Олександр Громико: Українським виробникам складно конкурувати на світовому ринку

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Олександр Громико, голова ГС “Українська асоціація виробників електротехніки”

Говорячи про експорт, насамперед слід звернути увагу на те, як нині почуваються виробники, ті самі експортери, на внутрішньому ринку. Адже вирішення існуючих проблем — падіння промислового виробництва, обсяги тіньової економіки, відкритий для імпорту ринок — можливе лише за умови проведення фундаментальних реформ.

Згори вниз

З червня 2019 р. в Україні триває падіння промислового виробництва. Зокрема, в листопаді, порівняно з аналогічним періодом 2018 р., воно скоротилося на 7,5%. Нарешті влада звернула на це увагу. 2 січня в Мінекономрозвитку відбулась зустріч керівників міністерства з представниками профільних асоціацій. Нам запропонували внести пропозиції щодо підтримки вітчизняного виробника, зокрема, в електротехнічній галузі, які сприяли би розвитку економіки та створенню нових робочих місць.

Наша перша пропозиція — впровадити програму компенсації відсоткових ставок по кредитах на купівлю обладнання для заводів, що вводяться в експлуатацію з 01.01.20 р., та для діючих виробничих підприємств, які купують обладнання з метою модернізації. За аналогією з програмою щодо придбання сільгосптехніки, що діє для аграріїв.

Наприклад, моя компанія збудувала і наразі готується запустити завод з виготовлення конвекційних обігрівачів та холодильників у Черкасах. Якщо б аналогічне підприємство я запускав би, скажімо, в Словаччині або Польщі, я б отримав від держави за устаткування до 70% компенсації його вартості. Українським виробникам складно конкурувати на світовому ринку з іноземними, які мають дешеві кредити та державну підтримку. Проте ми розуміємо неспівставність держбюджетів країн ЄС та України, тому і пропонуємо частково компенсувати хоча б кредитні ставки:

  • не більше 10 млн грн на одне підприємство на рік;
  • не більше 50 тис.грн на кожного працюючого співробітника;
  • не більше 70% загальної річної суми виплачених банку відсот­ків за придбане обладнання.

Ця програма може стати значущим стимулом для сучасного переобладнання підприємств, створення нових робочих місць та, зрештою, виробництва продукції, з якою можна виходити на експорт.

Друга пропозиція — запровад­ження нульової ставки ПДВ на обладнання та комплектуючі, що не виробляються в Україні, могло б суттєво покращити нинішнє становище виробничих підприємств.

Одночасно, безумовно, треба більш радикально знижувати облікову ставку НБУ — навіть до 8%. Я вважаю, що наша економіка з нинішнім курсом долара сягла того рівня, коли це стає можливим. І тоді кредити для підприємців знизяться до 10-12% річних у гривні, що теж дасть поштовх до зростання економіки.

Вийти з тіні

Традиційно, аби конкурувати навіть не на експортних ринках, а в себе в країні, треба позбавитись тіньової економіки. Особ­ливо коли йдеться про галузі готової продукції. Всіх хвилюють обсяг контрабандних товарів, можливості для їхньої легкої реалізації не лише на полицях мережевих магазинів, а й під час держзакупівель! Минулого року влада здійснила ряд безпрецедентних кроків для подолання цієї проблеми, наприклад зобов’язала ФОПи вести розрахунки з використанням касових апаратів, ввела електронні чеки та кешбек (19 жовтня набрали чинності Закон #128 “Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг” і Закон #129 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг”). Працюючи за спрощеною системою оподаткування, можна продавати контрабанду. Доходить до смішного: контрабандну продукцію можуть придбати на державному майданчику з публічних закупівель ProZorro державні ж компанії! У тендерах на цій платформі можуть брати участь підприємства будь-якої форми власності. А принцип її роботи — пропозиція найнижчої ціни. ProZorro байдуже: пропонуєте ви товар з урахуванням ПДВ або без нього. Аби дешевше хоч на гривню. Виходить, держава підтримує “спрощенців”, які працюють без ПДВ. Але в такий спосіб держбюджет втрачає тричі: перший раз — коли продукція завозиться в Україну контрабандою, без сплати усіх належних зборів; вдруге — коли державні підприємства купують товари без сплати ПДВ; і втретє — не опираючись такому стану справ, держава лишає на узбіччі вітчизняних виробників, які сумлінно сплачують всі податки, але вимушені задля оптимізації виробництва скорочуватися. Ми пропонуємо розпочати боротьбу з контрабандою хоча б з держ­закупівель.

