Глава "Укренерго" Всеволод Ковальчук: Покупець має створити внутрішню конкуренцію між постачальниками електроенергії

Економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Всеволод Ковальчук, тимчасово виконуючий обов’язки директора ДП "НЕК "Укренерго"

Про переваги і недоліки роботи нового ринку електроенергії БІЗНЕС розпитав Всеволода Ковальчука, який тимчасово виконує обов'язки директора ДП "НЕК "Укренерго"

Нова модель ринку електроенергії запрацювала. Ціна на неї для промисловості зросла, за вашими ж підрахунками, на 30%. Це сумнівний результат реформи з точки зору споживача. Що стало причиною збільшення вартості? І яка ситуація зараз?

— Ми говоримо про відносне зростання ціни до 30% для окремих видів промислових споживачів. Різниця зумовлена тим, що в кожному регіоні свій тариф оператора системи розподілу (ОСР, колишні обленерго. — Ред.). Відповідно, там, де він більший, відносне збільшення ціни електроенергії, яка вже ніким не затверджується, у відсотках менше, і навпаки.

Але в чому причина подорожчання електроенергії як товару? Можливо, є помилка в нових правилах гри?

— До Закону "Про ринок електроенергії", в принципі, питань немає. Документ відповідає кращим європейським аналогам. Справа в тому, що за два роки, поки впроваджували його норми, так і не зрозуміли, як забезпечити конкуренцію на монополізованому ринку виробництва електроенергії, на якому у нас де-факто висока концент­рація.

"Укренерго" та НКРЕКП зверталися до Антимонопольного комітету, щоб було визнано монопольне становище окремих виробників (ідеться про НАЕК "Енергоатом" та ДТЕК). У підсумку за три роки в АМКУ визнали, що у групи компаній ДТЕК є ринкова влада, але вони не можуть нею зловживати, оскільки на той час був регульований ринок, на якому ціни встановлювала держава.

Відповідно, коли ринок перестає бути регульованим, логічно, що у ДТЕК та інших гравців з’являються можливості використати свою ринкову владу та зловживати монопольним становищем. І тепер, якщо вони цим дійсно скористаються, в нас не буде трьох років, щоб чекати на нове рішення АМКУ. Але наразі я не можу сказати, що вони насправді зловживають своїми можливостями.

Ще одна проблема. Нова модель ринку запущена в такому режимі, який позбавив її багатьох ознак ринковості. Адже уряд встановив обмеження максимальної ціни на електроенергію та зобов’язав найбільшого виробника найдешевшої в країні електроенергії — державний "Енергоатом" — 90% продукції відпускати за фіксованою ціною. Але в будь-якому разі якщо буде зафіксовано випадки зловживань, ми однозначно знову звернемося до АМКУ.

Назвіть основні чинники зростання ціни на електроенергію.

— Усі чинники зростання ціни — справа виробників. По-перше, електроенергія подорожчала як товар. По-друге, у загальному енергобалансі збільшилася частка електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). ДП "Гарантований покупець" купує її за середньозваженою ціною в 4800 грн за 1 МВт·год, що втричі вища за ринкову. Відповідно, якщо збільшується частка ВДЕ, зростає й кінцева ціна електроенергії.

Чи можна було уникнути підвищення цін виробниками?

— Однозначно так. По-перше, високий рівень концентрації серед виробників в принципі не дає учасникам ринку змоги конкурувати ціною. По-друге, з найбільшого сегмента ринку (ринок двосторонніх договорів, на якому продається зараз близько 67% електроенергії) був повністю вилучений "Енергоатом", який раніше забезпечував низькі ціни для промислових споживачів у нічні години. Тепер усю електроенергію за двосторонніми договорами промисловість має купувати в теплової генерації. Тому тут конкуренції немає.

