Персонал нон ґрата: кому вдасться втриматися за стілець

Економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

БІЗНЕС спільно з KPMG Ukraine та grc.ua провели дослідження “HR в період пандемії”

Компанія Airbnb скоротила 1900 співробітників через “коронакризу” зі словами: “Це не ваша провина”. Walt Disney World має намір звільнити 43 тис. працівників, Uber — 3700.

З початку весни ситуація гіршала з кожним місяцем. Якщо у березні Міжнародна організація праці прогнозувала, що через пандемію роботу можуть втратити близько 25 млн жителів планети, то в квітні ця цифра зросла до 1,6 млрд.

Для порівняння: в Україні, за даними прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, через карантин роботу втратили понад 2 млн людей. Статистика Державного центру зайнятості (ДЦЗ) дещо оптимістичніша: станом на 12 травня 2020 р. ДЦЗ зареєстрував 482,6 тис. безробітних. Але це на 58% більше, ніж у травні 2019 р. І найбільший приріст припав саме на карантинні місяці. Починаючи з 12 березня в службі зайнятості зареєструвались 190,4 тис. осіб.

Експерти констатують: якщо до кризи ринок праці “контролювали” працівники, то зараз — роботодавці. Вони жорстокіше диктують умови, рівень оплати чи бенефіти, адже високий рівень безробіття обумовлює великий вибір кандидатів.

Однак бум скорочень в Україні вже пройшов, як свідчать результати дослідження “HR в період пандемії”. Його БІЗНЕС провів спільно з компанією KPMG Ukraine та сайтом пошуку роботи grc.ua. Про це, а також про те, як зміниться ринок праці, які вирують настрої серед HR, чи повернуться зарплати на докарантинний рівень та на які професії буде попит після карантину, — в матеріалі БІЗНЕСа.

Пандемічний шок

Юлію Гуріну скоротили з комерційного сайту, але цей факт вона сприйняла спокійно. “Час такий, що не доводиться ображатися”, — каже копірайтерка. Навпаки, коли після звільнення вона розмістила пост у соцмережах, там з’явилася маса пропозицій роботи.

З недіджитальними професіями ситуація гірша. “До карантину я був будівельником і замовлень було вдосталь. А тільки-но ввели карантинні обмеження, замовлення, як кажуть, “злетіли” — об’єкти “заморозили” самі замовники з остраху за завтрашній день”, — зізнається київський маляр Олексій Птуха.

Але ентузіазму він не втратив і поїхав на малу батьківщину займатися сільським господарством, паралельно здобувати якусь іншу професію та вчити англійську.

photo 2020 05 15 18 12 22

Втім, тривожність не залишає й тих, кому пощастило утриматись на роботі. Наприклад, компанія — оператор зв’язку “Датагруп” не скоротила жодного з 2 тис. працівників, однак керівництво зізнається, що люди нервують.

Як розповів Михайло Шелемба, СЕО “Датагруп”, в ефірі CEO Vision, “по-перше, співробітникам страшно за своє життя та здоров’я (через епідемію COVID-19. — Ред.). Були ті, хто боявся ходити на роботу. 45% ми перевели на віддалену роботу, а 55% працювали в іншому режимі. По-друге — є страх за своє майбутнє та свої доходи. У багатьох працівників у сім’ї на початку карантину скоротили чи звільнили дружину чи чоловіка. І це накладає невизначеність”.

Експерт ринку праці та засновник рекрутингової агенції “Борщ — Рекрутинг Майбутнього” Сергій Марченко констатує: основні скорочення в Україні відбулися на початку карантину, а зараз більшість компаній цей процес припинили.

Рубікон скорочень персоналу та видатків перейдено, підтверджує дослідження “HR в період пандемії”. Згідно з його результатами, 7,6% компаній персонал вже скоротили, 21% роботодавців планують і далі скорочувати персонал, 71% збережуть природну плинність.

photo 2020 05 15 18 12 20

За даними Держслужби зайнятості, серед безробітних, зареєстрованих в останні місяці, 51% звільнені за угодою сторін, 15% — у зв’язку із закінченням строку договору. І лише 9% пішли за власним бажанням, а 7% були скорочені.

