business head ads

Лабораторна робота

Бізнес
Налаштування
  • Дуже маленький Маленький Стандартний Збільшений Великий
  • Стандартний Helvetica Segoe Georgia Times

Технічні виші щорічно випускають близько 16 тис. IT-спеціалістів. Тим часом ринок готовий прийняти до 20 тис. працівників.

Тож кого не вистачає ринку інформаційних технологій?

ІT-індустрія залежить від талантів, знань та навичок фахівців, а подальший фінансовий успіх компанії, що працює з цифровою інформацією, — від кількості та якості кадрів. Тому розвиток кадрового капіталу в Україні — одне з головних питань для вітчизняного ринку IT-послуг. Нині в галузі, за різними оцінками, працюють понад 160 тис. фахівців з розробки програмного забезпечення, а приріст їхньої чисельності складає близько 19% щороку. Так, за даними дослідження, проведеного PwC на замовлення Асоціації IT Ukraine, за період 2011-2016 рр. кількість IT-спеціалістів в Україні збільшилась на 144%.

Проте кадровий дефіцит для українського ринку інформаційних технологій стає дедалі актуальнішим.

На думку Надії Омельченко, віце-президента компанії “ІТ-Інтегратор”, вітчизняна індустрія працює в умовах постійного і системного дефіциту фахівців різного профілю. Одна з основних причин — стрімкий розвиток аутсорсингових компаній, які працюють з міжнародними замовниками. “Ми відчуваємо постійну потребу в нових висококваліфікованих кадрах, тому що ми стрімко розвиваємося, освоюємо нові сегменти ринку і працюємо з передовими технологіями, досвід роботи з якими є далеко не в усіх IT-фахівців”, — зауважила пані Надія.

Справа в тому, що наразі молодих спеціалістів, яких випускають технічні університети, не вистачає, аби підтримувати щорічне зростання ІТ-індустрії на рівні 20-25%. Так само попит на розробки українських інженерів росте швидше за кількість фахівців у цілому.

У рамках опитування, проведеного Асоціацєю IT Ukraine, практично кожен з власників IT-компаній, що працюють на території України, визначив питання розвитку та модернізації освітньої системи як нагальне, і гравці ринку мають розв’язати його, доклавши спільних зусиль.

У теорію приходить практика

Українські державні університети дають непогану теоретичну базу, незважаючи на застаріле матеріально-технічне забезпечення. Але виші не встигають закладати в навчальні плани актуальні виклики галузі. І тут свої послуги готовий запропонувати бізнес. В Україні відкривається дедалі більше спільних з вишами проектів, приватних ІТ-шкіл і вузькоспеціалізованих курсів, готових підготувати кадри, затребувані ринком. До того ж найчастіше в таких школах викладають практикуючі інженери та фахівці компаній, куди надалі намагатимуться влаштуватись слухачі цих курсів.

“Питання підготовки кадрів треба вирішувати системно. Програми навчальних закладів дуже часто застарівають ще до того, як їх почнуть читати. І тут, на мій погляд, необхідна кооперація: вендор — партнер — навчальний заклад”, — зазначив Олексій Севонькін, менеджер з розвитку компанії Octava Cyber Defence.

Одним з найефективніших методів підтримки та поліпшення якості вищої освіти стала активна співпраця IT-бізнесу із закладами вищої освіти: компанії надають фінансову допомогу, матеріально-технічне забезпечення, втілюють на базі університетів освітні програми, виступають спонсорами студентських олімпіад тощо.

У числі перших партнерство із ЗВО налагодив український офіс компанії EPAM. Серед закладів, які підхопили ініціативу айтішників, були також Київський національний університет та Київський політехнічний інститут. Зараз на базі вишів компанія впровадила кілька програм з web-розробки на Java, JavaScript, С#, .Net з тестування ТЗ, системної інженерії або DevOps, роботи з великими масивами даних (BigData).

Близько 10 років тому розвитком університетської IT-освіти зацікавилась корпорація SoftServe. Нині вона активно взаємодіє з більш ніж 20 українськими закладами вищої освіти.