Все це наслідки запровадження розробленої Міненерговугілля моделі покладання спецобов’язків, яка забезпечує незмінність цін для населення. Вона передбачає, що 75% електроенергії "Енергоатому" продається за фіксованою ціною Гарантованому покупцю для населення і 15% — для компенсації технологічних втрат у мережах "Укренерго" та операторів систем розподілу. Залишок — 10% — відповідно до закону в перший рік функціонування ринку має продаватися на ринку "на добу наперед" (РДН), де рівноважна ціна складає близько 1670 грн за 1 МВт·год. При цьому зростання середньої ціни для промислового споживача, за нашими розрахунками, склало 379-473 грн за 1 МВт·год.

Як зараз працює "Гарантований покупець"?

— "Енергоатом" продає йому 75% електроенергії. За рік він відпускає в мережу, наприклад, 75 млрд кВт·год, а населенню потрібно 35 млрд кВт·год. Відповідно, якщо “Енерго­атом” продає 75%, це становить понад 50 млрд кВт·год, що перевищує потреби населення.

"Гарантований покупець" відпускає в мережу 60-70% енергії постачальникам універсальних послуг для забезпечення потреб населення, а залишок — через ринок "на добу наперед", адже йому необхідно компенсувати збитки від продажу електроенергії населенню.

Причому "Гарантований покупець" виходить на РДН з ціною, яка вже наближена до максимальних обмежувальних цін (price cap), встановлених НКРЕКП (959,12 грн за 1 МВт·год у нічні години і 2048 грн. — вдень), що разом з цінами теплової генерації сприяє підвищенню цін.

Чи можна це виправити?

— Так. Для цього необхідно, щоб усі виробники, включно з "Енергоатомом", мали можливість продати всю електроенергію на одному майданчику. В такому випадку компенсація населенню мала б виплачуватись у грошовій формі — у вигляді субсидії, але на ринку було б більше конкуренції. Джерелом виплати субсидій для населення могли б бути ті учасники ринку, які стали заробляти більше. Насамперед це "Енергоатом" та "Укргідроенерго", але й теплова генерація також могла б це робити. Промислові споживачі мали б можливість укласти з "Енергоатомом" двосторонні договори на постачання електроенергії у нічні години, і тоді нічні ціни були б максимально наближені до того тарифу, який був в "Енергоатому" в попередні періоди. У діючій моделі ринку для споживачів, які налаштували свої виробничі процеси під нічний тариф на електроенергію, ціни зросли найбільше. "Енергоатома" немає на ринку двосторонніх договорів, там є лише ТЕС, електроенергія яких значно дорожча.

В результаті зараз внутрішня ціна на електроенергію в Україні набагато вища, ніж у східноєвропейських країнах. Якщо подивитися на Словаччину, там кожної години доби електроенергія дешевша за українську. Це нонсенс, оскільки Україна має власну потужну генерацію та ресурси для цієї генерації (вугілля). Україна від цього страждає, оскільки ми втрачаємо конкурентність на зовнішніх ринках і розкручуємо внутрішню інфляцію через підвищення собівартості енергії.

Уряд, Міненерговугілля та НКРЕКП підкреслюють важливість того, що не допустили підвищення ціни для населення. Але чи багато пересічні громадяни виграли від цього насправді?

— Зараз я очікую від цього рішення влади негативного впливу на економіку в цілому. Справа в тому, що населення споживає електроенергію не лише в чистому вигляді. Частка вартості електроенергії закладена в ціну кожних послуги та товару, які ми купуємо. У підсумку саме ми заплатимо за будь-яке подорожчання електроенергії для непобутових споживачів, оскільки виробники закладуть цю підвищену ціну в собівартість своєї продукції. І абсолютно не важливо, що ми отримали низьку ціну електроенергії для населення, якщо при цьому на 28% зросла вартість електроенергії для промисловості. Також слід врахувати, що висока ціна електроенергії негативно вплине на наших експортерів. А це означає негативне сальдо зовнішньої торгівлі, зменшення валютних надходжень та скорочення робочих місць.

Правильніше було б підійти до вирішення цього питання через захист саме вразливих верств населення, яких потрібно субсидіювати для покриття мінімальних потреб домогосподарства. Звісно, видатки на субсидії збільшились би, але незахищені верстви стали б захищеними, а ті, хто можуть платити ринкову ціну, платили б її. У результаті загальний вплив на економіку був би позитивним.

