітко дотримуватись процедур — ретельно, як слід аналізувати ризики, забезпечувати транзакції та інвестиції активами. Навіщо? Адже ти ні за що не відповідаєш. Через це кошти вкладаються у завідомо провальні проекти, а кредити надаються без належного забезпечення.

Наступною ланкою цього кволого ланцюжка стають нереалізовані задуми — зруйновані діючі бізнеси та “лежачі” навіки стартапи. Тому що кошти вкладались як на “душу пішло”, часто без контролю за цільовим використанням, без урахування особливостей галузі, бізнесу і ризиків. За цим слідує втрата коштів — безкорисна і дурна, безповоротна, беззмістовна і страшна. Адже профінансовані бізнеси зупинились, інвестиції втрачено та й економічне середо­вище в усій країні від цього теж надзвичайно погіршилось! Залишились тільки борги інвесторам та вкладникам по депозитах. Причому, звертаю особливу увагу, все це робиться за участю професіоналів, спеціальних установ та інвестиційних сервісів. Що ж змушує їх відмовлятись від відповідальності?

Страх. Вони бояться. Адже є чимало негативних кейсів з розміщення інвестицій. Тому що інвестиції здійснювались у ненадійні бізнес-проекти. Все! Коло зімкнулось. Без відповідальності інвестиційного керуючого, краще за все персональної — конкретних осіб, працівників та керівників — не буде нічого! Але тоді виникає питання, а як же має бути?

Ми пішли від зворотного. По-перше, працювати лише з апріорі “злітаючими” проектами. Для цього потрібні ретельний аналіз бізнесу та встановлення відповідальності того, хто його веде.

По-друге, забезпечувати інвестиції активами. Йдеться про активи бізнесу, що отримує фінансування, або активи власника цього бізнесу.

По-третє, створювати власні інструменти запобігання ризиків. Серед них такі, як, наприклад, власний стабілізаційний фонд, аналітичні відділи, угоди з надійними страховими компаніями.

І, по-четверте та найголов­ніше, створювати інвестиційно сприятливе середовище. Для цього необхідно працювати зі зрозумілими контрагентами — чесними партнерами. Вибудовувати з ними взаємовигідні стосунки та розвивати один одного. А також створювати спільноти з тими, хто поділяє такі ж цінності, — як, наприклад, БІЗНЕС 100 та CEO Club. Вони об’єднують однодумців і стають учасниками ініціатив, у тому числі законодавчих, що захищатимуть ці цінності, інвестиції та робитимуть їх безпечними, надійними і вигідними. І відповідати за кожну копійку, що віддали в управління вкладники та інвестори!