business head ads

Кубів: Угода про ЗВТ між Україною та Ізраїлем допоможе зробити життя людей кращим

Економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Україна та Ізраїль 21 січня підписали Угоду про вільну торгівлю. Це 46-та країна в українській мережі угод про вільну торгівлю. Нам вкрай необхідно розвивати торговельні зв’язки та нарощувати обсяги експорту, адже сальдо балансу торгівлі товарами для України досі від’ємне

Наша країна все ще більше імпортує, ніж експортує на ринки світу. Це, у свою чергу, створює постійну напругу для економіки, тисне на фінансову систему, національну валюту. Обізнаною у цих питаннях людиною, безперечно, є Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі України. В інтерв’ю БІЗНЕСу пан Кубів розповів про особливості щойно укладеної Угоди та економічні зв’язки між Україною та Ізраїлем, перспективи розвитку українського експорту, механізми просування українських товарів у світі, регіональні та галузеві точки росту економіки.

— Ви щойно підписали другу за свою каденцію в уряді Угоду про вільну торгівлю. Цього разу з Ізраїлем. Що вона принесе Україні та українцям?

— Повторю слова Президента України Петра Порошенка, сказані ним під час підписання Угоди, про те, що вона допоможе зробити життя людей кращим, адже дозволить зробити товари дешевшими: українські — в Ізраїлі, ізраїльські — в Україні. Уряд під головуванням Володимира Гройсмана та команда Мінекономрозвитку наполегливо працювали над змістом Угоди, бо це довгострокові правила та орієнтири для бізнесу. Впродовж 2016-2018 рр. ми якісно збалансували інтереси українських експортерів, передусім щодо стратегічно важливих позицій — сільськогосподарської та промислової продукції. Адже Ізраїль є одним з ключових торговельних партнерів України: 7-ме місце у Топ-20 перспективних ринків для експорту української продукції.

“Обсяг двосторонньої торгівлі товарами України та Ізраїлю склав майже $2,2 млрд”

Вже зараз двостороння торгівля товарами з Ізраїлем демонструє позитивну динаміку, і за неповних три роки, з 2016 р. до листопада 2018 р., її обсяг склав майже $2,2 млрд. 2016 р. позитивне сальдо (по товарах) на користь України перевищило $300 млн, 2017 р. — перевищило $430 млн. І далі зростає. В сегменті послуг теж спостерігається позитивний тренд: уже три роки обсяг двосторонньої торгівлі послугами в середньому складає близько $200 млн на рік. З нього 90% припадає саме на український експорт до Ізраїлю.

До речі, з моменту набрання чинності Угодою Ізраїль скасує ввізні мита для 9,2% сільгосптоварів та для близько 80% промислових товарів з України, а Україна — для 6,8% сільськогосподарської та для 70% промислової продукції з Ізраїлю. Це сприятиме збільшенню високотехнологічного інвестиційного імпорту з Ізраїлю, що допоможе модернізації промислового виробництва в Україні, а український споживач зрадіє скасуванню ввізних мит на ізраїльські анчоуси, горіхи, тропічні фрукти, солодощі, соки з цитрусових, оскільки це, ймовірно, дозволить знизити вартість цих ізраїльських продуктів в українських магазинах.

“З моменту набрання чинності Угодою про вільну торгівлю Ізраїль скасує ввізні мита для 9,2% сільгосптоварів та для близько 80% промислових товарів з України, а Україна — для 6,8% сільськогосподарської та для 70% промислової продукції з Ізраїлю”

— Яка зараз ситуація в Україні з експортом та торговельним балансом?

— За підсумками минулого року ми констатуємо зростання українського експорту, база якого була закладена висхідними тенденціями 2017 р. Так, торік обсяг експорту товарів за січень — листопад збільшився на 9,9%, у порівнянні з показником аналогічного періоду 2017 р., і склав $43,2 млрд. Найбільше зросли поставки продукції металургійного комплексу — на 17,2%, машинобудування — на 10,8%, хімічної промисловості — на 17,4%, мінеральних продуктів — на 9,6%.

Проте сальдо зовнішньої торгівлі товарами за підсумками січня — жовтня минулого року склалося від’ємним — –$8,9 млрд. Це обумовлено переважно різними темпами зростання обсягів експорту та імпорту товарів. Так, протягом січня — листопада 2018 р. український експорт зріс на 9,9%, імпорт — на 16,7%. Але драматизувати не слід, адже в Україну імпортуються товари та ресурси, які в нас не виробляються або виробляються в недостатніх обсягах. Позитивний розвиток української економіки сприяє підвищенню купівельної спроможності населення та внутрішнього попиту на товари тривалого користування, що також стимулює імпорт.

Крім цього зростання експорту є джерелом, яке приносить експортерам додаткові фінансові ресурси, що можуть витрачатися на модернізацію та прид­бання обладнання, впровадження нових, в тому числі енергозберігаючих, технологій, тобто на підвищення конкурентоздатності української продукції на зовнішніх ринках.

— Якими, на вашу думку, є найбільші досягнення в підтримці українського експорту останніх років?

