Цінний указ: чого вартий контроль цін на соціальні продукти

Економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

У період кризи треба не тільки закручувати гайки, а й субсидіювати найбідніших

Державне регулювання цін на соціально значущі продукти харчування Україна відмінила у липні 2017 ., і начебто про це всі забули. Проте, у форс-мажорних обставинах карантину уряд його повернув.

За даними НБУ, цей крок дав результати. За квітень-травень ціни на соціальні продукти не зростали більше ніж на 3% за тиждень, а вартість деяких з них навіть знизилася.

Частина експертів, з якими поспілкувався БІЗНЕС, вважають, що стрибки цін викликала короткострокова споживча паніка, і владі не варто було знову затягувати гайки. У перші тижні карантину дійсно спостерігався сплеск цін на м’ясо, крупи тощо, але цей процес швидко завмер і ціни знову прийшли до норми.

Втім, спеціалісти наголошують: відміна 2017-го цінового контролю мала негативні наслідки. Проте, у період кризи треба не тільки стримувати ціни, а й субсидіювати соціально незахищені верстви населення, як це зробили уряди багатьох розвинених країн під час карантину.

БІЗНЕС з’ясував, які позитивні та негативні наслідки має повернення держрегулювання цін та чи варто залишати його після карантину.

Синдром відміни

Внаслідок коронакризи економіка України і добробут наших співвітчизників зазнали суттєвого удару: рівень безробіття збільшився на 60%, а купівельна спроможність зменшилася на 26%.

Науковці Інституту аграрної економіки впевнені: за таких умов уряд був цілком правий, коли повернув державне регулювання цін на соціально значущі продукти харчування — гречку, цукор, борошно, макарони, молоко, масло, хліб, яйця, птицю та негазовану воду.

egg 1536990 1280

Україні знадобиться не менше ніж півтора роки, прогнозують вони, щоб підняти економіку на докризовий рівень, тому держрегулювання треба залишити й після оголошеного карантину.

У березні супермаркети та ритейлери дозволили собі підняти ціни на деякі товари, у тому числі соціальні. АМКУ навіть відкрило справу з цього приводу. Натомість продавці кивали в бік постачальників: мовляв, ціни на продукти підняли виробники, а магазини лише слідували ситуації.

Саме тому аналітики Інституту аграрної економіки зараз нагадують про контроль цін, який діяв до 2017 р. Вони наводять цифри, що свідчать про “ефективність” його відміни. Зокрема, хлібні вироби у січні 2020 р. порівняно із січнем 2017 р. подорожчали не менше ніж на третину. Ціни на хліб з борошна вищого ґатунку піднялись на 68,3%, з пшеничного борошна 1 ґатунку — на 67,7%, житньо-пшеничного — на 70,3%, батон подорожчав на 72,2%, пшеничне борошно вищого ґатунку — на 36,7%.

Також протягом трьох років поступово зростали ціни на більшість круп. Рис, наприклад, подорожчав на 14,5%, манна крупа — на 35,7%, вівсяна крупа — на 58,4%, а пшоняна — на 110,5 %. Лише роздрібна ціна на гречку за цей період зменшилася на 13,8%. Але за перший місяць карантину вона подорожчала на 17,99%.

buckwheat 1641941 1280

Добре або нічого

Більшість топ-менеджерів хлібокомбінатів та фірм, які виробляють і продають крупи, відмовились коментувати БІЗНЕСу знову введене державне регулювання соціальних цін. І їх можна зрозуміти: питання для них болісне — через контроль держави вони втрачають частину прибутків.

Бізнес якщо й висловлюється на цю тему, то як у відомому випадку — або добре, або нічого. Втім, керівник ТОВ “Крупи України” Андрій Підпанюк впевнений: попри те, що виробники не отримують прибутки, регулювання все ж потрібне.

“Адже це дає можливість населенню купувати хліб та крупи за прийнятними цінами. Звісно, у випадку цивілізованих ринкових умов й формування цін на такі товари буде цивілізованим. Однак в нашій країні такого не відбувається. Тому державне регулювання цін просто необхідне, і перш за все — на хліб та хлібобулочні вироби”, — розмірковує він.

Але дехто вважає держконтроль цін рудиментом радянських часів. За словами економіста Олександра Охріменка, цей метод використовувався у суцільно державній економіці без панування здорового ринку, і тоді себе виправдовував. Проте, зараз це справляє на ринок лише негативний вплив.

На думку експерта, достатньо регулюючої функції Державного резерву: коли ціни на ринку зерна дуже зростають усередині країни, то він своїми інтервенціями може їх значно корегувати.

“Щодо зниження цін у період дії карантину, то зазначу, що у перші тижні люди витратили практично всі свої гроші, коли панічно закуповували продукти. А потім коштів у них просто не залишилося, і цей процес співпав із введенням державного регулювання”, — додає експерт. Звісно, коли після паніки ціни суттєво зменшились, державне регулювання цін виявилось, нібито, зовсім ні до чого.

“Я розумію, чому у складній ситуації, спричиненій коронавірусом, держава пішла на такий крок, але регулювання цін після відміни карантину геть не потрібне, — впевнений Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. — Все вирішує цивілізований ринок. Він диктує умови, ціни, їхнє збільшення або зниження”.