Luxoft розпочала системну роботу з університетами п’ять років тому, а з 2014 р. на постійній основі підтримує інтернатуру Corporate Junior Program, мета якої  —  допомога у працевлаштуванні молодих спеціалістів.

Розробник програмного забезпечення Intellias опікується навчальною програмою “Інтернет речей” в Університеті “Львівська політехніка”. Ще один провідний гравець українського ринку IT-послуг  —  компанія Ciklum  —  з 2016 р. є партнером Українського католицького університету в рамках магістерського курсу з комп’ютерних наук та Data Science.

Минулого року компанія GlobalLogic інвестувала $1,5 млн у розвиток інженерних талантів у Центральній та Східній Європі. Значна частина цих інвестицій була спрямована саме в Україну. GlobalLogic зараз співпрацює з 15 українськими технічними вишами. Компанія допомагає оновити навчальні програми, запустити додаткові курси та відкрити навчальні лабораторії. Задля практики інженерів-початківців була розроблена Embedded Starter Kit — базова плата, на якій можна створювати вбудовані інженерні рішення. Крім цього компанія організовує курси з підвищення кваліфікації для викладачів.

Низка компаній надають стипендіальну підтримку талановитій українській молоді. Ciklum, наприклад, повністю покриває оплату за всю програму навчання в магістратурі, надає місця для проходження інтернатури та можливість оплачуваної роботи з частковою зайнятістю в компанії під час навчання.

Щороку учасниками освітніх програм від українських офісів EPAM та Luxoft стають понад 2,5 тис. та 1 тис. студентів відповідно.

За результатами опитування IT Ukraine, представники IT-компаній, що відповідають за роботу з ЗВО, оцінюють співпрацю з ними як таку, що виправдовує інвестиції. Не бачать компетентні фахівці й суттєвих перепон, які могли б завадити реалізації таких ініціатив. На їхню думку, переважна більшість вишів відкриті до співпраці, хіба що за винятком поодиноких випадків, які часто залежать від особистісних якостей керівництва навчальних закладів. Дещо заважає й зайва бюрократизація у прийнятті рішень з боку вишів і низка застарілих регуляторних обмежень, які стримують потенціал партнерства. Серед таких, зокрема, складність юридичного оформлення фінансової та технічної допомоги вишу та надто бюрократизована система влаштування викладачів на стажування.

Максим ПочебутМаксим Почебут, керівник освітніх програм ЕРАМ:

— Пік появи курсів та ІТ-шкіл в Україні прийшовся на 2014 р. У часи кризи ІТ-галузь пропонувала стабільну, добре оплачувану і цікаву роботу, водночас університети не могли задовольнити запит ринку. Раптом таких ІТ-курсів стало багато, проте кількість — це не завжди про якість. Тому однозначно сказати про рівень усіх шкіл важко. Раджу перед вступом перевірити якість такого навчання, пошукати відгуки в соцмережах.

Готовність випускників як державних вишів, так і приватних ІТ-шкіл одразу після навчання “включитись” у проектну роботу лишається під питанням. Часто в них є хороші теоретичні знання, але через брак софтскілів чи практичних навичок успішний старт неможливий. Тому “допрацюванням” необхідного мінімуму для проектної роботи часто займаються самі компанії. В ЕРАМ, наприклад, з 2006 р. функціонує навчальний центр EPAM University Programs. Для нас важливо давати реальні кейси та навчати відповідно до вимог клієнтів. Серед спеціалістів, на яких є найбільший попит, — програмісти Java/Scala, .NET, Python, а також DevOps та Automated Testing.

Корпоративна освіта

Іншим важливим інструментом розвитку кадрового капіталу можна вважати внутрішні освітні ініціативи гравців ринку.

“Щороку технічні університети випускають близько 16 тис. молодих спеціалістів, тоді як потреба ринку складає близько 20 тис. Компенсувати брак кадрів можна завдяки перекваліфікації, тому, звичайно, курси при ІТ-компаніях — це важлива складова підготовки інженерів”, — зазначив Андрій Яворський, віце-президент зі стратегії та технологій GlobalLogic.

