В бій ідуть лише старі. Наймаємо 45+

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Найчастіша причина відмов у наймі людям 45+ — велика різниця з середнім віком колективу та побоювання, що старші не впораються з навантаженнями. БІЗНЕС довів, що все це не про людей елегантного віку

Спочатку ми чуємо: “Ти ще надто молодий для цієї посади”, а трохи згодом — “Дорогу молодим!”. Як у першому, так і у другому випадках кандидат стикається з ейджизмом — дискримінацією за віковою ознакою. Згідно з результатами  опитування, проведеного декілька років тому серед користувачів порталу hh.ua, понад 50% респондентів упевнені, що на українському ринку праці гостро стоїть питання вікової дискримінації. Водночас третина опитаних підкреслили, що найчастіше складнощі з працевлаштуванням мають пошукачі саме передпенсійного віку. БІЗНЕС розбирався, чи варто наймати на роботу людей 45+ та чи є в них порох у порохівницях, аби конкурувати з молоддю.

Дорогу — молодим?

Кілька років тому в рамках дослідження фахівці Deloitte запитали у 10 тис. компаній, чи є вік конкурентною перевагою або конкурентним недоліком в їхніх організаціях? Відповідь, імовірно, вас не здивує. Понад дві третини компаній вважають старший вік конкурентним недоліком. Це узгоджується з даними AARP (колишня Американська асоціація пенсіонерів), які демонструють, що дві третини людей у віці 45-74 років зазнали вікової дискримінації.

В Україні на ринку праці людей віком 40-45 років найбільше — 25,6%. Економічно активне населення старше 40 років у нас складає 50,3%, говорить Державна служба статистики.

1wertgyuk7u65tr3rtfgЯк ідеться у знаній пісні Василя Лебедєва-Кумача: “Молодим усюди в нас дорога, до старих — пошана скрізь у нас”. Цей пережиток радянського минулого зберігається досі. За даними Держстату за жовтень 2019 р., серед зареєстрованих безробітних люди віком понад 45 років становлять 43%. Особливою категорією безробітних є особи, яким залишилося 10 і менше років до пенсії, — їх 22%. Проте ситуація для них не безнадійна. Як зізнаються HR-менеджери, нині винайняти молодих працівників настільки ж складно, як отримати Україні черговий стартап-“єдиноріг”: вони є, але “упіймати” їх майже неможливо. 

“Я — кар’єрний консультант та рекрутер, мені самій 48. Питання ейджизму — це про загальну культуру. Я в рекрутингу 20 років, і п’ять років тому вакансія з вимогами віку до 35 років була звичайною справою. Зараз цей бар’єр нарешті відсунувся до 45”, — розповідає Анна Демидова, кар’єрний консультант, коуч з питань самореалізації та професійного розвитку. Сталося це зрушення завдяки факторам, що і призвели до дефіциту кадрів. “Високі міграційні настрої серед пошукачів вікової групи 19-30 років, особливості пріоритетів у виборі роботи молоддю, скорочення народжуваності тощо призводять до кадрового дефіциту. Зміна ставлення до працівників старшого віку, працевлаштування таких пошукачів, їхня адаптація, навчання та перекваліфікація можуть допомогти уникнути цього дефіциту”, — розповідає Юлія Дрожжина, спеціаліст експертно-аналітичного центру hh.ua/grc.

Українські компанії теж готові до змін, ба більше, вони вже руйнують будь-які стереотипи щодо людей старшого віку. Навіть така сфера, як IT, готова приймати більш зрілих кандидатів. Зокрема, Надія Омельченко, віце-президент компанії “ІТ-Інтегратор”, відзначає: “Ще кілька років тому на ринку траплялися випадки ейджизму, коли перевага при працевлаштуванні автоматично віддавалася молодшим співробітникам або взагалі використовувалось вікове обмеження для певних позицій. Зараз в “ІТ-Інтеграторі” зайняті 102 людини віком 45+. Лише за останні півтора року ми прийняли в компанію 15 співробітників цієї вікової групи. Навіть більше, у нас є програма із залучення людей віком 45+”.

Тож поговоримо, чому варто наймати зрілих людей і чому фраза “вони не креативні” — лише стереотип.

Битва поколінь

З яких причин роботодавці взагалі обмежують вік майбутніх співробітників? Як показує опитування hh.ua, найчастіше — через велику різницю з середнім віком колективу, бюрократичну тяганину, пов’язану з оформленням пенсій, та острах, що старші не впораються з навантаженнями.

2wertgyuk7u65tr3rtfgАгенція Info Sapiens на замовлення “1+1 media” провела соціологічне дослідження щодо дискримінації за віком. “Цифри засвідчили: 70% людей 50+ вважають, що після певного віку нові проекти розпочинати пізно, а “застарий вік” називають найвагомішим фактором дискримінації на роботі (“застарий” — це 49 років!). Ще виявилось, що майже половина думає, начебто вік впливає на здатність людини творчо підходити до вирішення задач”, — коментує результати дослідження Ольга Мусійко, HR-директор “1+1 media”.

Ми вирішили перевірити, чи дійсно подібні твердження відповідають реальності, та запитали про це у роботодавців, що наймають людей передпенсійного та пенсійного віку. Виявилось, що всі ми дещо помиляємось.

Міф 1.

Вони — “динозаври”

Так-так, люди поважного віку знають, що таке пітчинг та аджайл, вміють користуватися інтернетом та скайпом.“Щороку під час оцінки ефективності вони показують стабільно високі результати, не поступаючись молодшим колегам. Вони пітчать ідеї, максимально залучені в корпоративне життя компанії та є нашими справжніми амбасадорами”, — розповідає пані Мусійко про ініціативу #забутипровік.

