business head ads

Як картопляна "некондиція" перетворилася у прибутковий бізнес

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

"Крохмалепродукти України" почалися з купи некондиційної картоплі, 15 тис. грн вкладень у запуск виробництва та пошуку клієнтів через прайс-листи, які свого часу робив "Бізнес".

Картопляний крохмаль – перспективний і прибутковий продукт, навіть попри те, що пшеничного та кукурудзяного крохмалю виробляється в десятки разів більше. Його досі охоче купують м'ясо-ковбасні підприємства, виробники крабових паличок, інші харчові виробництва, дитячі садочки, школи та й звичайні господині беруть для приготування знайомого усім з дитинства фруктово-ягідного киселю.

Проте, якщо світовий ринок крохмалю росте з року в рік: минулоріч було вироблено трохи більше 30 млн тон проти цьогорічних 101 млн тон, а до кінця поточного року планується зростання виробництва ще на 3,5% з метою отримання 120 млн тон, то український ринок все ще дефіцитний. Так, за словами, голови Української асоціації виробників картоплі Оксани Руженкової, в Україні картопляного крохмалю виробляється на рівні 10-12 тис. тонн (в РФ вся крохмальна галузь, за офіційними даними, виробляє менше 10 тис. тонн на рік) при потребі внутрішнього ринку в 15 тис. тонн. Дефіцит покривається за рахунок білоруського та польського. Та попри усе це, у нас є виробництва, котрими можна пишатися.

Не проґавити момент

Підприємство "Крохмалепродукти України", що в с. Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району на Київщині, заснував на початку 2000-х Володимир Святюк. Пізніше до нього приєдналися Микола Дворник, Олександр Гайдак, Ігор Іванов та Антон Кравченко.

76955944 2558871974178157 8495203925736030208 n

А починалося все з одного ранкового дзвінка Святюку, який на той час обіймав одну з керівних посад на Київському лікеро-горілчаному заводі. Телефонували з "Крафт Фудз Україна" з проханням допомогти вирішити проблему картоплі голландських сортів, яка не підходила для виробництва чіпсів і яку не знали, куди подіти. Мовляв, із неї можна виробити спирт. Але Святюк підійшов до цього питання креативніше та абсолютно з іншого боку.

"Я все прорахував, написав коротенький бізнес-план, завітав до "Крафт Фудз Україна" і запропонував їм переробити цю картоплю не на спирт, а на картопляний крохмаль. Вони мене уважно вислухали, переглянули мій бізнес-план і…запропонували реалізувати цей проєкт самостійно, оскільки виробництво крохмалю не відповідало політиці їхньої компанії", – згадує Святюк.

Вирішуючи проблему некондиційної картоплі, довелося об’їхати заводи, які займалися виробництвом крохмалю, щоб запропонувати їм на давальницькій основі переробити некондиційну бульбу. Таких на той час лишилося небагато. Як результат – вдалося домовитися з ВАТ "Оранський крохмальний завод" щодо переробки на їх лінії картоплі в крохмаль. Тож, інвестувавши в запуск виробництва близько 15 тис. грн, протягом місяця було отримано першу партію картопляного крохмалю – трохи більше 150 тон.

72574596 1075780986147053 1783625503425429504 n

"Великого розуміння, що робити далі з тим крохмалем ми тоді не мали. Але ще в процесі переробки почали надходити дзвінки, в основному від м'ясо-ковбасних підприємств, із замовленнями певних партій, і ми зрозуміли, що даний товар має непоганий попит. А далі вивчали ринок крохмалю пошуками в інтернеті, оголошеннями в журналі "Бізнес", по етикетках на товарах в торговельних мережах. Помічником у цьому бізнес-проєкті я запросив бути мого колегу по горілчаному заводу Дворника Миколу", – розповідає Святюк.

Вийти на максимум

От так, зігравши ва-банк, підприємці зуміли втілити у життя бізнес-план і перетворити картопляну "некондицію" у картопляний крохмаль. А далі – крохмаль у прибутки, які згодом було інвестовано у виробництво. Згодом до команди приєдналися нові талановиті та ініціативні помічники, дякуючи яким, підприємство стало стратегічним партнером "Крафт Фудз Україна" (тепер ТОВ "Чіпси Люкс"), значно розширило виробничі потужності та асортимент, ставши багатопрофільним підприємством.

У 2010 році підприємство викупило акції "Оранського крохмального заводу" і в серпні 2011 року, після великого обсягу відновлювально-будівельних робіт та реконструкції, перенесло туди виробництво картопляного крохмалю. З метою диверсифікації ризиків та розширення присутності на ринку, у кінці 2011 році було запущено невелику дільницю з виробництва солодових екстрактів, виробництво яких у 2008 році було впроваджено спеціалістами підприємства на "Укрпектин". Тобто з 2011 року вже працювало два підприємства: крохмалю в с. Оране Київської області та солодових екстрактів в с. Михайлівка-Рубежівка Київської області. 

У 2012 році виробництво солодових екстрактів здійснювалося як на власних потужностях, так і на орендованих потужностях "Укрпектину". А з 2013 року "Крохмалепродукти України" запустили другу лінію з виробництва солодових екстрактів та прийняло до складу свого колективу більшу частину працівників "Укрпектину". У 2012 році освоїли та знову втілили у життя унікальний продукт із лікувальними властивостями – "Полісол", який нормалізує обмін речовин, корисний для жінок, дітей, чоловіків, людей літнього віку.

