business head ads

Агроінновації: гра для дорослих

Економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Малі та середні сільгоспвиробники не можуть конкурувати з агрохолдингами у впровадженні інновацій

Незважаючи на бурхливе зростання виробництва, споживання та експорту продовольчої продукції, сільське господарство залишається найменш “оцифрованою” галуззю глобальної економіки. В Україні теж: лише кожне десяте сільгосппідприємство впроваджує інноваційний підхід у своїй діяльності. А традиційний спосіб господарювання намагаються змінити переважно великі аграрні холдинги.

Світові рекорди

Як і в усіх галузях, технології відіграють ключову роль у роботі глобального агропродовольчого сектору, що “важить” $7,8 трлн. Він відповідає за забезпечення планети їжею та працевлаштовує понад 40% населення світу. Але, за оцінками міжнародної консалтингової компанії McKinsey, зараз світове сільське господарство у порівнянні з іншими галузями залишається найменш просунутим та знач­ною мірою неефективним. Кількість вимог до аграріїв та різноманітних обмежень щодо їхньої продукції невпинно збільшується. Це обумовлено зростанням населення планети, що до 2050 р. може досягти 9 млрд людей; зміною клімату, глобальним потеплінням та погіршенням навколишнього середовища; посиленням вимог споживачів; обмеженістю природних ресурсів; зростанням обсягів харчових відходів; різноманітними проблемами зі здоров’ям споживачів тощо.

Фінансування розробки та впровадження сільсько-господарської робототехніки, засобів механізації та різноманітного обладнання “підскочило” на 56%

Тому потреба в аграрних інноваціях велика як ніколи. Навесні цього року компанія AgFunder, що базується в Кремнієвій долині та є одним з найактивніших глобальних венчурних інвесторів галузі, оприлюднила новий інвестиційний звіт. У ньому зазначено, що в останній рік найзначніші інноваційні рішення було впроваджено щодо харчових відходів, викидів CO2, хімічних залишків і стоків, посухи, ланцюжків постачання й розподілу, безпеки продуктів харчування та підвищення ефективності й рентабельності фермерських господарств тощо.

Також зазначимо, що 2018 р. був рекордним з точки зору фінансування розробки та впровадження новітніх аграрних та продовольчих технологій. За підрахунками AgFunder, інвестиції становили $16,9 млрд. Три найбільші угоди року — це $1 млрд для провідного індійського ресторанного маркетплейсу і приблизно по $600 млн для американської служби доставки продуктів і бразильського ресторанного маркетплейсу. Аналітики AgFunder підкреслюють, що такий вибір інвесторів віддзеркалює тенденції попиту. Водночас “підскочило” на 56% фінансування розробки та впровадження сільськогосподарської робототехніки, засобів механізації та різноманітного обладнання. Отже, більшість підприємців зараз дуже цікавиться саме процесами автоматизації сільгоспвиробництва.

США, як і раніше, знаходяться в авангарді світової агропродовольчої галузі з 567 інвестиціями на загальну суму $7,9 млрд, Китай і Індія посіли друге і третє місця.

Українські намагання

А що Україна? За оцінками експертів української платформи Agrohub, платформи з впровад­ження інновацій в агросектор, проникнення інновацій у сільське господарство України — на рівні близько 10%. У Agrohub впевнені, що аграрний світ і світ інновацій потребують координації. Адже спеціалісти, здатні розробити нову технологію, не розуміються на проблемах сільгоспвиробників. Водночас аграрії й гадки не мають, які новітні рішення їхніх задач або вже існують, або можуть бути розроблені. Також є певні труднощі з впровадженням інноваційних технологій на місцях та підтримкою цих рішень у справному стані.

Також, за словами генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Тараса Висоцького, українські аграрні компанії залежать від міжнародних технічних досягнень. Попит на них є, тож щорічно в Україні за сприяння великих міжнародних та віт­чизняних гравців агроринку відкриваються нові наукові центри та лабораторії.

Намагаючись акумулювати всю наявну в країні інформацію щодо впроваджених аграрних інновацій, Agrohub створив звіт National Innovation Agenda Report. У документі запропонована класифікація аграрних та продовольчих технологій, яку було розроблено у співпраці з інвесторами, підприємцями та експертами галузі. Серед інших виокремимо такі: ресурси для рослинництва і тваринництва, зокрема генетика, мікробіом ґрунту; програмне забезпечення для управління господарством, збирання даних пристроїв, програмне забезпечення для ухвалення рішень, аналітика великих даних; робототехніка для господарства, механізація та обладнання; біоенергетика та біоматеріали — видобуток і переробка непродовольчих товарів; нові системи землеробства; аграрні маркетплейси; товарні торгові платформи, онлайн-закупівля, лізинг обладнання.

zxsdcfghПоміж яскравих прикладів впровадження інновацій — боротьба вітчизняного виробника та глобального експортера соняшникової олії Kernel з ущільненням ґрунту, через яке щорічні втрати врожаю можуть сягнути 30%. Разом із компанією “Скок Агро” було розроблено специфічну модель твердоміру ґрунту з можливістю отримувати GPS-координати кожного з вимірів з кроком у 1 см та акумулювати цю інформацію у хмарному програмному рішенні. Використовуючи ці дані, агрономи підприємства мали змогу точно визначити глибину обробки ґрунту. В результаті аграрії домоглися збільшення врожаю для ділянок з ущільненням  ґрунту до 22%.

ТОВ “Укрпромінвест Агро”, вертикально інтегроване аграрне підприємство, що спеціалізується на рослинництві та виробництві цукру, співпрацює з інтегратором безпілотних технологій Drone.UA. Разом вони вирішують проблему відсутності механізмів для ефективного контролю стану ланів. Проект існує з 2014 р. та розрісся до використання 15 БПЛА, що досліджують кожне поле 5-7 разів за вегетаційний період, а ще п’ять здійснюють охорону посівів (земельний банк агропідприємства сягає 116,5 тис.га). Зараз в “Укрпромінвесті” завдяки вчасному виявленню ризиків розвитку рослин та можливості оперативного реагування на них суттєво підвищили ефективність аграрного напрямку. Також впроваджений аналіз ґрунтів, диференціальне внесення добрив та інші системи, “зав’язані” на використання дронів.

Агроіндустріальний холдинг МХП, провідний вітчизняний виробник курятини та сільгосппродукції, разом зі SmartFarming реалізує проект автоматизації системи управління земельним банком. Зазначимо, що MХП об’єднує понад 30 підприємств у 14 областях України. Наразі вже оцифровано понад 1 млн га картографічних даних полів та земельних ділянок, здійснено повний аудит земельного банку та розроблено нову геоінформаційну систему управління земельними активами сільгоспгіганта. До речі, аудит виявив відчутні технічні збитки — орендовані ділянки, що не обробляються через заростання чагарниками, лісосмуги тощо. Зараз підприємство почало рекультивацію цих ділянок.

Наприкінці зазначимо, що поки використання новітніх технологій в аграрній галузі — це прерогатива заможних та успішних лідерів ринку, вертикально інтегрованих холдингів та флагманів сільськогосподарського експорту. На жаль, наші малі та середні сільгосппідприємства найчастіше потерпають від технологічної відсталості та не мають змоги навіть оновити парк сільгосптехніки. Їхню забезпеченість звичайними, а не інноваційними видами машин експерти ННЦ “Інститут аграрної економіки” оцінюють у 50%.

 

Еліна Московчук