На початок квітня найбільше скорочення кількості як вакансій, так і резюме спостерігалось у сфері обслуговування, туризмі та роздрібній торгівлі.

При тому, що звільнення уповільнились, зупинився і процес найму. За даними пана Марченка, 46% компаній припинили набір нового персоналу.

marchenko

“Кількість вакансій на українських джоб-сайтах скоротилася більш ніж удвічі. Якщо на початку карантину на одному з найбільших сайтів пошуку вакансій було понад 60 тис. вакансій, зараз — всього близько 25 тис.”, — констатує Сергій Марченко.

Посткарантинний світ

Як пожартував громадський діяч, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар в ефірі Human Capital Talks: "Українські підприємці не мають впевненості у завтрашньому дні, тому що ніхто не знає яким і коли буде завтрашнє дно".

Після закінчення карантину близько половини людей, що втратили роботу, не зможуть одразу працевлаштуватися, вважає пан Марченко. Безробіття буде безпрецедентно високим для останніх років — на рівні 12-15% за методологією МОП.

На думку кар’єрного коуча та HR-ентузіастки Вікторії Сафронової, є два основні сценарії, за якими далі працюватимуть компанії. Перший — оптимізація бізнес-процесів. “І після карантину на плечі співробітника може лягти додатковий або змінений функціонал. У цьому випадку про додатковий найм мова не йтиме”, — зауважує вона.

Другий сценарій — компанія знову набирає обертів і може знов поступово наймати співробітників у команду. Проте навіть за другого сценарію не варто забувати про неочікувані повороти, адже поновлення найму відбуватиметься не дуже швидко й за умови, що компанія відновить свої потужності. Але й зараз є компанії і сфери економіки, які продовжують найм в звичайному режимі.

Фармацевтична група компаній Novartis не припиняла набір нового персоналу. “Наш бізнес є стабільним, і ми продовжуємо інвестувати в людей. Але ми також повинні бути виважені у своїх інвестиціях, враховуючи невизначеність”, — пояснює Наталія Йовка, керівниця відділу персоналу групи компаній "Новартіс".

Заступник директора відділу персоналу “Huawei Україна” Володимир Білавка зауважує, що кількість запланованих ними вакансій суттєво зменшилась, але це тимчасово та пов’язано з карантинними обмеженнями.

photo 2020 05 15 18 12 17

Утриматися на своєму місці мало — важливо ще зберегти зарплатню, наголошують спеціалісти. Згідно з опитуванням “HR в період пандемії”, у найближчі місяці 35,2% роботодавців збираються зменшувати розмір оплати праці, тоді як 64,7% відповіли, що залишать існуючий рівень. Але чи варто радіти такому результату, кажуть експерти, адже майже половина респондентів під час карантину вже зменшила оплату працівникам.

“Підвищення зарплат якщо і будуть, то, швидше за все, поодинокі, — дає невтішний прогноз Юлія Дрожжина, спеціалістка експертно-аналітичного центру grc.ua. — Вже зараз, зарплатні очікування претендентів знизилися майже на 10%”.

Компаніям немає з чого повернути зарплати на докарантинний рівень, пояснює ситуацію коуч Вікторія Сафронова, й у цьому випадку вибір надається співробітнику: готовий він залишатися працювати на таку зарплату чи вважає за краще шукати іншу роботу.

photo 2020 05 15 18 12 14

“Більшість кандидатів ніби завмерли, адже до цього місця та умов роботи вони звикли, хоч і зі зменшеною платнею, а шукати нову роботу в нинішніх умовах може бути ризиковано, бо впевненості у завтрашній роботі й усіх процесах найму та адаптації немає”, — резюмує пані Сафронова.

