business head ads

Інвестиційна нескладуха

Економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

За прямі іноземні інвестиції Україна конкурує з країнами “третього світу”. І не завжди успішно…

Американське видання Howmuch 2017 р. зробило цікаву аналітику, порівнявши розміри прямих іноземних інвестицій (ПІІ) до різних країн. Зокрема, експерти позначили країни на імпровізованій інвестиційній мапі виходячи не з фізичної площі території, а з обсягу залучених інвестицій. Виявилося, що деякі великі за площею країни навіть не потрапили на цю “мапу”. Як не прикро, але серед цих зниклих країн є й Україна — держава з найбільшою в Європі територією…

Звичайно, однією з основних причин відсутності України на інвестиційній мапі можна вважати тривалий військовий конфлікт на сході країни. Разом з тим, наприклад, Ізраїль, який також воює десятиліттями, лише 2015 р. (рік, за який робився аналіз) залучив майже $12 млрд. Важливо усвідомлювати, що кожен іноземний інвестор, якого вдалося залучити, буде зацікавлений підтримувати в країні мир, адже захищатиме не стільки країну, скільки власні активи.

Рейтинг Топ-країн — реципієнтів інвестицій очолив Китай, що залучив $128,5 млрд. На другому місці — сусідній Гонконг з більш ніж $103 млрд. На третій позиції — США, далі — Великобританія та Сінгапур. Найменший обсяг залучених інвестицій, що дозволив країнам “відобразитися” на інвестиційній мапі, — $2 млрд. Цей мінімальний рівень подолали, зокрема, Танзанія ($2,1 млрд) та Замбія ($2,5 млрд). $2,4 млрд залучила Республіка Тринідад і Тобаго. Проте така високорозвинена країна, як Японія, заледве його подолала, залучивши $2,1 млрд.

Заради справедливості слід зазначити, що в американському дослідженні відсутнє чітке посилання на джерело даних. Разом з тим у вітчизняних джерелах обсяг ПІІ, залучених Україною 2015 р., оцінюється майже в $3 млрд. Тобто ми б мали бути присутніми на інвестиційній мапі. Цілком можливо, що про Україну забули з суто технічних причин, але від цього не легше.

Портфелі

Відомий вітчизняний інвестиційний банкір Ігор Мазепа, який є генеральним директором та власником інвестиційної компанії Concorde Capital, вимушений констатувати, що найближчими інвестиційними сусідами України є не передові західні держави, а економіки “третього світу”. Він зазначає, що портфельні інвестори, представлені переважно потужними світовими інвестиційними фондами, орієнтуються передусім на суверенний кредитний рейтинг країни. Ангола, Буркіна-Фасо, Гана, Ефіопія, Руанда, Суринам, Шрі-Ланка, Таджикистан і Танзанія — це країни, в яких кредитний рейтинг трохи вищий за український. Суверенний рейтинг України близький до показників Конго, Іраку та Лівану. Серед держав, які відстають від України, можна відзначити лише Мозамбік, Пуерто-Ріко, Замбію та Венесуелу. “Ось наше реальне місце на світовій інвестиційній карті”, — констатує Ігор Мазепа. На його думку, саме це є причиною того, що і уряд, і приватні українські компанії не можуть собі дозволити дешеве міжнародне фінансування. Пан Мазепа наводить думку одного з інвесторів про те, що за умови підвищення суверенного рейтингу України хоча б до “BB” це буде вже зовсім інша країна з точки зору інвестиційної привабливості. Для довідки: “BB” — це рівень Грузії, Бангладеш, Парагваю та Гватемали. Загалом, на думку інвесторів, Україна виглядає конкурентною порівняно з Іраком, Тунісом, Йорданією та Замбією. Як то кажуть, без коментарів…

Індекси свобод

Також інвестори дуже часто орієнтуються на показники інвестиційної привабливості у вигляді індексів, що розраховуються авторитетними аналітичними центрами. В середині вересня було оприлюднено звіт “Економічна свобода в світі — 2019”. Україна в ньому піднялася на три позиції — з 138-го на 135-те місце серед 162 країн і територій, які ввійшли до дослідження. Ми єдині серед європейських країн залишаємось у групі найбільш економічно невільних країн. Найвищий рівень економічної свободи в Україні був 2011 р. і 2012 р. завдяки вищим показникам надійності грошей і трохи кращим балам, виставленим нашій правовій системі. Проте за всю свою історію Україна жодного разу не залишала групу найбільш економічно невільних країн. Для порівняння: Грузія вперше потрапила до групи вільних країн 2005 р. й відтоді, за винятком 2009 р., незмінно там знаходиться. У свіжій версії рейтингу вона посідає 12-те місце у світі. Польща до 2004 р. перебувала в третій групі, а потім піднялася до другої (“переважно вільні країни”), де знаходиться й зараз. На основі даних за 2017 р. країна посіла 59-те місце. Росія, як і Україна, довгий час вважалась однією з найбільш економічно невільних країн. Однак 2004 р. ситуація дещо покращилась, і, як результат, вона перейшла з четвертої групи в третю, де і залишається досі (85-те місце у світі).

