Залишитися в живих: Труднощі сертифікації на "органічність" відчиняють кордони

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Складнощі, що супроводжують органічну сертифікацію, відкривають двері на європейські ринки. В цьому на власному досвіді переконалось органічне ПСП ім.Т.Г.Шевченка

Органічним виробництвом приватне сільськогосподарське підприємство ім.Т.Г.Шевченка займається вже чотири роки. Починалося воно на базі колишнього колгоспу, що спеціалізувався на вирощуванні зернових та утриманні молочного стада корів. 2014 р. нові власники не стали вдаватися до кардинальних змін, а вирішили трохи змінити вектор розвитку: перейти від інтенсивного сільського господарства до органічного виробництва із замкнутим циклом, що поєднує в собі рослинництво (корми), тваринництво (гній), виробництво вермикомпосту (добриво) та переробку сільгосппродукції.

Проходження сертифікації

Підприємство обробляє майже 2,6 тис.га орендованих орних земель. Нові власники провели реконструкцію корівників, придбали елітних корів герефордської та абердино-ангуської порід, згодом звели теплиці для вирощування томатів та огірків, побудували власний переробний цех, засіяли перші зернові, а далі…

“А далі вирішили зайнятися отриманням сертифіката органічного виробника, — згадує Володимир Метельський, генеральний директор ПСП ім.Т.Г.Шевченка. — Спочатку ми сертифікувалися в “Органік Стандарт”. Але зважаючи на те що цей сертифікаційний орган входить до нашого “Аснова Холдингу”, щоб уникнути конфлікту інтересів, ми прийняли рішення перейти до іншої компанії. Подали заявки до чотирьох іноземних представництв сертифікаційних структур. Згодом зупинились на нідерландській Control Union Certifications з  філіалом у Болгарії”.

Вартість такого органічного сертифіката для країн ЄС (Регламент Ради (ЄC) #834/2007) — трохи більше €5 тис. Впродовж року закордонні інспектори відвідували господарство: першого разу це був запланований візит, вдруге — без попередження. Під час інспекцій були відібрані зразки рослинницької продукції для перевірки на наявність в ній залишків пестицидів, ГМО та інших шкідливих або токсичних речовин; були перевірені лісосмуги, що розташовувалися біля полів; вивчено, що і як вирощують фермери на сусідніх полях; ретельно оглянуто весь периметр поля щодо наявності там токсичних та отруйних рослин, як-от: борщівник чи амброзія. Крім того, було перевірено купу документації підприємства, зокрема що стосується сплати податків.

Органічний моніторинг

Після проходження перехідного періоду (два-три роки) підприємство нарешті отримало омріяний сертифікат органічного виробника (наразі у ПСП сертифіковано майже 1100 га), який потребує щорічного підтвердження. “Даний сертифікат, як і будь-який інший базовий документ, надавав нам статус органічного виробника, що дозволяє ставити мінімальну надбавку на ціну продукції за її органічність, — пояснює Андрій Вдовиченко, директор з виробництва продукції органічного рослинництва ПСП ім.Т.Г.Шевченка. — Але для доступу на ринки таких країн, як Німеччина або Швейцарія, цього недостатньо, потрібно отримати додатковий сертифікат”.

Для продажу своєї органічної продукції безпосередньо переробнику в Німеччину було прийнято рішення пройти додаткову сертифікацію згідно з вимогами німецької асоціації Naturland. Вона обійшлася бізнесменам ще майже в €2 тис. Цей сертифікат крім стандартних вимог щодо якості продукції та належних умов її виробництва має ще кілька додаткових. Одна з них — соціальна: органічний оператор ринку має бути добросовісним платником податків, виплачувати робітникам “білу” зарплату, забезпечувати їх щоденними гарячими обідами. Інспектори уважно перевіряли всю документацію підприємства та конфіденційно спілкувалися з кожним працівником за зачиненими для роботодавця дверима. “Все серйозно. Треба відповідати всім вимогам, або не займатися органічним виробництвом взагалі”, — ділиться своїми враженнями від пройденого шляху пан Метельський.

Наразі підприємство продає до Німеччини органічні просо, озиму пшеницю, сою. Але у планах є ще й експорт яблук з власного органічного саду.

