Бачу фігу: дефіцит читачів, контрафакт і «російський» фактор стримують книговидання

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

 Якщо до 2013 року Україна була переважно ринком збуту для російських книг, то нині з’являється багато нових універсальних та нішевих видавництв, збільшується кількість перекладів, освоюються гранти та бібліотечні програми.

Але, схоже, незмінною залишилася кількість читачів, які готові купувати книжки.

Ази та буки

За даними Книжкової палати України, випуск книжкової продукції зростає як за кількістю назв, так і за накладами. Щоправда, в структурі цих видань 30% назв та майже 50% накладів займає навчальна література, а ще 20% назв припадає на наукові роботи. Частка літературно-художніх видань складає 20%, науково-популярних — 10%, дитячих — 9%.

В абсолютних показниках за дев’ять місяців минулого року в Україні видано:

  • 2,8 тис. назв літературно-художніх видань накладом 3,6 млн примірників;
  • 1,3 тис. назв науково-популярних видань накладом 1,8 млн примірників;
  • 1,3 тис. назв дитячих видань накладом 2,3 млн примірників.

Зважаючи на чисельність українського населення, це — мізер. Але одна справа покладатися на офіційні показники, а інша — спостерігати за живим ринком і попитом.

У видавництві “Клуб Сімейного Дозвілля” (“КСД”) розповіли, що 2019 р. вони видали 515 нових назв книжок, тоді як 2018 р. — 499. Річний приріст складає 3% і зберігається останні два роки. При цьому сукупний тираж за рік зменшився на 6% – до 2,533 млн.

“2020 р. загальну кількість виданих нових назв буде зменшено, — говорить Віталій Тютюнник, директор видавництва “КСД”. — Але ми плануємо залишитися на тому ж рівні за показниками накладів”. Водночас пан Віталій допускає, що і вони можуть знизитися, враховуючи загальну ситуацію на ринку.

Через економічну та політичну нестабільність обережно до прогнозів та планів ставляться й у видавництві Vivat. «На 2020 р. ми запланували видати близько 400 назв нових книжок (можливо, фактична цифра буде трохи меншою), серед яких нон-фікшн, переклади цікавих і премійованих книжок для дітей, підлітків і дорослих, класика та твори сучасної української літератури», — зазначає Юлія Орлова, генеральний директор видавництва Vivat. Пані Юлія також сподівається, що й економічні показники видавництва відповідно зростуть. Минулого року валовий дохід від реалізації продукції видавництва Vivat зріс на 6%. При цьому кількість виданих назв за рік зменшилась на 19% (до 369), а сукупний наклад — на 28% (до 1,255 млн примірників).

Стабільними виявилися показники роботи львівського “Видавництва Старого Лева” (“ВСЛ”), що спеціалізується на дитячій літературі. А видавництву “Наш формат” навіть вдалося покращити минулорічні результати роботи, видавши 77 назв книжок (2018 р. — 75) сукупним накладом понад 443 тис. примірників (2018 р. — майже 394 тис.).

"Мета на поточний рік — видати не менше, ніж торік, — зауважує Ілона Замоцна, СЕО “Наш формат”. — Найближчі плани видавництва — розширюватися в рамках нон-фікшну: спорт, здоров’я, історія, хобі, кулінарія, публіцистика”.

01dfgyujiytred

Драйвери та гальма

Книговидавництво є ледь не єдиним сегментом економічної діяльності в Україні, що не перший рік користується податковою пільгою — звільненням від сплати ПДВ.

“Ціни на українські книжки значно нижчі, ніж у світі, через нижчий рівень платоспроможності вітчизняного покупця”, – розвиває думку Мар’яна Савка, головний редактор “ВСЛ”.

Натомість дійсними драйверами розвитку ринку експерти схильні називати сильні ідеї, цікавих авторів, якісну промоцію, розвиток книжкових мереж та інших каналів продажу.

“Найбільший виклик для видавництва — привернути увагу до читання як такого, — наголошує Юлія Орлова.

Поглянувши на розвиток цифрового напрямку видавництв, не можна однозначно стверджувати, що за цей час нове покоління читачів перейшло з “паперу” на “цифру”. Частка електронних книжок у структурі продажів у більшості видавництв не перевищує 2-3% і дуже рідко доходить до 10%, як-от у видавництва “Наш формат”.

Заковика в тому, що цифровий контент не враховує частку “чорного” ринку. Обсяги піратства та контрафакту виміряти неможливо.

“Ніяка промоція читання не допоможе видавцеві, допоки читач не зрозуміє цінність книги як продукту інтелектуальної праці. Нині вона нівелюється процвітаючими контрафактом, піратством та free downloads, а також відсутністю за це реальної відповідальності”, — стверджує пан Тютюнник.

Він пропонує на законодавчому рівні закріпити спільну відповідальність як для тих, хто виробляє піратську продукцію, так і для тих, хто її споживає. За його оцінками, через контрафакт та піратство видавці втрачають 30-40% можливих прибутків.

Свічечка “ї” та серпик “є”

Набудувавши наполеонівських планів, гравці з насторогою сприйняли вихід на український ринок російського видавництва “Альпіна Паблішер”, що спеціалізується саме на виданні ділової та науково-популярної літератури.

Українська “дочка” “Альпіни” планує налагодити дистрибуцію наявних видань, а також розпочати видавати книжки українською. Наразі на сайті української “Альпіни” анонсовано 15 україномовних видань.

Такий крок спричинив неабияке протистояння на ринку. Що й не дивно, враховуючи масштаби конкурента. Адже ренесанс вітчизняного друкованого слова відбувся саме завдяки відсутності російських колег.

“За російським дочірнім підприємством стоїть велике видавництво з його досвідом та ресурсами. Книжка “Альпіни”, видана в Україні, буде мати всі пільги, що й українська, при цьому витрати на додрукарську підготовку нестиме материнська структура. Таким чином, маржинальність російського видавництва буде значно вищою, ніж українського”, — підкреслює Ілона Замоцна.

Тож українській книзі загрожує втрата конкурентної позиції у масового читача. В “Новому форматі”, своєю чергою, зазначають, що не проти російських книжок як таких, бо усвідомлюють, що українське книговидання ще не може забезпечити широкої лінійки вузькоспеціалізованих книжок, виданих російською мовою. “Ми проти канібалізму книжок, виданих українською та російською мовами”, — каже пані Замоцна.

Позиція “Альпіни” в цьому питанні проста — видавництво керується принципом свободи вибору читача.

Водночас у “КСД” попереджають, що відкриття ринку для провідних російських видавців матиме деструктивний вплив на розвиток вітчизняного книжкового бізнесу: Україні загрожує перетворення на “вторинний” ринок, як це трапилось у Білорусі.

Повну версію матеріалу читайте в друкованому номері журналу БІЗНЕС за лютий

Наталія Шевченко