Наразі НКРЕКП анонсувала з серпня зниження цін на електроенергію для промисловості. Що дозволить це зробити?

— Регулятор анонсував зниження ціни на електроенергію через зменшення тарифів ОСР та оператора системи передачі, тобто “Укренерго”. Кінцева ціна електроенергії для споживача включає власне вартість електроенергії, тариф "Укренерго" на передачу енергії, тариф на диспетчеризацію, тариф оператора системи розподілу на регіональному рівні та маржу постачальника.

З 1 серпня тариф "Укренерго" на передачу складатиме 312,14 грн за 1 МВт·год, що на 10% менше за попередній (у липні — 347,2 грн за 1 МВт·год; див. "Структура тарифу..." на стор.34). Це правильне рішення, оскільки раніше не передбачалося, що ми купуватимемо електро­енергію для компенсації втрат у мережах за спеціальною ціною в "Енергоатому". Якщо за підсумками року виявиться, що витрати “Укренерго” на передачу енергії були більшими, тариф буде збільшено. Не забувайте також, що з цих 347 грн левова частка — 230 грн — це компенсація “зеленого” тарифу. Наші витрати на заробітну плату, на ремонт й обслуговування мереж, капітальний ремонт ЛЕП та підстанцій, повернення взятих у міжнародних організацій кредитів, сплата податків та все інше — це 67,68 грн з обох тарифів (на передачу та диспетчеризацію. — Ред.). Все інше — це компенсація "зеленим", купівля електроенергії для покриття наших втрат у мережах, послуги генерації з балансування тощо.

Окружний адміністративний суд м.Києва у своєму рішенні щодо правомірності встановлення нових тарифів "Укренерго" зазначив, що відповідно до ч.3 ст.7 Закону "Про ринок електричної енергії" ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою, не повинні допускати перехресного субсидіювання між користувачами системи. Які альтернативні механізми виконання спецобов’язків має "Укренерго"?

— Аргументи позивача, Нікопольського заводу феросплавів, не відповідають дійсності. У нас немає тут перехресного субсидіювання. Це виконання прямої норми Закону про ринок електроенергії, яка передбачає, що тариф на передачу платить споживач. Усі 100%. Компенсація різниці ціни між різними видами генерації здійснюється за рахунок споживача через тариф системного оператора. Генерація з ВДЕ продає електроенергію в середньому по 4800 грн за 1 МВт·год, а не по 1670 грн. Якщо всі споживачі мають компенсувати різницю пропорційно, існують лише два інструменти, які дозволяють зробити це: або тарифи оператора системи передачі (“Укренерго”) та розподілу, або пряма дотація з державного бюджету.

Теоретично найсправедливіша модель — це коли той, хто створює викиди, наприклад, теплова генерація, платить за те, щоб вони зменшувалися. Але в Україні така модель, яка є, і переглядати її зараз для тих, принаймні, хто побудував електростанції на базі ВДЕ, неправильно. Є іноземні інвестори, які вклали вже мільярди доларів під певну модель фінансування, і її зміна негативно вплине на інвестиційний клімат. Тому чинна модель збережеться до 2030 р.

Україна належить до країн, що знаходяться в таких кліматичних умовах, в яких розвиток відновлюваної енергетики треба стимулювати. І ми повернемося до цього у майбутній роботи з урядом. Але ціна в 4800 грн при ринковій ціні в європейських країнах у 1300 грн за 1 МВт·год, це фактор, який унеможливлює конкурентність економіки в цілому. Яким чином досягти й екологічності, й енергонезалежності та ще при цьому не втратити конкурентні переваги — це окреме завдання для нового уряду, його міністерства енергетики, які мають сфокусуватися на ньому негайно.

Як один з механізмів зниження "зеленого" тарифу ви називали запуск аукціонів. В чому полягає суть цього механізму?

— Це модель, яку ми обрали і за яку проголосував парламент. І відповідно до Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії" перші пілотні аукціони мають відбутися вже цього року. Передбачено, що виробники пропонуватимуть на аукціонах найнижчу ціну за "зелену" електроенергію, яка вироблятиметься на електростанціях, які вони побудують, і конкуруватимуть між собою, щоб зменшити витрати споживачів.

