Сушіть весла: Як дефіцит вологи вплине на експорт та продовольчу безпеку

Економіка
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Як виклики цього сезону — посуха та дефіцит вологи — вплинуть на обсяги врожаю, а разом з ними на експорт та внутрішню забезпеченість продуктами харчування.

Цьогорічна весна надовго запам’ятається українським аграріям як багата на різні події: від довгоочікуваного і нарешті ухваленого Верховною Радою Закону про відкритий обіг сільгоспземель до зовсім неочікуваного коронавірусу та карантину з його несприятливими для економіки наслідками. А також не просто аномальними, а критичними умовами для вегетації агрокультур.

Дві осені

Такої погоди українська агросфера не бачила, мабуть, за весь час свого існування — буревії, вітрова ерозія ґрунтів, відсутність дощів, дефіцит вологи в ґрунті. Як жартують самі аграрії, за останні шість місяців в Україні було два листопади і три березні. Це, безумовно, не могло не вплинути на підготовчий період та посприяло ранньому початку посівної кампанії, подекуди аж на три-чотири тижні раніше звичного.

“Зима була без снігу, весна без дощу і без запасів води. Впродовж перших весняних місяців утримувалася нехарактерна, надзвичайно низька вологість повітря, яка тільки знижувалася, місцями до 16-30%. При цьому спостерігалося посилення вітру до 5 м/с. Вітрова ерозія подекуди досягає 3-5 см поверхневого шару ґрунту. Тобто я хочу сказати, що цьогорічні погодні умови призвели до інтенсивної втрати того мізеру вологи, який де-не-де ще був”, — ділиться спостереженнями Сергій Чубовський, директор СТОВ “Козацьке”. Площі, де шар ґрунту вже майже зовсім сухий, значно збільшилися. В окремих районах західних областей на піщаних та супіщаних ґрунтах навіть спостерігалося пересихання 5-сантиметрового верхнього шару ґрунту, що затримувало та ускладнювало проростання насіння й утворення сходів ранніх ярих зернових та зернобобових культур.

sushit vesla

У багатьох районах південних областей країни в березні-квітні не було жодного ефективного дощу, внаслідок якого на більшості посівних площ могли б утворитися хоч якісь запаси продуктивної вологи. Натомість у метровому шарі ґрунту ці запаси оцінювалися як найнижчі для ранньовесняного періоду. Найгірша ситуація спостерігалася в Одеській області, де запаси вологи вдвічі-втричі менші за середні багаторічні показники. На півдні та у центральних районах області — ранньовесняна посуха. Загалом ситуація виглядає доволі тривожною. За даними Гідрометцентру України, верхній (10 см) шар ґрунту станом на 13 квітня 2020 р. майже по всій території України був слабо зволожений ба навіть сухий. Добре зволожених ділянок практично немає.

“Наразі погодні умови, які склалися в Україні, нас дуже не радують, адже ми маємо небезпечне поєднання метеорологічної, а місцями і ґрунтової посухи та значних нічних заморозків і посилення вітрів”, — пояснює начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко.

Сухий хліб

Внаслідок аномально теплої та безсніжної зими вітчизняні аграрії очікують на втрату майже до 30% урожаю. Вже зараз фермери скаржаться, що гинуть озимі пшениця та ячмінь. За найоптимістичнішими прогнозами, ми можемо недорахуватися третини врожаю. З голоду не помремо, однак на ціни ситуація вплине суттєво. Крім того, це може позначитися й на експортних можливостях аграріїв. Бо навіть за високої ціни на українське збіжжя там наш уряд матиме всі підстави суттєво обмежити експорт.

“Через нестачу вологи ми переглянули прогноз виробництва зерна на 2020/21 маркетинговий рік у бік зменшення на 2,4% у порівнянні з попередньою оцінкою, — зазначає Марія Колесник, заступник директора компанії “ПроАгро Груп”. — Зараз прогноз становить 70,9 млн т зерна проти 75,07 млн т торік”.

Зокрема, прогноз виробництва пшениці зменшений на 2,76% (723,9 тис.т), ячменю — на 12,05% (1,032 млн т). Таке суттєве зменшення виробництва останньої культури пов’язано з очікуваним скороченням посівних площ під нею на 300 тис.га. Причина — банальне несходження через відсутність вологи у ґрунтах. До того ж оптимальні строки пересівби озимого ячменю вже позаду. А в багатьох регіонах тільки починають сіяти ярий ячмінь, перед тим кинувши всі сили на пшеницю. За таких обставин посіви ярого ячменю, швидше за все, будуть скорочувати.

Натомість збільшуються площі під горохом. Тому прогнози щодо валового збору цієї культури ще можуть (позитивно) змінитися. А от виробництво олійних культур цього року, ймовірно, зменшиться з 23,86 млн т до 22,28 млн т.