Не експортом єдиним

Займатися органічним виробництвом в Україні часом буває складно: то сусід обробить свої поля хімікатами просто з вертольоту, і частина потрапить й на органічні посіви, то органічні гібриди тієї чи іншої культури не знайти.

Проте найбільша проблема, за словами виробників, — це відсутність культури споживання органічної продукції на внутрішньому ринку та належного діючого законодавства.

“Пригадується випадок кількарічної давнини, коли в органічних курячих яйцях у Німеччині знайшли залишки пестицидів. Як виявило розслідування, органічне зерно, яким годували птахів, було привезено з України і містило в своєму складі залишки пестицидів. На жаль, цей та інші випадки істотно вплинули на репутацію вітчизняних органічних виробників”, — зауважує Андрій Вдовиченко.

Тому не треба так вже зациклюватися на розширенні власної присутності на зовнішніх ринках, збільшенні частки експорту… Краще розвивати внутрішній ринок. Причина відсутності української переробленої продукції на зарубіжних ринках не в тому, що ми не хочемо чи не можемо виготовляти продукцію з доданою вартістю, причина в тому, що нас не хочуть бачити нічим іншим, як сировинним виробником.

Переорієнтація

Говорячи про майбутнє, слід зазначити, що зараз ми спостерігаємо за переорієнтацією ринків. Якщо декілька років тому майже будь-яка органічна продукція продавалась на європейському ринку без проблем, то зараз на перше місце виходить питання якості. До того ж країни ЄС все частіше закривають свої ринки від експорту. Тому підприємці поглядають на нові ринки, як-от локальні ринки Азії. А також планують розвивати внутрішній органічний ринок. А ще — придивляються до нових трендів.

Зараз у всьому світі модним та затребуваним стає не просто органічне вирощування, а біодинамічне вирощування, біодинамічне виробництво, біодинамічне землеробство. Ця тенденція набирає обертів у Німеччині, Швейцарії, Нідерландах, країнах Скандинавії — загалом біодинамічне землеробство ліцензоване у більш ніж 60 країнах. З точки зору біодинаміки земля — це живий організм, тож фермери повинні працювати не на ній, а з нею. Цей вид землеробства дуже подібний до органічного. Біодинамічна ферма функціонує як своєрідний мікрокосм, тобто кожен живий компонент на фермі пов’язаний з іншими живими компонентами. Наприклад, тварини, що є на фермі, поїдають бур’яни та є джерелом органічних добрив. Рослинні рештки, що залишилися, розкидаються по полях в якості матеріалу для живлення біоти ґрунту, що відновлює гумус. Насіння для вирощування врожаю наступного року збирають з врожаю минулого року. В результаті всі матеріали для відновлення ґрунту та отримання врожаю надходять з ферми. Всі добрива виключно органічні, а методи боротьби зі шкідниками виключають застосування отрути.

Прихильники біодинамічного землеробства, як і керівництво ПСП ім.Т.Г.Шевченка, вважають, що намагання вичавити з ґрунту максимум задля більшої врожайності — хибний шлях. Набагато цінніше — отримати корисний, чистий урожай, перебуваючи при цьому в гармонії з навколишньою природою.

А як щодо цін

Ціна на органічну продукцію дійсно вища, іноді суттєво, але вона залежить від конкретного продукту і може коливатися в  межах збільшення від 10% до 100%. Так, у зимовий період 1 кг органічних огірків на внутрішньому ринку коштує в середньому 120 грн, томатів — 130 грн.

“Виходячи на експортні ринки та оформлюючи органічний сертифікат, треба мати на увазі важливу річ: ціна на продукцію статусу “органік” може відрізнятися залежно від виду сертифіката. А він, у свою чергу, залежить від того, яким чином і де було вирощено продукцію. Я одного разу в Німеччині бачив, як куряче органічне яйце мало різну ціну, бо виробник мав на різні яйця різні сертифікати”, — підсумовує Володимир Метельський.

Торік ПСП ім.Т.Г.Шевченка експортувало до Європи близько 1200 т органічних зернових, продає на внутрішньому ринку органічні томати та огірки під ТМ “Тростинка”, які цілорічно вирощує у своїх теплицях, а віднедавна реалізує ще й яловичину до мережі магазинів WineTime, Goodwine, а також до ресторанної мережі Whisky Corner.

 

Наталія Колос