Яке місце ОСР на ринку енергії?

— На 25 областей у нас є 33 оператори систем розподілу. В деяких регіонах є менші місцеві оператори, створені під окремі потреби промисловості, крім цього є один загальнонаціональний оператор — "Укрзалізниця", який свого часу під’єднав до своєї мережі багато підприємств. Минулого року обленерго, які одночасно розподіляли електроенергію в своїх мережах та постачали її споживачам, були розділені на дві компанії. Це зроблено для того, щоб відокремити природно-монопольну діяльність (розподіл електроенергії) від конкурентної (постачання). Але поки це лише формальне розділення, оскільки в таких ОСР та постачальників структура власності, навіть приміщення, залишились одні й ті самі. Регулятор вживає заходів для забезпечення їхньої незалежності одне від одного, але річний досвід подібних реформ на ринку облгазів засвідчив, що вплив залишається.

У кожному регіоні на базі постачальника, який відділився від обленерго, було створено так званого постачальника універсальних послуг для потреб населення. Крім того, існують сотні незалежних комерційних постачальників. Оператор системи розподілу володіє мережами в класах напруги до 150 кВ включно, і він також виконує функцію постачальника послуг комерційного обліку, тобто відповідає за усі показники обліку спожитої електроенергії. А постачальники можуть працювати по усій території України. Ніхто не забороняє постачальнику зі Львова працювати на території Харківської області.

Розкажіть про втрати у мережах. Яка їхня частина є банальним розкраданням?

— Співвідношення втрат в мережі передачі та розподілу становить приблизно 1:3. У магістральних мережах "Укренерго" вони значно менші, ніж в системах розподілу. Це пов’язано з тим, що в системах розподілу нижчий клас напруги. Що вище клас напруги, то менші втрати, насамперед термічні на нагрів проводів. Але корупційні схеми — це не про втрати. По-перше, вони є там, де в одній системі існують різні ціни: для населення низькі, для промисловості — високі. Різниця в 11 разів! Не в 1,5-2 рази, як стверджують, коли порівнюють тариф, а в 11, якщо порівнювати ціну на електроенергію як товар у кінцевій ціні для споживача. Коли різниця така величезна, коли відсутній стовідсотковий автоматичний облік спожитої електроенергії з передаванням інформації в якусь централізовану базу даних, є дуже велика спокуса цим скористатися. Цифрами споживання дуже легко маніпулювати. У постачальника універсальної послуги спільно з відповідним оператором системи розподілу є можливість завищувати обсяги споживання населенням і, відповідно, більше закуповувати її за граничною ціною. А далі — продавати цю дешеву електроенергію промисловості значно дорожче. Якщо таке теоретично можливо, то я вважаю, що так і є.

Як промисловому та приватному споживачам самостійно вийти на ринок?

— Якщо споживач дуже великий, він зазвичай має свій комерційний енергетичний блок, свого диспетчера, він може прогнозувати свій графік споживання. Він може сам отримати ліцензію на поставку й напряму працювати з усіма виробниками енергії, мати прямі договори з "Укренерго", якщо він приєднаний до наших мереж. Це найдешевший для нього варіант. Для дрібніших споживачів, для яких дорого утримувати штат спеціалістів на ринку електроенергії, варто знайти постачальника, але в жодному разі не розглядати його як безальтернативного. Я радив би мати кількох постачальників, серед яких оголошувати своєрідні тендери на поставки електроенергії, які якомога краще відповідають вимогам споживача. За певним шаблоном ви будете, наприклад, отримувати пропозиції від ваших постачальників на добу наперед, і ваш фінансовий директор прийматиме рішення про поставку. Якщо ви не створите в себе внутрішню конкуренцію між постачальниками, то є високий ризик, що ви будете платити дорожче, ніж могли. Якщо електроенергія не займає велику частку у собівартості вашої продукції, ви можете відразу укласти довгостроковий контракт. В цьому є позитивний бік ринку — покупець отримав більше свободи.

 

Володимир Полевий