Вона вважає, що для робітників стабільність стала куди ціннішою, аніж новий челендж з пошуку роботи. Що стосується тих, хто залишився в компанії, то деякі роботодавці прискіпливіше дивитимуться на їхню роботу й застосовуватимуть радикальні методи.

“Статистика менеджменту говорить наступне: завжди є 10% неефективних співробітників і 5% тих, яким можна з легкістю сказати “до побачення”, 20% зазвичай надефективні. Тому боротьба точитиметься саме за цих 20%. Криза вимагає швидко приймати рішення, а не розтягувати надання другого шансу нерезультативним”, — зазначає Дмитро Шимків, голова ради директорів фармацевтичної компанії “Дарниця”.

Експерти одностайні: за таких умов варто очікувати скорочення реальних заробітних плат по країні у середньому на 10%. А у деяких галузях і компаніях — до 30-50%.

Ким бути

Великий тиск на ринок праці можуть спричинити заробітчани, що повернулись з-за кордону, — від початку карантину їх вже близько 2 млн.

Але за прогнозом Сафронової, певна частка заробітчан мають фінансову “подушку” і залишаться в Україні тимчасово. Мовляв, ці люди не мають альтернативи працевлаштування тут і звикли до іншого рівня життя.

Інша ситуація в тих, кому нема куди повертатися, зокрема заробітчанам сфери HoReCa. Адже, за даними work.ua, з Польщі повернулися близько 90% з 89 тис. українців. У цьому разі пані Сафронова вважає, що вони все ж шукатимуть роботу на малій батьківщині. І необов’язково в тих сферах, в яких працювали до карантину.

“Якщо готельно-ресторанна сфера, спортивні заклади та салони краси зараз, з очевидних причин, переживають далеко не найкращі часи та змушені скорочувати працівників, то в деяких галузях вдалось зберегти темпи набору нових співробітників”, — розповідає Дрожжина.

photo 2020 05 15 18 12 09

Ба більше, є сфери, в яких кількість вакансій зросла майже вдвічі. Так, згідно з аналізом бази grc.ua найбільший приріст кількості вільних місць у квітні в порівнянні з березнем показали логістика, ІТ-сфера, телекомунікації та зв’язок, роздрібна торгівля, медицина та фармацевтика.

Щодо прогнозів затребуваності професій, то, за даними ДЦЗ, після відновлення роботи підприємств на ринку праці користуватися попитом можуть ті самі професії, що й до пандемії COVID-19.

“Затребуваними будуть керівники середньої та вищої ланок, які зможуть розробити та реалізувати нову стратегію і максимально швидко відновити компанію, маркетологи та PR з акцентом на антикризові комунікації. Передбачається, що із високою занепокоєністю питанням підтримки здоров’я гарний попит буде на медиків та фармацевтів”, — прогнозує пані Дрожжина.

Попит на юристів, фінансистів та HR-менеджерів зросте у форматі аутсорсу. ДЦЗ завбачує, що фрілансерів побільшає й серед інших професій. Зокрема, дизайнерів, аналітиків, коректорів, художників, фотографів, копірайтерів, журналістів, адміністраторів соцмереж, онлайн-консультантів та менеджерів сall-центрів.

Тим часом й ДЦЗ, й експерти одностайно наголосили, що зменшиться попит на працівників, роботу яких можна автоматизувати, наприклад: кондуктор громадського транспорту, консьєрж, паркувальник, а також на тих, хто працював у галузях, які найбільше постраждали внаслідок карантину: туризм, цивільна авіація, готельний та ресторанний бізнес.

98206592 234161264558101 4205350552806096896 n

Тож, як кажуть спеціалісти, зміни лише почалися, хоча перші страхи та прийняття неминучого співробітники і керівники ментально пройшли. Фахівці радять перекваліфіковуватися на діджитал-спрямовані професії.

“Ті, хто раніше не збирався переходити в онлайн, зараз спохватилися й нашвидкуруч переформатовують роботу. А офлайн- та онлайн-магазин, зрозуміло, вимагають різних професій”, — додає Вікторія Сафронова.

Автор: Ольга Пташка