zaza1Одна з найуспішніших пострадянських країн Естонія незмінно перебуває у групі економічно вільних країн з 2000 р. і зараз має 13-ту позицію. Слід підкреслити, що звіт 2019 р. базується на даних 2017 р. і вимірює економічну свободу (рівень особистого вибору, можливість виходу на ринки, захист приватної власності, правосуддя тощо), аналізуючи політичні рішення та інститути 162 країн і територій.

Україна посідає 147-ме місце зі 180 країн і територій у ще одному авторитетному рейтингу економічних свобод, складеному американською організацією Heritage Foundation. Цього року Україна покращила позиції в цьому рейтингу в деяких з 12 категорій, а саме показники бізнес-свободи, захисту права власності, фіскальної свободи, але все ще занесена до “переважно невільних” економік світу.

За показниками економічних свобод Україна посідає останнє, 44-те, місце в Європі, а загальний індекс економічних свобод в Україні поступається середньоєвропейському й середньосвітовому. Очолюють цьогорічний рейтинг (як і минулого року) Гонконг, Сінгапур, Нова Зеландія, Швейцарія, Австралія й Ірландія. Замикають рейтинг Куба, Венесуела, Північна Корея. У минулорічному рейтингу Україна за рік піднялася на 16 позицій, посівши 150-те місце серед понад 180 країн після 166-го місця, що мала 2017 р. Тобто позитивний поступ все ж наявний. Проте дуже повільний.

У будь-якому випадку слід розуміти, що економічна свобода — лише один з факторів, що визначають привабливість країни для ПІІ. Інші вагомі чинники — це розмір і розвиток внутрішнього ринку та конкурентоспроможність на світових ринках. Отже, економічна свобода не тотожна економічним можливостям. Якщо б це було так, Китай опустився б у рейтингу значно нижче і зайняв позиції десь близько до Індії — країни, схожої з КНР за кількістю населення та індексом економічної свободи, що 2015 р. залучила всього $34,4 млрд.

Іноземні інвестори згодні працювати у важких умовах, якщо вони бачать, що вкладені інвестиції повертаються. Водночас все ж є деякий взаємозв’язок між двома категоріями. Інакше маленький Гонконг з 7,7 млн жителів не стрибнув би так високо в рейтингу. Саме це виключення із загального правила, вочевидь, стосується й України.

Потенціал великої території з багатомільйонним населенням приваблює інвесторів, незважаючи на потенційні ризики. Ще й досі у пам’яті бум попиту іноземців на вітчизняні банки впродовж 2005-2008 рр. Тоді західні гравці наввипередки платили за наші фінустанови справді шалені кошти, які не можна було виправдати здоровим глуздом. Вже після придбання їм доводилось інвестувати у модернізацію банків. А за кілька років сталася “іпотечна криза”, й іноземці втратили в Україні мільярди. Частина гравців пішла з ринку, зафіксувавши збитки, але чимало банків із західними інвестиціями залишились і вже працюють з прибутком.

Національні особливості

Передовсім ПІІ, що надходять до України, мають певні особливості. Незважаючи на доволі великий перелік країн-донорів (яких понад 100), основну частину надходжень вже впродовж багатьох років забезпечує невелика кількість країн. Це свідчить про незначну географічну диверсифікацію.

Також слід відзначити, що ПІІ в Україні утворені умовно двома групами капіталів: тими, що безпосередньо належать іноземним резидентам, та тими, що контролюються іноземними компаніями резидентів України (українські капітали, раніше виведені з країни, зазвичай до офшорної юрисдикції — round-tripping FDI). Аналіз складу донорів свідчить про невелику частку ПІІ з розвинених країн, натомість обсяг ПІІ з офшорних зон досить значний.

