Великі проблеми малої гідрогенерації

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Гребля від чиновників проти зеленої енергетики та оздоровлення річки Дніпро.

З часів набуття незалежності підіймалось питання доцільності збереження Дніпровського каскаду ГЕС. Дійсно, радянська влада настільки бажала отримати електроенергію для своїх промислових (і часто немирних) проектів, що не цікавилась впливом на довкілля. Нагадаємо, що для створення водосховищ, які живлять шість ГЕС на Дніпрі, було затоплено майже 710 тис га земель, на яких колись розміщувались 6 тис. сіл і містечок. Довелось переселити близько 3 млн. людей. Натомість економіка отримала безперебійне постачання електроенергії , а також можливість енергобалансу — ГЕС та ГАЕС “допомагають” атомним електростанціям справлятись із піковими навантаженнями. Водосховища допомогли забезпечити водою населення — станом  на початок 2000-х 70% населення України користувались водою з Дніпра. Нещодавно до БІЗНЕСу звернулась компанія "АльпінаГідроЕнерджі", яка розповіла про проект, який може допомогти оздоровленню річки, проте дуже кволо просувається кабінетами чиновників. Спробуємо розібратись, де істина.

Повернення до витоків?

Спочатку трохи поговоримо про довкілля. Вчені наполягають на тому, що каскад водосховищ та гребель змінив гідрологію, гідрохімію та гідробіологію Дніпра: водообмін сповільнився, самоочищення води погіршилось, деякі види риб зникли. Взагалі на річці дотепер жодна з гребель не обладнана рибоходом. І надалі ситуація буде погіршуватися. Найбільш радикальні представники закликають спустити воду і фактично повернутися до "козацької доби", коли в середній частині Дніпро був непрохідним для суден через пороги. 

Але це малоймовірний сценарій навіть без урахування судноплавства. По-перше, фахівці-енергетики вважають, що неодмінно виникнуть проблеми із постачанням води та нестачею електроенергії. По-друге, Дніпровський каскад формувався десятиріччями, і вже утворилася нова екосистема. Звичайно, є шанс на її відновлення. Але щодо ґрунтів, наприклад, є думка, що колись родючі ґрунти значно деградували за час, проведений під водою, та не зможуть використовуватися для сільськогосподарських цілей після спуску водосховищ. 

Як каже Ольга Денищик, керівник практики "Прісна вода" в WWF Україна, будь-яка перешкода вільній течії річки шкодить її екосистемі. "Як тільки ми ставимо бар'єр на річці, згори у водосховищах змінюється кількість та склад риб. Також не проходять поживні речовини, які раніше доносились водою до дельти", — каже експерт. Крім того, будь-яка гребля змінює природній цикл — зникають щорічні повені,  вода не затоплює заплави. "Будь-яка велика гребля має власні правила щодо екологічних попусків. Бажано ці попуски синхронізувати з природніми циклами", — додає Ольга Денищик.

Минулого року журнал БІЗНЕС запитував генерального директора ПрАТ "Укргідроенерго" Ігоря Сироту щодо впливу ГЕС та ГАЕС на екосистему. "Якщо говоримо про екологію Дніпра, то потрібно розробити комплексну програму порятунку річки із залученням основних водокористувачів. Адже Дніпровські водосховища — це не лише гідрогенерація, це передусім водопостачання. Вони забезпечують 75% прісної води в Україні. Зараз у річці вся таблиця Менделєєва: туди потрапляють хімікати з полів, відходи комунальних підприємств і промисловості. Треба визначити обсяги шкоди кожного, розробити поетапну програму дій та прописати механізм фінансування екологічних заходів", — розповів про ситуацію Ігор Сирота. Він також додав, що сучасні проекти модернізації наявних або створення нових генеруючих потужностей вже враховують необхідність створення рибоходів.

Мала модернізація

Є рішення, які можуть покращити стан із санітарним стоком води в Дніпрі та водночас не зашкодити енергогенерації. Це нові компактні турбогенератори на кшталт StreamDiver від німецької компанії Voith. Їх основна відмінність у тому, що це єдиний агрегат, де турбіна та генератор знаходяться в одному корпусі. Вони можуть працювати на природному потоці води. Такі турбогенератори також мають унікальну систему змащування, в якій використовується власне вода. Тобто, це унеможливлює потрапляння мастила у воду та забруднення річок. 

На жаль українська промисловість наразі не має подібних рішень. Як розповів нам Головний конструктор гідротурбін АТ "Турбоатом" Олександр Линник: "Турбоатом" не виготовляє турбіни, які встановлюються на водоскидних греблях ГЕС, так як стік річок в Україні вже зарегульовано, а так звані "санітарні стоки" і паводкові холості скиди фактично відсутні. 

StreamDiver розраховані в першу чергу для малих ГЕС. Проте українська компанія "АльпінаГідроЕнерджі" спільно з німецькими фахівцями розробила проект використання малих турбогенераторів на існуючій греблі ГЕС. Йдеться про Середньодніпровську ГЕС у Камянському, де окрім 8 агрегатів є 10 гідрозатворів, які можуть використовуватися для санітарних і паводкових стоків. Компанія вже підписала Договір про наміри з "Укргідроенерго" щодо використання десяти гідрозатворів водозливної греблі Середньодніпровської ГЕС для будівництва малої ГЕС потужністю до 49 МВт. Для цього на місце існуючого затвору встановлюється новий, в який інтегровано чотири агрегати StreamDiver.