— Зроблено чимало, але скажу про найважливіше. Передусім це вільна торгівля з ЄС, куди протягом січня — листопада 2018 р. ми експортували товарів на $18,4 млрд, тобто на $2,5 млрд більше, ніж 2017 р. ЄС взагалі наш головний торговельний партнер. Крім того, з 1 січня 2019 р. Україна може застосовувати положення Конвенції Пан-Євро-Мед (Регіональна конвенція про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження. — Ред.), яка дозволяє створювати більшу додану вартість саме в Україні. Цей механізм працює у рамках чинних угод про вільну торгівлю: український виробник може закуповувати сировину або комплектуючі, наприклад, у Грузії або Ізраїлі, а готову продукцію експортувати до країн ЄС без сплати мит.

Над ключовими завданнями працюємо разом з бізнесом. Так, за участю бізнесу, наприклад, розробили Експортну стратегію України до 2021 р., а цьогоріч плануємо завершити другий етап — розробку секторальних та крос-секторальних експортних стратегій.

Загалом, ми розпочали створення цілої екосистеми для підтримки експортерів. Зокрема, створили Експортно-кредитне агентство, повноцінно працює Державна установа “Офіс з просування експорту України”, плануємо запустити фінансові інструменти для підтримки українських експортерів — гарантування, страхування тощо.

Чимало зроблено в напрямку співпраці України зі Світовою організацією торгівлі, зокрема в частині спрощення процедур торгівлі. В СОТ переконалися, що Україна є надійним та передбачуваним торговельним партнером. Ми активно використовуємо законодавчі можливості, щоб на майданчиках СОТ відстоювати інтереси українського бізнесу, зокрема системно протидіємо торговельній агресії Росії проти України.

Для промоції України та українських товарів і послуг на міжнародних майданчиках зроблено вже багато. Крім широкої мережі преференційних торговельних режимів, угод про вільну торгівлю та інших можливостей ми активно долучаємося до міжнародних виставкових заходів з національними стендами України. Вперше такий стенд представили у листопаді минулого року на Китайській міжнародній імпортній виставці у Шанхаї, наступного року Україна братиме участь в одному з найбільших світових форумів Expo-2020 у Дубаї. Тамтешній стенд має концепцію “Smart Ukraine: connecting dots”, яка відповідає загальній тематиці цього заходу — креативність,інноваційність, технологічність.

— Де ви бачите точки росту для України (регіони, галузі)?

— Насамперед це експорт, який наразі формує близько 50% ВВП України. Тут бачимо перспективи для зростання в таких секторах, як інформаційно-комунікаційні технології та послуги креативних індустрій. Так, ці дві сфери 2017 р. експортували послуг майже на $3 млрд, а за січень — вересень минулого року — більш ніж на $2,4 млрд. Тож зростання очевидне.

Друге — це сектор машинобудування, який постачає свою продукцію як на внутрішній, так і на зовнішній ринки: впродовж січня — листопада 2018 р. тільки цей сектор експортував на $5 млрд.
Ще один дуже перспективний сектор — харчова і переробна промисловість, де значний потенціал до зростання мають готові українські продукти харчування: кондитерські вироби, напої, соняшникова олія, мед, соки, консервовані овочі, молочні продукти, а також харчові інгредієнти, зокрема продукти глибокої переробки. Україна впродовж десятиліть є топ-постачальником продовольства на ринки світу та входить до Топ-5 експортерів агропродукції до ЄС.

І, насамкінець, — це сектор послуг для промисловості, переважно технічне обслуговування та ремонт авіаційної техніки. Серед найбільших замовників цих послуг бачимо ЄС та Індію. І саме зараз працюємо над секторальними стратегіями для цих напрямків. Адже важливо мати системну візію та дорожню карту для всіх учасників ринку, щоб краще координувати зусилля влади та бізнесу для найефективнішого розвитку та зростання.

“За січень — листопад 2018 р. Україна експортувала до ЄС товарів на $18,4 млрд — на $2,5 млрд більше, ніж 2017 р.”

— Як Мінекономрозвитку планує досягти зростання експорту, зважаючи на озвучені вами точки росту?

— Працювати задля зростання нашого експорту будемо по кількох напрямках. Передусім це подальша розбудова та підсилення системи державної підтримки експорту в Україні в рамках екосистеми, про яку я казав вище.
Продовжимо роботу над секторальними та крос-секторальними експортними стратегіями, щоб після затвердження урядом якнайшвидше розпочати їхню імплементацію. Це допоможе розширити ринки, створить умови для запровадження інновацій на машинобудівних підприємствах, сприятиме залученню інвестицій для розвитку діючих і відкриття нових промислових об’єктів, а також “вирощуванню” українських брендів у різних сферах.
Спільно з ДУ “Офіс з просування експорту України” й надалі допомагатимемо українським компаніям виходити на закордонні ринки шляхом організації торгових місій та участі у виставках в ЄС, країнах Близького Сходу, Азії та Африки. Триватиме робота над навчальними програмами для експортерів, ми надаватимемо якісний експортний консалтинг, продовжуватимемо діалог з бізнесом.

Я певен, що найбільші можливості для України — це її людський потенціал. Усі ми знаємо про унікальне, креативне мислення наших громадян, вміння поєднати новітні технологічні рішення з традиційними способами виробництва товарів та послуг. І я кажу не лише про ІТ- чи інженерні рішення, але й про рішення для енергетики, агроіндустрії, малого та середнього бізнесу різних напрямків.

Є безліч можливостей органічно представити усе це, зокрема, в рамках міжнародної діяльності, на виставках на кшталт Expo-2020 у Дубаї.

template 02