Таким чином, валовий збір зернових та олійних культур, які є основою нашого аграрного експорту, складе, за різними оцінками, 93,18 млн т.

Культурний шок

Посуха значно послабила стан озимих, а незначні приморозки, що трапились майже на всій території України, суттєво ушкодили посіви. Окрім пшениці сильно постраждав ще й ріпак. До речі, саме пшениця є культурою, ціни на яку можуть зрости на світовому ринку досить відчутно.

Натомість можуть подешевшати кормові зернові. Вже зараз очевидно, що світовий попит на них зменшиться через падіння попиту на м’ясо та цін на нафту (менше кукурудзи йде на виробництво біоетанолу в США, більше потрапляє безпосередньо на ринок). Аналогічна ситуація з протеїновими кормами. До того ж знижується попит на молоко в світі та в Україні зокрема.

Щодо цукру перспективи теж погані. І знову в цьому винна нафта, що дешевшає. Через це основний світовий постачальник тростини — Бразилія — переорієнтовується на переробку його на цукор замість біоетанолу. Відповідно, пропозиція цукру на світових ринках, найімовірніше, зросте. Нагадаємо: торік Україна експортувала майже 50% виробленого цукру — 9,77 млн т.

Загалом, експерти говорять про цілком імовірне падіння попиту на продукти харчування на внутрішньому ринку. А це — удар по виробництву продуктів з високою доданою вартістю. До того ж невідомо, як вплине на загальну картину той факт, що українці знову завзято взялися за лопати. Отже, перспективи високих цін на овочі борщової групи лишаються неочевидними.

На додачу 2020 р. внаслідок теплої зими вижили всі шкідники, і тепер доведеться ретельно обробляти поля та сади хімікатами. Адже наразі є нагальна потреба зберегти хоча б те, що залишилося.

Сливи злилися

Крім посухи в Україні були ще й істотні приморозки. Принаймні, це позначилось на садах з кісточковими культурами. А отже, не варто чекати на хороший врожай ані черешні, ані абрикосів, ані персиків. Зокрема, на півдні України після останніх заморозків залишилося всього лише 6% черешень, 40% слив та 30% яблунь. Постраждали від холоду і столові сорти винограду. Втім, ці культури не є критичними для споживання.

“Карантинне” зменшення доходів споживачів у перспективі призведе до зниження попиту на фрукти. А обмеження роботи пунктів роздрібної торгівлі ускладнять їхню реалізацію. Тож, прогнозується, що 2020/21 маркетингового року в Україні не буде ягід і плодів достатньої якості для експорту, і більшість продукції залишиться на внутрішньому ринку. Отже, садоводи наступного сезону можуть зазнати суттєвих втрат.

В цілому ж, попри все вищесказане, загроз продовольчій безпеці України наступного маркетингового року, за оцінками експертів, не очікується. А от над експортним потенціалом варто поміркувати.

Експортні варіації

“Ми очікуємо майбутнього сезону на експорт зерна на рівні 52 млн т проти цьогорічних 56,6 млн т. З них пшениця складе 17 млн т проти 20,2 млн т, ячмінь — 3,85 млн т проти 5,1 млн т. Збережеться на нинішньому рівні експорт кукурудзи — 30,3 млн т”, — говорить пані Колесник з “ПроАгро Груп”.

А от за прогнозами ННЦ “Інститут аграрної економіки”, виробництво рослинницької продукції цього року зменшиться проти показників 2019 р. в межах 5,1%, зернових — на 10%. Для України, яка має запас міцності по переважній більшості сільгоспкультур, таке скорочення не буде критичним.

Враховуючи, що по більшості експортоорієнтованих культур — пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник, ріпак — ми очікуємо на деяке зменшення виробництва, можна прогнозувати і деяке скорочення обсягів їхнього експорту. Найвідчутнішим воно може бути по пшениці як основній продовольчій культурі. Однак виробництво пшениці прогнозується на рівні 25,6 млн т, що менше показника 2019 р., але більше, скажімо, даних за 2018 р., — 24,6 млн т.

Тож споживачам, аграріям, а подекуди навіть трейдерам ще зарано хвилюватися за врожай. Адже нині сільське господарство — одна з надійніших галузей економіки України. І, напевно, аграрний сектор, знову, як і завжди в скрутні часи, стане локомотивом української економіки. А аграріям цьогоріч слід встигнути посіяти в оптимальні строки високоякісне насіння, підгодувати та захистити від шкідників та хвороб озимі, суворо дотримуватися карантинних режимів та рекомендацій щодо проведення весняно-польових робіт тощо. Словом, забезпечити своєчасне та якісне виконання всього комплексу робіт і сподіватися на сприятливу погоду.