Як повідомив Іван Жданов, директор департаменту з реалізації проекту "Реконструкція ІІ черга" ПрАТ "Укргідроенерго", такий проект має користь в рамках підтримання технічного стану об’єкту. "Ті, затвори, які використовуються зараз, м’яко кажучи, зносились. Вони відслужили по 30-40, а деякі й по 50 років. Їх латають, ремонтують, але повільно», — стверджує він. Рішення від "АльпінаГідроЕнерджі" допомогло би замінити всі затвори на нові протягом одного-двох років. "З точки зору надійності гідроспоруди, як на мене, це позитивно", — резюмує Іван Жданов.

Гребля від чиновників

Проект використання інноваційних турбогенераторів міг би забезпечити додаткове виробництво електроенергії за рахунок санітарного скиду води на Середньодніпровській ГЕС. Крім того, так може початися оживлення Дніпра. Важливо також те, що проект не вимагає змін у конструкції  греблі — потрібні лише оновлені гідрозатвори, які будуть зроблені за рахунок німецьких інвесторів. Нові затвори виробляються в Німеччині і мають європейську гарантію та страховку, чого не можуть дати українські виробники. Загальна сума інвестицій оцінюється компанією в 395 млн дол. Тобто, якщо пригадувати заклик Президента до інвесторів, який було озвучено в Давосі, то проект може претендувати майже на 4 "інвестиційні няні".

Але наразі "АльпінаГідроЕнерджі" стикається із бюрократичними затримками на різних рівнях. Компанія вже звернулася із зверненнями до відповідного комітету ВР, міністра енергетики та екології та Президента щодо допомоги у реалізації проекту, проте прогресу наразі немає. На заваді стали позиції деяких чиновників у ПрАТ "Укргідроенерго" та Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради.

Співпраця з "Укргідроенерго" застопорилася на етапі підписання договору оренди на два гідрозатвори. На думку Дмитра Лепкова, директора "АльпінаГідроЕнерджі", генеральний диектора "Укргідроенерго" розуміє важливість проекту для оновлення Середньодніпровської ГЕС, проте подальший рух уповільнюється через одного з його заступників та головного інженера. "Я вважаю, що Володимир Руденко, заступник генерального директора зі стратегії та інвестицій, та Вадим Рассовський, головний інженер, штучно блокують просування нашого проекту, вигадують причини, по яким він неможливий. Хоча спочатку погоджувались. Також на їх боці виступає Євгеній Млечко, заступник директора департаменту юридичного забезпечення й майнових відносин. Чи є це просто побоюваннями чиновників брати на себе відповідальність за рішення, чи може їх хтось «простимулював», щоб проект нашої компанії не було втілено — можна тільки здогадуватись", — обурюється Дмитро Лепков. В якості прикладу він наводить вимогу загальної централізованої диспетчеризації проекту в енергосистемі. "Це взагалі не проблема. Ми на це, звичайно, погоджуємось, це буде враховано в договорі", — стверджує він.

"Зелені" проти зеленої енергетики

Щоб посприяти реалізації проекту, представники "АльпінаГідроЕнерджі" відправились на зустріч із депутатом "Слуги народу" Андрієм Герусом, головою парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Але результат виявився теж невтішним. Виявилось, що голова комітету є рішучим противником "зеленого тарифу".

"Нам відмовляються дати реалізувати проект по "зеленому тарифу". Нам пропонують якийсь незрозумілий усереднений тариф 1,24-1,40 грн, що вдвічі нижче. Хоча це нонсенс», — розповідає про перебіг перемовин Дмитро Лепков. На його думку, існуючі закони мають виконуватись. "Законодавство про "зелений тариф" діє? Діє. Ми хочемо працювати в рамках діючого законодавства. Будуть інші закони — будемо працювати по ним", — говорить він.

Дебати щодо збереження чи зміни "зеленого тарифу" в Україні є гарячими. Проте зміна правил гри відлякує інвесторів і критикується як іноземними дипломатами, так і представниками міжнародних фінансових установ. Нещодавно старший банкір департаменту електроенергії ЄБРР Ольга Єрьоміна  заявила, що ЄБРР сподівається на те, що проблему "зелених тарифів" буде врегулювано та держава дотримається зобов’язань перед інвесторами, як повідомляє РБК-Україна. Вона ж раніше говорила, що у випадку ретроспективного перегляду тарифу Україна втратить значно більше за позовами інвесторів до міжнародних судів, аніж заощадить від такого рішення. 

Та відмова від роботи по "зеленому тарифу" була не найбільш дивною пропозицією з боку Андрія Геруса. "Нам запропонували вийти на окупність проекту, попрацювати 5 років і потім… подарувати обладнання державі. Де ви бачили такий підхід до інвестицій?!" — дивується директор "АльпінаГідроЕнерджі". Також він розповів, що компанії запропонували взяти участь у конкурсі. "Оголосити конкурс. На що? На іншого інвестора? У нас є готовий проект, готові інвестори з Німеччини, наша компанія має ексклюзивний контракт на використання технології StreamDiver в Україні. Тільки ми можемо втілити цей проект", — говорить Дмитро Лепков.

Яким може бути вихід

Щонайменше, потрібні публічні зустрічі представників "АльпінаГідроЕнерджі", "Укргідроенергу", профільних комітетів, міністерств та відомств. Директор компанії запевнив БІЗНЕС, що він до такого обговорення проекту готовий. Ми зі свого боку готові висвітлювати як такі зустрічі, так і позиції інших сторін.

І не менш важливе: політичне керівництво держави має визначитись із стратегічними пріоритетами в енергетиці. Для більшості країн світу драматична зміна клімату є реальністю: всі готові переходити відновлювальні джерела енергії. Якщо Україна має особливу думку і хоче йти проти світових трендів, відлякуючи інвесторів, то треба про це прямо заявити як про державну політику і не вводити інвесторів в оману.