Наразі підприємство є одним з найбільших виробників в Україні солодових екстрактів. Є в цій лінійці і концентрати квасного сусла, охмелені солодові екстракти, солодові екстракти для темних, житніх видів хліба, кондитерських виробів, дитячого харчування тощо.

77148207 435034100779127 7393557690623983616 n

У залежності від кон’юнктури ринку в різні роки більш рентабельним є той чи інший продукт. У цьому році більш прибутковим є виробництво крохмалю. Виробництво солодових екстрактів є цікавішим та перспективнішим. Та найбільш авантюрний – проєкт із витискання з уламків чіпсів пальмової олії та переробки її на біодизель. Отримане паливо коштує близько 16-18 грн/л і в теплу пору року серйозно економить витрати підприємства на пальне. Щорічно для власних потреб доводиться купувати більше 100 т дизпалива. От і порахуйте, яка користь від такої підсобної лінії.

А ще "Крохмалепродукти України" – єдині в Україні, хто виготовляє натуральну молочну кислоту, натуральний харчовий барвник карамельний колєр, які користуються значним попитом у підприємств харчової галузі України. З 2016 року на потужностях "Крохмалепродукти Оране" освоєно виготовлення дієтичної крупи – саго. Особливо корисна вона для людей, в яких не засвоюються глютен, для хворих на ціліакію.

Не було б щастя…

У своїй історії "Крохмалепродукти України" мало кілька переломних моментів. Звісно, перший – це співпраця з Крафт Фудз Україна". Другий – співпраця з "Оранським крохмальним заводом". З цим підприємством почали співпрацювати в 2000 році, у 2003 році розірвали всі відносини, а в 2010 році вернулися в с. Оране вже в якості акціонерів-власників.

Третій переломний момент – це село Михайлівка-Рубежівка. Адже саме тут було знайдено взаєморозуміння щодо перспектив подальшого розвитку села з ліквідатором радгоспу Помазаном С.С. Саме тут розпочато власне виробництво картопляного крохмалю, було змонтовано обладнання збанкрутілого крохмального заводу з Житомирщини.

"У Володимир-Волинському демонтувався крохмальний завод, тож ми в 2004 році викупили його обладнання та встановили на майданчику у с. Михайлівка-Рубежівка. На той час тут були старі, занедбані приміщення радгоспу "Рубежівський", який збанкрутував ще у 1999 році. Навкруги були лише запустіння та ще й зайці бігали, – згадує Дворник. – Обладнання нам обійшлося у суму трохи більше 500 тисяч гривень. Найбільш витратним було відновлення цієї лінії. Бо це було просто залізо, яке треба було перевстановити та змусити знову запрацювати".

Четвертий переломний момент – співпраця з "Укрпектином". Особливість цього моменту полягає в тому, що було запропоновано і профінансовано проєкт запуску виробництва солодових екстрактів на цьому підприємстві. І дане виробництво працювало до 2012 року. Необхідність цього кроку пов’язана з тим, що частину електроенергії "Крохмалепродукти України" отримували саме від цього підприємства і його зупинка могла призвести до зупинки виробництва (за проєкт реконструкції місцевої ТП в 2006 році обленерго зажадало близько 30 млн грн).

Всі свої напрямки розвитку бізнесу підприємці визначали дуже просто: якщо в Україні припинялося виробництво якогось продукту, то на ринку виникне його дефіцит. Так трапилося, коли припинилося виробництво на Київському заводі солодових екстрактів, а згодом – на Київському заводі молочної кислоти. При цьому вивчалися причини припинення виробництва та пропонувалися до впровадження нестандартні шляхи для освоєння цих технологій, які збільшували конкурентоздатність виробництва.

78198788 526054674907876 6274310666648027136 n

На сьогодні "Крохмалепродукти Оране" має потужності з переробки більше 200 тонн картоплі на добу,  або 30 тонн крохмалю на добу. Також тут розміщено виробництво саго потужністю до 50 тонн на місяць. "Крохмалепродукти України" має потужності для виробництва більше 20 тонн солодових екстрактів на добу. В перспективі потужності зростуть майже в 2 рази.

Є нюанси

Найскладніше у крохмальному виробництві знайти не покупців готового продукту, а виробників картоплі з достатніми об’ємами виробництва та потрібним відсотком крохмалистості бульб. Оскільки переробка картоплі задоволення не з дешевих – 1 кг звичайної картоплі, котру ми використовуємо для приготування їжі, має крохмалистість на рівні 10-13% і коштує в опті 5-6 грн. Для виробництва 1 кг крохмалю потрібно витратити 8-9 кг такої картоплі, отже собівартість виробництва 1 кг крохмалю сягає 45 грн тільки за витратами на придбання сировини. А додайте сюди витрати на електроенергію, зарплатню тощо. Таким чином, собівартість 1 кг крохмалю становитиме 50 грн. Тому всі виробники картопляного крохмалю змушені купувати некондиційну картоплю. Коштує така бараболя близько 2-3 грн за 1 кг. Таким чином, собівартість сягає не більше 20 грн за 1 кг крохмалю, а для кінцевого споживача він коштує близько 25 грн за 1 кг.

Завдяки відсутності достатньої кількості гравців на вітчизняному ринку, виробники крохмалю мають і стабільних покупців своєї продукції. Єдине, чого поки що не вистачає і про що мріють власники підприємства, – вихід на зовнішні ринки. Але поки що для цього потрібно працювати над якістю саме сировини – тобто картоплі. "Можливості для експорту є і великі, але з поганої сировини тяжко зробити якісну продукцію", – наголошує Святюк.

Наталія Колос