Зокрема, станом на кінець 2017 р. сумарний обсяг накопичених ПІІ з таких територій перевищив $13 млрд, або більше третини загального обсягу ПІІ. Такі інвестиції забезпечують лише кількісні показники приросту надходження прямих інвестицій до України, а не якісні. На жаль, доводиться констатувати, що нинішнє географічне представництво іноземних інвесторів в Україні не є оптимальним та не відповідає представництву інвесторів, які розміщують свої капітали у переважній більшості розвинених країн. Водночас для української економіки важливі інвестиції саме з країн, які є технологічними лідерами та спеціалізуються на виробництві товарів з високою часткою доданої вартості: Франції, Італії, Німеччини, США та Японії.

Зараз ПІІ присутні в усіх галузях української економіки. Більшість інвесторів, представлених на українському ринку, охоче вкладають у галузі переробної промисловості, а також у сферу оптової та роздрібної торгівлі — туди, де швидко з’являються нові товари, змінюється асортимент, швидко окупаються витрати та невисокі комерційні ризики. Також популярними є галузі, що не потребують довгострокових капіталовкладень й освоєння нових технологій, зокрема фінансовий сектор та нерухомість.

Проте такі інвестиції не зміцнюють конкурентні позиції країни на світових ринках. Така структура ПІІ не дає Україні змоги повністю інтегруватися в глобальні ланцюги виробників продуктів з високою доданою вартістю та є однією з причин низького відсотка експорту нашої високотехнологічної продукції порівняно з показниками інших країн — усього 7,2% промислового експорту країни. Невідповідність ПІІ потребам модернізації економіки, розвит­ку експорту високотехнологічної продукції призводить до закріплення сировинної спеціалізації української економіки на світовому ринку.

Отже, пріоритетом мають стати ПІІ в розвиток високотехнологічних та наукоємних виробництв, що сприяють розширенню експортного потенціалу та посилюють конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках.

Поточна ситуація

За даними Держстату, надходження прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в Україну в січні — червні сягнуло майже $1,3 млрд. Загальний обсяг (наростаючим підсумком) прямих інвестицій, залучених з початку інвестування, на 01.07.19 р. становив $33,7 млрд. На цю дату найзначніші обсяги надходжень прямих інвестицій були спрямовані до підприємств промисловості (33,3%) й установ та організацій, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (16,6%).

zaza2До основних країн-інвесторів належать Кіпр (29,4%) та Нідерланди (22%). Для порівняння: загальні обсяги освоєння капітальних інвестицій підприємствами України у першому півріччі поточного року склали майже 234 млрд грн (або $8,7 млрд), що на 12,3 % більше обсягу капітальних інвестицій за аналогічний період минулого року. Провідними сферами економічної діяльності за обсягами освоєння капітальних інвестицій у січні — червні були промисловість (40,3%), будівництво (10,8%) та сільське, лісове та рибне господарство (10,1%). Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій, як і раніше, лишаються власні кошти підприємств та організацій, з яких у першому півріччі здійснено 73,3% капіталовкладень. Частка банківських кредитів та інших позик у загальних обсягах капіталовкладень становила лише 7,7%. Тоді як коштом державного та місцевих бюджетів здійснено 9% капітальних інвестицій.

Досягнення у рейтингах

У рейтингу Doing Business-2019 Україна піднялась на 5 пунктів і посіла 71-ме місце зі 190 країн. Країна продемонструвала найбільше зростання в таких категоріях, як оподаткування (зростання на 110 позицій; 54-те місце), міжнародна торгівля (+70 позицій; 78-ме місце) і захист прав інвесторів (+56 позицій; 72-ге місце).

Також слід зазначити, що рейтингове агентство Moody’s Investors Service підвищило суверенний рейтинг України з “Caa2” до “Caa1”.

12 квітня поточного року агентство Standard &Poor’s підтвердило довгостроковий та короткостроковий суверенні кредитні рейтинги України в іноземній та національній валютах на рівні “В-/В”. Прогноз стабільний.

Україна посіла 83-тє місце в рейтингу Глобальної конкурентоспроможності економіки (Global Competitiveness Index). Серед 140 країн, що входять до цього рейтингу, Україна знаходиться на 110-му місці за рівнем державних інститутів, на 57-му — з розвитку інфраструктури, на 77-му — за рівнем адаптації сучасних технологій, на 131-му — за рівнем макроекономічної стабільності, на 94-му — за рівнем охорони здоров’я, на 46-му — за рівнем освіти. За показниками ринку товарів Україна посідає 73-тє місце, ринку праці — 66-те, фінансової системи — 117-те, обсягу ринку — 47-ме, динаміки бізнесу — 86-те, здатності до інновацій — 58-ме місце.

Дмитро Гриньков