Doroshenko

 

Олексій Дорошенко

 

Втім, і у пана Жаліла, і у пана Охрименка є достатньо опонентів. В умовах напівдикого капіталізму в Україні та панування нездорової конкуренції на ринках про цивілізованість годі й казати, вважає Олексій Дорошенко, голова Української асоціації постачальників торговельних мереж.

Ще декілька експертів, з якими поспілкувався БІЗНЕС, наголошують: у період кризи важливе не стільки державне регулювання цін, скільки адресна допомога соціально незахищеним верствам населення. Треба субсидіювати найбідніших, щоб вони мали за що купити хліб і до хліба, як це зробили у деяких країнах Заходу під час коронакризи.

ceny

Але в Україні немає позитивної та й хоча б якої-небудь практики субсидіювання витрат на закупівлю продуктів харчування для малозабезпечених верств, впевнена Тетяна Журавель, юрист юридичної фірми “Центр конфліктології та права”. Вона також вважає, що влада мало карає за різке і необґрунтоване підвищення цін монополії та компанії, які вступають задля цього у картельні змови.

Межі контролю

Наразі функції контролю, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції виконує єдина структура — Антимонопольний комітет. Але, на думку експертів, повинен бути незалежний від АМКУ орган, який би відслідковував завищення цін та наказував винних у цьому компанії та ритейлерів.

Олексій Дорошенко зазначає, що останнім часом Держпродспоживслужба України дуже добре виконує ці функції.

“Нині фахівці цього органу вносять всю інформацію про ціни, які встановлюються у торговельних мережах (і не лише на соціально значущі продукти харчування). Держпродспоживслужба вирішує, чи було економічно обґрунтоване підвищення цін на них. Якщо ні, то надає свою інформацію до Антимонопольного комітету, який і виносить, що називається, свій вердикт. Штрафи, який накладає остання інституція, бувають дуже високими. І компанії також побоюються цього”, — зазначає експерт.

Проте, за даними Михайла Стрельникова, президента громадської організації “Фінансова грамота України”, АМКУ місяцями може розглядами ці питання, а потім й взагалі не виписати штраф.

Експерт додає, що Антимонопольний комітет частково ефективний у справах картельних змов, а розглядати окремі випадки з окремими супермаркетами йому нецікаво. Та й це дуже “дрібна” робота для такого органу.

Є також інша точка зору: діяльність карального державного органу, що стежить за цінами на продукти харчування, без залучення відповідних фахівців і без врахування місцевих особливостей може призвести до негативних наслідків. “Виникнення дефіциту, тінізації ринку певних товарів, корупційних проявів тощо”, — перелічує Юрій Лупенко, директор Національного наукового центру Інститут аграрної економіки НААН.

На його думку, для розв’язання економічно-організаційних неузгодженостей у взаємовідносинах продовольчих ланцюжків необхідно створювати узгоджувальні комісії цін, витрат і доходів у процесі руху продукції від сировини до кінцевого споживача.

kura

Де регуляція

Палкі прихильники втручання держави у процеси ціноутворення пропонують поглянути на закордонний досвід розвинених країн.

Міністерство економіки Австрії, наприклад, має право вводити регулювання цін терміном до шести місяців на будь-який товар, включаючи і продукти харчування, у випадках, коли ціни необґрунтовано підвищуються одним або декількома підприємствами, або коли підприємці не зменшують ціни на готову продукцію за умови зниження цін на сировину та матеріали.

У Швеції контроль за цінами веде спеціальний орган — Державне управління цін та конкуренції. У цій країні фактично 60% цін на різні товари контролюється державою. Недаремно Швецію називають справжньою країною соціалізму. Протягом останнього десятиліття у сфері роздрібної торгівлі продуктами став застосовуватися метод конкуренції — тимчасове зниження, яке називається системою додаткових цін. У цьому питанні скоординовано діє торгівля і харчова промисловість. Все це призводить до різноманітних знижок на різні товари.

В Іспанії держава регулює та контролює ціни на товари першої необхідності. Їхній перелік регулярно публікується в різних бюлетенях.

Однак в Європі є країни, де роль держави у регулюванні цін значно обмежена або взагалі зведена до нуля. У Данії, наприклад, система ціноутворення складається під впливом ринкових факторів. Роль держави зведена до формування сприятливих умов для вільної конкуренції приватних виробників. А тарифи і ціни у державному секторі, масштаби якого є дуже незначними, встановлюються парламентом, муніципальною владою та центральною владою. Рівень таких цін складає 6% від загалу.

Zalilo

Ярослав Жаліло

До країн, що мінімально втручаються у ціноутворення, відноситься і Канада, де немає єдиної системи регулювання цін, проте, незначну цінову політику проводять міністерства та відомства.

Так чи інакше, уряди багатьох країн контролюють ціни лише в певних ситуаціях. Так і в Україні влада ввела регулювання поки що на період форс-мажору. Прихильники того, щоб воно діяло і після карантину, не впевнені, що уряд вирішить саме так. Між тим Ярослав Жаліло, який підтримує цілком вільний ринок, прогнозує, що влада й надалі залишить державне регулювання цін на крупи, хліб, молоко та м’ясо.