Світлу бути?

Економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

БІЗНЕС розбирався, як функціонуватиме нова модель старого ринку електроенергії

Раніше ринок електроенергії працював за моделлю “спільного котла”. Вона передбачала продаж усіма генеруючими компаніями електроенергії, виробленої різними способами (а, відповідно, і з різною собівартістю), державному підприємству “Енергоринок” за ціною, що встановлювала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Далі її купували постачальники і перенаправляли споживачам.

Як було

До запуску реформи енергоринку тарифи на електрику для промислових та побутових (населення) споживачів були різними, що дозволяло за рахунок перших субсидувати других. А розмір тарифу для кожного виду генерації НКРЕКП встановлювала виходячи з необхідних витрат, що понесли електростанції при виробництві електроенергії. Це, в свою чергу, призводило до певного перекосу. Наприклад, атомні електростанції, що виробляють майже 55% електроенергії в Україні, отримували лише близько 30% коштів ринку, а ТЕС, генеруючи приблизно 20%, — майже 50%.

Окрім того, висока собівартість виробництва теплової електроенергії та низька ціна на енергетичне вугілля 2016 р. породили славнозвісну формулу “Роттердам+”. За нею гранична вартість енергетичного вугілля в тарифі на електрику тепловиків формувалася на основі біржових цін на вугілля в європейських портах.

Що стало

Перший етап реформи ринку електроенергії стартував 1 січня 2019 р., коли обленерго розділилися на дві окремі компанії: постачальника універсальної послуги (збутові компанії, що постачають електрику населенню за регульованим тарифом) та оператора розподільних мереж.

Лібералізація ринку постачання електроенергії сприяла появі нових гравців — незалежних постачальників, а споживачам дозволила самостійно обирати продавців світла.

1 липня розпочався другий етап реформи, набагато складніший та об’ємніший. З першого дня роботи новий механізм ліквідував формулу “Роттердам+”, а в перспективі передбачається, що перехресне субсидування теж зникне.

Відтепер оператор ДП “Енергоринок” втрачає свої функції та після повного погашення дебіторської заборгованості підлягає ліквідації. Власне, щодо “дебіторки” наразі склалася критична ситуація. Станом на 10 липня заборгованість за електроенергію за червень становить 2,7 млрд грн, а в цілому за минулі місяці 2019 р. — 3,6 млрд грн. ДП “Енергоринок” звертає увагу всіх учасників ринку на це і просить владу врегулювати проблему.

Замість “Енергоринку” вже працюють два державних підприємства — “Оператор ринку” та “Гарантований покупець”. А “спільний котел” тепер розділений на п’ять окремих підринків: ринок двосторонніх договорів, ринок “на добу наперед”, внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг.

Усі вони функціонують незалежно, доповнюючи один одного.

Двосторонні договори

З липня виробники, постачальники та великі споживачі електроенергії укладають на електронних аукціонах прямі двосторонні договори. Майданчик для них надає Українська енергетична біржа, а результати цих торгів реєструє ДП “НЕК “Укренерго”. При цьому обсяги, строки та ціни в контрактах є комерційною таємницею. Звісно, окрім договорів, що укладаються “на користь населення”. Маються на увазі договори ДП “Гарантований покупець” з “Енергоатомом” та “Укргідроенерго”. Власне, перші такі торги відбулись 27 червня, коли “Гарантований покупець” придбав на липень 4,144 млн МВт·год електроенергії базового навантаження за ціною 566,7 грн за 1 МВт·год в “Енергоатому” та 138 тис.МВт·год. електроенергії пікового навантаження за ціною 673,7 грн за 1 МВт·год в “Укргідроенерго”.

Загальна вартість липневого ресурсу перевищила 2,4 млрд грн.

Про конкурентність цього сегмента ринку свідчить те, що в ході аукціонних торгів ціни знижуються та зростають порівняно зі стартовими. Та й впродовж двох тижнів форвардних продажів на липень середньозважена ціна на струм знизилася на 4-6% (від постачальника “Центренерго”).

Очікується, що за двосторонніми договорами реалізовуватиметься 70-80% усієї електроенергії в країні. Наразі ця частка за перші п’ять днів роботи нового ринку збільшилась з 62% до 66%, впевнено наближаючись до прогнозованого рівня. В “Укренерго” очікують, що ринок двосторонніх договорів збалансується за три-шість місяців роботи, коли учасники досконало проаналізують його умови та можливості.

Біржові сегменти

На ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку, відповідно, можна придбати електроенергію, необхідну для покриття споживання на наступну добу та впродовж поточної доби. За прогнозами ДП “Оператор ринку”, що, власне, і відповідає за функціонування цих біржових сегментів, у другому півріччі поточного року там планують реалізувати близько 20% усієї спожитої в Україні електроенергії. Але поки це більше 30%. За словами т.в.о. директора “Укренерго” Всеволода Ковальчука, наразі частка ринку “на добу наперед” щодня зменшується. Тоді як в перший день роботи цей ринок займав майже 50%. При цьому нормальна частка цього сегмента не має перевищувати 10-15%.

swefrewВартість електроенергії на цих біржах формується за ринковим принципом балансу попиту та пропозиції. Однак для стримування неконтрольованого зростання цін на електро­енергію НКРЕКП встановила так звані граничні ціни (price caps; постанова #1169 від 24.06.19 р.). Вони діятимуть наступні дев’ять місяців і передбачають, що генерації та постачальники в своїх заявках з продажу не вказуватимуть ціну, що перевищує максимальне значення середніх показників за останні три місяці до запуску ринку. Зокрема, як визначив ДП “Оператор ринку”, в години мінімального навантаження гранична ціна складатиме 959,12 грн за 1 МВт·год, у період максимального навантаження — 2048,23 грн. Тож середня гранична ціна — 1640,80 грн за 1 МВт·год.

Тримати баланс

За функціонування балансуючого ринку відповідає “Укр­енерго”. На його платформі розраховується обсяг небалансів — різниці між прогнозним та фактичним споживанням електроенергії. Балансуючий ринок вимагає від диспетчерів “Укренерго” здійснювати операції кожні 15 хвилин. При цьому обсяги небалансів формуються щогодини. Як зазначають в “Укренерго”, той, хто створив небаланс, повинен сплатити достатню ціну тому, хто покрив цей небаланс. Тому в цьому сегменті електроенергія найдорожча, хоча теж обмежена граничними цінами. Вони встановлені в межах 85-115% цін на ринку “на добу наперед”. А саме: в часи мінімального навантаження — 815,25-1102,99 грн, максимального — 1740,99-2355,46 грн  за 1 МВт·год.

У перші дні роботи частка балансуючого ринку склала 3%, і це дуже близько до нормального значення.

Резерви

Передбачений також ринок допоміжних послуг, що має забезпечити сплату послуг генеруючих компаній за резервні потужності. Тобто за те, що блок не працює на повну потужність, вони мають отримувати оплату за готовність запуститися в будь-який момент. Інакше для генерації немає економічного сенсу недозавантажувати власні потужності.

Цей сегмент запуститься після сертифікації потужностей, які готові піти в резерв, що займе ще місяць.

 

Наталія Шевченко