Внутрішні освітні ініціативи компаній мають кілька напрямків. Це й довгострокові навчальні програми, й окремі лекції та воркшопи. Вони охоплюють різноманітні компетенції — від комунікаційних навичок, роботи в команді й управління проектами до володіння іноземними мовами.

Слід зазначити, що частина таких проектів є відкритою і для зовнішніх користувачів, а не лише для працівників компаній. У багатьох компаній корпоративна освіта виокремлюється у спеціалізовані департаменти і навіть академії та університети, що мають стратегічне значення для подальшого розвитку бізнесу.

Один з прикладів — корпоративний університет компанії SoftServe, заснований ще 2008 р. Нині це повноцінний підрозділ, де не лише фахівці компанії можуть підтягнути свої вміння та навички, а й усі бажаючі мають змогу опанувати нові спеціальності в сфері інформаційних технологій. У рамках університету на постійній основі функціонують кілька важливих проектів: IT Academy — технологічні курси для випускників IT-спеціальностей практично в усіх містах, де розташовані розробницькі офіси компанії; Training and Development Group  — підрозділ, що курирує внутрішні навчання та тренінги для працівників; Language School  — корпоративна мовна школа, де викладають англійську, німецьку, польську, французьку та іспанську мови; E-learning Team  — підрозділ, що розробляє внутрішні онлайн-курси; Сертифікаційний центр, який створює для співробітників можливість проходити внутрішні та міжнародні технологічні сертифікації, а також допомагає належно готуватися до них. Корпоративні університети на кшталт SoftServe покривають, по суті, всі потреби спеціалістів у сфері професійної освіти, створюючи необхідні умови для розвитку талантів та експертизи всередині компанії.

Мобільний оператор “Київстар” щорічно запрошує охочих у свою BigData School на безкоштовне навчання. Найкращих випускників школи компанія працевлаштовує в себе.

“Коли студент приходить до нас й отримує реальну бізнес-задачу та інструменти, які використовуватимуться саме в нашій сфері, то це більш ефективно, ніж коли він просто ходить на пари та вивчає абстрактний матеріал”, — наголосив Олег Волошко, начальник відділу аналітичних продуктів “Київстар”.

Слід зазначити, що переважна більшість освітніх ініціатив компаній безкоштовна для слухачів: IT-бізнес не розглядає внутрішні та зовнішні корпоративні програми як джерела прибутку. Навпаки, робота у цьому сегменті — суттєва стаття видатків. Хоча існує думка, що часткова плата за корпоративну освіту більше мотивує співробітників на навчання.

Загалом же IT-компанії реалізовують корпоративні програми в містах, де розташовані їхні офіси, і фактично доступні в усіх великих населених пунктах країни. Практично всі опитані компанії використовують інструменти для онлайн-навчання, тому з освітнім контентом можна ознайомитися, буквально не полишаючи дому.

Кадрова еміграція

Гравці вітчизняного IT-ринку зазначають, що проблема з відтоком “мізків” досі актуальна через нестабільну політичну ситуацію в країні. Багато ІТ-фахівців надають перевагу безпеці та якісним соціальним стандартам, а відтак, шукають їх за державним кордоном. Це, звісно, неприємний фактор для українського бізнесу, який вкладає ресурси в підготовку спеціалістів.

На думку Андрія Яворського, проблему з відтоком кадрів можна певною мірою нівелювати завдяки існуючим в Україні якісній експертизі в галузі, а також можливості долучитися до високотехнологічних проектів. До того ж витрати на проживання, у порівнянні зі США або країнами Європи, роблять Україну привабливою для ведення IT-бізнесу. Наприклад, за даними nexten.io, Київ посів 14-те місце в світі за привабливістю для роботи серед розробників програмного забезпечення. “Проте якщо уряд суттєво підвищить податок для ІТ-спеціалістів, імовірність відтоку інженерів в економічно та інфраструктурно вигідніші країни зростатиме”, — попередив пан Яворський.

Наразі рівень оплати праці в українських IT-компаніях вже не відстає від аналогів у сусідніх країнах. До того ж відносно невелика ставка податку на доходи фізичних осіб — підприємців робить вітчизняний IT-сектор перспективним у тому числі для фахівців.

 

Андрій Зінченко