Про власний досвід взаємодії з досвідченою аудиторією розповіла і Юлія Дрожжина: “Якщо подивитися на резюме людей 50+, то в них є сертифікати про проходження курсів та тренінгів, вони регулярно відвідують професійні заходи — це говорить про те, що пошукач хоче розвиватись. І це бажання не залежить від віку. Наприклад, у рамках проекту Talent ON ми проводили вебінар на тему, як знайти роботу пошукачам так званого третього віку. На захід зареєструвались понад 700 осіб — людей, які вмотивовані розвиватись та зростати, які вміють користуватись сучасним програмним забезпеченням, мессенджерами тощо”.

Міф 2.

Вони — не креативні

“Цей міф вщент зруйнувала наша програма стажування, — розповідає Ольга Мусійко. — Ми обрали вісім різних напрямків і протягом місяця шукали людей 50+, які прийшли б до нас на два місяці та спробували себе в чомусь новому. Особливою вимогою була наявність хоча б опосередкованого бекграунду”. Компанія отримала 1832 заявки, значна частина яких була з відеорезюме. І це без інвестицій у рекламу та просування вакансії. Компанія відібрала 14 кандидатів. “Стажери брали участь в усіх активностях компанії та пропонували масу крутих ідей, які ми спільно реалізували. Їхні відгуки, бажання змінюватись, навчатись надихнули і менторів, котрі взаємодіяли з ними, і всіх працівників холдингу. До речі, нашу сторінку #забутипровік у Facebook ведуть саме люди 50+”, — зауважує пані Мусійко.

“Іноді професіонали зрілого віку можуть дати фору молодим саме через високу ефективність, професійну стабільність, досвідченість та рівень експертизи”, — додає Надія Омельченко.

Міф 3.

Вони не впораються з навантаженнями

Більшість експертів стверджують, що люди старшого віку, навпаки, витриваліші та відповідальніші за молодь. “Підвищена відповідальність — взагалі їхня яскраво виражена перевага, на відміну від міленіалів (і ще менше — Z-тів), а ще уміння наполягати на своєму та здатність майстерно виходити з кризових ситуацій”, — зазначає пані Мусійко. Це стосується і психологічної стійкості. Підтверджує такі міркування і дослідження Mind Share Partners, в якому йдеться, зокрема, про те, що понад половина міленіалів та 75% представників покоління Z хоча б раз звільнялися з роботи через психологічні проблеми. Натомість серед покоління бебі-бумерів (до якого відносять народжених до 1963 р.) цей показник становить лише 10%. На думку Анни Демидової, “відповідальність нашого покоління — це опора для стабільної і компетентної роботи. Це лояльність і здатність протягом двох і більше років працювати в одній компанії”.

Міф 4.

Вони досвідчені, а значить, вимогливіші

Компанії почали розуміти, що саме покоління Y та Z занадто вимогливі, а старші люди здатні працювати у будь-яких умовах. “Наприклад, для молоді вкрай важливе питання локації офісу. Люди Z не хочуть користуватися більш ніж одним видом транспорту, добираючись на роботу. Натомість представники більш зрілих поколінь зазвичай готові витратити на дорогу на роботу годину і більше”, — розповідає пані Омельченко.

Отже, про яких “динозаврів” ідеться? Хіба їм не до снаги створити відеорезюме, пройти усі етапи відбору та конкурувати з “молодняком” у медіасфері?!

Ейджизм шкідливий для компанії

Світовий HR-ринок “дорослішає”, і з цим треба рахуватись. Вам варто змиритися з тим, що населення України, як і Європи, буде старішати. За даними ВООЗ, нині в світі живуть близько 600 млн людей, старших за 60 років. До 2025 р. їх стане вдвічі більше. А до 2050 р. їхня кількість сягатиме близько 2 млрд. І переважна більшість людей похилого віку мешкатимуть у країнах, що розвиваються. Тобто з великою імовірністю пенсійні виплати не будуть достатньо великими, щоб покривати всі потреби сучасної людини. Тож пенсіонерам доведеться працювати.

3wertgyuk7u65tr3rtfgЯкщо ми маємо подолати бар’єри щодо зайнятості літніх людей, це потрібно зробити як на мікро-, так і на макрорівнях. Погляньте на політику дискримінації у вашій компанії та переконайтесь, що вона не має вікових рамок. Наприклад, європейські роботодавці теж грішать, вказуючи вік потенційних кандидатів на роботу. Але якщо говорити про польських чи німецьких роботодавців, то цифрою 50-65 років там нікого не здивуєш, а іноді як вимогу просто пишуть “у хорошій фізичній кондиції”. У них є відчуття різниці між зрілістю і старістю. А в нас молодість чомусь одразу закінчується з настанням старості. Хоча ВООЗ також переглянула класифікацію вікових груп, де люди 25-44 років вважаються молодими, 44-60 — середнього віку, а літніми — ті, кому 60-75 років.

Звісно, свідомі вітчизняні роботодавці не забувають про Закон “Про зайнятість населення”, прийнятий в Україні 2013 р., який гарантує особам працездатного віку до 55-60 років захист від безпідставної відмови у прийомі на роботу та від незаконного звільнення. Однак, як свідчить практика, такі факти важко довести в суді. Завжди ж можна знайти причину.

Пам’ятайте, йдеться не лише про позбавлення від старомодних думок про вік. Ідеться про те, щоб дати людям більше шансів на процвітання, дозволити їм приносити довгострокову цінність компанії. Наприклад, призначте цих людей на посади, де вони можуть передавати свою мудрість та знання молодим. Ви отримаєте відданого працівника, а також хороший кейс із соціальної відповідальності.

Тож, як казав герой дуже хорошого фільму: “Будемо жити!”.

 

Ольга Пташка