І наша третя пропозиція — прийняти постанову про допуск на торги ProZorro лише платників ПДВ задля зрівняння умов участі у тендерах. Або, як варіант, брати до уваги цінові пропозиції без урахування суми ПДВ.

Ну і, звичайно, всі чекають на створення Бюро фінансових розслідувань — єдиного спільного органу, уповноваженого боротися з тіньовою економікою.

Знак якості

Наступна наша пропозиція до уряду стосується роботи Держпродспоживслужби, яка має контролювати якість продукції, що потрапляє на прилавки. Нині на часі — невідповідність вмісту обгорток тому, що на них написано. І, до речі, мова не лише про продукти харчування. В такому сегменті, як виробництво побутової техніки, також є можливості для фальсифікацій. Наприклад, внутрішню поверхню духових шаф деякі недобросовісні виробники можуть виготовляти з нехарчового металу, який втричі дешевше за харчовий і завозиться контра­бандними шляхами. Перевірки таких виробників — також в компетенції Держпродспоживслужби. Останнім часом більшість таких перевірок супровод­жувались незадоволенням з боку бізнесу. На мій погляд, треба шукати певний баланс і вводити ризик-орієнтовну систему перевірок. Безумовно, ринок має все розставити по місцях. Я — за дерегуляцію бізнесу. Якщо підприємство — сумлінний платник податків, веде відкриту діяльність, його податкове навантаження вище, ніж в інших підприємств галузі, навіщо його регулярно перевіряти? Проте є галузі, де діяльність підприємств має безпосередній вплив на здоров’я та життя населення. Тому не послаблювати контроль за роботою підприємств в цих галузях — прямий обов’язок держави.

Отже, четверта пропозиція — зобов’язати Держпродспоживслужбу не допускати до обігу товари, що не відповідають національним вимогам до якості, є небезпечними та становлять загрозу життю та здоров’ю громадян. А задля унеможливлення ввезення в Україну таких товарів, необхідно посилити контроль Держпродспоживслужби та ввести низку радикальних заходів як реакцію на порушення. До речі, ці вимоги не передбачають жодних додаткових витрат з бюджету.

Ринок — вільний для всіх

Повертаючись до специфіки експортноорієнтованих підприємств і галузей, варто зазначити наступне. Дуже важливо, аби Мінекономрозвитку звернуло увагу на практику підписання договорів про взаємне співробітництво з країнами, які ввели високі мита на українську продукцію. Натомість власну ввозять в Україну за низькими ставками. Це нормальна практика, коли країна захищає своїх виробників і власні ринки. Але чому Україна не може робити так само? Давайте або “обнуляти” певні договори, як ми це робимо в рамках Договору про вільну торгівлю з ЄС на певні категорії товарів, або відповідно підвищувати наші мита на імпортні товари. Натомість введення антидемпінгових мит в Україні — складна процедура. Тому п’ята наша порада — спростити процедуру введення антидемпінгового мита на готову продукцію, що виробляється в Україні. Це дійсно сприятиме наповненню бюджету, суттєво покращить нинішнє становище виробничих підприємств та сприятиме їхньому розвитку. І, відповідно, дасть поштовх експортній діяльності.

Лист з вищезазначеними пропозиціями Українська асоціація виробників електротехніки надіслала в Мінекономрозвитку. Ми певні, що їхнє прийняття та імплементація дозволять суттєво покращити соціально-економічну ситуацію в країні.